Постанова від 28.09.2020 по справі 922/643/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. Справа № 922/643/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№1811Х) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2020 (рішення ухвалено суддею Рильовою В.В. у приміщенні господарського суду Харківської областіо 15.06.2020 17:13 год., повне рішення складено 22.06.2020) у справі №922/643/19

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Харківської міської ради, м. Харків

до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

2) Фонду державного майна України, м. Київ

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2020 у справі №922/643/19 позовні вимоги КП "Харківводоканал" задоволено; зобов`язано АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих КП "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1.01 від 01.01.2019, №4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року; стягнуто з АТ "Харківобленерго" на користь КП "Харківводоканал" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.

АТ "Харківобленерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2020 у справі №922/643/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати по справі покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не встановлено факту існування договірних відносин між сторонами, не визначено чи укладені договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 між сторонами та на яких умовах. В мотивувальній частині рішення від 15.06.2020 судом встановлено лише наявність укладених договорів про постачання електричної енергії №1,01 від 03.01.2008 та №4 від 07.05.2004, які припинили свою дію з 01.01.2019 в силу набрання чинності Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та Постанови НКРЕКП №1446 від 16.11.2018, якою анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними)електричними мережами та прийнято рішення про видачу АТ Харківобленерго ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ Харківобленерго , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата. Заявник апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції обмежився лише висновками Верховного Суду по даній справі від 26.11.2019, посилаючись на ч. 5 ст. 310 ГПК України, та керувався вже неодноразово дослідженими договорами про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1,01 та від 07.05.2004 №4, посилаючись на законодавство, яке на час розгляду справи втратило чинність, та рішення суду у справах №922/4198/17 та №922/1545/18, які стосуються правовідносин за договорами постачання електричної енергії та не можуть розповсюджувати свою дію на інші правовідносини, а саме на послуги з розподілу електричної енергії.

За твердженням відповідача, при розгляді даної справи встановлені у справах №922/4198/17 та №922/1545/18 факти належності позивача до споживачів 1 класу напруги мають розглядатися судом виходячи з набуття сторонами по справі нового статусу, а саме: відповідачем - оператора системи розподілу, а позивачем - постачальника, та з урахуванням змін законодавства у сфері енергетики. Відповідач зазначає, що визначення за яким класом застосовується тариф надання послуг оператора системи розподілу прямо залежить від порядку розрахунків споживача за відповідним договором про постачання електричної енергії. При цьому матеріали справи не містять ані договору про постачання електричної енергії укладеного КП "Харківводоканал" після 01.01.2019, ані порядку розрахунку на виконання п. 4.29 ПРРЕЕ. Разом з цим п. 2.1 Тимчасового порядку визнання обсягів купівлі електричної енергії на ринку енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118, передбачено зобов`язання електропостачальника (КП "Харківводоканал") надавати оператору системи розподілу (АТ "Харківобленерго") повідомлення про заявлений ним обсяг купівлі електроенергії для споживачів, що розташовані на території провадження господарської діяльності з розподілу ОСР. Відповідне повідомлення про обсяг електроенергії, заявлене до купівлі у січні 2019, було направлене КП "Харківводоканал" відповідачу з додатком - переліком споживачів, яким постачається електроенергія позивачем у спірний період, з якого вбачається, що КП "Харківводоканал" споживає електричну енергію на власні потреби за 2 класом напруги, що виключає застосування до нього тарифу на розподіл за 1 класом напруги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 поновлено АТ "Харківобленерго" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2020 у справі №922/643/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 17.09.2020.

07.08.2020 від КП "Харківводоканал" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7410).

16.09.2020 від АТ "Харківобленерго" надійшли пояснення (вх.№8744).

У судовому засіданні 17.09.2020 оголошено перерву до 28.09.2020.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2020 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а рішення - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У березні 2019 КП "Харківводоканал" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило зобов`язати АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами №1.01., №4 шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019.

Так, позивач зазначав що заявами-приєднаннями він приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1.01 та №4 із зауваженнями, у тому числі щодо закріпленого тарифного класу споживача (1 чи 2). Однак, отримавши рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії в січні 2019 за договорами №1.01 та №4, позивач встановив, що вартість послуг відповідача в порушення вимог законодавства була розрахована за тарифами для 2 класу споживача.

Посилаючись на положення ст. 276 ГК України, Закону України Про ринок електричної енергії , Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Порядок визначення класів напруги споживачів електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, КП "Харківводоканал" зазначало про неправомірність застосуванням АТ "Харківобленерго" тарифів для 2 класу напруги та виставлення рахунків за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії з урахуванням завищених тарифів.

Позивач наголошував, що оцінку відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживачів 1 класу напруги вже надали господарські суди. Так, згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі №922/4198/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2018, суди установили, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством, яке збільшило обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, його щомісячне споживання електричної енергії складає понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг із водопостачання та водовідведення, і зобов`язало АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії за період із листопада 2014 по жовтень 2017 шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги за усіма точками продажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі №922/643/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову КП "Харківводоканал" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг відмовлено повністю.

Верховний Суд, задовольняючи частково касаційну скаргу КП "Харківводоканал", скасовуючи рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного господарського суду та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, зазначив таке.

Зі змісту договорів від 03.01.2008 №1.01 і від 07.05.2004 №4 вбачається, що правовідносини сторін стосуються сфери електроенергетики, діяльність в якій регулює держава; таке регулювання здійснюється шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Питання обов`язковості визначення класу напруги споживачів у договорах про постачання електричної енергії було врегульовано у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, які втратили чинність з 11.06.2018.

При цьому, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 затверджено Порядок визначення класів споживачів, який є обов`язковим для застосування всіма ліцензіатами із передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та із постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні зі споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 1 Порядку).

Ураховуючи, що правовідносини з постачання електроенергії регулює держава, при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором у відповідному Порядку, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі, та від дати такого погодження.

Отже, для правильного вирішення цього спору судам насамперед необхідно було установити, чи є позивач (КП "Харківводоканал") промисловим підприємством, а якщо так, то чи збільшив він обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввів нові виробничі потужності після 2008 року, а також чи становить місячне споживання такого промислового підприємства понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачеві.

Крім того, касаційний суд звернув увагу, що постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі №922/4198/17, якою змінено рішення місцевого суду в частині періоду заявлених позовних вимог КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії відповідно до договору від 07.05.2004 №4 шляхом застосування тарифів 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Так, Верховний Суд (справа № 922/4198/17) погодився із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову КП "Харківводоканал" у зв`язку зі встановленням обставин щодо відповідності КП "Харківводоканал" 1 класу споживачів, а отже неправомірності застосування АТ "Харківобленерго" у рахунках за спірний період (листопад 2014 - жовтень 2017 років) тарифів для 2 класу напруги.

Крім того, постановою Верховного Суду від 28.05.2019 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №922/1545/18 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1.01 щодо відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживача 1 класу напруги.

Тобто факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Проте суди безпідставно не взяли до уваги посилання КП "Харківводоканал" на обставини, встановлені у судових рішеннях у справі № 922/4198/17, зазначивши, що ці обставини не стосуються суті розглядуваного питання.

Під час нового розгляду справи позивач звернувся з заявою про зміну предмета позову, яка полягає у конкретизації позовних вимог, що були викладені у позовній заяві, а саме зазначенні назви договорів та дати їх укладання. З урахуванням вказаної заяви позивач просив зобов`язати АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1.01 від 01.01.2019, №4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд у відповідності до положень ст. 310 ГПК України врахував висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судове рішення у даній справі, а також взяв до уваги обставини, встановлені судовими рішенням у справах №922/4198/17, 922/1545/18, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.

Як свідчать матеріали справи, 07.05.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (у редакції додаткової угоди від 01.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №4, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Також, 03.01.2008 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) та КП ВТП Вода (у редакції додаткової угоди від 29.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1.01, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

На лист АТ "Харківобленерго" від 03.12.2018 №04-26/7393 КП "Харківводоканал" 19.12.2018 направило підписані заяви-приєднання, із зазначенням заперечень щодо окремих умов договорів приєднання.

КП "Харківводоканал" виклало у заявах-приєднаннях заперечення, які є тотожними щодо обох договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01 і стосувалися, зокрема: внесення доповнень щодо зобов`язання постачальника не допускати зловживання правом на відключення об`єктів єдиної технологічної системи споживача, як такого, що може порушити права інших осіб і завдати шкоди довкіллю, відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"; доповнення пункту 1 додатку № 2 до договору щодо порядку розрахунків реченням стосовно того, що всі розрахунки споживача за спожиту електричну енергію здійснюються за тарифом І класу напруги незалежно від ступенів напруги у точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією у відповідності до підпункту 4 пункту 3.1 Постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 (у редакції постанови НКРЕ від 30.06.2011 року № 1110); доповнення пункту 10 додатку № 1 до договору щодо порядку розрахунку реченням, що виникненню зобов`язання споживача по оплаті за постачання електричної енергії має передувати виконання постачальником зобов`язання з виставлення рахунків із правильним розрахунком вартості послуг, а рахунок на оплату електричної енергії вважається таким, що не підлягає оплаті, якщо постачальник на вимогу споживача не надав вихідні дані, які підтверджують правильність розрахунку вартості у повному обсязі.

Листом від 26.12.2018 АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківводоканал", що надані останнім заперечення не стосуються умов договору з розподілу, а за змістом є неналежним чином оформленими пропозиціями щодо внесення змін до умов чинних договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01, а також зауважило, що у разі продовження споживання електричної енергії КП "Харківводоканал" після 01.01.2019 буде вважатися, що пропозиція АТ "Харківобленерго" укласти договір з розподілу на умовах діючих договорів про постачання електричної енергії є прийнятою.

Зазначені заяви-приєднання КП "Харківводоканал" не повернуло АТ "Харківобленерго".

26.02.2020, під час нового розгляду справи КП "Харківводоканал" надало суду копії договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 та № 1.01 від 01.01.2019 та зазначило, що 06.03.2019 (на момент подання позовної заяви до господарського суду) позивач не мав в паперовому вигляді примірників даних договорів, а надання послуг з розподілу здійснювалось на підставі заяв-приєднань до умов договору споживача про надання послуг з розподілу № 1.01 від 19.12.2018 та № 4 від 19.12.2018, які були подані до суду разом із позовною заявою.

Так, відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №4 від 01.01.2019, який укладено на умовах договору про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004, та умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1,01 від 01.01.2019, який укладено на умовах договору про постачання електричної енергії №1,01 від 03.01.2008, оператор системи (АТ "Харківобленерго") надає споживачу (КП "Харківводоканал") послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні умови якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи (п. 2.1 договорів №4 та №1,01 від 01.01.2019).

Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та з урахування вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт. год) (п. 3.1 договорів №4 та №1,01 від 01.01.2019). За підсумками розрахункового місяця послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи в особистому кабінеті споживача та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. Визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником (пункти 3.2 та 3.4 договорів №4 та №1,01 від 01.01.2019). Відповідно до розділу 5 договорів №4 та №1,01 від 01.01.2019 ціною є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у додатку 4 Порядок розрахунків . Споживач оплачує послугу з розподілу оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Відповідно до п. 11.1 договорів №4 та №1,01 від 01.01.2019 вони набирають чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діють протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, є вимога КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1.01 від 01.01.2019, №4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відображення такого перерахунку у відповідних рахунках за січень 2019.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини сторін даної справи стосуються сфери електроенергетики, діяльність в якій регулює держава; таке регулювання здійснюється шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Згідно ч. 2 статті 11 Закону України "Про електроенергетику" (у редакції, чинній на час укладення цих договорів і виникнення спірних правовідносин, який втратив чинність з 01.07.2019) органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) передбачено, що НКРЕКП (регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом. Основними завданнями регулятора є, зокрема реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 Постанови).

Відповідно до п.4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Пунктом 2.1.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком до цих Правил.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Споживання електричної енергії позивачем у січні 2019 підтверджується рахунками виставленими АТ "Харківобленерго" на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в січні 2019 по споживачу КП "Харківводоканал" за договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії №4 та №1,01 від 01.01.2019, актами приймання - передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за вказаними договорами, звітом КП "Харківводоканал" за січень 2019, що свідчить, окрім укладених у січні 2019 договорів, про приєднання КП "Харківводоканал" до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Спір у даному випадку виник щодо віднесення КП "Харківводоканал" до групи споживачів, щодо яких застосовується тариф для 1 класу напруги.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Питання обов`язковості визначення класу напруги споживачів у договорах про постачання електричної енергії було врегульовано у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, які втратили чинність з 11.06.2018.

При цьому, постановою НКРЕ від 13.08.1998 №1052 затверджено Порядок визначення класів споживачів, який є обов`язковим для застосування всіма ліцензіатами із передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та із постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні зі споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом (пункт 1 Порядку).

За змістом п. 3.1 цього Порядку від 13.08.1998 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.

До 1 класу відносяться споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку (п. 3.2 Порядку).

Отже для визначення класу споживача необхідно встановити, чи є КП "Харківводоканал" промисловим підприємством, а якщо так, то чи збільшив він обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввів нові виробничі потужності після 2008 року, а також чи становить місячне споживання такого промислового підприємства понад 20 млн кВт/·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, якою змінено рішення місцевого суду в частині періоду заявлених позовних вимог КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії відповідно до договору від 07.05.2004 № 4 шляхом застосування тарифів 1 класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Верховний Суд у вищенаведеній справі погодився із висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову КП "Харківводоканал" у зв`язку з встановленням обставин щодо відповідності КП "Харківводоканал" І класу споживачів, а отже неправомірності застосування АТ "Харківобленерго" у рахунках за спірний період (листопад 2014 - жовтень 2017 років) тарифів для 2 класу напруги.

Так, судами першої та апеляційної інстанції у справі № 922/4198/17 з урахуванням рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 №577/11, статуту КП "Харківводоканал", довідки Головного управління статистики у Харківській області, рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 №132/11, розпорядження від 17.10.2011 №1880 та передавального акта, балансів КП КГ "Харківкомуночиствод" станом на 30.09.2011 і 31.12.2011 та КП "ВТП "Вода" станом на 28.10.2011, таблиці "Показників споживання електричної енергії комунальними підприємствами у 2008 році та впродовж 2014-2017 років", а також розшифрування показників споживання електричної енергії КП КГ "Харківкомуночиствод", КП ВТП "Вода" у 2008 році та упродовж 2014-2017 років за договорами від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01, копій рахунків на оплату за використану електричну енергію, а також висновку судової комісійної електротехнічної експертизи від 26.02.2018 №2021, проведеної у справі №922/4198/17, встановлено , що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством у розумінні пункту 3.1 Порядку, ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а також у порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65313209 кВт/год, у продовж періоду 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком, в щомісячному обсязі понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року.

Крім того, постановою Верховного Суду від 28.05.2019 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №922/1545/18 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1.01 щодо відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживача І класу напруги.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Отже, судами у справі №922/4198/17 встановлено обставини що: позивач є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввів нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживав обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт.год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення.

В свою чергу, станом на час спірних правовідносин сфера господарської діяльності підприємства не змінювалась (залишилась промисловою), що підтверджується Статутом КП "Харківводоканал", а введення виробничих потужностей КП "Харківводоканал" після 2008 пов`язано з реорганізацією позивача, яка відбулась у 2011, у зв`язку з чим збільшилось споживання більш ніж у тричі у порівнянні з 2008.

Таким чином, єдиний показник, який повинно доводити підприємство для відповідності споживача І класу, - це споживання щомісячно електричної енергії понад 20 млн. кВт. год.

На підтвердження обставин споживання у січні 2019 обсягів електричної енергії понад 20 млн. кВт. год. позивачем до матеріалів даної справи надано:

- рахунки виставлені АТ "Харківобленерго" на оплату послуги з розподілу електричної енергії, розподіленої в січні 2019 по споживачу КП "Харківводоканал" за договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії №4 та №1,01 від 01.01.2019 відповідно до яких обсяг розподіленої енергії за договором № 4 складає 5425834 кВт*г., за договором №1,01 складає 22111861 кВт*г.;

- акти приймання - передачі за січень за договорами від 01.01.2019: №4 - 5425834кВт*г. (клас напруги - 2) та №1,01 - 22111681 кВт*г. (клас напруги -2);

- звітність КП "Харківводоканал" про звітні та розрахункові дані про обсяги споживання електроенергії для здійснення діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення та розрахунки з енергопостачальниками за січень 2019 за формою №4-НКРЕКП водопостачання/водовідведення (місячна), за якою загальні витрати активної енергії на централізоване водопостачання, фактично складають 22055 тис. кВт. год., загальні витрати активної електроенергії на централізоване водовідведення, фактично складають 5396 тис. кВт. год.;

- звітність про споживання у січні 2019 електричної енергії КП "Харківводоканал" за точками обліку.

Таким чином, надані позивачем докази свідчать, що споживання КП "Харківводоканал" обсягів електроенергії у січні 2019 складало понад 20 млн кВт·год.

Отже, враховуючи, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством, ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення, у зв`язку з чим збільшилось споживання більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 та споживало у січні 2019 електроенергії понад 20 млн кВт.·год на технологічні потреби виробництва, колегія суддів дійшла висновку про відповідність у спірному періоді позивача критеріям для споживачів І класу.

Посилання відповідача на те, що у період спірних правовідносин (січень 2019) в договорі про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 (на умовах якого укладено договір про розподіл), було передбачено застосування 2 класу, а також на положення п. 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії, є безпідставним, оскільки ураховуючи, що правовідносини з постачання електроенергії регулює держава, при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором у відповідному Порядку визначення класів споживачів, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі, від дати такого погодження, та незалежно від того, чи передбачено взагалі договором відповідний клас напруги.

Щодо доводів про необов`язковість застосування Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 №1052 до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що на визначення критеріїв споживачів 1 та 2 класу вказаною постановою від 13.08.1998 було затверджено Порядок визначення класів споживачів, який на той час не міг враховувати найменування видів діяльності у відповідності до реформованого ринку електричної енергії (надання послуг з розподілу електричної енергії). Після реформування ринку електричної енергії та зміни найменувань видів господарської діяльності постачальників (переформатування постачання електричної енергії за класом споживача у надання послуг з розподілу електричної енергії) вказаний нормативний акт не було скасовано та відповідні зміни до Порядку не вносились. Втім, Порядок на сьогоднішній день є єдиним нормативним актом, що визначає критерії розподілу споживачів електричної енергії на класи. Підтвердженням цього, є зокрема, позиція НКРЕКП, яка продовжує встановлювати Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії в залежності від класу споживача, що відповідно і застосовуються відповідачем при розрахунку вартості послуг. НКРЕКП, вносячи зміни до даного нормативно-правового акту Постановою №1825 від 06.09.2019, здійснила заміну найменувань учасників вказаних відносин з "постачальника електричної енергії" на "оператора системи розподілу", що вказує на те, що даний нормативний акт врегульовує відносини учасників, як у період дії договору про постачання електричної енергії, так і в період дії договору про надання послуг з розподілу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для перерахунку вартості наданих КП "Харківводоканал" у січні 2019 послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1.01 та №4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2020 у справі №922/643/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.10.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель