Ухвала

від 30.09.2020 по справі 216/6577/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1855/20 Справа № 216/6577/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційніскарги захисника ОСОБА_8 ,який дієв інтересах ОСОБА_7 ,та прокурорана вирокЦентрально-Міськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 03квітня 2020року укримінальному провадженні№12019040230001411за обвинуваченням ОСОБА_7 ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.185КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2019 року, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат та долю речових доказів.

ОСОБА_7 визнано винуватим за те, що 03 серпня 2019 року приблизно о 23.00 годині він повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, шляхом віджиму вікна проник до приміщення класу № 5 Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 79 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі КЗШ № 79), яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, 77, де, упевнившись у відсутності свідків та усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер і за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно та з корисливих мотивів, зняв з настінного кріплення телевізор марки «SHARP» моделі «LC-40LE810E», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 17 вересня 2019 року № 34/12.1/755 складає 8 633 грн 33 коп., та взяв зі столу, розташованого поряд із вікном, мультифункціональний пристрій марки «CANON» моделі «G4600», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 17 вересня 2019 року № 34/12.1/755 складає 750 грн, після чого з указаними речами покинув приміщення класу та сховав викрадене майно біля огорожі КЗШ № 79.

Після цього ОСОБА_7 ,продовжуючи свійзлочинний намір,направлений натаємне викраденнячужого майната оберненняйого насвою користь,шляхом віджимувікна проникдо приміщеннякласу №6КЗШ №79за вказаноювище адресою,де,упевнившись увідсутності свідківта усвідомлюючи,що йогодії носятьтаємний характері заним ніхтоне спостерігає,діючи умиснота зкорисливих мотивів,зняв знастінного кріпленнятелевізор марки«HISENSE»моделі «НХ40N2176F»,вартість якогозгідно звисновком судовоїтоварознавчої експертизивід 17вересня 2019року №34/12.1/755складає 3700грн,після чогоз указаниммайном покинувприміщення класу.Викравши телевізормарки «HISENSE»,який знаходивсяв приміщеннікласу №6, ОСОБА_7 разом ізречами,які вінвикрав зприміщення класу№ 5,покинув територіюКЗШ №79,розпорядившись викрадениммайном навласний розсуд.

Не погоджуючись з призначеним покаранням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та застосувати до обвинуваченого покарання у виді трьох років позбавлення волі зі звільненням ОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням із випробувальним строком три роки відповідно до норм ст. ст. 75,76 КК України.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не здійснено належної правової оцінки ступеня тяжкості вчиненого злочину, не враховано відсутність тяжких наслідків та обставини, що пом`якшують покарання, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся.

Захисник зазначає, що судом першої інстанції також не враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_7 скоїв один злочин.

Прокурор також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року, та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань з вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

В іншій частині просить вирок залишити без змін.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_7 раніше судимий за аналогічні злочини, продовжував вчиняти злочини у період іспитового строку.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації скоєного в апеляційних скаргах не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при ухваленні вказаного вироку, суд першої інстанції врахував обставини, що пом`якшують покарання визнання вини, та обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого рецидив злочину. Також суд першої інстанції врахував те, що завдана шкода повністю відшкодована потерпілому.

Колегія суддів не приймає доводи захисника ОСОБА_8 щодо наявності підстав для застосування положень ст. 75 КК України, оскільки законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості застосувати ст. 75 КК України.

В постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року, Верховний Суд констатує, що загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_7 є раніше судимою особою, тобто належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти злочини у період іспитового строку, з квітня 2016 року перебуває під наглядом лікаря-нарколога з приводу вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляціїї від суспільства.

Колегія суддів також не приймає доводи прокурора щодо м`якості призначеного покарання, оскільки вважає, що при ухваленні вироку суд першої інстанції врахував, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про його особу, зокрема, попередні судимості, наявність офіційної роботи, перебування на обліку в лікаря-нарколога, позитивну характеристику за місцем мешкання, відшкодування шкоди шляхом повернення потерпілому викраденого майна та відсутність в останнього матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого, наявність однієї пом`якшуючої та однієї обтяжуючої обставин, висновок органу пробації, а також думку представника потерпілого.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових правопорушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та захисника ОСОБА_8 , а тому вважає за необхідне вказані апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , та прокурора на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №12019040230001411 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України залишити без задоволення.

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №12019040230001411 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4