Ухвала

від 19.08.2020 по справі 912/1617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" серпня 2020 р. м. ХарківСправа № 912/1617/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши матеріали позовної заяви клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№3084 від 19.08.2020) у справі

за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4) в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Бобринецької районної державної адміністрації (27220, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 02143985)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (61145, м. Харків, вул. Космічна 21, оф. 1002, код ЄДРПОУ 39869593)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 128 808,00грн.,

за участі представників учасників справи

прокурора - Полякової С.О., посвідчення №048615 від 10.11.2017р.;

позивач - не з`явився ;

відповідач - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Бобринецької районної державної адміністрації, звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртанссервіс-груп", в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.10.2018, до договору №17-604 від 23.10.2018, укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту Бобринецької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.10.2018, до договору №17-604 від 23.10.2018, укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту Бобринецької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" на користь відділу освіти, молоді та спорту Бобринецької районної державної адміністрації безпідставно сплачені кошти в сумі 128 808,00 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2020 справу №912/1617/20 передана за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

01.07.2020 матеріали справи №917/1695/20 надійшли до господарського суду Харківської області за вх. №2085/20 від 01.07.2020.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддям для розгляду даної справи вибрано суддю Новікова Н.А..

Ухвалою від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.08.2020 о 11:45.

Протокольною ухвалою від 03.08.2020 відкладено підготовче провадження по справі на 19.08.2020 о 11:45.

19.08.2020 від відповідача надійшло клопотання вих. №17/1-912/1617/-1 від 19.08.2020, в якому останній просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з поданням її неналежною особою. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що ЗУ Про прокуратуру не передбачено можливості делегування повноважень керівника обласної прокуратури, а прокурором не обґрунтовано наявності підстав представництва інтересів держави у даній справі, у зв`язку з чим вказаний позов, на думку відповідача, поданий неналежною особою, а тому позов повинен бути залишений судом без розгляду.

У судовому засіданні 19.08.2020 прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував повністю, вказував, що останнім дотримано всіх процедур передбачених ЗУ Про прокуратуру щодо представництва інтересів держави.

Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№3084 від 19.08.2020), суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається з поданого клопотання, відповідач зазначає, що ЗУ Про прокуратуру не передбачено можливості делегування повноважень керівника обласної прокуратури заступнику керівника, а прокурором не обґрунтовано наявності підстав представництва інтересів держави у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та інш.).

Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" місцевою прокуратурою також попередньо повідомлено Відділ освіти, молоді та спорту Бобринецької районої державної адміністрації про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до господарського суду (копія повідомлення від 05.05.2020 за №08-137вих-20 з відміткою про отриманням позивачем).

Приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на дотримання прокурором процедури щодо представництва інтересів держави передбаченої ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав для звернення прокурора з відповідним позовом, а тому відхиляє доводи відповідача щодо відсутності повноважень у прокурора щодо здійснення представництва інтересів держави у даній справі.

Водночас, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Приймаючи до уваги, що в підготовчому провадженні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з`ясовані всі питання визначені ст. 182 ГПК України, зважаючи, що сторонами подано до суду всі докази на які останні посилались, враховуючи, клопотання позивача про закриття підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що мета підготовчого провадження у цій справі досягнута, а тому беручи до уваги вимоги ст. 177, 185 ГПК України, суд прийшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 183, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№3084 від 19.08.2020).

Закрити підготовче провадження по справі №922/1202/20 і призначити справу до судового розгляду по суті на 07.09.2020 о 12:30.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й підїзд, 1-й поверх, зал № 105.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає

Ухвалу складено та підписано 05.10.2020.

Суддя Н.А. Новікова