Рішення

від 15.10.2020 по справі 904/3534/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3534/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 460 609 грн. 42 коп. за договором поставки устаткування та виконання робіт від 03.06.2019 № 03062019

Представники:

від позивача: Кучерук Я.В., довіреність № 08072020 від 08.07.2020, представник;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 23.06.2020, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" заборгованість в сумі 460 609 грн. 42 коп., з яких: 350 306 грн. 57 коп. - основний борг, 76 243 грн. 69 коп. - пеня, 8 246 грн. 29 коп. - інфляційні втрати, 10 648 грн. 44 коп. - 3% річних, 15 164 грн. 43 коп. - штраф на підставі абз. 2 п. 6.2 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов, укладеного між сторонами договору поставки устаткування та виконання робіт від 03.06.2019 № 03062019, в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт та поставленого устаткування.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження на 28.07.2020.

Ухвалою господарського суду від 28.07.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням позивача, підготовче засідання відкладено на 29.09.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів.

02.09.2020 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову від 27.08.2020 № б/н, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" у розмірі 467 518 грн. 56 коп. на будь-якому рахунку із виявлених рахунків у банку, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс".

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Зокрема, заявник зазначає, що наявність заборгованості в сумі 350 306 грн. 57 коп. визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків, проте протягом тривалого часу вказана заборгованість залишається неоплаченою Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про чотири судові спори/провадження, де ТОВ "Енрон-Сервіс" є відповідачем, загальна сума заборгованості за якими складає 726 371 грн. 20 коп.; відповідач не з`явився у підготовче засідання у даній справі, призначене на 28.07.2020, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Отже, з урахування значної суми заборгованості та вказаних обставин, позивач переконаний що грошові кошти відповідача на момент прийняття рішення можуть значно зменшитись, що унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

22.09.2020 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову від 22.09.2020 № 22/09-20, в яких зазначив, що наявність судових проваджень за участю ТОВ "Енрон-Сервіс" не може бути доказом неспроможності відповідача виконати рішення суду, а підписаний акт звірки не вважається доказом визнання заявлених вимог позивача. Вказує, що специфіка підприємницької діяльності відповідача полягає у постійному, регулярному укладенні договорів підряду. За якими з розрахункового рахунку відповідач здійснює розрахунки за надані послуги, виконані роботи та поставлений товар. Дана діяльність дає змогу продовжувати підприємницьку діяльність та розраховуватися по укладеним договорам. На сьогоднішній день склалася скрутна ситуація, за якої відповідач не в змозі був вчасно розрахуватися та виконати взяті на себе зобов`язання за договорами. Але це ні в якому разі не свідчить про те, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов`язань. ТОВ "Енрон-Сервіс" є діючою компанією, має наперед укладені договори, що дадуть змогу виконати взяті на себе зобов`язання не лише за цим договорам, а і раніше укладеним. Просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки викладеній в ній вимоги фактично є тотожними з позовними вимогами, а вжиття заходів забезпечення позову позбавить відповідача можливості розрахуватися з позивачем, так як накладений арешт на рахунки відповідача повністю зупинить його підприємницьку діяльність.

У підготовчому засіданні 29.09.2020 позивач надав заперечення на заперечення відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 15.10.2020.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про причини неявки суд не повідомляв.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвали суду від 06.07.2020, 28.07.2020 та 29.09.2020 завчасно надіслані відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Так, ухвали господарського суду від 06.07.2020та від 28.07.2020 отримані відповідачем 16.07.2020 та 12.08.2020 відповідно, що підтверджується поштовими повідомленням № 4930011859080, № 4930012391260 (т.1, а.с. 98, 139).

Крім того, 20.07.2020 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 904/3534/20 відповідно до поданої заяви (т.1, а.с. 99).

Повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 29.09.2020 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підтвердження направлення відповідачу ухвали суду від 29.09.2020 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 07.10.2020 № 135 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого станом на 15.10.2020 на сайті наявна інформація про невручення адресату під час доставки 09.10.2020 поштового відправлення № 4930012759934.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та не забезпечив явку повноважного представника у призначені засідання.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 15.10.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити; витрати позивача зі сплати судового збору та на проїзд представника у засідання суду просив покласти на відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" (постачальник) укладено договір поставки устаткування та виконання робіт № 03062019 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю устаткування, найменування, характеристики та кількість якого зазначена у кошторисній документації, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1 Кошторисна документація до договору); виконати роботи з монтажу устаткування, а також виконати пусконалагоджувальні роботи устаткування, в обсязі визначеному додатком № 1 до договору; покупець зобов`язується прийняти і оплатити устаткування та роботи (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна ціна цього договору складається з вартості устаткування та вартості робіт, та становить 420 849 грн. 93 коп., в тому числі ПДВ 20% 70 141 грн. 66 коп. Загальна ціна договору відображена у додатку № 1 до договору.

Загальна вартість устаткування становить 303 288 грн. 59 коп., в тому числі ПДВ 20%50 548 грн. 10 коп. (п. 2.2. договору).

Загальна вартість робіт становить 117 561 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ 20% 19 593 грн. 56 коп. (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору оплата устаткування та робіт покупцем здійснюється наступним шляхом (сплата загальної ціни договору):

2.3.1. І етап - попередня оплата (аванс) перерахування безпосередньо на рахунок постачальника грошових коштів у розмірі 50% загальної ціни договору - 210 424 грн. 97 коп., в тому числі ПДВ 20% 35 070 грн. 83 коп. протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору.

2.3.2 ІІ етап - перерахування безпосередньо на рахунок постачальника грошових коштів у розмірі 50% загальної ціни договору - 210 424 грн. 97 коп., в тому числі ПДВ 20% 35 070 грн. 83 коп. протягом 5 банківських днів з дати відправлення постачальником покупцю повідомлення про готовність до відвантаження устаткування.

Згідно із п. 2.4 договору зобов`язання по оплаті за цим договором вважаються виконаними покупцем з моменту надходження відповідних коштів (у повному обсязі), визначених у п. 2.31 та 2.3.2 цього договору, на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка устаткування за цим договором здійснюється на умовах DDP за адресою: Україна, м. Дніпро, вул.. Березинська, 58, у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2010.

Постачальник постачає устаткування протягом 90 календарних днів від дати отримання попередньої оплати у розмірі 50% загальної ціни договору, згідно із п. 2.3.1 договору (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.7 договору день поставки устаткування є днем (дата вказана у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній) його фактичного прибуття до місця поставки. Устаткування приймається покупцем шляхом підписання уповноваженим представником покупця відповідної супровідної документації (видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної) або на умовах, визначених п. 3.6 цього договору.

За змістом п. 5.1 договору термін виконання робіт становить 60 календарних днів з моменту поставки устаткування та за умови здійснення покупцем платежів в повному обсязі, передбачених п. 2.3.1 та 2.3.2 договору, а також за умови надання покупцем постачальнику допуску до об`єкту.

Постачальник приступає до виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту виконання умов, передбачених п. 5.1 договору (п. 5.2 договору).

Роботи вважаються виконаними постачальником з дати підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт (п. 5.3 договору).

У п. 6.2 договору сторони передбачили, що при невиконанні (неналежному виконанні) платежів згідно із строками та у розмірах, що зазначені у п. 2.3.1 та 2.3.2 договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від невчасно сплаченої суми за кожний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (ставка береться за період, за який сплачується пеня) від невчасно (неналежно) сплаченої суми, та не більше 20% від розміру такої невчасно сплаченої суми. Нарахування пені здійснюється по день фактичного виконання зобов`язання, за порушення якого застосовується пеня, що передбачена цим пунктом.

У випадку невиконання (неналежного виконання) покупцем платежу за п. 2.3.1 та 2.3.2 договору в повному розмірі протягом більш ніж 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від загальної вартості устаткування (з ПДВ) за один будь-який випадок, що буде пов`язаний з таким невиконанням (неналежним виконанням).

За умовами п. 6.8 договору сплата пені, штрафних санкцій, компенсація збитків не звільняє сторін від належного виконання зобов`язань за цим договором.

У п. 6.9 договору сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойка, пеня, штраф).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу устаткування та виконав визначені договором роботи, про що 30.09.2019 сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 № 1 на суму 112 017 грн. 98 коп., в тому числі ПДВ - 18 669 грн. 66 коп., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019, акт № 1 вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень від 30.09.2019, з яких вбачається, що постачальник поставив покупцю устаткування на суму 303 288 грн. 59 коп., в тому числі ПДВ - 50 548 грн. 10 коп. (т. 1, а.с. 61, 62, 63-67).

Таким чином, загальна вартість поставленого устаткування та вартість виконаних робіт за спірним договором складає 415 306 грн. 57 коп., в тому числі ПДВ 69 217 грн. 76 коп.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару та виконаних робіт виконав частково та несвоєчасно, сплативши на користь позивача 65 000 грн. 00 коп., у зв`язку з чим сума основного боргу складала 350 306 грн. 57 коп.

В порядку досудового врегулювання спору 08.05.2020 позивач надіслав відповідачу претензію за № 546 від 06.05.2020, в якій вимагав сплатити основну заборгованість за договором та нараховані позивачем штрафні санкцій, 3% річних, інфляційні втрати (т.1, а.с. 75-84).

Вказана претензія повернута на адресу позивачем відділенням поштового зв`язку через закінчення строку зберігання.

26.05.2020 позивачем повторно направлено вищевказану претензію на електронну адресу відповідача разом із електронним листом (т. 1, а.с. 85).

Проте, звернення позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі абз. 1 п. 6.2 договору позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня:

- за період з 11.06.2019 по 04.03.2020 за порушення строків внесення передплати в сумі 210 424 грн. 97 коп., відповідно до п. 2.3.1 договору, в розмірі 42 084 грн. 99 коп.;

- за період з 08.10.2010 по 23.06.2020 за порушення строків остаточного розрахунку в сумі 204 881 грн. 60 коп., відповідно до п. 2.3.2 договору, в розмірі 34 158 грн. 70 коп.

Крім того, на підставі абз. 2 п. 6.2 договору позивачем нарахований до сплати відповідачу штраф у розмірі 15 164 грн. 43 коп. із розрахунку 5% від загальної вартості устаткування в сумі 303 288 грн. 59 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача:

- 3% річних в сумі 6 278 грн. 20 коп. та інфляційні втрати в сумі 3 290 грн. 96 коп. за загальний період з 11.06.2019 по 23.06.2020 за порушення строків внесення передплати, відповідно до п. 2.3.1 договору, з урахуванням внесений відповідачем оплат;

- 3% річних в сумі 4 370 грн. 24 коп. та інфляційні втрати в сумі 4 955 грн. 33 коп. за період з 08.10.2020 по 23.06.2020 за порушення строків остаточного розрахунку в сумі 204 881 грн. 60 коп., відповідно до п. 2.3.2 договору.

Доказів оплати заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки устаткування та виконання робіт, строки оплати поставленого устаткування та виконаних робіт, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати вартості поставленого устаткування та виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, договір поставки устаткування та виконання робіт від 03.06.2019 № 03062019 є змішаним договором та містить в собі елементи договору поставки та договору підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вартість поставленого позивачем устаткування становить 303 288 грн. 59 коп., що зафіксовано сторонами в акті 1 вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень від 30.09.2019 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019. Вартість виконаних позивачем робіт складає 112 017 грн. 98 коп., що підтверджується двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 № 1.

Враховуючи умови п. 2.3.1 договору та дату підписання сторонами спірного договору, строк перерахування відповідачем на рахунок позивача передплати в сумі 210 424 грн. 97 коп. є таким, що настав 10.06.2019.

Як зазначає позивач, на виконання умов 2.3.2 договору, повідомлення про готовність устаткування до відвантаження здійснювалося постачальником за допомогою голосового телефонного дзвінка, але документальні докази направлення такого повідомлення відповідачу відсутні, у зв`язку із чим строк оплати за ІІ етапом, відповідно до п. 2.3.2 договору, рахується позивачем від дати підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 від 30.09.2019.

Таким чином, строк перерахування відповідачем на рахунок позивача решти вартості устаткування та виконаних робіт, що складають суму 204 881 60 коп. (415 306 грн. 57 коп. загальної вартості поставленого устаткування та вартості робіт - 210 424 грн. 96 коп. розмір передплати), відповідно до умов п. 2.3.2 договору є таким, що настав 07.10.2019.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість поставленого позивачем устаткування та виконаних позивачем робіт, суд вважає позовну вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 350 306 грн. 57 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені та штрафу порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8 246 грн. 29 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Викладене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18).

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем не було враховано вищевказаних вимог, а саме: до періодів нарахування включено місяці, в яких мав бути здійснений розрахунок, місяці, в яких здійснювалася часткова оплата, а також неповний місяць, з урахуванням закінчення періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунках.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та доданий до матеріалів справи, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить загальну суму 6 226 грн. 61 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 350 306 грн. 57 коп. основного боргу, 76 243 грн. 69 коп. пені, 15 164 грн. 43 коп. штрафу, 10 648 грн. 44 коп. 3% річних, 6 226 грн. 61 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

До позовної заяви позивачем наданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого зазначив, що у зв`язку із розглядом справи позивач очікує понести, зокрема, витрати на проїзд представника у засідання суду в сумі 8 194 грн. 20 коп.

Під час розгляду справи позивачем, в якості доказів понесення витрат на проїзд представника у засідання суду 28.07.2020 та 29.09.2020, надані завірені роздруківки квитків на потяг Київ-Дніпро на ім`я ОСОБА_1 , на загальну суму 1 506 грн. 32 коп.

За приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин, господарський суд вважає такими, що підлягають стягненню з відповідача витрати позивача на проїзд представника з м. Києва до м. Дніпро у засідання 28.07.2020 та 29.09.2020 в сумі 1 499 грн. 72 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енрон-Сервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 27, офіс 213, код ЄДРПОУ 35986926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екніс-Інжиніринг" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс. 3/35, код ЄДРПОУ 39639696) 350 306 грн. 57 коп. (триста п`ятдесят тисяч триста шість грн. 57 коп.) основного боргу, 76 243 грн. 69 коп. (сімдесят шість тисяч двісті сорок три грн. 69 коп.) пені, 10 648 грн. 44 коп. (десять тисяч шістсот сорок вісім грн. 44 коп.) 3% річних, 6 226 грн. 61 коп. (шість тисяч двісті двадцять шість грн. 61 коп.) інфляційних втрат, 15 164 грн. 43 коп. (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн.. 43 коп.) штрафу, 6 878 грн. 85 коп. (шість тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 85 коп.) витрат по сплаті судового збору, 1 499 грн. 72 коп. (одну тисячу чотириста дев`яносто дев`ять грн. 72 коп.) витрат позивача на проїзд представника у засідання.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 26.10.2020

Суддя І.А. Рудь