Ухвала

від 02.10.2020 по справі 461/7753/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/7753/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/930/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.

за участі секретаря: Фейір К.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство Цитадель-центр , про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 січня 2013 року, номер НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року номер 609503 на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ідентифікаційний код юридичної особи 37880222, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2014 року номер 17122687 на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2014 року номер 29282812 на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти Ідентифікаційний код юридичної особи 39443316, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33269873 від 29 грудня 2016 року та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 № 18399919 від 26 грудня 2016 року на квартиру АДРЕСА_1 в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Рішення суду ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, щоПостановою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року, а також рішенням першої та апеляційних інстанції у справі №461/11284/15-ц, які були долучені до матеріалів справи, встановлено обставини, які не підлягають доказуванню, а саме обставини, що у ОСОБА_1 відсутнє право на звернення до суду з мотивів захисту порушеного права спільної сумісної власності на приміщення, яке було використане при реконструкції квартири АДРЕСА_2 .

Вищевказані обставини також встановлені Висновком №4785/5023 судової будівельно-технічної експертизи у справі №2-2668/11 від 24.03.2015 року і яка долучена до матеріалів справи.

Вказує, що всупереч вищевказаним обставинам та в порушення вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, суд першої інстанції не застосував в якості доказів, обставини встановлені судовими рішеннями усіх інстанцій у справі №461/112/84/15-ц., що істотно вплинуло на законність оскаржуваного судового рішення.

ОСОБА_2 та усі наступні власники квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , набули право власності на об`єкти нерухомого майна у відповідності до порядку та процедури, визначених законодавством України.

Також зазначає, що ОСОБА_2 та усі наступні власники квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , набули право власності на об`єкти нерухомого майна у відповідності до порядку та процедури, визначених законодавством України.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.

Заяву мотивувала тим, що ОСОБА_2 розширивши квартиру АДРЕСА_1 одноосібно позбавив її права розпоряджатися часткою горища.

Наступні власники також набули оспорювану квартиру площею 83,1 кв.м., тобто з горищем.

Оскільки з початку розгляду даної справи квартира АДРЕСА_4 змінювала власників аж 5 разів, то й ускладнився та затягувався її розгляд.

На даний час власником квартири є відповідач ОСОБА_3 .

Позивачка зазначала, що існує ризик подальшого перепродажу квартири, з метою утруднення виконання рішення суду.

Просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У преамбулі Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У п.4 вказаної Постанови, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та ТзОВ Компанія Нові проекти , ОСОБА_3 , ТзОВ Туристична компанія Прем`єр Круїз , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 виник спір щодо законності реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , та в подальшому набуття її у власність іншими відповідачами.

Зокрема, 03 вересня 2010 р. ОСОБА_5 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_3 - ОСОБА_2

07 лютого 2013 року зазначена квартира ОСОБА_2 була внесена до статутного капіталу ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року, власником квартири стало ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» .

Згідно протоколу № 20/01-14 від 20 січня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» спірну квартиру передано у власність ОСОБА_4 , який з 31 січня 2014 року був її власником.

Згідно з протоколом № 13/10-14 від 13 жовтня 2014 року загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Компанія - «Нові Проекти» зазначена квартира передана у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нові Проекти, яке з 11 листопада 2014 року було її власником.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2019 року, 26 грудня 2016 року приватним нотаріусом Думою Г.М. зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Дана реєстрація була проведена на підставі акту приймання-передачі квартири між ТОВ Нові Проекти та ОСОБА_3 від 21 грудня 2016 року, та протоколу загальних зборів товариства від 21 грудня 2016 року.

Таким чином встановлено, що спірна квартира неодноразово відчужувалась відповідачами, в тому числі після звернення 26 листопада 2016 року ОСОБА_1 з позовом до суду.

Тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

З тих підстав заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.150-153 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , на час розгляду справи до завершення апеляційного провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Приколоти Т.І.

Шандра М.М.