Постанова

від 05.11.2020 по справі 461/7753/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/7753/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/930/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.,

за участі секретаря: Фейр К.О.,

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство Цитадель-центр , про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Власниками квартири АДРЕСА_2 в цьому будинку у 2013 році були ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , з 31 січня 2014 року - ОСОБА_5 , з 11 листопада 2014 року ТОВ Компанія Нові проекти .

Зазначала, що відповідачем ОСОБА_3 самовільно захоплено частину горища, що належить на праві спільної сумісної власності всіх співвласників квартир будинку. Наголошує, що реконструкція кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 в цьому будинку проведено без належно оформленого дозволу, декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації скасовані в судовому порядку.

З урахуванням зміни позовних вимог, у зв`язку із переходом права власності на квартиру до ОСОБА_4 (т.2,а.с.68-69), позивачка просила:

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 січня 2013 року, номер НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року номер 609503 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ідентифікаційний код юридичної особи 37880222, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2014 року номер 17122687 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2014 року номер 29282812 на квартиру АДРЕСА_3 видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти Ідентифікаційний код юридичної особи 39443316, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33269873 від 29 грудня 2016 року та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_4 № 18399919 від 26 грудня 2016 року на квартиру АДРЕСА_3 в частині самовільного захоплення горища розміром 29,9 кв.м.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 січня 2013 року, номер НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року номер 609503 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ідентифікаційний код юридичної особи 37880222, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2014 року номер 17122687 на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2014 року номер 29282812 на квартиру АДРЕСА_3 видане на ім`я товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти Ідентифікаційний код юридичної особи 39443316, в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33269873 від 29 грудня 2016 року та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_4 № 18399919 від 26 грудня 2016 року на квартиру АДРЕСА_3 в частині самовільного захоплення площі горища розміром 29,9 кв. м.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що у ОСОБА_1 відсутнє право на звернення до суду з мотивів захисту порушеного права спільної сумісної власності на приміщення, які було використані при реконструкції квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Вказує, що встановлені судами (у тому числі Верховним Судом у Постанові від 17 жовтня 2019 року) та підтверджені висновками проведених судової будівельно-технічної експертизи та будівельно-техніного дослідження обставин у справі №461/11284/15-ц свідчать, що приміщення, які були використані при реконструкції квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , не є допоміжними, виходячи із способу і порядку їх використання, місця їхнього розташування та загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, не доведено, що вони призначені для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку.

Зазначає, що він та наступні власники квартири, розташовоаної за адресою: АДРЕСА_6 , набули право власності на неї у відповідності до порядку та процедури, визначених законодавством України.

Ухвалюючи рішення про скасування свідоцтва права власності на нерухоме майно від 18 січня 2013 року, номер НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_3 , суд також виходив з того, що у відповідності до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Кичми Ю.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер: 62948 від 18 січня 2013 року; 467372 від 20 лютого 2013 року; 10504495 від 11 листопада 2014 року; 17099155 від 11 листопада 2014 року.

Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку скаржника, є недостовірними, оскільки постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року скасована ухвалою Вищого адміністративного суду від 05 липня 2017 року.

Судом першої інстанції скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:33269873 від 29 грудня 2016 року та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_4 №18399919 від 26 грудня 2016 року, яке являється за своєю правовою природою похідними вимогами, без розгляду по суті питання про недійсність правочину, на підставі якого було здійснено реєстрацію права власності, чим порушено вимоги ст.240 ЦК України.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по справі.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачами за рахунок горища було розширено площу квартири АДРЕСА_3 без згоди мешканців - співвласників багатоквартирного будинку в тому числі позивачки по справі - ОСОБА_1 Львівська міська рада висновків щодо проекту реконструкції зазначеної квартири з розширенням її площі не давала.

Також враховано, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Кичми Ю.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер: 62948 від 18 січня 2013 року; 467372 від 20 лютого 2013 року; 10504495 від 11 листопада 2014 року; 17099155 від 11 листопада 2014 року.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 20 вересня 1995 року ОСОБА_1 є співвласницею квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа її квартири 104,90 кв.м., в тому числі комора в підвалі 3,3 кв.м.

Будинок АДРЕСА_7 є власністю територіальної громади м. Львова, об`єднання співвласників не створене.

Квартира АДРЕСА_2 знаходиться на мансардному поверсі у цьому будинку.

Департаментом містобудування Львівської міської ради 26 листопада 2010 р. було винесено наказ № А-401 «Про затвердження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відповідно вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 з розширенням за рахунок горища , який є чинним на даний час.

03 вересня 2010 р. ОСОБА_7 продав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_3 .

Згідно у мов договору купівлі-продажу, предметом договору купівлі-продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є квартира, яка складалася з двох кімнат житловою площею 37,9 кв. м. та кухня. Загальна площа квартири 53,2 кв. м., комора в підвалі 1,0 кв.м.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,- індексний номер: 62948 від 18 січня 2013 року 10:37:53. за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 18 січня 2013 року, державний реєстратор Кичма Ю.М., власником кварти являвся ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 2010 року.

ОСОБА_3 проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 із заміною дахових конструкцій та покрівлі даху будинку АДРЕСА_7 , в результаті чого загальна площа квартири становила 83,1 кв.м., житлова площа 48,3 кв.м.

Згідно протоколу № 07/02-13 від 07 лютого 2013 року загальних зборів учасників ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» , засновники домовилися про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових внесків ОСОБА_3 , внесення до статутного капіталу товариства належного йому на праві приватної власності нерухомого майна - квартири за адресою АДРЕСА_6 .

На виконання вказаного рішення між ОСОБА_3 і директором ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» було складено акт прийому-передачі внеску, відповідно до якого, учасником передано, а директором товариства ОСОБА_8 прийнято у власність нерухоме майно - квартира.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно 20 лютого 2013 року винесено рішення № 467372 про державну реєстрацію права власності на квартиру в АДРЕСА_6 за ТОВ «Туристична компанія Прем`єр Круїз» . Таким чином, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року, власником квартири стало ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» .

За змістом протоколу № 20/01-14 від 20 січня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ «Туристична компанія «Прем`єр Круїз» було прийнято рішення про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_5 та повернення йому вартості частини майна у статутному капіталі (110000,00грн., що становить 26,19 % статутного капіталу) в натуральній формі, а саме: передано у власність ОСОБА_5 , квартиру АДРЕСА_3 .

На виконання цього рішення між ОСОБА_5 і директором ТОВ «Туристична Компанія «Прем`єр Круїз» було складено акт прийому-передачі внеску, відповідно до якого, товариством передано, а ОСОБА_5 прийнято у власність нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та про реєстрацію права власності, підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 10504495 від 31 січня 2014 року 09:23:44 за ОСОБА_5 . Підставою виникнення права власності було свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 31 січня 2014 року Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.

Згідно з протоколом № 13/10-14 від 13 жовтня 2014 року загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Компанія - «Нові Проекти» було прийнято рішення про створення в м. Львові однойменного товариства та визначено статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нові Проекти» в розмірі 115000,00 грн., де внесок ОСОБА_5 визначено в розмірі 109250,00 грн., що становить 95% статутного капіталу, здійснено у спосіб передачі до статутного капіталу ТОВ «Компанія «Нові Проекти» належного йому на праві приватної власності нерухоме майно - квартиру у АДРЕСА_6 . На виконання вказаного вище рішення було складено акт прийняття-передачі нерухомого майна.

Таким чином, державним реєстратором прав на нерухоме майно Кичма Ю.М. 11 листопада 2014 року було винесено рішення № 17099155 про державну реєстрацію права власності, розмір частки 1/1 на квартиру, що розташована АДРЕСА_6 за ТОВ Нові Проекти .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2019 року, 26 грудня 2016 року приватним нотаріусом Думою Г.М. зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 . Дана реєстрація була проведена на підставі акту приймання-передачі квартири між ТОВ Нові Проекти та ОСОБА_4 від 21 грудня 2016 року, та протоколу загальних зборів товариства від 21 грудня 2016 року (т.2,а.с.70).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду необхідно розуміти так, що власники квартир дво-або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_10 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, комірки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат в квартирах) багатоквартирних будинків. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Підставою позову ОСОБА_1 визначено порушення її права спільної власності на приміщення, що були використані при реконструкції квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , як на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку .

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу та порядку їх використання.

В суді першої інстанції відповідач ОСОБА_3 23 серпня 2019 року подав заяву про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

У заяві зазначав, що реконструкція квартири АДРЕСА_8 здійснювалася в один і той період, стверджував, що частина приміщення, яке було приєднано до квартири АДРЕСА_2 в результаті реконструкції також не належить до приміщення спільного користування та не являється допоміжним приміщенням та горищем будинку (т.3 а.с.6).

Згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2019 року у задоволенні зазначеного клопотання безпідставно було відмовлено (т.3 а.с.22).

Тому суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок №4/14с будівельного технічного дослідження від 08 травня 2014 року, висновок №4785/5023 судової будівельно-технічної експертизи від 24 березня 2015 року та матеріали інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_7 , які досліджувались судами в межах справи №461/11284/15-ц.

Системний аналіз висновку №4/14с будівельного технічного дослідження від 08 травня 2014 року, висновку №4785/5023 судової будівельно-технічної експертизи від 24 березня 2015 року та матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_7 , дає підстави стверджувати, що площі горищно-мансардного поверху за межами квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 крім площі сходової клітки, не мають свого позначення ні літерною, ні цифровою, ні словесною ідентифікацією, тобто не позначені як допоміжні приміщення будинку і не включені до площі місць загального користування.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 березня 2016 року та ухвали апеляційного суду Львівської області від 15 серпня 2017 року у справі №461/11284/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_11 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_12 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на реконструйовану квартиру, скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності, Верховний Суд у Постанові від 17 жовтня 2019 року зазначив, що встановлені судами та підтверджені висновками проведених судової будівельно-технічної експертизи та будівельно-технічного дослідження обставини свідчать, що приміщення, які були використані при реконструкції квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , не є допоміжними, виходячи із способу і порядку їх використання, місця їхнього розташування та загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, не доведено, що вони призначені для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (т.3 а.с.47-57).

Оскільки не доведено, що приміщення, які були використані для реконструкції квартири АДРЕСА_3 є допоміжними і призначені для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (в тому числі ОСОБА_1 ), то й відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсними свідоцтв про право власності, та скасування рішення про державну реєстрацію за останнім власником - ОСОБА_4 .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року згідно якої визнано протиправними та скасовані рішення державного реєстратора Кичми Ю.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер: 62948 від 18 січня 2013 року; 467372 від 20 лютого 2013 року; 10504495 від 11 листопада 2014 року; 17099155 від 11 листопада 2014 року (т.3 а.с.81-85), однак судом не враховано те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року скасована ухвалою Вищого адміністративного суду від 05 липня 2017 року (т.3 а.с.58-62).

Наведених вище обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові проекти , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Прем`єр Круїз , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство Цитадель-центр , про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 3307 гривень 20 коп. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2020 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Приколота Т.І.

Шандра М.М.