Постанова

від 30.09.2020 по справі 910/9924/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. Справа№ 910/9924/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 30.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 (повний текст рішення підписано 27.05.2020)

у справі № 910/9924/19 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів -

1. ОСОБА_6

2. ОСОБА_7

3. ОСОБА_8

про витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - відповідачі) про витребування простих іменних бездокументарних акцій, емітованих ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", на свою користь з чужого незаконного володіння:

ОСОБА_1 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій;

ОСОБА_2 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості;

ОСОБА_3 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості;

ОСОБА_4 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості;

ОСОБА_5 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на статті 387, 388 Цивільного кодексу України та вказав, що відповідні акції вибули з його володіння проти його волі, незаконно та без належної на те правової підстави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд вказав, що позивачем не доведено вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею, оскільки відсутність у позивача первинних та облікових документів (рішення загальних зборів учасників, договору відчуження, тощо), які б підтверджували правомірність відчуження акцій, не свідчіть про відсутність таких документів взагалі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано належним чином обставини вибуття акцій з власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива".

В обґрунтування вибуття акцій з володіння ТОВ "Базальт-Альтернатива" поза його волі апелянт вказує, що відповідно до статуту товариства вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників. До виключної компетенції Загальних зборів учасників належить прийняття рішень про участь у створенні, діяльності та припиненні діяльності господарських товариств, об`єднань, підприємств та інших організаційних структур. У той же час, керівництво та управління поточною діяльністю товариства здійснює директор, до повноважень якого належить, в тому числі, укладення без доручення від імені товариства угод і забезпечення їх виконання. Проте, загальними зборами учасників товариства не приймалось рішення про відчуження акцій ПАТ Білицький завод Теплозвукоізоляція . Скаржник наголошує, що директор ТОВ Базальт-Альтернатива ОСОБА_9 - єдина уповноважена особа на вчинення правочинів від імені скаржника станом на період відчуження акцій, таких договорів не підписував, оскільки у період з 25.11.2010 по 04.11.2013 перебував у Київському СІЗО, що підтверджується довідкою з Київського слідчого ізолятора №23170 від 04.11.2013.

Апелянт вказує, що вибуття акцій з володіння ТОВ "Базальт-Альтернатива" поза його волі також підтверджується інформацією з Державної установи "Агенство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" станом на 4 квартал 2011 та 1 квартал 2012, випискою про стан рахунків від 07.12.2010 та листом від 15.01.2019 №01-09/118 з додатками до нього. Також, скаржник наголошує, що не має та не може мати жодних документів, пов`язаних із відчуженням акцій, оскільки не був учасником таких правовідносин та не укладав жодних правочинів, а отже, не був їх стороною та не міг отримати примірник документів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідачів у своєму відзиві, наданому до суду 10.07.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, представник відповідачів вказує, що тільки виписка з рахунку в цінних паперах, може підтвердити операції з цінними паперами та стан рахунку, а не відомості розкриті на сайті http://smida.gov.ua.

Представник відповідачів звертає увагу, що довідка, видана Київським СІЗО свідчить лише, про перебування громадянина ОСОБА_9 у період з 25.11.2010 по 04.11.2013 у Київському СІЗО, проте не засвідчує, що громадянин ОСОБА_9 був директором ТОВ Базальт-Альтернатива у вказаний період. Також, цей документ не підтверджує нездійснення і неспроможність здійснення ТОВ Базальт-Альтернатива господарської діяльності у вказаний період, неможливість укладення будь-яких правочинів, подання обов`язкової звітності, тощо. Інформація з сайту Державної установи Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (http://smida.gov.ua) не доводить, ту обставину, що з власності ТОВ Базальт-Альтернатива всупереч його волі вибуло майно (цінні папери). Також, апелянт не надав доказів, що в період 1 кварталу 2012 саме до компетенції загальних зборів входило прийняття рішення про відчуження акцій, оскільки до матеріалів справи скаржником не надано статутних документів ТОВ Базальт-Альтернатива чинних станом на 1 квартал 2012.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 справу № 910/9924/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 та розгляд справи призначено на 05.08.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 на 02.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 та розгляд справи відкладено на 30.09.2020.

Явка представників сторін

Треті особи на стороні відповідачів у судове засідання, призначене на 30.09.2020, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими поверненнями та роздруківками з сайту "Укрпошта", наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третіх осіб обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представники позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи на стороні позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Звертаючись з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" вказало, що протягом 1 кварталу 2012 здійснено відчуження належних йому 40,0035% акцій ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що підтверджується витягами від 26.03.2019 з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (http://smida.gov.ua):

станом на 4 квартал 2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій;

станом на 1 квартал 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" відсутне серед власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій вказано іншу юридичну особу (інвестиційна компанія, 35109758).

Позивач в позовній заяві вказав, що зазначений пакет акцій вибув з володіння позивача проти його волі, незаконно та без належної правової підстави, оскільки жодним уповноваженим органом чи посадовою особою ТОВ "Базальт-Альтернатива" протягом 1 кварталу 2012 не приймалось рішення про відчуження акцій ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція". В якості доказу неможливості відчуження акцій протягом відповідного періоду єдиною уповноваженою особою директором ТОВ "Базальт-Альтернатива" Цибулею Юрієм Львовичем позивач долучив до матеріалів справи довідку №23170 від 04.11.2013, згідно з якою ОСОБА_9 з 25.11.2010 по 04.11.2013 утримувався в Київському СІЗО.

Суд першої інстанції встановив, що 20.06.2012 між ОСОБА_6 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ194/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_7 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ189/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 71 089,20 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_8 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ184/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_6 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ195/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_7 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ190/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_8 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ185/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 71 089,20 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_6 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ193/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_7 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ188/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_8 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ183/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_6 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ197/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_7 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ192/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 71 089,20 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_8 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ187/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_6 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ196/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_7 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ191/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 16 926 грн.

20.06.2012 між ОСОБА_8 (продавець), представленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шукач" (повірений продавця) (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами), та ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ186/12, відповідно до якого покупець придбав, належні продавцю прості іменні акції (код ISI UA 4000081400) в бездокументарній формі існування, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 33852 за ціною 71 089,20 грн.

Відповідно до довідки депозитарної установи ТОВ "Град-цінні папери" №175 від 24.04.2014 станом на 24.04.2014 кожен з відповідачів був власником пакетів акцій ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в розмірі 131556 акцій, що становить 8,0007% від загальної кількості.

Звертаючись з позовними вимогами позивач послався на статті 387, 388 Цивільного кодексу України та зазначив, що вказані акції вибули з володіння Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" проти його волі, незаконно та без належної на те правової підстави.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У статті 41 Конституції України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правилом частини першої статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності.

Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

За змістом ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння, закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 Цивільного кодексу України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати.

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Виходячи з аналізу статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Отже, в ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.09.2018 у справі №903/844/17.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Наведена правова позиція вказана у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19.

Отже, для вірного застосування ст. 387 та п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна, на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

Як вказувалось вище, 20.06.2012 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (відповідачі) набули право власності на вказані прості іменні акції за відплатними договорами купівлі-продажу цінних паперів за участю торгівця цінними паперами Товариства з обмеженою відповідальністю "Шукач" (ліцензія АГ №399370 на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами - брокерська діяльність, виданої ДКЦПФР від 25.10.2010, строк дії ліцензії від 25.10.2010 до 25.10.2015). Отже, відповідачі є добросовісними набувачами простих іменних акцій, що не заперечується позивачем.

Відповідно до витягів від 26.03.2019 з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (http://smida.gov.ua):

станом на 4 квартал 2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій;

станом на 1 квартал 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" відсутне серед власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій вказано іншу юридичну особу (інвестиційна компанія, ЄДРПОУ 35109758).

Позивач у позовній заяві вказав, що 40,0035% від загальної кількості акцій набуло Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія".

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (чинного на час відчудження акцій) передбачено, що у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Згідно із статтею 1 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні зберігач - це банк, торговець цінними паперами або реєстратор, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Знерухомлення цінних паперів - це переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов`язаний надавати власнику цінних паперів.

Порядок проведення операцій на рахунку в цінних паперах регулювався Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.10.2006 №999.

Пунктом 3.3 розділу III Положення про депозитарну діяльність, визначено, що видання виписки з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням прав власності на цінні папери, що обліковуються на рахунку у цінних паперах, є виключно операцією зберігачів.

Відповідно до частин 1-4 глави 3 розділу V Положення про депозитарну діяльність, передбачено, що зберігач надає депоненту виписки з його рахунку в цінних паперах у формі: виписки про стан рахунку у цінних паперах депонента; виписки про операції з цінними паперами цього депонента.

Виписка про стан рахунку в цінних паперах є підтвердженням права власності на цінні папери на дату стану рахунку, указану у виписці. Виписка про стан рахунку в цінних паперах не може бути предметом договорів, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

Виписка про стан рахунку у цінних паперах може складатися як за всіма цінними паперами, що обліковуються на рахунку у цінних паперах власника та належать йому на праві власності, так і за окремими випусками цінних паперів на підставі інформації, що міститься на пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку, згрупованих за депозитарним кодом рахунку в цінних паперах цього власника та кодом цінних паперів.

Виписка про операції з цінними паперами повинна містити перелік всіх відомостей про збільшення та/або зменшення кількості цінних паперів упродовж визначеного строку на рахунку в цінних паперах депонента, які відбулися згідно з попередніми повідомленнями, підтвердженнями та розпорядженнями.

Виписки складаються за кожним окремим рахунком у цінних

паперах. Виписки надаються періодично, у строк, передбачений договором про відкриття рахунку в цінних паперах (за умов здійснення хоча б однієї облікової операції, щотижня, щомісяця, щоквартально, щороку, інший строк), або на запит депонента. Зберігач зобов`язаний на вимогу депонента протягом до трьох робочих днів з дати отримання такого запиту надавати депоненту відповідну виписку.

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що саме виписки з рахунку в цінних паперах, підтверджують операції з цінними паперами та стан рахунку. В той час, як залучені позивачем до матеріалів справи відомості з сайту http://smida.gov.ua мають лише інформаційний характер та не доводять, що майно вибуло з власності ТОВ "Базальт-Альтернатива" поза його волею і хто був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав виписки з рахунку в цінних паперах товариства.

Апелянт в апеляційній скарзі вказав, що відповідно до статуту товариства вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішень про участь у створенні, діяльності та припиненні діяльності господарських товариств, об`єднань, підприємств та інших організаційних структур. В той же час, керівництво та управління поточною діяльністю товариства здійснює директор, до повноважень якого належить, в тому числі, укладення без доручення від імені товариства угод і забезпечення їх виконання. Проте, загальними зборами учасників товариства не приймалось рішення про відчуження акцій ПАТ Білицький завод Теплозвукоізоляція . Директор ТОВ Базальт-Альтернатива Цибуля Юрій Львович - єдина уповноважена особа на вчинення правочинів від імені скаржника станом на період відчуження акцій, таких договорів не підписував, оскільки у період з 25.11.2010 по 04.11.2013 перебував у Київському СІЗО, що підтверджується довідкою з Київського слідчого ізолятора №23170 від 04.11.2013.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що скаржник не долучив статут ТОВ "Базальт-Альтернатива" до матеріалів справи. Отже, скаржник не надав належні та допустимі докази компетенції загальних зборів учасників та директора товариства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що довідка з Київського слідчого ізолятора №23170 від 04.11.2013 свідчить, про те що громадянин ОСОБА_9 перебував у Київському СІЗО у період з 25.11.2010 по 04.11.2013. Проте, скаржник не подав доказів того, що саме ОСОБА_9 був директором ТОВ Базальт-Альтернатива у вказаний період і саме він мав виключне право на відчуження акцій.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Проте, у зв`язку з тим, що апелянтом не надано належних, допустимих і достатніх доказів, а саме виписки з рахунку в цінних паперах та статут товариства, суд не може встановити яким шляхом вибуло спірне майно з володіння власника та те, що вибуття сталося саме поза волею товариства.

ТОВ Базальт-Альтернатива в якості підтвердження своїх вимог посилалось на висновок Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, в якому зазначено, що власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Проте, колегія суддів зазначає, що у справі №183/1617/16 суди встановили, що у зв`язку з тим, що держава в особі Дніпропетровської ОДА не розпоряджалася земельною ділянкою у передбачений законом спосіб, Піщанська сільська рада відчужила її без вираження на це волі власника. Тобто, у справі №183/1617/16 встановлено факт вибуття майна (земельної ділянки) з володіння власника (держави) не з його волі, у зв`язку з прийняттям рішення органом місцевого самоврядування. Водночас, у даній справі апелянтом не надано належних та достатніх доказів для встановлення дійсних обставин вибуття майна з власності ТОВ "Базальт-Альтернатива".

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю вибуття акцій з власності ТОВ "Базальт-Альтернатива" поза його волею.

Щодо поданої представником відповідачів заяви про застосування строків позовної давності, слід вказати наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за змістом названих норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/161/16.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, позовна давність не може бути застосована до спірних правовідносин.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/9924/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива".

4. Матеріали справи №910/9924/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.10.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко