Рішення

від 05.10.2020 по справі 916/2221/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа № 916/2221/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу №916/2221/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м.Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькор" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27) про стягнення 92976,30грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач в обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що з 01.01.2019р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ Одесаобленерго на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно з Постановою НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. Про видачу АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом . TOB ООЕК приєднався до умов публічного договору про розподіл та має укладений з АТ Одесаобленерго договір (заява-приєднання) електропостачальника про надання послуг з розподілу №1 від 30.11.18 р., відповідно до умов якого: АТ Одесаобленерго , як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Крім того, позивач вказує, що на виконання п.2 та п.4 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. ТОВ "Валькор" приєдналось до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії АТ Одесаобленерго шляхом фактичного споживання електричної енергії. Отже, АТ Одесаобленерго надає TOB ООЕК та відповідачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ Одесаобленерго також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз.3 п.5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п.11 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.). Це означає, що АТ Одесаобленерго адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату. Позивач вказує, що у заяві-приєднання було визначено точки комерційного обліку відповідача. Також, між позивачем та відповідачем було підписано комерційну пропозицію № 3-ПВЦ Попередня оплата-Комплекс-1 строком дії з 01.07.2019р. по 30.09.2019р.

Крім того, позивач у позові зазначив, що 29.08.2019р. на поштову адресу ТОВ ООЕК надійшов лист від АТ Одесаобленерго , яким позивача було повідомлено про зміну з 01.09.2019р. ТОВ "Валькор" електропостачальника та як наслідок розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №01-43-ПВЦ з 01.09.2019р. Так, відповідно до п.10 узгодженої між ТОВ ООЕК та ТОВ "Валькор" комерційної пропозиції, договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2019р., отже, договір між сторонами укладено з фіксованим строком його дії. Посилаючись на п.п.13.1., 13.3. Публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, п.п.11, 14 Комерційної пропозиції, ч.7 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії , п.3.2.7. ПРРЕЕ, у зв`язку з тим, що повідомлення про дострокове припинення дії договору, у відповідності до вимог п.14 Комерційної пропозиції, від ТОВ "Валькор" на адресу енергопостачальної компанії не надходило, позивачем з підстав дострокового припинення дії договору, відповідачу було виставлено рахунок №01-43/1 від 02.09.2019р. Згідно умов заяви, наданої споживачем про встановлення обсягів договірних величин електроспоживання, ТОВ "Валькор" було заявлено очікуваний (договірний) обсяг споживання у серпні 2019 року в розмірі 45 000 кВт./год. Позивач вказує, що зважаючи на недотримання відповідачем порядку, визначеного умовами договору та комерційної пропозиції щодо дострокового припинення дії договору, ТОВ ООЕК рекомендованим листом було направлено претензію із вимогою перерахувати на рахунки енергопостачальної компанії грошові кошти у розмірі 92976,30грн. в рахунок сплати штрафу за дострокове припинення дії договору, чого з боку відповідача зроблено не було.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 28.08.2020р. за вх.№22570/20, де вказує, що справно виконував умови укладеного між сторонами спору договору, але в подальшому, користуючись своїм правом, передбаченим ЗУ Про ринок електричної енергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії, публічним договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією №3-ПВЦ Попередня оплата-Комплекс 1 , вирішив змінити електропостачальника, у зв`язку з чим 08.08.2019р. скерував на адресу нового електропостачальника ТОВ ПЕК заяву-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу суб`єкту господарювання, в якій вказав початок постачання електричної енергії з 01.09.2019р. 12.08.2019р. між ТОВ Валькор та ТОВ ПЕК укладено договір №78 про постачання електричної енергії споживачу. Відповідач відмічає, що зміна електропостачальника відбулась, у відповідності до п.10 Договору, за 21 календарний день до очікуваної дати дострокового припинення терміну дії договору з ТОВ ООЕК . Одночасно з цим, ТОВ Валькор сплатив кошти за спожиту у серпні 2019 року електричну енергію в повному обсязі. Також відповідач вказує, що не має відповідати за те, що оператором розподілу пізно повідомлено позивача про зміну відповідачем постачальника.

Відповідач вважає, що позивач намагається ототожнити поняття дострокового припинення та дострокового розірвання договору, за для можливості стягнути з відповідача штрафні санкції саме з підстав визначених для розірвання договору. Відповідач наголошує, що згідно ПРЕЕ та укладеної між сторонами договору, комерційної пропозиції має право вільно обирати електропостачальників та змінити елекропостачальника в будь-який час, повідомивши про це за 21 календарний день саме нового постачальника. Відповідач наголошує, що зміна електропостачальника є підставою припинення дії договору згідно пункту 13.5. договору, а не його дострокового розірвання, за що передбачено відповідальність пунктом 13.3. договору, у зв`язку з чим підстави для нарахування штрафних санкцій вважає відсутніми.

07.09.2020р. за вх.№23584/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де наголошує на тому, що строк дії договору визначено сторонами до 31.12.2019р., а п.14 Комерційної пропозиції за дострокове розірвання договору без належного повідомлення встановлено штраф, який застосовано, оскільки від відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору не надходило.

23.09.2020р. за вх.№25146/20 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де стверджує, що, ані умовами договору, ані умовами комерційної пропозиції не передбачено обов`язку споживача повідомити про зміну електропостачальника саме ТОВ ООЕК .

Ухвалою суду від 04.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/2221/20, постановлено розглядати справу №916/2221/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

На підтвердження наявності повноважень з постачання електричної енергії та цін на її постачання позивач подав до справи Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №429 від 14.06.2018р. Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ АС , ТОВ БТ ЕНЕРДЖІ , ТОВ ВЕЗ , ТОВ ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ , ТОВ ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ , ТОВ ЕК ЦЕНТРАЛЬНА , ТОВ ЕНЕРА ВІННИЦЯ , ТОВ ЕНЕРА СУМИ , ТОВ ЕНЕРА СХІД , ТОВ ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ , ТОВ ЕНЕРДЖІКС , ТОВ ЖОЕК , ТОВ ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ , ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ , ТОВ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП , ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК , ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ , ТОВ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК , ТОВ КРИВОРІЗЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ , ТОВ ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ , ТОВ МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ , АТ МОТОР СІЧ , НВП ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (ТОВ), ТОВ ООЕК , ТОВ ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД , ТОВ РОЕК , ТОВ СМАРТПАРКІНГ , ТОВ ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОПОСТАЧ , ПРАТ УКРГРАФІТ , ТОВ ФОРЖ ЕЗ , ТОВ ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕК , ТОВ ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ та ТОВ ЧОЕК .

Згідно заяви-приєднання до договору постачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, ТОВ ООЕК приєдналось до договору №1/01/30/11/2018 від 30.11.2018р. постачальника - АТ Одесаобленерго про надання послуг з розподілу електричної енергії.

10.12.2018р. ТОВ Валькор (споживач) підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від ТОВ ООЕК (постачальник), в якій зазначив про початок постачання з 01.01.2019р.

Так, згідно п.п.1.1., 1.2. договору про постачання електричної енергії споживачу, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Цей договір є публічним Договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого Постачальником Договору , що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція). Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (п.п.2.1., 3.1., 3.2., 5.11. договору від 10.12.2018р.).

Відповідно до п.5.13. договору від 10.12.2018р. комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту плановий платіж); термін надання рахунку для остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); розмір пені за порушення строку оплати або штраф; розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг; розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору; термін дії договору та умови пролонгації; дата та підпис споживача; можливість надання пільг, субсидій. Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

Підпунктами 10, 13 п.6.1. договору від 10.12.2018р. визначено, що споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати договір у встановленому ним порядку.

Згідно п.п.10.1., 10.2. договору від 10.12.2018р. споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим слектропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ІІРРЕЕ та цим договором.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору. Постачальник має право розірвати цей договір достроково, повідомивши споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що постачальник здійснив попередження споживачу про можливе розірвання цього договору; споживач іншим чином суттєво порушив умови цього договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів. Дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об`єкта споживача; у разі зміни електропостачальника (п.п.13.1., 13.3., 13.4., 13.5. договору від 10.12.2018р.).

До договору відповідач підписав заяву про виділ договірної величини електроспоживання на 2019р.

Крім того, між сторонами підписано додаток №2 до договору Комерційну пропозицію №3-ПВЦ Попередня оплата-Комплекс 1 . Відповідно до п.12, 13, 14 вказаної пропозиції термін її дії з 11.07.2019р. по 30.09.2019р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал якщо не пізніше, ніж за 20 днів то кінця кварталу постачальник не повідомив споживача про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції. Термін дії договору про постачання електричної енергії: з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору і до 31.12.2019р., а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафних санкцій) - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 (двадцять один) день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше, ніж на термін дії договору споживача з оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії. У разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору. Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до додатку 3 Обсяги постачання електричної енергії споживачу . Штраф сплачується із тому випадку коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше, ніж за 21 календарний день до передбачуваної лаги дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору.

АТ Одесаобленерго листом №101/19/03-4445 від 29.08.2019р., отриманим ТОВ ООЕК 04.09.2019р. (вх.№587/02-2415), повідомило останнього про те, що від відповідача отримало запит на зміну постачальника з 01.09.2019р.

На підставі заяви-приєднання від 08.08.2019р. відповідач уклав із ТОВ ПЕК договір №78 від 12.08.2019р. про постачання електричної енергії споживачу з 01.09.2019р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За положеннями ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно ч.ч.1, 2, 7, 9, 10, 11 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: найменування та місцезнаходження електропостачальника; перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються; показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії; види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка; порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів; строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; зобов`язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); права та обов`язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов`язань та у разі тимчасового зупинення постачання; інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Положення ст.59 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначають, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: умови та процедури зміни електропостачальника; положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електричної енергії споживачу новим електропостачальником. До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору. Регулятор здійснює моніторинг практики зміни електропостачальника.

Як передбачено п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р., (далі - ПРРЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку (п.п.1.2.7., 1.2.8., 1.2.15. ПРРЕЕ).

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником останньої надії . Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються у встановленому законодавством порядку. Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора. Жодне положення договорів, укладених електропостачальником (постачальником універсальних послуг, постачальником останньої надії ) зі споживачами, не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, ці договори не можуть містити положень, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який реалізує зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення цього договору. Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживач має право вільно обирати електропостачальників. Зміна споживачем електропостачальника на іншого електропостачальника, у тому числі постачальника універсальних послуг або постачальника останньої надії , здійснюється у порядку, визначеному розділом VI цих Правил (3.1.1., 3.1.5., 3.1.7., 3.1.8., 3.1.10., 3.1.12. ПРРЕЕ).

Згідно п.3.2.1. ПРЕЕ електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах. Електропостачальник під час розробки форми договору має передбачити можливість здійснення вибору споживачем оплати послуг оператора системи в рахунках електропостачальника та можливість обміну документами, що оформлюються на виконання умов договору, з використанням мережі Інтернет без застосування електронного цифрового підпису. Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій. Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: загальні положення; предмет договору; умови постачання; якість постачання електричної енергії; ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; права та обов`язки споживача; права і обов`язки електропостачальника; відповідальність сторін; порядок зміни електропостачальника; порядок врегулювання спорів; умови форс-мажорних обставин; строк дії договору; реквізити сторін; порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку; інші умови. Публічна комерційна пропозиція (комерційні пропозиції) електропостачальника повинна мати унікальну назву в межах одного електропостачальника та має містити таку інформацію: ціну на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації; визначену в ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу (передачі) території здійснення діяльності оператора системи, доступ до якої має електропостачальник і на якій пропонує відповідну комерційну пропозицію; спосіб оплати; термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати; визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії через електропостачальника з наступним переведенням цієї оплати електропостачальником оператору системи або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); розмір пені за порушення строку оплати або штраф; зобов`язання надавати компенсації споживачу за недотримання електропостачальником комерційної якості надання послуг; наявність або відсутність штрафу за дострокове припинення дії договору, розмір штрафу; строк дії договору та умови пролонгації; урахування пільг, субсидій; можливість постачання захищеним споживачам; комерційна пропозиція може містити інші умови, які пов`язані безпосередньо з постачанням електричної енергії або особливостями постачання певного виду (на загальних умовах, постачальником універсальної послуги, постачальником останньої надії ). Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору (п.п.3.2.6., 3.2.7., 3.2.9. ПРРЕЕ).

Відповідно до пп.11 п.5.1.2. ПРРЕЕ Оператор системи зобов`язаний: повідомляти електропостачальника про зміну споживачем електропостачальника не пізніше ніж за 5 днів до дати зміни.

Згідно пп.5 п.5.2.1. ПРРЕЕ Електропостачальник має право: при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника отримувати від оператора системи інформацію про споживачів, приєднаних до його системи, яким електропостачальник планує здійснювати продаж електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених цими Правилами.

Як визначено у. пп.2, 7 п.5.5.1. ПРРЕЕ споживач електричної енергії має право: на вибір електропостачальника; змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України Про ринок електричної енергії та цими Правилами.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст.188 ГК України).

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Як визначено у ч.ч.3, 4 ст.213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дає підстави суду дійти наступних висновків.

Положення ст.275 ГК України вказують на те, що особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Законодавець у ч.7 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", встановлюючи істотні умови договору постачання електричної енергії, розрізняє два випадки розірвання договору постачання електричної енергії: в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також дострокового розірвання договору із можливістю застосування санкцій за дострокове розірвання договору. Такі положення відповідають вимогам ч.1 ст.651 ЦК України, які передбачають можливість розірвання договору, якщо це встановлено, зокрема законом.

Звідси, твердження відповідача про те, що у разі зміни ним електропостачальника не мало місце розірвання договору, є помилковим.

У ч.10 ст.56, п.2 ч.1 ст.58, 59 Закону України "Про ринок електричної енергії", абз.2 п.3.1.5., п7 п.5.5.1. ПРРЕЕ вказано про непорушність права споживача на зміну електропостачальника, але ж із дотриманням правил такої зміни, що встановлюються ПРРЕЕ.

До того ж, слід наголосити, що у диспозитивному порядку перше речення ч.10 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Тобто, таке право не підлягає будь-якому обмеженню, інакше як на законодавчому рівні, не підлягає додатковому обтяженню фінансовими зобов`язаннями.

Крім того, механізм запобігання споживачем обтяженню його додатковим фінансовим тягарем визначено у абз.3 п.6.1.3. ПРРЕЕ, який встановлює, що, якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Таким чином, позивач, хоча і вірно визначив, що у спірних правовідносинах мало місце розірвання договору споживачем, але не врахував ч.ч.7, 10 ст.56, п.2 ч.1 ст.58, Закону України "Про ринок електричної енергії", наведені положення ПРРЕЕ.

Стосовно осіб, що є відповідальними за повідомлення в процесі зміни споживачем електропостачальника, слід звернути увагу на наступне.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі . Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору . Повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника, а якщо сторони дійшли взаємної згоди укласти договір на умовах, які оприлюднені комерційні пропозиції електропостачальника не містять, у повідомленні про намір укласти новий договір з новим електропостачальником споживач має надати новому електропостачальнику таку інформацію: персональні дані (прізвище, ім`я, по батькові) споживача або уповноваженої особи або найменування компанії (для юридичної особи), а також для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з ЄДР, роздрукований з мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); контактні дані (номер телефону, електронна пошта, поштова адреса для листування тощо); ЕІС-код(и) точки обліку електроенергії за об`єктом (об`єктами) споживача; найменування чинного електропостачальника; інші дані, передбачені заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу відповідно до цих Правил (якщо споживач обрав визначену комерційну пропозицію нового електропостачальника), інші документи, які можуть бути потрібні відповідно до обраної комерційної пропозиції; згоду на обробку персональних даних та використання їх для отримання інформації щодо споживача від адміністратора комерційного обліку. Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави. У разі отримання неповних даних електропостачальник повинен повідомити про це споживача. Після отримання всіх необхідних даних електропостачальник протягом дня повинен надати споживачу підтвердження щодо початку процедури зміни електропостачальника та укладення з ним договору про постачання електричної енергії споживачу. Новий електропостачальник має протягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника, який повинен містити: інформацію про споживача, зазначену в пункті 6.1.5 цієї глави; заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником; ЕІС-код електропостачальника. Після отримання та перевірки запиту на зміну електропостачальника адміністратор комерційного обліку протягом наступного дня має надіслати постачальнику послуг комерційного обліку споживача запит на контрольне зняття даних, який повинен містити: ЕІС-код точки обліку за об`єктом (площадкою вимірювання); заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником. Адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання за точкою обліку на заплановану дату зміни електропостачальника та: перевірити інформацію про споживача та його об`єкт (об`єкти); повідомити нового електропостачальника про можливість (відсутність можливості) здійснення зміни електропостачальника; повідомити попереднього електропостачальника споживача про отримання запиту на зміну електропостачальника, дату запланованої зміни електропостачальника та прогнозні обсяги споживання на цю дату. Постачальник послуг комерційного обліку впродовж 5 календарних днів після отримання запиту від адміністратора комерційного обліку повинен: сформувати прогнозні дані про покази засобу (засобів) вимірювальної техніки (засобів комерційного обліку) на дату зміни електропостачальника та повідомити їх учасникам роздрібного ринку, задіяним у зміні електропостачальника; запланувати зняття фактичних показів засобу (засобів) вимірювальної техніки (засобів комерційного обліку) на дату зміни електропостачальника. У разі підтвердження можливості зміни електропостачальника повідомлення адміністратора комерційного обліку повинні містити : 1) до нового електропостачальника: підтвердження дати зміни електропостачальника; інформацію про історію споживання електричної енергії споживачем за минулі періоди; 2) до попереднього електропостачальника: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни ; 3) до оператора системи: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни; прогнозні обсяги споживання електричної енергії за точкою обліку на заплановану дату зміни та прогноз обсягу розподілу електричної енергії на наступний розрахунковий період. Попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника . До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору (п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3., 6.1.5., 6.1.6., 6.1.7., 6.1.8., 6.1.9., 6.1.10., 6.1.11., 6.1.12., 6.1.16. ПРРЕЕ).

Тобто, дії споживача мають полягати у тому, що він має укласти відповідний договір з новим електропостачальником та з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника - повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

На споживача не покладено обов`язку особисто інформувати попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника.

На що вказують положення п.п.6.2.8., 6.2.10., 6.1.11., 6.1.12. ПРРЕЕ, згідно яких: новий електропостачальник має протягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника; адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання за точкою обліку на заплановану дату зміни електропостачальника та повідомити попереднього електропостачальника споживача про отримання запиту на зміну електропостачальника, дату запланованої зміни електропостачальника; постачальник послуг комерційного обліку впродовж 5 календарних днів після отримання запиту від адміністратора комерційного обліку повинен: сформувати прогнозні дані про покази засобу (засобів) вимірювальної техніки (засобів комерційного обліку) на дату зміни електропостачальника та повідомити їх учасникам роздрібного ринку, задіяним у зміні електропостачальника, повідомити попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника та дату такої зміни.

Також у п.1.2.15. ПРРЕЕ визначено, що електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. Відповідно до пп.11 п.5.1.2. ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний повідомляти електропостачальника про зміну споживачем електропостачальника не пізніше ніж за 5 днів до дати зміни. Вказані положення кореспондуються із пп.5 п.5.2.1. ПРРЕЕ, згідно яких електропостачальник має право при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника отримувати від оператора системи інформацію про споживачів, приєднаних до його системи, яким електропостачальник планує здійснювати продаж електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених цими Правилами.

Щодо тлумачення сторонами по справі умов договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами спору, шляхом підписання відповідачем 10.12.2018р. заяви на умовах приєднання, судом встановлено наступне.

Вказаний договір є публічним договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого Постачальником Договору , що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція). Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Слід відзначити, що умови вказаного договору відповідають вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

Зокрема, п.3.2., 5.11. Договору передбачають право споживача вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.

Отже, у п.5.11. договору сторони встановили можливість змінити електропостачальника на розрахунковий період, яким згідно п.5.5. цього ж Договору є календарний місяць, тобто, безвідносно до строку дії Договору.

Підпунктами 10, 13 п.6.1. договору від 10.12.2018р. визначено, що споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати договір у встановленому ним порядку. Згідно п.п.10.1., 10.2. договору від 10.12.2018р. споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ІІРРЕЕ та цим договором.

Наведені пункти Договору (пп.10, 13 п.6.1., п.п.10.1., 10.2.) та решта умов Договору не містять умов щодо наявності у споживача обов`язку, у разі зміни електропостачальника повідомляти про такий намір або факт діючого електропостачальника.

Звертає увагу на себе той факт, що у цілковитій відповідності до положень ч.7 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", Договір від 10.12.2018р. також розрізняє випадки його розірвання (п.п.13.3., 13.5. Договору) за ініціативою споживача: достроковий зі сплатою штрафних санкцій та у разі зміни електропостачальника.

…За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору… …Дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об`єкта споживача; у разі зміни електропостачальника… .

Укладена сторонами Комерційна пропозиція №3-ПВЦ Попередня оплата-Комплекс 1 у п.14 передбачає, що у разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору. Штраф сплачується у тому випадку, коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше, ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору.

По-перше, комерційна пропозиція, включаючи її п.14, не містить визначення особи, яку має повідомити споживач. Але це не є суттєвим недоліком, оскільки абз.3 п.6.1.3. ПРРЕЕ визначає, що особою, яка має бути повідомлена споживачем, є - новий постачальник.

Таким чином, оскільки строк дії Комерційної пропозиції №3-ПВЦ Попередня оплата-Комплекс 1 встановлено сторонами до 30.09.2019р., тоді як споживачем укладено договір із новим електропостачальником 12.08.2019р., а заява-приєднання до умов договору із новим електропостачальником підписана споживачем 08.08.2019р., то споживач з дотриманням установлений абз.3 п.6.1.3. ПРРЕЕ строку повідомив нового електропостачальника про зміну електропостачальника, позаяк, нарахування у даному випадку штрафу на споживача є неправомірним.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 92976,30грн. не підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

За попереднім розрахунком позивача суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом даної справи, складає: судовий збір в сумі 2102грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням повної відмови судом позивачу у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір за розгляд даного позову судом відноситься за рахунок платника.

Так, відповідач у відзиві на позов навів попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, де зазначив, зокрема, витрати на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 3000грн.

На підтвердження адвокатських витрат відповідач подав до справи: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №003708 від 18.12.2019р., ордер №1012201 від 27.08.2020р. на ім`я адвоката Шараг О.В., витяг з договору про надання правової допомоги №11 від 17.11.2017р., укладеного між ТОВ Валькор та адвокатським бюро НАН , рахунок №7 від 31.08.2020р. на суму 3000грн., платіжне доручення №710 від 02.09.2020р. на суму 3000грн.

Адвокатом Шараг О.В. по даній справі складено та підписано відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачем до справи подано платіжне доручення №710 від 02.09.2020р. на суму 3000грн., в якому зазначено призначення платежу за комплексне представництво інтересів у Господарському суді Одеської області у справі 916/2221/20 (перша інстанція) на підставі рах.№7 від 31.08.2020р. .

З приводу заявлених відповідачем адвокатських витрат позивач заперечує, про що виклав у відповіді на відзив від 07.09.2020р. за вх.№23584/20. Позивач вважає, що адвокатом не подано жодного обґрунтування, що вказані витрати пов`язані із розглядом даної справи, реальність цих витрат та перелік послуг, які були виконані адвокатом.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив від 23.09.2020р. за вх.№25146/20 вказує, що на даний час не може надати повний перелік отриманої правової допомоги, оскільки не взмозі передбачити подальших процесуальних дій, які можуть виникнути в процесі розгляду справи у суді першої інстанції. У зв`язку з чим, документ, в якому буде визначено повний перелік отриманої правової допомоги, буде надано не пізніше п`яти днів з дня ухвалення судового рішення по суті в суді першої інстанції. При цьому, відповідач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи рахунок №7 від 31.08.2020р. на суму 3000грн., платіжне доручення №710 від 02.09.2020р. на суму 3000грн., витяг з договору про надання правової допомоги №11 від 17.11.2017р. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наразі із наявних у справі доказів вбачається, що Адвокат Шараг О.В. склав та підписав лише два документи - підписано відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив.

Справа №916/2221/20 розглядається у спрощеному провадженні, без виклику сторін, а тому не потребує значних зусиль з боку адвоката.

За таких умов, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Отже, витрачання часу на складання відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, дає підстави суду дійти висновку про те, що вимога відповідача про відшкодування йому за рахунок позивача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 1500грн., що може вважатись розумним і співмірним, пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул.Мала Арнаутська, 88) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькор" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27) про стягнення 92976,30грн. штрафу.

2. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88) витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн. покладаються на останнього.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул.Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валькор" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27, код ЄДРПОУ 33387712) 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн. витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук