Постанова від 26.01.2021 по справі 922/643/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Лисенко В.С., Журід А.Г.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Рильової В. В.

від 15.06.2020 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Крестьянінов О. О., Білоусова Я. О., Шевель О. В.

від 28.09.2020

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Харківська міська рада

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Фонд державного майна України

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (з урахуванням заяви від 06.03.2020) про зобов`язання Акціонерного товариства "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих в січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1,01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для І класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним застосуванням Акціонерним товариством "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Харківводоканал" тарифів для II класу напруги та виставлення рахунків за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії з урахуванням завищених тарифів, що порушує майнові права позивача.

2. Хід розгляду справи

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.11.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 922/643/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

3. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

01 січня 2019 року між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (надалі - Оператор системи) та Комунальним підприємством "Харківводоканал" (надалі - Споживач) укладено договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019, № 1,01 від 01.01.2019.

Відповідно до пункту 2.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019, (надалі - Договір № 4 від 01.01.2019) та пункту 2.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1,01 від 01.01.2019, який укладено на умовах договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008, (надалі - Договір № 1,01 від 01.01.2019), разом - Договори, Оператор системи - Акціонерне товариство "Харківобленерго" надає Споживачу - Комунальному підприємству "Харківводоканал" послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309, та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні умови якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом Споживача, який є додатком 2 до цих Договорів, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

У пунктах 2.3 Договорів передбачено, що Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 Договорів та інші послуги Оператора Системи.

Главами 5 Договорів сторони визначили, зокрема, здійснення оплати споживачем послуг з розподілу електричної енергії за тарифами.

Пунктами 12.4 Договорів визначено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цими Договорами, регламентуються законодавством.

Господарськими судами у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18 встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт.год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення.

Станом на час спірних правовідносин сфера господарської діяльності Комунального підприємства "Харківводоканал" не змінювалась (залишилась промисловою), що підтверджується статутом Комунального підприємства "Харківводоканал", а введення виробничих потужностей Комунального підприємства "Харківводоканал" після 2008 року пов`язано з реорганізацією підприємства, яка відбулась у 2011 році, у зв`язку з чим збільшилось споживання більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 року.

Споживання Комунальним підприємством "Харківводоканал" обсягів електроенергії у січні 2019 року складало понад 20 млн кВт·год, що підтверджується: рахунками, виставленими Акціонерним товариством "Харківобленерго" на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в січні 2019 року по споживачу - Комунальному підприємству "Харківводоканал" за Договорами, актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії за Договорами, звітом Комунального підприємства "Харківводоканал" за січень 2019 року.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, позов задоволено. Зобов`язано Акціонерне товариство "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 від 01.01.2019, № 4 від 01.01.2019 шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити такий перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- Комунальне підприємство "Харківводоканал" є промисловим підприємством, ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв`язку з чим збільшилось споживання більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком та споживало у січні 2019 року електроенергії понад 20 млн кВт.·год на технологічні потреби виробництва;

- Комунальне підприємство "Харківводоканал" у спірному періоді відповідало критеріям для споживачів 1 класу, які визначені державним регулятором у Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13 серпня 1998 року № 1052, тому наявні підстави для перерахунку вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за відповідними договорами шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Доводи інших учасників справи. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження судових рішень Акціонерне товариство "Харківобленерго" зазначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послалося на те, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052, після набрання чинності Закону України "Про ринок електричної енергії" у даних правовідносинах.

Позивач подав відзиви на касаційну скаргу відповідача, в яких просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

25.01.2021 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі Акціонерного товариства "Харківобленерго".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутні висновки Верховного Суду у даних правовідносинах щодо застосування положень Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052, після набрання чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спір у даній справі виник внаслідок того, що Акціонерним товариством "Харківобленерго" були виставлені Комунальному підприємству "Харківводоканал" рахунки за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1,01 від 01.01.2019 та № 4 від 01.01.2019, із неправильним застосуванням Акціонерним товариством "Харківобленерго" тарифів (завищених тарифів), оскільки до споживача - Комунального підприємства "Харківводоканал" застосовано тарифи для 2 класу напруги, а на думку позивача, повинні застосовуватись тарифи для 1 класу напруги.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:

- Комунальне підприємство "Харківводоканал" є промисловим підприємством, ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв`язку з чим збільшилось споживання більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком та споживало у січні 2019 року електроенергії понад 20 млн кВт.·год на технологічні потреби виробництва;

- Комунальне підприємство "Харківводоканал" у спірному періоді відповідало критеріям для споживачів 1 класу, які визначені державним регулятором у Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052, тому наявні підстави для перерахунку вартості наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за відповідними договорами шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Верховного Суду із відповідною касаційною скаргою.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання щодо правомірності застосування судами першої та апеляційної інстанцій до правовідносин сторін у даній справі положень Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.1998 № 1052, після набрання чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду з даного питання.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги Суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери електроенергетики.

Так, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що кодекс системи передачі та кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетності об`єктам електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 № 310 затвердила Кодекс систем розподілу, який визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (далі - ОСР), Користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Підпунктом 16 пункту 2.1 розділу II Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) визначено, що договір про надання послуг з розподілу електроенергії - це домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між ОСР, що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та Користувачем або між ОМСР та Користувачем МСР

Відповідно до пункту 11.1.6 розділу XI Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСР та Користувачем відповідно до цього Кодексу. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії визначає зобов`язання ОСР забезпечити розподіл електричної енергії в межах замовленого Користувачем обсягу потужності за тарифами, що встановлюються Регулятором.

Згідно з пунктом 11.2.2 розділу XI Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та споживачем та Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та електропостачальником укладаються відповідно до умов Правил роздрібного ринку.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до пункту 2.1.2 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, враховуючи положення Кодексу систем розподілу та Правил роздрібного ринку електричної енергії, між позивачем та відповідачем були укладені договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 та № 1,01 від 01.01.2019, відповідно до умов яких Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Пунктом 11.1.9 розділу XI Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) передбачено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Пунктом 4.28 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) також визначено, що оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Здійснення оплати споживачем послуг з розподілу електричної енергії за тарифами також визначена главами 5 договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 та № 1,01 від 01.01.2019.

Законом України "Про ринок електричної енергії" повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії покладено на Регулятора (Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Так, в межах своїх повноважень, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 11.12.2018 № 1845, відповідно до якої (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) установлено Акціонерному товариству "Харківобленерго" тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для 1 класу напруги - 142,80 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для 2 класу напруги - 519,45 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у виставлених відповідачем рахунках на оплату послуг з розподілу електричної енергії, розподіленої в січні 2019 року за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 та № 1,01 від 01.01.2019 Акціонерним товариством "Харківобленерго" до позивача застосовано, зокрема, тарифи на розподіл електричної енергії для 2 класу напруги.

Отже, як Регулятором, так і самим Акціонерним товариством "Харківобленерго" споживачів електричної енергії диференційовано за ступенями напруги: 1 класу напруги та 2 класу напруги.

Станом на січень 2019 року єдиним чинним нормативно-правовим актом, за яким здійснювалось визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, був Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затверджений постановою НКРЕ від 13.08.1998 року № 1052 (в редакції постанови НКРЕ від 15.12.2004 року № 1217) (надалі - Порядок № 1052).

Пунктом 3 Порядку № 1052 споживачів електричної енергії за ступенями напруги розподілено на два класи та визначено критерії щодо кожного із класів.

Відповідно до пункту 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику", діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

З огляду на те, що Порядок № 1052 прийнято на виконання Закону України "Про електроенергетику", про що зазначено в преамбулі вказаного порядку, та те, що станом на січень 2019 року іншого нормативно-правового акта, за яким здійснювалося б визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги не існувало, та безпосереднє застосування такого Порядку № 1052 як самим Регулятором, так і іншими учасниками ринку електричної енергії, зокрема, Акціонерним товариством "Харківобленерго", Суд вважає, що у даному випадку до спірних правовідносин сторін у даній справі застосуються положення Порядку № 1052.

Крім того, Суд зазначає таке.

Для визначення правових, економічних та організаційних засад діяльності в електроенергетиці і регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренції та захисту прав споживачів і працівників галузі, прийнято Закон України "Про електроенергетику".

Закон України "Про електроенергетику" містив такі визначення термінів:

передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на підставі договору;

постачання електричної енергії - це господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;

розподіл електричної енергії - це транспортування електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі договору.

У подальшому, з метою, зокрема: виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною; імплементацією актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики; забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування; виконання вимог Третього енергетичного пакету ЄС щодо юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, що є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії, прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії".

Так, Закон України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на січень 2019 року), на відміну від Закону України "Про електроенергетику", містить такі визначення термінів:

передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями;

постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;

розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;

система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;

система розподілу електричної енергії (далі - система розподілу) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;

Із викладеного вбачається, що внаслідок відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, законодавець у Законі України "Про ринок електричної енергії" у іншому розумінні, ніж у Законі України "Про електроенергетику" визначив такий термін, як "постачання електричної енергії".

Слід зазначити, що дійсно Порядок № 1052 (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) був обов`язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Однак, як зазначалось вище, такий Порядок № 1052 було прийнято на виконання Закону України "Про електроенергетику", яким термін "постачання електричної енергії" було визначено, як господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Із порівняння визначень, наведених у Законі України "Про електроенергетику" та Законі України "Про ринок електричної енергії" вбачається, що відносини, які охоплюються терміном "розподіл електричної енергії", наведеним у Законі України "Про ринок електричної енергії", фактично включають у себе відносини, які охоплювались термінами "постачання електричної енергії" та "розподіл електричної енергії", наведеними у Законі України "Про електроенергетику".

Слід зазначити, що зміна назви (терміну) тих чи інших відносин не може змінювати по суті таких відносин.

З викладеного слідує, що положення Порядку № 1052 станом на січень 2019 року слід застосовувати до відносин, які у Законі України "Про ринок електричної енергії" охоплюються терміном "розподіл електричної енергії".

Такі висновки також узгоджуються з діями Регулятора, який постановою від 06.09.2019 №1825 вніс зміни до Порядку № 1052 в частині, зокрема, визначення, що такий порядок обов`язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.

З огляду на викладене, Суд відхиляє твердження скаржника про незастосування Порядку № 1052 до правовідносин у даній справі.

Так, як зазначалось вище, спір у даній справі виник внаслідок того, що Акціонерним товариством "Харківобленерго" були виставлені Комунальному підприємству "Харківводоканал" рахунки за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1,01 від 01.01.2019 та № 4 від 01.01.2019, із неправильним застосуванням Акціонерним товариством "Харківобленерго" тарифів (завищених тарифів), оскільки до споживача - Комунального підприємства "Харківводоканал" застосовано тарифи для II класу напруги, а на думку позивача, повинні застосовуватись тарифи для I класу напруги.

Отже, для правильного вирішення даного спору судам необхідно було встановити до якого класу споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги належить позивач станом на січень 2019 року, у розумінні положень Порядку № 1052. Про що також було зазначено у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у даній справі № 922/643/19.

Пунктом 3 Порядку № 1052 визначено критерії диференціювання споживачів електричної енергії за ступенями напруги. Так, у підпункті 3.1 пункту 3 Порядку № 1052 визначено критерії щодо віднесення споживачів до 1 класу, а в підпункті 3.1 пункту 3 Порядку № 1052 - до 2 класу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Комунальне підприємство "Харківводоканал" є промисловим підприємством, з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; упродовж 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком у щомісячному обсязі понад 20 млн кВт.·год на технологічні потреби виробництва; споживало у січні 2019 року електроенергії понад 20 млн кВт.·год на технологічні потреби виробництва.

Тобто, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" станом на січень 2019 року, у розумінні положень Порядку № 1052, відносилось до 1 класу споживачів електричної енергії за ступенями напруги.

Враховуючи викладене та те, що Акціонерним товариством "Харківобленерго" помилково застосовано до Комунального підприємства "Харківводоканал" тарифи для 2 класу споживачів електричної енергії за ступенями напруги та, як наслідок, невірно визначено вартість наданих Комунальному підприємству "Харківводоканал" у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а саме, врахування судами обставин, встановлених у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18, оскільки обставини, встановлені господарськими судами у даних справах щодо введення Комунальним підприємством "Харківводоканал" як промисловим підприємством нових виробничих потужностей після 2008 року та щодо збільшення обсягу річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, є преюдиціальними у даній справі № 922/643/19.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго" та залишення без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

9. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 922/643/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець