Рішення

від 02.10.2020 по справі 300/991/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. справа № 300/991/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Печерського районного суду міста Києва про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Печерського районного суду міста Києва, відповідно до змісту якого просив: 1) визнати протиправною бездіяльність голови Печерського районного суду міста Києва щодо інформування позивача, як учасника справи, про зміни, які відбулися в зв`язку з послідовними відстороненням та відставкою судді, в провадженні якої перебувала справа позивача, включно:- про призначення повторного автоматичного розподілу справи внаслідок відсторонення або відставки судді, в провадженні якої перебувала ця справа, в разі, якщо цю справу не було вирішено; - а також непроведення перевірки своєчасності надіслання ухвалених відставленою суддею рішень та не надіслання ним, як єдиною вповноваженою особою, копії ухваленого нею рішення, в разі його існування, після відсторонення або відставки згаданої судді; 2) визнати протиправним ненадання відповідачем - головою Печерського районного суду міста Києва, як єдиною правомочною за законом особою жодної відповіді на всі отримані цим судом звернення позивача, а саме від 22.10.2019, від 02.12.2019, від 03.02.2020; 3) зобов`язати голову Печерського районного суду міста Києва негайно належно розглянути всі отримані судом та ним звернення позивача від 22.10.2019, від 02.12.2019, та від 03.02.2020 та особисто надати вичерпну відповідь на всі поставлені вимоги, зокрема, з надісланням копії ухваленого рішення в разі його існування.

Ухвалою суду від 19.05.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності голови Печерського районного суду міста Києва щодо інформування позивача як учасника справи, про зміни, які відбулися в зв`язку з послідовними відстороненням та відставкою судді, в провадженні якої перебувала справа позивача, включно: про призначення повторного автоматичного розподілу справи внаслідок відсторонення або відставки судді, в провадженні якої перебувала ця справа, в разі, якщо цю справу не було вирішено; а також непроведення перевірки своєчасності надіслання ухвалених відставленою суддею рішень та не надіслання ним як єдиною вповноваженою особою копії ухваленого нею рішення, в разі його існування, після відсторонення або відставки згаданої судді, повернуто позивачу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправним ненадання головою Печерського районного суду міста Києва, як єдиною правомочною за законом особою жодної відповіді на всі отримані цим судом звернення позивача, а саме від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020, та зобов`язання голову Печерського районного суду міста Києва негайно належно розглянути всі отримані судом та ним звернення позивача від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020 і особисто надати вичерпну відповідь на всі поставлені вимоги, зокрема, з надісланням копії ухваленого рішення в разі його існування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем тривалий час не здійснювались жодні дії щодо розгляду звернень позивача від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020, в результаті чого порушено його право на звернення та отримання інформації щодо руху справи, отримання судового рішення.

Ухвалою суду від 17.07.2020 відповідачу продовжено до 06.08.2020 визначений процесуальний строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 31.07.2020 повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.07.2020 про визначення позивачеві строку для подання відповіді на відзив.

06.08.2020 на електронну адресу суду, а 10.08.2020 - засобами поштового зв`язку, надійшов відзив на позовну від 06.08.2020 №2983/20. Оскільки відзив підписаний заступником голови Печерського районного суду міста Києва, який не є відповідачем у справі та не надано доказів уповноваження відповідачем на представлення його інтересів в суді вказаною особою, тобто, відзив поданий особою, яка не є учасником справи, вказаний документ суд не приймає до розгляду та вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

10.08.2020 позивач подав суду заяву про зміну предмету позову, яку судом прийнято до розгляду, за змістом вказаної заяви позивач відмовився від частини позовних вимог та просить суд визнати протиправним ненадання відповідачем - головою Печерського районного суду міста Києва, як єдиною правомочною за законом особою, жодної відповіді на всі отримані цим судом звернення позивача від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020 з моменту їх отримання судом до 31.07.2020.

При цьому, із врахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 17.07.2020 та після 17.07.2020, а також пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", суд вважає помилковими доводи відповідача, наведені у запереченні на заяву позивача про зміну предмету позову, щодо подання такої заяви із порушенням визначених статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України строків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020, у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог, закрито провадження у справі щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача, голови Печерського районного суду міста Києва, негайно належно розглянути всі отримані судом та ним звернення ОСОБА_1 від 22.10.2019, від 02.12.2019 та від 03.02.2020 та особисто надати вичерпну відповідь на всі поставлені вимоги, зокрема, з надісланням копії ухваленого рішення в разі його існування.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), дослідивши подані докази, встановив наступне.

В жовтні 2017 ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва (суддя ОСОБА_2 ) за вказаним позовом відкрито провадження у справі №757/62091/17-ц та призначено судове засідання на 18.12.2017 (http://reestr.court.gov.ua/Review/71342371).

29.05.2018 на підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду міста Києва №361 проведено повторний автоматичний розподіл справ у зв`язку з закінченням повноважень судді Москаленко К.О. в межах п`ятирічного строку. Зазначена вище цивільна справа передана для подальшого розгляду судді ОСОБА_3 , прийнята нею до провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.10.2018 (http://reestr.court.gov.ua/Review/75216685).

Інформація щодо прийняття в подальшому процесуальних рішень у справі №757/62091/17-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень на даний час відсутня (http://reestr.court.gov.ua/).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 11.06.2019 суддя ОСОБА_3 звільнена з посади судді Печерського районного суду міста Києва у відставку (https://hcj.gov.ua).

22.10.2019 ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку заяву, адресовану судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 , у якій просив повідомити про рух справи №757/62091/17-ц або направити йому, за наявності, судове рішення (а.с. 9).

В подальшому, не отримавши відповіді на зазначене вище звернення та дізнавшись про звільнення судді ОСОБА_3 , 02.12.2019 позивачем направлено голові Печерського районного суду міста Києва запит в якому позивач повторно просив повідомити його про рух справи або направити йому, за наявності, судове рішення (а.с. 10).

03.02.2020 ОСОБА_1 направлено голові Печерського районного суду міста Києва вимогу щодо негайного припинення ігнорування поданого запиту та надання вичерпної відповіді, в якій просив надати відповідь на поставленні питання та надіслати копію рішення (а.с. 11).

Не отримавши відповіді на вказані звернення, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

Печерським районним судом міста Києва позивачу направлено лист від 31.07.2020 за №2896/20, в якому повідомлено про рух справи №757/62091/17-ц та зазначено, серед іншого, про те, що ухвалою судді ОСОБА_4 від 01.02.2019 вказану справу прийнято до провадження та визначено порядок розгляду останньої за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення сторін. Також зазначено, що на даний час в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості щодо результатів вказаної справи, та рекомендовано з усіма питаннями звертатися до головуючого у справі судді (а.с. 71).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача у тривалому ненаданні відповіді на звернення позивача від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020.

Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України Про доступ до публічної інформації врегульовано порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За змістом статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Відповідно до статті 1 Закону України Про звернення громадян , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (ч.3 ст.17 Закону України Про звернення громадян ).

За змістом статті 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Як встановлено судом, позивачем 22.10.2019 на ім`я судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 (звільнена у відставку згідно відповідного рішення від 11.06.2019), 02.12.2019 та 03.02.2020 на ім`я голови Печерського районного суду міста Києва скеровувалися запити щодо надання інформації про рух справи №757/6209/17-у за його позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди, проте відповіді на вказані звернення протягом визначеного статтею 20 Закону України Про звернення громадян строку, позивач не отримав.

При цьому, інформацію щодо стану розгляду його справи позивач дізнався лише після звернення із цим позовом до суду та отримання від Печерського районного суду міста Києва листа від 31.07.2020 за №2896/20.

Отже, ОСОБА_1 не надавалась відповідь на його звернення від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020, і тільки після звернення до суду із позовною заявою щодо протиправності такої бездіяльності, позивач отримав відповідну відповідь.

Статтею 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено повноваження голови місцевого суду, згідно якої голова місцевого суду, зокрема: представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Загалом, у період існування спірних правовідносин, порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду регулювався Інструкцією з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 №173 (до 01.01.2020) та Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814.

Пунктами 9.1 та 5 вказаних Інструкцій визначено, що звернення громадян, що не підлягають розгляду відповідно до процесуального законодавства України, розглядаються в порядку, визначеному Законом України Про звернення громадян , діловодство за ними ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. №348 (надалі також - Інструкція №348).

При цьому, пунктом 1 Інструкції №348 передбачено, що особисту відповідальність за стан діловодства за зверненнями громадян несуть керівники організацій.

Таким чином, загальний контроль за ефективністю діяльності установи, в тому числі і за організацією діловодства, покладається на керівника установи, а у спірних правовідносинах - на голову суду, який, з врахуванням положень статті 24 Закону України Про судоустрій та статус судів представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Отже, голова Печерського районного суду міста Києва, будучи його керівником та особою, на яку покладаються повноваження щодо представництва суду у зносинах суду з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, був зобов`язаний вжити заходів щодо надання ОСОБА_1 відповіді на його звернення від 22.10.2019, 02.12.2019 та 03.02.2020.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягала у ненаданні відповідей на звернення позивача від 22.10.2019, 02.12.2019 та 03.02.2020.

Таку відповідь Печерським районним судом міста Києва було надано позивачу лише 31.07.2020 у листі №2896/20, чим порушено його право на гарантоване Конституцією право на звернення громадян, яке передбачає, в тому числі і те, що таке звернення має бути розглянуте своєчасно.

При прийнятті рішення у справі, керуючись ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 05.11.2019 в справі №9901/133/19, відповідно до якої, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, позивач має право на оскарження несвоєчасного надання інформації, і звертатись до суду з таким позовом.

Стосовно доводів відповідача, наведених у запереченні на заяву позивача про зміну предмету позову, щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі також - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

У силу приписів статей 19, 20 Закону України Про звернення громадян позивач попри фактичне надання відповіді на звернення відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного розгляду його звернення при порушенні його прав внаслідок недотримання встановленого законом терміну розгляду звернення громадян.

Отже, в цьому випадку відсутні підстави для закриття провадження згідно пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не надавши тривалий час відповідь про результати розгляду звернень позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, то захистити порушене право позивача на своєчасний розгляд звернення можливо шляхом визнання протиправним ненадання відповідачем до 31.07.2020 відповідей на отримані цим судом звернення позивача від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до голови Печерського районного суду міста Києва підлягає задоволенню.

Відповідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом до голови Печерського районного суду міста Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій сплачено судовий збір в розмірі 840,80 згідно квитанції №5102-12-002/С від 12.05.2020 (а.с. 1).

Проте, оскільки ухвалою суду від 02.10.2020 закрито провадження у справі щодо частини позовних вимог у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог і прийняттям такої відмови судом, за результатами розгляду цієї справи стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору в розмірі 420,40 грн., що становить половину суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з первинними позовними вимогами.

Доказів понесення інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 134, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним ненадання головою Печерського районного суду міста Києва до 31.07.2020 відповідей на отримані цим судом звернення ОСОБА_1 від 22.10.2019, 02.12.2019, 03.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного суду міста Києва (код ЄДРПОУ 02896745, пров. Хрестовий, 4, м. Київ, 01010) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.