Рішення

від 23.09.2020 по справі 911/2593/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2593/19

У справі за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком"

про стягнення 4 245,92 грн

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернувся Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4 245,92 грн.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком", як орендарем державного майна - спірного нежитлового приміщення, зобов`язань в частині сплати щомісячних чергових орендних платежів згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1686 від 22.08.2014 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що справа є незначної складності, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, у зв`язку з чим справа № 911/2593/19 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2593/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

12.12.2019 року представником позивача подано подано письмові пояснення по суті спору, в яких останній підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити.

13.12.2019 року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, якою останній повідомив суд про те, що відповідно до наказу № 786 від 05.08.2019 року Фонду державного майна України "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області реорганізовано шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке стала правонаступником всього майна, прав і обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 23.12.2019 року позивача у справі № 911/2593/19 - Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області замінено його правонаступником Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

В обґрунтування необхідності здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі позивача, прокурор вказує на те, що останнім не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, незважаючи на виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" чинного законодавства України, з огляду на що, на виконання ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з даним позовом.

В ході розгляду спору, судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року, в якій розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді саме у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту, та призначено до розгляду.

Відтак, у зв`язку з тим, що дана справа № 911/2593/19 та справа № 912/2385/18 пов`язані між собою, оскільки у вказаних справах представництво інтересів держави здійснює прокурор, суд, з метою формування єдиної правозастосовної практики ухвалою від 23.12.2019 року зупинив провадження у даній справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18.

До Господарського суду Київської області від Прокуратури Київської області надійшла заява про поновлення провадження у справі № 911/2593/19, якою повідомлено, що 26.05.2020 року Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову 912/2385/18, тому обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

У зв`язку з чим, ухвалою від 21.09.2020 року поновлено провадження у справі № 911/2593/19.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 3 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень № 0103270216912, № 0103271697078 та довідках до них, вказані ухвали про відкриття провадження та про зупинення провадження повернуті до суду за закінченням терміну зберігання 10.12.2019 року та 31.01.2020 року відповідно.

Як передбачено п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

Реєстроване поштове відправлення безоплатно зберігається в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом п`яти робочих днів об`єкта поштового зв`язку після надходження відправлення. За кожен наступний день зберігання реєстрованого поштового відправлення з одержувача стягується плата за зберігання такого відправлення відповідно до тарифів, установлених оператором поштового зв`язку (п. 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (п. 117 Правил).

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" є: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 337.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ухвали суду вважаються врученими учасникам справи, а останні належним чином повідомленні про розгляд справи.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2014 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, далі - Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" (далі - Орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1616 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, загальною площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Шевченка, 3 та обліковується на балансі Управління Державної казначейської служби у Бородянському районі Київської області (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2014 року і становить за незалежною оцінкою 115 300,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою надання послуг населенню з ремонту електротехніки та побутової техніки (п. 1.2 Договору).

Орендар зобов`язується передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передання майна, який підписується одночасно з цим Договором (п. 7.1 Договору).

Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 253) і без врахування ПДВ становить за базовий місяць квітень 2014 року 480,42 грн., згідно розрахунку орендної плати, який додається (п. 3.1 Договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2 Договору).

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Держаною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3 Договору).

У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Сторони домовились, що всі платежі, як надходять від Орендаря про даному Договору зараховуються в рахунок погашення прострочених зобов`язань в порядку черговості виникнення заборгованості (п. 3.12 Договору).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27.08.2014 року до 23.07.2017 року включно (п. 10.1 Договору).

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендної платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до бюджету (п. 3.11 Договору).

У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу (п. 10.8 Договору).

Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця (п. 10.9 Договору).

22.08.2014 року згідно акту приймання-передачі державного майна, який підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бороднка, вул. Шевченка, 3 та обліковується на балансі Управління Державної казначейської служби у Бородянському районі Київської області (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2014 року і становить за незалежною оцінкою 115 300,00 грн. без ПДВ, де зазначили, що стан майна задовільний (копія акту приймання-передачі знаходиться в матеріалах справи).

Однак, як стверджує прокурор, протягом 15.11.2016 року - 15.09.2017 року відповідач, порушуючи п. 3.5 Договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, розрахувався частково, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем за означений період в сумі 4 245,92 грн.

Внаслідок чого, позивач листом № 14.09-3654 від 26.07.2017 року повідомив відповідачу про те, що термін дії спірного Договору закінчився, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний звільнити спірне приміщення, оскільки спірний Договір на новий термін переукладатися з ним не буде.

Однак, незважаючи на закінчення дії спірного Договору 23.07.2017 року (п. 10.1 Договору), в порушення п. 10.8 Договору, яким передбачено обов`язок Орендаря повернути Майно протягом трьох робочих днів Балансоутримувачу, спірне Майно відповідачем повернуто було лише 21.08.2017 року, про шо свідчить підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками акт приймання-передачі майна № 2 від 21.08.2017 року, згідно якого відповідач здав, а Балансоутримувач прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Шевченка, 3 відповідно до договору № 1616 від 22.08.2014 року.

З метою досудового врегулювання спору, як стверджує прокурор, позивач надіслав відповідачу Претензію з вимогою про сплату заборгованості за спірним Договором, пені та штрафу. Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачу даної претензії.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Також, ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі № 3-рп/99 від08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій ні з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Відповідно до п. 1 Положення Про регіональне відділення Фонду державного майна України Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Таким чином, на думку прокурора, шкода яка завдається позивачу - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є безпосередньою шкодою державним інтересам.

Враховуючи, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях належним чином не виконує свої обов`язки щодо контролю за своєчасністю та повнотою виконання відповідачем договірних зобов`язань, вся робота по стягненню заборгованості зводиться до листування з боржником, відтак, належні заходи щодо захисту інтересів держави не вживаються тривалий час, а тому, виявлені порушення, на даний час залишаються не усунутими, а завдані державі збитки невідшкодованими.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу і є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором, позивач у листі № 51-03-3004 від 04.07.2019 року просив Бородянський відділ Фастівської місцевої прокуратури вжити заходи шляхом пред`явлення позову до суду про стягнення з відповідача заборгованості за Договором.

У зв`язку з чим, Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 4 245,92 грн., нарахованої за період з 15.11.2016 року - 15.09.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму, згідно якого, у відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту користування відповідачем об`єктом оренди у спірний період та, відповідно, існування заборгованості відповідача перед позивачем за спірним Договором, отже вимога прокурора про її стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою та підлягає задоволенню.

Однак, дослідивши наданий прокурором розрахунок позову, судом виявлено помилки у величинах індексів інфляції у 2017 році та помилки в періоді нарахування, зокрема, останнім, в порушення п. 3.11 Договору, яким передбачено нарахування орендної плати до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно, орендну плату нараховано по 15.09.2017 року включно, хоча спірне Майно було повернуте Балансоутримувачу 21.08.2017 року. Відтак, прокурором безпідставно збільшено кількість днів прострочення сплати орендної плати за Договором.

Також, оскільки приміщення фактично повернуте 21.08.2017 року, день фактичного виконання зобов`язання не включається в період нарахування орендної плати.

У зв`язку з чим, судом було здійснено правильний розрахунок позовних вимог за заявлений позивачем період з врахуванням виявлених недоліків у величинах індексів інфляції у 2017 році та періоді нарахування, зокрема, орендна плата підлягає нарахуванню за період з 15.11.2016 року по 20.08.2017 року, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 4 004,36 грн. орендної плати.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 4 004,36 боргу. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 811,71 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" про стягнення 4 245,92 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 337, код 38888636) до Державного бюджету (р/р 3111209301001, одержувач: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 899998, код установи 37955989) 4 004 грн. (чотири тисячі чотири) 36 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 337, код 38888636) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 27/2 код 02909996) 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 71 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позову Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Телеком" про стягнення 241,56 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.09.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін