ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.09.2020Справа № 910/8329/20 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом до третя особа,Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАКАБА УКРАЇНА" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" про відшкодування шкоди 22 914, 10 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (надалі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАКАБА УКРАЇНА" (надалі також - відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 22 914, 10 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на той факт, що 07.08.2017 приблизно о 13 год. 20 хв. в м. Київ по просп. Леся Курбаса, 7-А сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобілю "Volkswagen Passat", державний номерний знак (надалі - д.н.з.) НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що належить відповідачеві та автомобілю "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (застрахований позивачем транспортний засіб).
При цьому, позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів № АМ/0241447 і, оскільки, ОСОБА_1 був визначний винним у означеній ДТП, зазначене товариство сплатило на користь позивача страхове відшкодування в межах ліміту полісу в сумі 21 486, 83 грн.
З урахуванням вищезазначеного, посилаючись на ст. 1194 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача, як з власника автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 (яким керувала особа, що визнана винною у скоєнні ДТП) суму страхового відшкодування в розмірі 22 914, 10 грн, яка становить різницю між сумою фактичних витрат на ремонт застрахованого позивачем автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 44 400, 93 грн та виплаченим на користь позивача страховим відшкодуванням в сумі 21 486, 83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8329/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, а також зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0241447.
14.07.2020 від відповідача до суду надійшла заява про залучення до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП".
Також, 14.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" було виконано взяті на себе зобов`язання з виплати страхового відшкодування в сумі 21 486, 83 грн в межах ліміту та згідно договорів, укладених між відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП". Також відповідач зазначив, що позивачем не надано ні висновку автотоварознавчої експертизи, ні звіту про оцінку транспортного засобу, ні акту прийняття-передання транспортного засобу після відновлювального ремонту, ні акту виконаних робіт та інших достатніх документів, які свідчили б про проведення ремонту автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 та при цьому з наданої позивачем ремонтної калькуляції № 08268/40/2 від 10.08.2017 не зрозуміло чи вартість відновлювального ремонту розрахована без урахування зносу деталей, що замінюються чи з урахуванням такого зносу (враховуючи той факт, що автомобіль "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 - 2003 року випуску). У зв`язку із зазначеним відповідач вказує на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та у задоволенні позову слід відмовити.
Поряд із тим, 14.07.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла інформація про страхове покриття згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0241447.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" (надалі також - третя особа).
29.07.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.
10.08.2020 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зазначила, що страхове відшкодування в сумі 21 486, 83 грн, яке було виплачене нею на користь позивача, було визначене на підставі калькуляції, здійсненої у системі "Audatex" з урахуванням терміну експлуатації автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , що перевищує 7 років на момент ДТП та поряд із тим третя особа вказує, що зазначена сума страхового відшкодування була сплачена на користь позивача на підставі укладеного між позивачем та третьою особою договору № 0462/17 добровільного відшкодування шкоди від 21.11.2017.
17.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме - платіжного доручення № 568 від 23.11.2017 про сплату страхового відшкодування в сумі 21 486, 83 грн третьою особою на користь позивача.
Поряд із тим, 17.08.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта щодо розрахунку розміру збитків заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , але наявні докази досягнення між сторонами згоди, за результатами огляду пошкодженого автомобіля, про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування в сумі 21486,83 грн та водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати вказаної суми страхового відшкодування. Також, відповідач з посиланням на п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, вказує на те, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, а оскільки дата першої реєстрації автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 - 18.10.2011, коефіцієнт зносу - дорівнює нулю, так як на момент вчинення ДТП (07.08.2017) строк його експлуатації не перевищував 7 років.
Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом сторони були повідомлені належним чином.
Натомість, розглядаючи дану справу судом прийнято до уваги, що відповідно до п. п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено п. 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 239, від 22.04.2020 за № 291 та від 04.05.2020 за № 343 вносилися відповідні зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 та продовжувався термін карантину.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)", з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за №500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
26.08.2020 Кабінетом Міністру України прийнято постанову № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", пунктом 2 якої було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 відповідно до яких продовжено до 31.10.2020 на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 та від 20.05.2020 за № 392.
Поряд із тим, приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
09.12.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (за договором - Страховик) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (за договором - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № А495474 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2017 у справі № 759/12358/17, 07.08.2017, приблизно о 12:20 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по проспекту Л. Курбаса, 7-а, не був уважний, не дотримався безпечної дистанції в результаті допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 яким керував, водій ОСОБА_2 , який рухався попереду, що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.
Відповідно до вказаної постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2017 у справі № 759/12358/17, винним у настанні означеної ДТП визнаний водій транспортного засобу "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .
Так, згідно рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік Україна" №170 від 09.08.2017, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 склала 44 750, 49 грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту № 17631В/40/2017 від 22.02.2017, позивачем визначено розмір страхового відшкодування в сумі 44 400, 93 грн та сплачено зазначені грошові кошти на рахунок потерпілої особи, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями № 32565 від 23.08.2017, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 , що спричинила скоєння ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" на підставі полісу № АМ/0241447 зі строком дії з 06.06.2017 по 05.06.2018, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн франшизу в розмірі 00,00 грн.
Отже, в даному випадку третя особа, як страховик цивільно-правової відповідальності власника автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 - відповідача, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов`язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.
Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Так, оскільки ДТП сталося у 2017 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 - 2003 року випуску, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації авто перевищував 7 років, слід дійти висновку, що коефіцієнт фізичного зносу на підставі п. 7.38 Методики має враховуватися при розрахунку розміру страхового відшкодування. Поряд із тим доказів на підтвердження наявності підстав для врахування коефіцієнту фізичного зносу на підставі п. 7.39 Методики матеріали справи не містять.
Таким чином, у зв`язку із настанням страхового випадку, у третьої особи виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
В матеріалах справи міститься надана третьою особою копія ремонтної калькуляції № 1034 від 10.08.2017 здійсненої у системі "Audatex" та відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу (вирахування зношення запчастин), який визначений в розмірі 70 % (0,7%), складає 21 486, 83 грн.
Окрім того, судом встановлено, що 21.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (за договором - Товариство) та Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" (за договором - Боржник) було укладено договір № 0462/17 добровільного відшкодування шкоди від 21.11.2017, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору № 0462/17), Боржник у добровільному порядку на підставі полісу серія АМ/0241447 від 06.06.2017 відшкодовує в порядку регресу витрати АТ "СГ "ТАС" (приватне), який зазнало Товариство у зв`язку з виплатою страхового відшкодування на користь ПАТ "Укртeлeком" КМФ на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту КАСКО, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.08.2017 о 13 год. 20 хв. у м. Київ, пр. Курбаса із забезпеченим транспортним засобом марки VOLKSWAGEN, д.н НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, згідно полісу серії АМ/0241447 від 06.06.2017 та автомобілем марки MAZDA, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 .
При цьому в п. 1.2. договору № 0462/17 добровільного відшкодування шкоди від 21.11.2017 сторони погодили, що за результатами розгляду поданої заяви по справі № 08268/40/2017/4 від 23.10.2017 сторони дійшли згоди, що розмір регресного відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на запасні частини в розмірі 70% (Ез = 0,70) становить: 21 486, 83 грн, розмір завданого матеріального збитку Стороні 1, відняти франшизу, яка розраховується у порядку встановленому п.5 Полісу та становить 0.00 гри., дорівнює 21 486, 83 грн (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 83 копійки).
З наведеного випливає, що внаслідок ДТП, третьою особою, як страхувальником відповідача (особи, що відповідальна за збиток спричинений внаслідок експлуатації автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 ) згідно полісу № АМ/0241447, було визначено розмір страхового відшкодування, яке має бути виплачене відповідачеві в порядку суброгації 21 486, 83 грн та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Так, згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначалося вище, позивачем було сплачено на користь СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Авто" вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі фактичних витрат в сумі 44 400, 93 грн, а відтак різниця між означеною страховою виплатою, яку здійснив позивач та страховим відшкодуванням, яке виплатила третя особа на користь позивача в порядку суброгації (в сумі 21 486, 83 грн) становить 22 914, 10 грн та в силу ст. 1194 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача.
При цьому доводи відповідача з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати третьою особою на користь позивача страхового відшкодування саме в сумі 21 486, 83 грн не приймаються судом, оскільки до предмету дослідження у даній справі не входить встановлення факту здійснення такої оплати, а натомість входить встановлення факту наявності зобов`язання страховика відповідача за полісом № АМ/0241447 (третьої особи) з виплати страхового відшкодування в порядку суброгації (регресу) позивачеві у встановленому законом розмірі.
Також, матеріали справи не містять, а відповідачем не спростовано розмір коефіцієнту фізичного зносу (0,7), який було визначено третьою особою згідно ремонтної калькуляції № 1034 від 10.08.2017 здійсненої у системі "Audatex" при виплаті позивачеві страхового відшкодування в сумі 21 486,83 грн та який було погоджено сторонами у договорі № 0462/17 добровільного відшкодування шкоди від 21.11.2017.
Інші, доводи відповідача, зокрема незгода відповідача з розміром фактичних витрат відновлювального ремонту автомобіля "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 , не підтверджуються належними та допустимими доказами та, натомість, спростовуються наявним у матеріалах справи доказами, а також обставинами справи, про які йшлося вище.
Відповідно до приписів ст. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
При цьому, за приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, за змістом приписів ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 22 914, 10 грн., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ч. 18 ст. 9 та ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 28, 29, 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 Цивільного кодексу України та ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАКАБА УКРАЇНА" (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 6; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 37243902) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 30115243) страхове відшкодування в сумі 22 914, 10 грн та судовий збір в сумі 2 102,00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.10.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2020 |
Оприлюднено | 05.10.2020 |
Номер документу | 91972297 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні