Постанова

від 22.09.2020 по справі 544/29/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/29/19 Номер провадження 22-ц/814/1480/20Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

за участю секретаря Ткаченко Т.І.

розглянула в апеляційному суді в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою голови Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області Скорик В.І. на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 березня 2020 року, ухвалене суддею Ощинською Ю.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія судів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з позовом до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Т.О., про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.10.2019 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Глобинського районного суду Полтавської області № 527/2175/19 за заявою ОСОБА_1 про становлення факту належності правовстановлюючого документу.

16.12.2019 року до районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сасинівської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій остання просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сасинівка Пирятинського району Полтавської області, правовстановлюючого документу, а саме сертифіката на земельну частку (пай) серії ПЛ № 233692 виданого на ім`я ОСОБА_3 про право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, розташованої на території Сасинівської сільської ради, що виданий на підставі рішення розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996, про що в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на земельну ділянку частку (пай) по КСП ім. Ілліча здійснено реєстрацію за № 545.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 29.11.2019 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у справі № 527/2175/19 залишено без розгляду.

17.12. 2019 року провадження у справі № 544/29/19 поновлено.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року об`єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та позов ОСОБА_1 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 березня 2020 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволено.

Встановлено факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 233692, виданий на підставі розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996 на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП ім. Ілліча здійснено запис № 545, виданого на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 233692, виданого згідно розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Сасинівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, оскарживши його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В якій голова сільської ради, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Не погоджується з висновками суду про те, що спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_5 , проте не оформила нотаріально своїх спадкових прав, що свідчить про фактичне користування спадщиною, а також шляхом проживання, оскільки це не доведено.

У постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус не вказує, яким чином була прийнята спадщина.

За повідомленням Глобинської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не заводилася.

Посилається на те, що на території Сасинівської сільської ради з 1994-1946 р.р. ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не проживали.

З 1947 по 1956 р. р. проживала і працювала в колгоспі ім. Леніна ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_7 , а не ОСОБА_3 .

Згідно архівної довідки трудового архіву Пирятинської районної ради вказано, що ОСОБА_4 працювала та отримувала заробітну плату в колгоспі ім. Ілліча до квітня 1956 року. В книгах нарахування заробітної плати за 1957 рік значиться, що ОСОБА_4 вибула. Отже, з квітня 1956 р. Педяш а не ОСОБА_3 вибула з села Сасинівка та на території Сасинівської сільської ради вже не проживала. Отримавши за березень 1956 р. зарплатню, до колгоспу ім. Ілліча не поверталася та не працювала.

Докази на підтвердження того, що до списків пайовиків КСП ім.Ілліча могли бути внесені невірне прізвище пайовика ОСОБА_8 , а не ОСОБА_9 , відсутні.

Доказів про те, що на момент розпаювання КСП ім. Ілліча ОСОБА_4 була членом КСП чи пенсіонером, залишилася його членом, якого внесено до списку пайовиків КСП, не надано. Покази свідків не відповідають дійсності.

23.07.2020 р. від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левицького В.І. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін. Судові витрати покласти на сільську раду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 02.02.1961 р., виданого повторно (том 1 а.с. 21).

01.10.1942 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловіку та дружині ОСОБА_9 (том 1 а.с. 22).

Згідно повідомлення Міжрайонного управління у Гребінківському та Пирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.06.2020 р. № 135/180/18, відповідно до запису в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП ім. Ілліча від 24.12.1996 року за № 545 на ім`я ОСОБА_3 видавався сертифікат на земельну частку (пай) серія ПЛ № 233692, на підставі розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996 р.

Земельна частка (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га розташована на території Сасинівської сільської ради.

Сертифікат у архіві відділу відсутній.

Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 не виготовлявся (том 1 а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 16 травня 2018 року Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Полтавській області (том 1 а.с. 23).

Судом першої інстанції встановлено, що спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 прийняла її донька ОСОБА_11 , проте не оформила нотаріально своїх спадкових прав (том 1 а.с. 15, 17, 19).

Вказане свідчить про фактичне користування спадщиною, а також її прийняття шляхом проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 21 червня 2016 року Пустовійтівською сільською радою Глобинського району Полтавської області (том 1 а.с. 20).

Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Пустовійтівської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 13.12.2018 № 629/02-44, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно проживає та зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 приватним нотаріусом Колінько Т.О. заведена спадкова справа № 161/2016 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини по заповіту, посвідченому 11.11.2014 року секретарем виконавчого комітету Пустовійтівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за яким ОСОБА_5 на випадок смерті зробила таке розпорядження, що усі її права та обов`язки, які будуть належати їй на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Т.О. з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку ( пай), площею 4,94 га (в умовних кадастрових гектарах), розташовану на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємицею якої була її дочка ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Постановою приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Т.О. від 27.11.2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 на земельну частку (пай) площею 4.94 га (в умовно-кадастрових), розташованої на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої була її дочка, ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують належність даного майна спадкодавцю та втратою правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно - сертифікат на право на земельну частку (пай) (том 1 а.с. 11-12).

Оскільки згідно наданих Держгеокадастром відомостей сертифікат видавався та відсутній на момент звернення в архівному відділі, позивачем було подано оголошення у газету Пирятинські вісті , випуск № 28 (11121) від 13.07.2018 р., за змістом якого втрачений сертифікат на земельну частку (пай) по КСП імені Ілліча від 24.12.1996 № 545, виданий на ім`я ОСОБА_3 , вважати недійсним (том 1 а.с. 25-26).

Відповідно до погосподарських книг з 1944 року по сьогодні ОСОБА_3 в погосподарському обліку не значиться, на території Сасинівської сільської ради не проживала та не була зареєстрована, що підтверджується довідками виконавчого комітету Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 54 від 05.02.2019 та № 74 від 27.02.2019 (а.с. 50-51).

Згідно довідки виконавчого комітету Сасинівської сільської ради Пирятинського району № 73 від 27.02.2019 у по господарських книгах за 1944-1946 роки на території Сасинівської сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживали (а.с. 52).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 проживала у с. Сасинівка Пирятинського району Полтавської області у період з 1947 року по 09.04.1957 разом зі своєю донькою ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10 та у цей період працювала у колгоспі ім. Леніна під прізвищем ОСОБА_9 (а.с. 53-59).

Згідно довідки Міжрайонного управління у Гребінківському та Пирятинському районах у Полтавській області Головного управління Держгеокадастру на ім`я ОСОБА_4 сертифікат на земельну частку (пай) на території Пирятинського району не виготовлявся та не реєструвався (том 1 а.с. 62).

Сертифікат на земельну частку (пай) виготовлявся на ім`я ОСОБА_3 , що підтверджується записом № 575 у книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП ім. Ілліча від 24.12.1996 (а.с. 103).

Державним актом на право колективної власності на землю серія ПЛ 4 колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ілліча с. Сасинівка Пирятинського району Полтавської області для виробництва сільськогосподарської продукції передано у колективну власність 2885,3 гектарів землі у межах згідно з планом, відповідно дог рішення Пирятинської районної Ради народних депутатів від 26.05.1995. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 4. Додатком до даного державного акта є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ілліча у якому за № 546 значиться ОСОБА_3 (а.с. 108-119).

Відповідно копії протоколу № 17 від 11 березня 1968 року Колгоспної ради соціального забезпечення колгоспу ім. Ілліча Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про встановлення стажу роботи у колгоспі імені ОСОБА_13 , 1919 року народження, працювала з січня 1935 року по вересень 1941 року та з вересня 1943 року по січень 1951 року у колгоспі імені Ілліча на різних роботах (том 1 а.с. 140).

Згідно копії довідки, виданої правлінням колгоспу ім. Ілліча Пирятинського району Полтавської області за 1990 рік ОСОБА_4 працювала у колгоспі ім. Ілліча з 1951 року по 1960 рік (том 1 а.с. 142).

Згідно записів у погосподарській книзі № 15, особовий рахунок № НОМЕР_4 , ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті була зареєстрована у АДРЕСА_2 , з нею зареєстрована ОСОБА_5 (том 1 а.с. 141).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції знайшов доведеним той факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 233692, виданий на підставі розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996 на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, на ім`я ОСОБА_3 , - належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець майна ОСОБА_5 за заповітом позбавлена можливості зареєструвати своє право на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_14 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої була її дочка, мати позивачки, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1218 ЦПК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім сертифіката, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 р. роз`яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, проаналізувавши наведені правові норми та на підставі показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою та обґрунтовано задовольнив позов в частині встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 233692, що виданий на підставі розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996 на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради, зареєстрованого в Книзі реєстрації видачі сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП ім. Ілліча здійснено запис № 545, на ім`я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах площею 4,94 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 233692, виданого згідно розпорядження Пирятинської районної адміністрації № 351 від 04.12.1996 р.

Доводи апеляційної скарги голови Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області ОСОБА_18 щодо недоведеності факту прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 дочкою ОСОБА_5 на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки вказана обставина підтверджується постановою приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Т.О. від 27.11.2018 року, про яку вказувалося вище (том 1 а.с. 11-12).

Вказана постанова не оскаржувалась у судовому порядку.

Крім того, як вбачається з довідки, виданої Кринківською сільською радою Глобинського району Полтавської області від 04.06.2019 р. вих. № 02-26/999, ОСОБА_5 на час смерті своєї матері ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована разом з нею, тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року є такою, що прийняла спадщину.

З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження про те, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не заводилася, та що ОСОБА_1 не може бути спадкоємцем ОСОБА_4 .

Посилання апелянта на те, що до правовідносин слід застосовувати ЦК УРСР 1963 р., не приймаються до уваги, оскільки предметом позовних вимог є встановлення факту належності правовстановлюючого документу ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 права на земельну частку (пай), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , після набрання чинності Цивільного кодексу України від 01.01.2004 року.

Отже, судом правильно застосовано до правовідносин положення ЦК України 01.01.2004 р. щодо спадкування.

Твердження про те, що на території Сасинівської сільської ради з 1946-1994 р.р. ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не проживали; що вона не була членом КСП ім. Ілліча в момент розпаювання чи пенсіонером та залишилася його членом, спростовується наявними у справі доказами, а також показами свідків, які були допитані в суді першої інстанції та пояснили, що іншої особи з прізвищем ОСОБА_8 в селі не проживало.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам.

Підстав для скасування рішення суду з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг за виконання робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

В апеляційному суді інтереси позивачки представляв адвокат Левицький В.І. відповідно до ордеру ПТ № 015188 від 21.07.2020 р. (т. 2 а.с. 122-123).

Під час розгляду цієї справи в апеляційному суді адвокатом надано суду акт наданих послуг правової допомоги від 22.09.2020 р. на загальну суму 4937,50 грн. та квитанцію б/н від 22.09.2020 р. про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Левицького В.І. вказаної суми.

Перевіривши надані документи на підтвердження витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, перелік наданих позивачці послуг адвокатом, їх вартість та витрачений час на їх надання, колегія суддів приходить до висновку, що вартість наданої адвокатом правничої допомоги не є співмірною з наданими послугами, враховуючи невелику складність справи, незначну тривалість її розгляду судом апеляційної інстанції, а також ту обставину, що адвокат Левицький В.І. брав участь в одному судовому засіданні 22.09.2020 р., яке тривало 23 хв.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача Сасинівської сільської ради на користь позивачки витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та є співмірним з наданими послугами.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу голови Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області Скорик В.І. залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Т.О.Кривчун