Рішення

від 21.09.2020 по справі 607/25602/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2020 Справа №607/25602/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дзюбатого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до держави Україна в особі Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить стягнути у його користь моральну шкоду, завдану процесуальними діями у кримінальному провадженні №32015210000000062 від 28.04.2015 року у розмірі 2 295 000 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 28.04.2015 року зареєстровано кримінальне провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 176 КК України відносно службових осіб TOB МЕЛВІС . Підставою для реєстрації кримінального правопорушення був рапорт начальника кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_2 у якому зазначено, що службові особи TOB МЕЛВІС , використовуючи своє службове становище, отримавши 18 квітня 2007 року свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - комп`ютерну програму ІСУ МЕЛВІС , яка є аналогом комп`ютерної програми Фінанси без проблем фірми Хакерс Дизайн, реалізовуючи протягом 2007-2015 років вказану програму, вчиняли дії по її незаконному розповсюдженню, порушуючи авторські права. 23.08.2018 року слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області кримінальне провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 року закрито за відсутності події злочину. Зазначив, що за відсутності події злочину слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області стосовно ОСОБА_1 вчинялись процесуальні дії, які обмежували його права та завдали йому моральної шкоди. Зокрема, органом досудового розслідування стосовно нього проводились негласні слідчі дії, якими тривалий період порушувались його конституційні права. Так, в порушення його конституційних прав органом досудового розслідування було порушено охоронювану законом таємницю, здійснено втручання у приватне спілкування позивача шляхом отримання в оператора стільникового зв`язку ПАТ ВФ Україна за адресою м. Київ вул. Лейпцизька, 15 доступів до інформації за період з 01.07.2017 року по 13.06.2018 року щодо інформації про трафіки з`єднань його мобільного телефону. Отримання сторонніми особами інформації про охоронюваною законом таємницю та неповідомлення його органом досудового розслідування про факт незаконного обмеження конституційних прав позивача, завдало йому душевних страждань, що виразились у почутті небезпеки та тривоги за своє життя та життя його рідних через усвідомлення замовного характеру проведених негласних слідчих дій за відсутності події злочину. Як наслідок, його рідні та друзі постійно звертали увагу на його тривожний психологічний стан. Також, моральної шкоди йому завдано проведенням органом досудового розслідування інших процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні №32015210000000062, внаслідок яких порушувались його конституційні права, майнові та немайнові права інтелектуальної власності на комп`ютерну програму ІСУ МЕЛВІС . Зокрема, під час проведення процесуальних дій (допитів та виїмок) органом досудового розслідування було розповсюджено завідомо неправдиві відомості про нібито незаконне розповсюдження комп`ютерної програми ІСУ МЕЛВІС службовими особами TOB МЕЛВІС . Неправдиві відомості розповсюджувались серед його оточення та в соціальних мережах. Таким чином, йому було створено штучні перешкоди у реалізації немайнових прав, передбачених ст.14 Закону України Про авторське право і суміжні права щодо права протидіяти будь-якому перекрученню, або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Вважає, що ОСОБА_1 , як автору комп`ютерної програми ІСУ МЕЛВІС було штучно створено перешкоди у користуванні майновими правами передбаченими ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права щодо виключного права на використання твору автором у будь-якій формі і будь-яким способом та виключного права на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Проведенням слідчих дій впродовж тривалого часу, позивачу завдавало великих душевних страждань від постійного відчуття приниження його ділової репутації, честі та репутації автора. Внаслідок вищенаведених процесуальних дій органу досудового розслідування, у позивача різко погіршились ділові відносини із партнерами, які почали висловлювати йому недовіру і сумніви у подальшій співпраці. Позивач вважає, що процесуальні дії із особами, які були його партнерами у господарській діяльності позбавили ОСОБА_1 можливості реалізації своїх здібностей та можливостей, як автора комп`ютерних програм та як особи, яка займається підприємницькою діяльністю. У нього порушились нормальні життєві зв`язки із колегами. Позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення ділової репутації. Позивач постійно відчував небезпеку знищення його бізнесу, для побудови якого ним затрачено багато зусиль та часу. Враховуючи характер порушення прав позивача впродовж тривалого періоду, глибину душевних страждань від позбавлення його можливості реалізації своїх здібностей та можливостей, як автора комп`ютерних програм та як особи, яка займається підприємницькою діяльністю, розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в сумі 2 295 000 грн., із розрахунку розміру середньої місячної заробітної плати (3400 доларів США) в середньому по Україні розробника комп`ютерних програм (Project Manager) за 27 місяців впродовж яких порушувались його права внаслідок процесуальних дій у кримінальному провадженні №32015210000000062 від 28.04.2015 року. (3400 дол. CШA х 27 місяців х 25 грн. за 1 дол. США = 2 295 000 грн.) Відомості про середню заробітну плату розробника комп`ютерних програм (Project Manager) у червні-липні 2018 р. отримані позивачем із мережі інтернет https://jobs.dou.ua/salaries.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області подав суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що 28.04.2015 року органами слідчого управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області було зареєстровано кримінальне провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 176 КК України стосовно службових осіб ТОВ Мелвіс . Вказані матеріали кримінального провадження за підслідністю було передано до Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області для подальшого розслідування. Надалі, 11.06.2015 року підслідність вказаного кримінального провадження прокуратурою Тернопільської області визначено за СУ УМВС України в Тернопільській області. 20.08.2015 року за результатами досудового розслідування кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України. 19.10.2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015210000000062 відновлено. 21.10.2015 року підслідність вказаного кримінального провадження прокуратурою Тернопільської області визначено за Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області. 26.01.2016 року за результатами досудового розслідування вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України. 14.11.2016 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015210000000062 відновлено. 23.08.2018 року за результатами досудового розслідування вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України. Також вказує на те, що оголошення підозри позивачу в ході досудового розслідування справи не проводилось. Запобіжні заходи у вигляді будь - якого виду обмежень волі (домашній арешт, тримання під вартою) не застосовувалися до позивача. Вважає, що позивач не надав доказів, які б свідчили про причинно - наслідковий зв`язок між діями органу досудового розслідування та завданою йому шкодою. Зазначив, що позивачем на думку відповідача, не надано чіткого розрахунку розміру моральної шкоди в сумі 2 295 000 грн. Вважає, що твердження позивача про те, що при розрахунку суми моральної шкоди ним використовувалася сума середньомісячної заробітної плати по Україні розробника комп`ютерних програм Progect Manager слід оцінювати критично, оскільки дана інформація не має офіційного та належного підтвердження. Стосовно розрахунку моральної шкоди, зазначає, що її аргументація в тексті позовної заяви є абсолютно відсутньою, що на думку відповідача, унеможливлює задоволення позову. Позивачем не доведено та не надано розрахунку заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми. Вважає, що сам факт закриття кримінального провадження не є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та беззаперечною підставою для її відшкодування. Також зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 32015210000000062 його розгляд проводився різними органами, а саме органами Державної фіскальної служби України, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області та на завершальній стадії Головним Управлінням Національної поліції в Тернопільській області. У зв`язку із наведеним, просить відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Позивач ОСОБА_1 подав суду відповідь на відзив, згідно якої вважає, що відзив відповідача не містить обґрунтованих доводів та не спростовує підстав для задоволення його позовних вимог. Зокрема, у відзиві не спростовано факту проведення стосовно позивача незаконних негласних слідчих дій, якими впродовж тривалого часу порушувались конституційні права ОСОБА_1 при відсутності події злочину , не спростовано фактів порушення його майнових та немайнових прав гарантованих Конституцією України та Законом України Про авторське право і суміжні права . Не спростовано факту відсутності потерпілого у кримінальному провадженні. Крім цього, вказав, що до відзиву відповідач надав довідку №15855/9/2-2019 від 09.12.2019, яка підтверджує, що саме 27 повних місяців позивач перебував під слідством під час якого проводились на його думку, незаконні процесуальні та слідчі дії. Надуманими, на думку позивача, є твердження представника відповідача про те, що до матеріалів позову необхідно було надати рішення суду про визнання незаконними дій органу досудового розслідування ГУНП в Тернопільській області. Вважає, що в позовній заяві ним обґрунтовано наведена математична формула розрахунку та вказано конкретну адресу незалежного спеціалізованого інформаційного ресурсу, з якого отримані ним відомості про середню заробітну плату розробника комп`ютерних програм, що по професійному рівню відповідає його діяльності. Зазначив, що нерозуміння представником ГУНП розрахунку розміру шкоди не може бути підставою запереченням самого факту завдання шкоди, право на відшкодування якої гарантоване Конституцією та законами України. Сам факт існування кримінального провадження за ч.3 ст.176 КК України стосовно службових осіб ТОВ МЕЛВІС , у якому позивач є єдиною службовою особою, та повідомлення про це всіх його контрагентів, викликало недовіру до нього та до його професійної діяльності, що в результаті призвело до припинення ліцензійних договорів на комп`ютерну програму ТОВ MEЛВІC із багатьма контрагентами, як наслідок, призвело до втрати реальних доходів, які він отримував за цими договорами. Вказав, що від припинення одного ліцензійного договору із Тернопільським молокозаводом ТОВ MEЛBIC він зазнав втрат у сумі 30 000 грн.

Представником Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області подано заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , згідно яких ГУНП в Тернопільській області не погоджується з доводами наведеними позивачем у відповіді на відзив . Зазначив, що вказаний позивачем при розрахунку моральної шкоди Інтернет ресурс не відноситься до узаконених методик експертного дослідження в Україні та носить абстрактний характер. Сторона відповідача критично відноситься до твердження позивача про те, що органами досудового розслідування створювалися ОСОБА_1 штучні перешкоди у користуванні майновими правами шляхом розповсюдження завідомо неправдивих відомостей, оскільки ним не конкретизовано ким саме здійснювалося розповсюдження компрометуючої інформації, яким саме чином, які наявні докази розповсюдження цієї інформації. Сам факт існування кримінального провадження відносно позивача не свідчить про розповсюдження відносно нього компрометуючої інформації зокрема та завдання йому моральної шкоди. Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні ухвали чи рішення судів про визнання дій поліцейських в рамках розслідування кримінального провадження незаконними. Вважає, що зазначені позивачем у відповіді на відзив доводи не спростовують аргументів відповідача наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України подав письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначив, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування шкоди повинен визначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок держави.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2020 р., продовжено підготовче провадження у даній справі.

30 квітня 2020 року судом закрито підготовче провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав наведених ним у позовній заяві та відповіді та відзив.

Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області Дзюбатий А.В. в судовому засіданні позовних вимог не визнав та просить суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, з мотивів наведених у відзиві на позов та запереченнях наведених у відповіді на відзив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

28 квітня 2015 року органами слідчого управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області зареєстровано кримінальне провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 176 КК України стосовно службових осіб ТОВ Мелвіс .

Як вбачається із витягу із кримінального провадження №32015210000000062 від 28.04.2015 року …службові особи ТОВ Мелвіс (код ЄДРПОУ 21135193, Тернопільська область, Гусятинський район, с.Котівка) використовуючи своє службове становище, вчинили дії по незаконному розповсюдженню комп`ютерної програми, чим порушили авторське право… .

30 квітня 2015 року підслідність вказаного кримінального провадження прокуратурою Тернопільської області визначено за Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області.

10 червня 2015 року виконувачем прокурора Тернопільської області доручено здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчому управлінню УМВС України в Тернопільській області.

19 серпня 2015 року старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №32015210000000062, з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ Мелвіс складу кримінального правопорушення.

19 жовтня 2015 року заступником прокурором Тернопільської області винесено постанову, якою постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області від 19.08.2015 року про закриття кримінального провадження №32015210000000062 скасовано, проведення розслідування доручено СУ УМВС України в Тернопільській області.

26 січня 2016 року заступником начальника СВ Гусятинського відділення поліції ПВП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №32015210000000062, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

14 листопада 2016 року заступником прокурора Тернопільської області скасовано постанову заступника начальника СВ Гусятинського ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області від 26 січня 2016 року про закриття кримінального провадження № 32015210000000062. В подальшому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області.

23 серпня 2018 року старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.176 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.176 КК України в діях службових осіб ТОВ Мелвіс .

Судом встановлено, що керівником (директором) юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю Мелвіс (місцезнаходження Тернопільська область, Гусятинський район, с.Котівка, вул..Шевченка, 127) є ОСОБА_1 , що підтверджується реєстраційною карткою ТзОВ Мелвіс про включення відомостей про юридичну особу.

Як вбачається із інформації Державної служби інтелектуальної власності України від 28.07.2015 року, наявної у матеріалах кримінального провадження №32015210000000062, згідно даних Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, станом на 28.07.2015 року, ДСІВ було здійснено реєстрацію авторського права на твори, зокрема на комп`ютерну програму Інформаційна система управління Мелвіс ( ІСУ Мелвіс ) автор ОСОБА_1 , видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 18.04.2007 року № 20231 , що є чинним. Відповідно до документу, що підтверджує створення твору у порядку виконання службових обов`язків та належність авторських майнових прав на службовий твір, на час реєстрації майнові права на твір належали спільно ОСОБА_1 та ТОВ Мелвіс . Вказана обставина підтверджена копією рішення про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, а також свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 20231 виданого 18.04.2007 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Як вбачається із повідомлення особи, щодо якої проводились негласні слідчі (розшукові дії) прокурора відділу прокуратури Тернопільської області від 02.08.2018 року, адресованому ОСОБА_1 у ньому зазначено, що …відповідно до вимог ст..253 КПК України конституційні права ОСОБА_1 були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у кримінальному провадженні №32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.176 КК України. Матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні на підставі ст..255 КПК України, знищено… .

Таким чином, із наведеного встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 32015210000000062 від 28.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.176 КК України, стосовно службових осіб ТОВ Мелвіс , одноосібним керівником якого є ОСОБА_1 проводились слідчі, у тому числі негласні слідчі дії, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які обмежували права позивача. Зокрема, здійснено втручання у приватне спілкування ОСОБА_1 шляхом отримання в оператора стільникового зв`язку ПАТ ВФ Україна за адресою м. Київ вул. Лейпцизька, 15 доступу до інформації за період з 01.07.2017 року по 13.06.2018 року щодо інформації про трафіки з`єднань мобільного телефону, який належав позивачу.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тривало з 28.04. по 19.08.2015 року (5 місяців), з 19.10.2015 року по 26.01.2016 року (4 місяці), з 14.11.2016 року по 23.08.2018 року (22 місяці), тобто всього 31 місяць.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суду пояснили, що керівником ТзОВ Мелвіс є позивач, який є розробником програмного продукту ІСУ Мелвіс , який використовувався підприємцями та юридичними особами у своїй діяльності та має зареєстроване авторське право на зазначений продукт. Після того, як партери позивача по господарській діяльності взнали про порушення стосовно посадових осіб ТзОВ Мелвіс кримінального провадження, ОСОБА_1 втратив своїх потенційних клієнтів у господарській діяльності, оскільки існувало негативне ставлення підприємців до позивача. Також зазначили, що ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, оскільки став замкнутим, у нього змінився спосіб життя внаслідок порушеного зазначеного кримінального провадження, що вплинуло на його ділову репутацію як керівника ТзОВ Мелвіс .

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ч.2 ст.1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.7 ст.1176 ЦК України, порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Зокрема, вищезазначений порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , громадянинові відшкодовуються моральна шкода у наведених випадках в статті 1 цього Закону.

Згідно із частинами другою, третьою статті 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду розмір відшкодування моральної шкоди визначається із урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.

Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст..8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 року №294-ІХ, з урахуванням внесених змін та доповнень, розмір мінімальної заробітної плати з 01.09.2020 року становить 5000 гривень.

Вимоги частин 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.(частина третя статті 23 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Рішенням Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається на державу.

Згідно із ч.5 ст.9, ч.6 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст..38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Аналізуючи наведені обставини, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог позивача, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок обмеження його конституційних прав, завданими незаконними діями органів досудового розслідування при здійсненні кримінального провадження № 32015210000000062, а тому суд вважає, що його позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. При цьому, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд враховує моральні страждання, які було заподіяно позивачу внаслідок незаконного проведення щодо нього негласних слідчих дій органом досудового розслідування у рамках зазначеного кримінального провадження, як наслідок втручання у його приватне життя. Визначаючи розмір моральної шкоди позивачу, суд виходить із тривалості кримінального провадження №32015210000000062, яке було порушено стосовно посадових осіб ТзОВ Мелвіс за ч.3 ст.176 КК України, одноосібним керівником якого є ОСОБА_1 та яке становило 31 місяць та розміру мінімальної заробітної плати визначеної Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на день розгляду справи, а тому визначає її у розмірі 155 000 гривень, із розрахунку: (31 місяць х 5000 =155000). При цьому визначаючи зазначений розмір моральної шкоди, суд у тому числі враховує моральні страждання, які поніс позивач під час проведення слідчих дій органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме порушення його нормальних життєвих зв`язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації в подальшому свого життя, негативний вплив на ділову репутацію позивача, як керівника та засновника ТзОВ Мелвіс , що зумовило припинення використання суб`єктами господарювання розробленого позивачем програмного продукту комп`ютерної програми Інформаційна система управління Мелвіс ( ІСУ Мелвіс ), автором якої є ОСОБА_1 , втрату потенційних користувачів зазначеної програми, понесені у зв`язку із цим переживання позивача, відчуття приниження ділової репутації, честі та репутації автора. Також, вчинення процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні із керівниками суб`єктів господарювання, які були діловими партнерами ТзОВ Мелвіс , позбавило позивача реалізації можливостей, як автора комп`ютерних програм та як особи, яка займається підприємницькою діяльністю. Внаслідок чого, позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації та відновлення своєї ділової репутації, яка у нього склалась до вчинення слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні, пояснень невинуватості у порушенні авторських прав перед своїми партнерами. При цьому суд відкидає твердження представника відповідача, що шкода завдана неправомірними діями органів досудового розслідування має відшкодовуватись лише внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, оскільки п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду визначає, що до відшкодування підлягає також шкода, завдана громадянинові внаслідок інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, що у даному випадку було допущено органом досудового розслідування із ОСОБА_1 при здійсненні слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні, яке в подальшому було закрито у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, задовольнити частково.

Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан