Рішення

від 01.10.2020 по справі 905/1511/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2020 Справа № 905/1511/18 Позивач: Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, м. Костянтинівка

до відповідача-1: Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, с. Шахове, Донецька обл.

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Штагер Світлани Іванівни, с. Шахове, Донецька обл.

про визнання незаконними рішення Шахівської сільської ради, визнання недійсним договору на встановлення особистого строкового сервітуту, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

прокуратури:

відповідача-1:

відповідача-2:

Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, фізичної особи-підприємця Штагер Світлани Іванівни про:

- визнання незаконним рішення Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області №VІІ-28/24 від 22.12.2017 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, для укладення платного особистого земельного сервітуту для розміщення груп тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності ;

- визнання недійсним і припинення на майбутнє договору від 10.01.2018 про встановлення особистого платного (строкового) земельного сервітуту на земельну ділянку, власником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, площею 0,0053га, кадастровий №1422087700:02:000:0151, розташовану за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., буд. №1, укладеного між Шахівською сільською радою Добропільського району Донецької області та ФОП Штагер Світланою Іванівною;

- зобов`язання фізичну особу-підприємця Штагер Світлану Іванівну повернути Шахівській сільській раді Добропільського району Донецької області земельну ділянку площею 0,0053га, нормативною грошовою оцінкою 16 793,53грн., кадастровий №1422087700:02:000:0151, розташовану за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., буд. №1, у стані, в якому вона була одержана.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що оспорюваним рішенням Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області и всупереч чинному законодавству, зокрема нормам Земельного кодексу України , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту для укладення платного особистого сервітуту на користь громадянки Штагер Світлани Іванівни для розміщення груп тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в с.Шахове та надано згоду на укладення договору платного особистого сервітуту для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, у той час як земельний сервітут може бути встановлений для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, тобто, для встановлення сервітуту принциповою є умова щодо неможливості задоволення потреби осіб у інший, ніж встановлення сервітуту, спосіб .

Як на підставу позовних вимог про визнання недійсним договору прокурор посилається на удаваність правочину (ст.235 Цивільного кодексу України ) та те, що фактично між сторонами існують орендні правовідносини , а відтак, укладенням договору про встановлення земельного сервітуту порушені інтереси держави, оскільки для передачі земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності мають бути здійснені земельні торги та одержано рішення власника земельної ділянки, чого у дійсності зроблено не було .

Також прокуратура наголошує на тому, що земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені Штагер С.І., відсутня неможливість задоволення потреб в користуванні земельною ділянкою для розміщення тимчасової споруди іншим способом, ніж встановлення сервітуту. Так, ФОП Штагер С.І. не є власницею або користувачем земельних ділянок, розташованих поблизу тих, відносно яких укладено договір на встановлення особистого строкового сервітуту.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

17.09.2018 від відповідачів до суду надійшли відзиви по справі.

Шахівська сільська рада відзивом позов не визнала з посиланням на те, що сільською радою при укладанні спірного договору не були порушенні вимоги чинного законодавства і зазначила:

- Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) внесені зміни до ст. 99 Земельного Кодексу України, де передбачена можливість використання земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд на праві земельного сервітуту;

- більшість органів місцевого самоврядування з метою спрощення для суб`єктів господарювання оформлення прав користування земельними ділянками для розміщення тимчасових споруд, керуючись повноваженнями, визначеними законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про благоустрій населених пунктів , надають земельні ділянки для розміщення тимчасових споруд, шукаючи інші (простіші) механізми врегулювання зазначеного питання, уникаючи негативного впливу на конкуренцію серед суб`єктів господарювання.

Фізична особа-підприємець Штагер Світлана Іванівна позов також не визнала і у відзиві зазначила:

- спірна земельна ділянка є вільною земельною ділянкою і не представляє інтерес для юридичних або фізичних осіб;

- Земельним кодексом України передбачається можливість використання земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд на праві земельного сервітуту без застосування процедури земельних торгів;

- торгівельний павільйон розміщено на спірній земельній ділянці на підставі паспорту прив`язки;

- за наявністі чинного рішення виконавчого комітету сільської ради про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми та не встановлення факту анулювання паспорту прив`язки, вимоги прокурора є безпідставними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2018 провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1552/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2019 провадження у справі у зв`язку із прийняттям 12.06.2018 Великою палатою Верховного Суду постанови по справі №905/1552/16 поновлено та призначено розгляд справи на 19.12.2019 року об 11:30 год.

Ухвалою від 17.12.2019 провадження у справі було зупинене до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Велика Палата Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 винесла постанову (повний текст оприлюднено 20.07.2020).

Ухвалою від 29.07.2020 провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 10.08.2020 о 12:10 год.

10.08.2020 представником прокуратури подане клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням в інших судових засіданнях.

Ухвалою від 10.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 30.09.2020 включно і відкладено підготовче засідання на 10.09.2020 року об 11:20 год.

27.08.2020р. від Шахівської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою від 10.09.2020 закрите підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи призначено на 01.10.2020 року об 11:00 год. Явка представників прокуратури і сторін в судове засідання визнана не обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Рішенням Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області №VІІ-28/24 від 22.12.2017 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, для укладення платного особистого земельного сервітуту для розміщення груп тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту для укладення платного особистого сервітуту на користь громадянки Штагер Світлани Іванівни для розміщення груп тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в с.Шахове та надано згоду на укладення договору платного особистого сервітуту для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в с.Шахове, вул. Чернявського М.Ф., буд. №1 (п.1, 2 рішення).

Пунктом 3 рішення зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати договір платного особистого сервітуту згідно норм чинного законодавства.

10.01.2018р. між Шахівською сільською радою Добропільського району Донецької області (власник) та фізичною особою-підприємцем Штагер Світланою Іванівною (сервітуарій) укладено договір на встановлення особистого платного (строкового) земельного сервітуту, відповідно до п.1.1. якого власник надає сервітуарію на підставі рішення Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області №VІІ-28/24 від 22.12.2017 право обмеженого користування земельною ділянкою (сервітуту) відповідно до умов даного договору.

Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.2.1 договору).

Площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту становить 0,0053га (кадастровий №1422087700:02:000:0151) (п.1.2.2 договору).

Сервітут (обтяження) встановлений для розміщення групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (п.1.3 договору).

Земельний сервітут та обмеження права користування земельною ділянкою, які зазначені у цьому договорі, встановлюється терміном на 5 років (п.2.1 договору).

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· відповідно до ст.401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки , інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом . Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут);

· ч.2 ст.402 Цивільного кодексу України встановлено що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки;

· ч.5 ст.403 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном ;

· згідно ч.1 ст.404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо ;

· ч.2 ст.404 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту ;

· відповідно до ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувачаземельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками);

· відповідно до ст.100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки , а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут),

господарський суд:

1) дійшов до висновку , що чинним законодавством не встановлено виключного права землекористувачів або землевласників на одержання (встановлення) земельного сервітуту, але з огляду на те, що:

- земельний сервітут - це право користування чужою земельною ділянкою, належне певній особі або необмеженому колу осіб ;

- земельний сервітут може бути встановлений для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом , тобто, для встановлення сервітуту принциповою є умова щодо неможливості задоволення потреби осіб у інший, ніж встановлення сервітуту, спосіб ;

- сервітут , у тому числі і земельний, не може позбавляти власника майна (землі), щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (землею);

- володілець земельним сервітутом має право вимагати від власника (володільця) земельної ділянки надання такого сервітуту (права користування земельною ділянкою),

2) вважає, що будь-яких законних підстав для прийняття сільською радою оспорюваного прокуратурою рішення не було і визнання між відповідачами прав на встановлення земельного сервітуту не існувало і відповідачі, уклавши оспорюваний договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної власності територіальної громади:

- позбавили власника землі і громаду населеного пункту права володіння і користування нею на весь час строку дії договору, що не відповідає вимогам ч.5 ст.403 Цивільного кодексу України;

- фактично вчинили (оформили, приховали) інший правочин, а саме - відносини (договір) оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності і для передачі в оренду якої мали бути здійснені земельні торги (ст.124 Земельного кодексу України ).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч.2 ст.235 Цивільного кодексу України у разі, якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу , є підставою для визнання правочину недійсним . При цьому, за змістом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу .

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України , ст.13 Закону України Про оренду землі за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк.

З викладеного вбачається, що спірну земельну ділянку надано у строкове користування без дотримання встановленої процедури та підстав, визначених чинним законодавством , зокрема поза процедурою торгів, за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки .

Таким чином, договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної власності територіальної громади с.Шахове суперечить вищенаведеним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України .

Відповідно до приписів ст.122 Земельного кодексу України , сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Тобто, потреба підприємця в отриманні земельної ділянки мала вирішитися шляхом прийняття міською радою рішення про надання земельної ділянки в користування (оренду), в порядку визначеному Цивільним і Земельним кодексами України , Законом України Про оренду земель .

Зазначене вказує на те, що оспорюване прокурором рішення винесено з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки, що розташовується під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст.ст. 124 , 134 Земельного кодексу України та згідно положень Закону України "Про оренду землі" .

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України , п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України .

Статтями 123 , 124 , 134 , 135 Земельного кодексу України визначено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, права на які підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

А, отже, враховуючи вищезазначене, за відсутності у фізичної особи-підприємця права на земельний сервітут (особистий строковий земельний сервітут), сільська рада мала можливість і повинна була розпорядитися вказаною земельною ділянкою шляхом передачі в оренду.

Прийняттям і укладенням оспорюваних рішенням та договору порушено інтереси держави у сфері земельних відносин, відповідачами застосовано невірний механізм надання та одержання у користування земельної ділянки, відносини оформлено без дотримання як чинного законодавства, так і законодавчих засад рівності прав громадян і юридичних осіб, і як наслідок, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню .

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 202 , 203 , 215 , 235 , 401 , 402 Цивільного кодексу України , ст.ст. 98 , 99 , 100 , 122 , 123 , 124 Земельного кодексу України , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і керуючись ст.ст. 210 , 233 , 238 , 240 , 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним рішення Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області від №VІІ-28/24 від 22.12.2017 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, для укладення платного особистого земельного сервітуту для розміщення груп тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності .

Визнати недійсним і припинити на майбутнє договір від 10.01.2018 про встановлення особистого платного (строкового) земельного сервітуту на земельну ділянку, власником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, площею 0,0053га, кадастровий №1422087700:02:000:0151, розташовану за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., буд. №1, укладений між Шахівською сільською радою Добропільського району Донецької області та ФОП Штагер Світланою Іванівною.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Штагер Світлану Іванівну ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) протягом 10-ти днів з дня набуття судовим рішенням законної сили повернути Шахівській сільській раді Добропільського району Донецької області (85050, Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. М.Ф. Чернявського, 14, код ЄДРЮОФОПГФ 04343197) земельну ділянку площею 0,0053га, нормативною грошовою оцінкою 16 793,53грн., кадастровий №1422087700:02:000:0151, розташовану за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., буд. №1, у стані, в якому вона була одержана.

Стягнути на користь прокуратури Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРЮОФОПГФ - 25707002, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 35216066016251, Держказначейська служба України, МФО 820172, отримувач - прокуратура Донецької області) з Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області (85050, Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. М.Ф. Чернявського, 14, код ЄДРЮОФОПГФ 04343197) 2 643,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Стягнути на користь прокуратури Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРЮОФОПГФ - 25707002, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 35216066016251, Держказначейська служба України, МФО 820172, отримувач - прокуратура Донецької області) з фізичної особи-підприємця Штагер Світлану Іванівну ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) 2 643,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 05.10.2020.

Суддя В.І. Матюхін