Ухвала

від 24.09.2020 по справі 340/2929/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2929/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

відповідач: Петрівська дитяча музична школа (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна (Ілліча), 38, код ЄДРПОУ 02222934)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ культури і туризму Петрівської районної державної адміністрації (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна, 45, код ЄДРПОУ 02228925),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Петрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 20, код ЄДРПОУ 040055357),

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до Петрівської дитячої музичної школи, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в адміністративному позові, застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі дитячої музичної школи, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна (Ілліча), 38, шляхом заборони її використання (експлуатації) відповідачем та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Ухвалою судді від 22.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі відділ культури і туризму Петрівської районної державної адміністрації та Петрівську районну державну адміністрацію Кіровоградської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 17.12.2019 року суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України за клопотанням представників сторін зупинив провадження у цій справі для примирення сторін на умовах усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, вказаних у позові. Ухвалою від 05.06.2020 року суд продовжив процесуальний строк зупинення провадження у цій справі до 18.08.2020 року.

Розгляд справи 18.08.2020 року не відбувся, судове засідання було відкладено до 24.09.2020 року.

До дня судового засідання представники сторін подали клопотання про продовження строку зупинення провадження у цій справі до 18.11.2020 року.

Як свідчать матеріали справи, після відкриття провадження у ній, з 6 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, що вказані в позовній заяві, усунуто 3 порушення, що підтверджується актом позапланової перевірки №38 від 26.05.2020 року.

Проте до цього часу не усунутими залишаються такі порушення:

- приміщення будівлі школи не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5.-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; підпунктів 5.1, 5.3 пункту 5, підпункту 7.5 пункту 7 таблиці А. 1 додатка А ДБН В. 2.5-56:2014);

- дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І групу вогнезахисної ефективності (порушення пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- об`єкт не обладнаний світловими покажчиками "Вихід" (порушення пунктів 2.20, 2.32 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні).

Між тим, зазначені порушення пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей (зокрема учнів) від пожежі.

Частиною 5 статті 47 КАС України передбачено, що сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з частиною 5 статті 194 КАС України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 190 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Частинами 2, 4 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини 1, 2 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб.

В ухвалі від 05.06.2020 року суд установив відповідачу строк до 18.08.2020 року для надання доказів повного усунення порушень пожежної та техногенної безпеки, виявлення яких позивачем стало приводом для звернення до суду з цим позовом. Однак, таких доказів суду не надано та не доведено наявність поважних причин пропуску установленого строку.

Суд вважає, що строк зупинення провадження у цій справі, установлений ухвалою суду від 17.12.2019 року та продовжений ухвалою від 05.06.2020 року, не може бути продовженим, оскільки до суду не надано доказів вжиття відповідачем заходів щодо повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та доказів того, що ці порушення у найближчий час будуть усунуті.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотань сторін про продовження процесуального строку зупинення провадження у справі.

Крім того, представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив замінити первісного відповідача - Петрівську дитячу музичну школу - на належного - Петрівську районну раду Кіровоградської області. Вказане клопотання мотивоване тим, що на підставі рішення Петрівської районної ради Кіровоградської області "Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Петрівського району з балансу Петрівської дитячої музичної школи на баланс Петрівської районної ради" №740 від 21.12.2019 року Петрівська дитяча музична школа стала лише користувачем будівлі, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна (Ілліча), 38. Наразі усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, що вказані в позовній заяві, покладається на балансоутримувача цієї будівлі - Петрівську районну раду Кіровоградської області.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що за визначенням, наведеним у пункті 8 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У частині 4 статті 46 КАС України наведені випадки, у яких громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: зокрема у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Статтею 48 КАС України унормований порядок заміни неналежної сторони.

Частинами 3, 5 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Матеріали адміністративної справи свідчать про те, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стали результати проведення перевірки Петрівської дитячої музичної школи, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна, 38, щодо додержання нею законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оформленої актом перевірки №118 від 18.10.2019 року.

Пред`являючи позов 19.11.2019 року, позивач визначив відповідачем Петрівську дитячу музичну школу, щодо якої проводилася перевірка додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Право на звернення позивача, як суб`єкта владних повноважень, до суду з таким позовом передбачене Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзаців 2, 3, 7 статті 1 цього Закону:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється зокрема за такими принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналіз наведених норм свідчить, що позов про застосування до суб`єкта господарювання заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг подається контролюючим органом до адміністративного суду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), у ході якого виявлено порушення вимог законодавства при провадженні господарської діяльності. Відповідачем за таким позовом має бути суб`єкт господарювання, щодо діяльності якого проводився відповідний захід та складався акт.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статті 65 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб`єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить зокрема: забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб`єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії; розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності.

Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що вимоги до матеріально-технічної бази закладу позашкільної освіти визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами і стандартами облаштування та утримання закладу позашкільної освіти, навчальними планами та програмами.

До матеріально-технічної бази закладу позашкільної освіти належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв`язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за №1229/29359, затверджено Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І цих Правил пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Судом установлено, що плановий захід державного нагляду (контролю) - перевірка додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки - проводився щодо Петрівської дитячої музичної школи, місцезнаходженням якої є: Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Центральна, 38. Відтак, саме цей комунальний заклад має бути відповідачем у справі за позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), поданим на підставі відповідного акту.

Крім того, відповідати за цим позовом повинен власник будівлі - Петрівська районна рада Кіровоградської області, яка здійснює управління об`єктами спільної власності територіальних громад Петрівського району, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Зважаючи на ці обставини, суд відмовляє представнику позивача у задоволенні його клопотання та на підставі частини 4 статті 48 КАС України залучає до участі у справі Петрівську районну раду Кіровоградської області як другого відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись статтями 48, 121, 223, 237, 248, 256, 260-262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання сторін про продовження процесуального строку зупинення провадження у справі.

2. Поновити провадження в адміністративній справі.

3. У задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача у справі відмовити.

4. Залучити до участі у справі як другого відповідача Петрівська районну раду Кіровоградської області.

5. Відкласти розгляд справи до 19.10.2020 року до 14:00 год.

6 . Запропонувати відповідачу-2 до дня судового засідання подати до суду відзив на позов (щодо його визнання чи заперечення) у порядку, передбаченому статтями 162, 175 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані позивачем) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України.

7. Позивачу у строк до 19.10.2020 року подати до суду припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який видавався директору Петрівської дитячої музичної школи на підставі акту перевірки №118 від 18.10.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині відмови поновити процесуальний строк може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш