Ухвала

від 29.09.2020 по справі 904/3534/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

29.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3534/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 460 609 грн. 42 коп. за договором поставки устаткування та виконання робіт від 03.06.2019 № 03062019

Суддя Рудь І.А.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

від позивача: Кучерук Я.В., довіреність № 08072020 від 08.07.2020, представник;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 23.06.2020, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" заборгованість в сумі 460 609 грн. 42 коп., з яких: 350 306 грн. 57 коп. - основний борг, 76 243 грн. 69 коп. - пеня, 8 246 грн. 29 коп. - інфляційні втрати, 10 648 грн. 44 коп. - 3% річних, 15 164 грн. 43 коп. - штраф на підставі абз. 2 п. 6.2 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов, укладеного між сторонами договору поставки устаткування та виконання робіт від 03.06.2019 № 03062019, в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт та поставленого устаткування.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження на 28.07.2020.

Ухвалою господарського суду від 28.07.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням позивача, підготовче засідання відкладене на 29.09.2020, у зв`язку із неявкою представника відповідача та для надання сторонами витребуваних судом документів.

02.09.2020 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову від 27.08.2020 № б/н, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" у розмірі 467 518 грн. 56 коп. на будь-якому рахунку із виявлених рахунків у банку, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс".

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Зокрема, заявник зазначає, що наявність заборгованості в сумі 350 306 грн. 57 коп. визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків, проте протягом тривалого часу вказана заборгованість залишається неоплаченою Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про чотири судові спори/провадження, де ТОВ "Енрон-Сервіс" є відповідачем, загальна сума заборгованості за якими складає 726 371 грн. 20 коп.; відповідач не з`явився у підготовче засідання у даній справі, призначене на 28.07.2020, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Отже, з урахування значної суми заборгованості та вказаних обставин, позивач переконаний що грошові кошти відповідача на момент прийняття рішення можуть значно зменшитись, що унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

22.09.2020 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову від 22.09.2020 № 22/09-20, в яких зазначив, що наявність судових проваджень за участю ТОВ "Енрон-Сервіс" не може бути доказом неспроможності відповідача виконати рішення суду, а підписаний акт звірки не вважається доказом визнання заявлених вимог позивача. Вказує, що специфіка підприємницької діяльності відповідача полягає у постійному, регулярному укладенні договорів підряду. За якими з розрахункового рахунку відповідач здійснює розрахунки за надані послуги, виконані роботи та поставлений товар. Дана діяльність дає змогу продовжувати підприємницьку діяльність та розраховуватися по укладеним договорам. На сьогоднішній день склалася скрутна ситуація, за якої відповідач не в змозі був вчасно розрахуватися та виконати взяті на себе зобов`язання за договорами. Але це ні в якому разі не свідчить про те, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов`язань. ТОВ "Енрон-Сервіс" є діючою компанією, має наперед укладені договори, що дадуть змогу виконати взяті на себе зобов`язання не лише за цим договорам, а і раніше укладеним. Просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки викладеній в ній вимоги фактично є тотожними з позовними вимогами, а вжиття заходів забезпечення позову позбавить відповідача можливості розрахуватися з позивачем, так як накладений арешт на рахунки відповідача повністю зупинить його підприємницьку діяльність.

У зв`язку із перебуванням судді Рудь І.А. у відпустці з 25.08.2020 по 25.09.2020 розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється судом у підготовчому засіданні 29.09.2020.

У призначене підготовче засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявку суд не повідомив.

У підготовчому засіданні 29.09.2020 представник позивача надав заперечення на заперечення відповідача проти задоволення заяви, підтримав подану заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано належних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.

Зокрема, викладені позивачем у заяві припущення щодо можливого зменшення грошових коштів відповідача через наявність чотирьох судових проваджень, де ТОВ "Енрон-Сервіс" є відповідачем, а також наявність двостороннього акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за спірним договором (за відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала акт з боку відповідача), не можуть вважатися підтвердженням наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого виду забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

У підготовчому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її оголошення - 29.09.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь