Постанова

від 05.10.2020 по справі 908/1101/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 місто Дніпро Справа № 908/1101/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 (повний текст оформлений 06.07.2020, суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/1101/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП", м. Запоріжжя

про стягнення 8 232,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" на свою користь 8 232,58 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 у справі №908/1101/20 позов задоволено частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" заборгованість у розмірі 7 033,98 грн., пеню у розмірі 635,95 грн., 12% річних у розмірі 468,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 91,44 грн., судовий збір у розмірі 2 101,36 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.; в іній частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 10877-08/2017 від 06.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати товару у сумі 7 033,98 грн.

Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, 12% річних, інфляційних втрат. При цьому місцевим господарським судом здійснено перевірку розрахунків позивача та встановлено, що пеня та інфляційні втрати нараховані позивачем правильно, а у розрахунку 12% річних допущено помилку під час підрахунку, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволено частково.

Розглянувши надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, місцевий господарський суд, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, те, що поданий позов не є складним для позовів щодо стягнення заборгованості за неоплачений товар та стягнення заборгованості заявлено за однією поставкою, дійшов до висновку, що стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн. є неспівмірним із сумою заборгованості та зменшив розмір витрат до 4 000,00 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 у справі №908/1101/20 в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн. та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 1 900,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд, розподіляючи витрати на правничу допомогу, виходив із того, що позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 8 400,00 грн., тобто місцевим господарським судом визначено неспівмірність заявлених вимог у сумі 4 400,00 грн. (стягнуто 4 000,00 грн.), виходячи із заявленої суми 8 400,00 грн.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8 400,00 грн. був орієнтовним, до матеріалів справи подані докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн., тому критерії співмірності заявлених витрат на правничу допомогу мають здійснюватись із урахування суми 6 000,00 грн. Оскільки місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 4 400,00 грн. (8 400,00 грн. - 4 000,00 грн.), визначення у рішенні суду суми 4 000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відбулося лише через помилковість зазначення місцевим господарським судом суми вимоги, з якої ним робився розрахунок (орієнтовної замість фактичної).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 у справі №908/1101/20; розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" відзиву на апеляційну скаргу не надало, про розгляд апеляційної скарги було повідомлене належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900084781350, яке отримане позивачем 18.08.2020.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" (покупець) укладений договір поставки №10877-08/2017, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар), а також виконувати шиномонтажні послуги. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

Загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантажування, що являються невід`ємними складовими цього договору, без складання специфікацій; покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником; уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на товар.

25.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" відвантажений товар за видатковою накладною №SI0001938524 на загальну суму 7 033,98 грн., в т.ч. ПДВ 1 172,33 грн. Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками обох сторін.

У видатковій накладній № SI0001938524 від 25.09.2019 зазначено строк оплати - до 02.10.2019 та посилання на рахунок № S0004255251 від 25.09.2019.

На виконання умов договору, постачальником виписаний рахунок на оплату № S0004255251 від 25.09.2019 на загальну суму 7 033,98 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику; при здійсненні оплати покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання договору, по якому відбувається поставка продукції з посиланням на виставлений постачальником рахунок-фактуру.

Згідно із пунктом 8.2 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року.

Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (пункт 8.4 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" зобов`язань за договором №10877-08/2017 від 06.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати товару на підставі видаткової накладної №SI0001938524 від 25.09.2019 у сумі 7 033,98 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення заборгованості за договором №10877-08/2017 від 06.03.2017 за поставлений товар на підставі видаткової накладної №SI0001938524 від 25.09.2019 у сумі 7 033,98 грн., а також пеня, 12% річних та інфляційні втрати за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" на свою користь заборгованості за договором №10877-08/2017 від 06.03.2017 за поставлений товар на підставі видаткової накладної №SI0001938524 від 25.09.2019 у сумі 7 033,98 грн.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків на суму 7 033,98 грн. відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині визнав, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7 033,98 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо неправильності суми заборгованості.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (пункт 5.3 договору).

Позивачем нарахована та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 12% річних за період з 05.10.2019 по 24.04.2020 включно у розмірі 471,21 грн. та інфляційні витрати за період з жовтня 2019 по квітень 2020 включно на суму 91,44 грн.

Місцевий господарський суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум, за результатами якого встановив правильність нарахування інфляційних втрат та помилку у підрахунку 12% річних. За результатами перерахунку 12% річних місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість 12% річних за загальний період з 05.10.2019 по 24.04.2020 в сумі 468,72 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо арифметичної неправильності здійснених розрахунків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору у разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період прострочення з 05.10.2019 по 05.04.2020 включно у сумі 635,95 грн.

Місцевим господарський судом встановлено правильність нарахування у сумі 635,95 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо арифметичної неправильності здійсненого розрахунку пені.

У позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витратна правничу допомогу у сумі 8 400,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги №2/22/04/2020 від 22.04.2020; додаткову угоду до укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги №2/22/04/2020 від 22.04.2020; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК №001709 від 08.11.2019, виданого Спиридонову О.В., опис наданих послуг від 24.04.2020 за договором про надання правової (правничої) допомоги №2/22/04/2020 від 22.04.2020 на загальну суму 6 000,00 грн., платіжні доручення №459 від 27.04.2020 на суму 4 830,00 грн., №457 від 27.04.2020 на суму 1 080,00 грн. та № 456 від 27.04.2020 на суму 90,00 грн.

За умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 2/22/04/2020 від 22.04.2020, укладеного між адвокатом Спиридоновим О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" (клієнт), адвокат бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Запорізької області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В) щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, а Клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 2/22/04/2020 від 22.04.2020 правова допомога включає:

- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підставі для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;

- від імені клієнта здійснювати представництво його процесуальних прав та обов`язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області за захистом порушених прав та інтересів клієнта.

Пунктом 4.1. розділу 4 договору визначено, що за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2. договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього договору за розрахунковою ставкою 1 200,00 грн. за 1 годину витраченого часу адвоката.

Як вбачається з опису наданих послуг від 24.04.2020 за договором про надання правової (правничої) допомоги №2/22/04/2020 від 22.04.2020, адвокатом Спиридоновим О.В. були надані, а клієнтом - ТОВ "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" прийняті наступні послуги:

- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору - 1 година - 1 200,00 грн.;

- вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи - 0,25 год. - 300,00 грн.;

- вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини - 0,25 од. - 300,00 грн.;

- підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 15 аркушах) - 3,5 год. - 4 200 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" просило зменшити розмір витратна правничу допомогу до 1 900,00 грн., посилаючись на неспівмірність заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 400,00 грн. при ціні позову у сумі 8 232,58 грн.; нескладність спору, оскільки підставами позову є стягнення заборгованості по одній єдиній поставці, яка не була оплачена; визнання заборгованості відповідачем. Також відповідач посилався на завищення часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягу наданих адвокатом послуг, оскільки документи, які вивчав та аналізував адвокат позивача цілу годину у сукупності складають 5 (п`ять) аркушів, два з яких (рахунок та видаткова накладна) безпосередньо стосуються спору щодо заборгованості за поставлений товар; вивчення та аналіз постанов Верховного Суду по 7 судовим справам у адвоката зайняло 15 хвилин (0,25 год.), а рахунку, видаткової накладної та договору поставки аж цілу годину - в чотири рази більше. Таким чином, виходячи із обсягу первинних документів, що вивчалися, та часу, протягом якого адвокат ретельно ознайомлюється із значним масивом нормативних актів та судових рішень, відповідач вважає, що час, зазначений у пункті 1 опису, не може перевищувати 5 хвилин, що у вартісному вираженні складає 100,00 грн. Складання типового позову щодо стягнення заборгованості по одній єдиній поставці товару, який не потребує додаткових складних розрахунків внаслідок декількох часткових оплат протягом періоду заборгованості, зміни кількості поставленого товару, і т. п., за доводами відповідача, не може займати більше однієї години, незалежно від кількості штучно створених сторінок самого позову.

Місцевий господарський суд, враховуючи подані документи, клопотання відповідача щодо зменшення розміру заявлених витрат на послуги адвоката, дійшов до висновку про зменшення розміру витрат в цій частині до 4 000,00 грн.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн. та просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 900,00 грн.

При цьому апелянт посилається на те, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8 400,00 грн. був орієнтовним, до матеріалів справи подані докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн., тому критерії співмірності заявлених витрат на правничу допомогу мають здійснюватись із урахування суми 6 000,00 грн. Оскільки місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 4 400,00 грн. (8 400,00 грн. - 4 000,00 грн.), визначення у рішенні суду суми 4 000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відбулося лише через помилковість зазначення місцевим господарським судом суми вимоги, з якої ним робився розрахунок (орієнтовної замість фактичної).

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки ухвалюючи про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, місцевий господарський суд зменшив розмір цих витрат до 4 000,00 грн., тобто визнав обґрунтованою та співмірною суму витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. При цьому місцевий господарський суд хоч і зазначив, що заявлена до стягнення з відповідача сума витратна правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн. є неспівмірною із сумою позову, однак встановив, що позивачем надані докази понесення витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. та здійснив зменшення розміру витрат на правничу допомогу не у відсотковому відношенні до заявленого розміру витрат, а встановив суму витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. як співмірну заявленій сумі позову та складності справи.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із розподілом місцевим господарським судом витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 у справі №908/1101/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 у справі №908/1101/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТК ГРУП".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений - 05.10.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова