Постанова

від 29.09.2020 по справі 910/2647/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Справа№ 910/2647/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020

(повний текст рішення складено 15.07.2020)

у справі № 910/2647/20 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Концерну "Військторгсервіс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтен компані"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Сапфір"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Міністерство оборони України

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Військторгсервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Рейтен компані" та ТОВ "Золотий Сапфір" про визнання недійсним укладеного між ними договору поставки від 08.12.2019 № 120801.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що обставини укладення та виконання відповідачами спірного договору поставки свідчать про явну фіктивність правочину та відсутність відносин товарно-господарського характеру між контрагентами, а єдина мета укладання даного договору - надання можливості відповідачу - 1 взяти участь у торгах та надати спірний договір у складі документів тендерної пропозиції. Таким чином, вважає позивач, що відповідач - 1 переміг у процедурі закупівлі, в якій брав участь і Концерн "Військторгсервіс", шляхом введення в оману замовника торгів та надання фіктивного договору у складі поданої ним тендерної пропозиції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про повне виконання відповідачами умов спірного договору, що виключає можливість стверджувати про укладення спірного договору без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Відтак, позивач, у порушення приписів ст. 74 ГПК України, не довів своїх тверджень про фіктивність спірного договору.

Не погодившись з рішенням, Концерн "Військторгсервіс" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить рішення скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник наполягає, що господарська операція фактично не відбулась, а складені відповідачами первинні документи не відповідають дійсності.

Позивач стверджує, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про витребування у ГУ ДПС у м. Києві інформації щодо оподаткування прибутку ТОВ "Рейтен компані", отриманого на підставі виконання договору поставки від 08.12.2019 № 120801 та відображення даних у податковому обліку підприємства, а також інформації щодо з`ясування місцезнаходження ТОВ "Рейтен компані" за місцем реєстрації (м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 - А, оф. 369).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2020 за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/2647/20 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.09.2020.

29.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Концерну "Військторгсервіс" про розгляд справи без участі представника скаржника.

В судове засідання представники сторін та третьої особи не з`явилися, хоч учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, заяви Концерну "Військторгсервіс", а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представників учасників справи за наявними у справі доказами.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

За правилами статей 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України і ст. 2, 4 ГПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 234 ЦК України визнає фіктивним правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, за умовами спірного договору ТОВ "Рейтен компані" (постачальник) зобов`язалося поставити (передати) у власність ТОВ "Золотий Сапфір" (покупець) товар - продукти харчування різні в асортименті, а покупець зобов`язався приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 спірного договору). Відповідно до п. 8.1 спірного договору загальна сума договору складає 51 356,94 грн, в тому числі ПДВ 8 559,49 грн.

Додатком № 1 до спірного договору його сторони погодили специфікацію: асортимент та кількість товару, що підлягає поставці на виконання умов спірного договору. Загальна вартість такого товару згідно з вказаною специфікацією становить 51 356,94 грн.

Виконання спірного договору в частині поставки товару підтверджується видатковою накладною № 01 від 16.12.2019 на суму 51 356,94 грн, підписаною представниками обох сторін та засвідченою печатками обох підприємств.

Матеріали справи також свідчать, що за результатами вчиненої господарської операції з поставки товару, що зазначена вище, ТОВ "Рейтен компані" склало податкову накладну № 1 від 16.12.2019 та направлено її до відповідного податкового органу.

У свою чергу, ТОВ "Золотий Сапфір" оплатило поставлений йому на виконання спірного договору товар, що підтверджується платіжним дорученням № 822 від 18.12.2019 на суму 51 356,94 грн.

Будь-яких доказів на підтвердження недостовірності зазначених у вищезазначених документах обставин суду не було надано.

Місцевим господарським судом також встановлено, що Міністерством оборони України була проведена процедура закупівлі з ідентифікатором закупівлі: UA-2019-12-27-002244-b.

Згідно з п. 2 Оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (далі - Оголошення) визначено, що предметом закупівлі є Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (харчові продукти (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування) для особового складу та годування штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах), код ДК 021:2015 - 15890000-3 - продукти харчування та сушені продукти різні.

У вищевказаній процедурі закупівлі взяли участь 15 суб`єктів господарювання, у тому числі й позивач Концерн "Військторгсервіс".

У п. 12 Оголошення були визначені кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Так, згідно з п. 12.3 Оголошення до переліку документів, які вимагаються для підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним критеріям, вимогам установленим статтею 17 Закону та іншим вимогам Закону, що подаються у складі цінової пропозиції, включено також сканований оригінал/копія аналогічного договору щодо постачання харчових продуктів/продуктів харчування за 2017 рік або 2018 рік або 2019 рік з усіма додатками, що є невід`ємною частиною договору (у разі наявності), та сканований відгук (виданий суб`єктом господарювання, з яким було укладено договір) з зазначенням дати і номеру договору (на який надано відгук) та інформації про належне виконання договору, у тому числі, стосовно якості та строків.

На виконання вищевказаної умови Оголошення відповідач-1 ТОВ "Рейтен компані" надав спірний договір поставки № 120801 від 08.12.2019, укладений з відповідачем-2 ТОВ "Золотий Сапфір".

Переможцем за результатами проведення процедури закупівлі з ідентифікатором закупівлі: UA-2019-12-27-002244-b, за твердженням позивача, був визнаний відповідач-1 - ТОВ "Рейтен компані".

Саме зазначені обставини позивач наводить, обґрунтовуючи власний інтерес у даному позові участю у торгах, переможцем яких визначено ТОВ "Рейтен компані", в документації якого був спірний договір. При цьому, сам спірний договір ніяким чином не впливає на охоронювані законом інтереси позивача як учасника процедури закупівлі безпосередньо.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу приписів ч. 3 ст. 215 ЦК України, позивач, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору має довести, що саме спірним договором безпосередньо порушено його права, або охоронювані законом інтереси.

Проте, позивач не довів, що спірний договір порушує його права, створює обов`язки або якимось чином зачіпає охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що інформація ГУ ДПС у м. Києві щодо оподаткування прибутку ТОВ "Рейтен компані", отриманого на підставі виконання спірного договору та відображення даних у податковому обліку підприємства, а також інформація про знаходження ТОВ "Рейтен компані" за місцем реєстрації, може свідчити лише про дотримання податкового законодавства, що не стосується предмета доказування у даній справі.

Враховуючи встановлену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, саме позивач, звертаючись з позовом про недійсність договору, має надати суду докази наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність договору. В даному випадку саме позивач належними та допустимим доказами не довів суду, що спірний договір відповідачами вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором (не довів намір відповідачів). Твердження ж позивача, що спірний договір сторонами фактично не виконувався, а лише документально оформлений, носять характер припущення. Жодний із наведених скаржником доводів, як то відсутність за місцем реєстрації, відсутність виробничих можливостей, можливе порушення податкового законодавства тощо, не спростовує намір відповідачів укласти та виконати спірний договір, що виключає його фіктивність.

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог та тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/2647/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/2647/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/2647/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз