Рішення

від 30.09.2020 по справі 380/1757/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1757/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника позивача Гірник О.О.,

представника відповідача Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" код ЄДРПОУ 41221900, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Трильовського, буд. 5, кв. 109 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001110509, від 05.02.2020 № 0001120509, від 05.02.2020 № 0001130509.

Ухвалою від 10.03.2020 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою від 01.04.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 22.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач під час проведення перевірки надав перевіряючим документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ним та його контрагентами, зокрема: договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки. Позивач вказав, що наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація щодо його контрагентів по ланцюгах постачання носить лише інформативний характер та не є належним доказом. Позивач не несе відповідальності за податкові зобов`язання іншої юридичної особи.

26.05.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позову заяву. Відзив обґрунтований тим, що у контрагентів позивача відсутня матеріально-технічна та технологічна можливість виконання робіт для позивача. Усі роботи виконувались на значній території України для суб`єктів господарювання, які перебувають на обліку у різних регіонах. Контрагенти позивача не здійснювали придбання послуг субпідряду та не залучали до робіт третіх осіб. До того ж, чисельність працівників у них була недостатньою для виконання робіт для позивача. При аналізі ланцюга постачання контрагентами позивача робіт встановлено маніпуляції податковою звітністю такими з метою надання вигоди третім особам. Позивач не надав до перевірки оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які безпосередньо стосуються господарської діяльності із придбання робіт та послуг у товариства з обмеженою відповідальністю БК Марсал у листопаді 2018 року, у товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна пропозиція 2018 у березні 2019 року.

01.07.2020 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила ті ж аргументи, що у позовній заяві, а також здійснила посилання на судову практику.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 06.12.2019 №4451, виданого Головним управлінням ДПС у Львівській області, наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 05.12.2019 №2714 посадові особи Головного управління ДПС у Львівській області провели позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ БК Марсал за період листопад 2018 року, ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 за період березень 2019 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації на прибуток.

За результатами проведеної перевірки посадові особи Головного управління ДПС у Львівській області склали акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Кавер Енерджі Плюс з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ БК Марсал за період листопад 2018 року, ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 за період березень 2019 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації на прибуток від 19.12.2019 № 734/05.9/41221900 (далі - акт перевірки від 19.12.2019), в якому зафіксували порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 928511,00 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2019 року в сумі 483303,00 грн, заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 445208,00 грн, в тому числі за листопад 2018 року в сумі 116928,00 грн, березень 2019 року в сумі 328280,00 грн;

- пунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 19.12.2019 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 05.02.2020 № 0001110509, яким визначив суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 484303,00 грн;

- від 05.02.2020 № 0001120509, яким визначив суму грошового зобов`язання у розмірі 445208,00 грн та штрафні санкції у розмірі 111302,00 грн;

- від 05.02.2020 № 0001130509, яким визначив штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування цим податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення № 290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ БК Марсал код ЄДРПОУ 41387099, суд встановив наступні обставини.

29.06.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТзОВ БК Марсал ліцензію № 27-л для здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Позивач (замовник) уклав з ТзОВ БК Марсал (підрядник) договір підряду від 22.10.2018 № 2203/1, згідно з умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання за рахунок замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти результат таких робіт і належним чином сплатити підрядникові їх вартість.

На підтвердження реальності вказаного договору позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2018 року (форма КБ-3), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-2 на вартість і монтаж обладнання, підсумкову відомість ресурсів (об`єкт: КЛ-35кВ), підсумкову відомість ресурсів (об`єкт: встановлення роз`єднювача ЛР-35кВ), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-2-1 на прокладання КЛ.

Позивач (замовник) уклав з ТзОВ БК Марсал (підрядник) договір підряду від 24.10.2018 № 24/10-1, згідно з умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання за рахунок замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти результат таких робіт і належним чином сплатити підрядникові їх вартість.

На підтвердження реальності вказаного договору позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2018 року (форма КБ-3), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, підсумкову відомість ресурсів (об`єкт: перенесення кабельної траси лінії зв`язку за межі забудови), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 1-1-1 на будівельно-монтажні роботи.

На виконання умов договорів від 22.10.2018 № 2203/1, від 24.10.2018 № 24/10-1 позивач виписав податкові накладні: від 13.11.2018 № 57, від 15.11.2018 № 63.

Вказані податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що ТзОВ БК Марсал фактично не могло виконати обумовлені роботи з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів, відсутності будівельних матеріалів та транспортних засобів, виходячи з такого.

Суд зазначає, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зауважує, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4548/13-а.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Управління Держпраці у Сумській області від 12.08.2020 № 6512/18-27/06/2020/5618, згідно з яким ТзОВ БК Марсал не зверталося до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці у Сумській області із заявою на отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, оскільки такий суб`єкт господарювання не позбавлений можливості звертатися за видачею відповідних дозволів до іншого територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ТзОВ БК Марсал маніпулює податковою звітністю з метою надання вигоди третім особам, оскільки здійснило придбання упродовж листопада 2018 року товарів, які в подальшому не реалізовувались, виходячи з такого.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

Суд зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

ТзОВ БК Марсал зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах державної податкової служби, зареєстрована органом державної податкової служби платниками податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного законодавства України та складені за наслідками господарських операцій податкові накладні були перевірені та зареєстровані органом державної податкової служби в ЄРПН.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про не вжиття позивачем належних та достатніх дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності ТзОВ БК Марсал .

Враховуючи досліджені судом первинні документи, можна дійти до висновку про те, що зміст господарських операцій, проведених позивачем із ТзОВ БК Марсал розкрито, а надані документи підтверджують реальність господарських відносин суб`єктів господарювання.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 код ЄДРПОУ 42475091, суд встановив наступні обставини.

28.11.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 ліцензію № 72-л для здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Позивач (замовник) уклав з ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 (підрядник) договір від 17.01.2019 № Р-17, згідно з умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання за рахунок замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти результат таких робіт і належним чином сплатити підрядникові їх вартість.

На підтвердження реальності вказаного договору позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт та витрати за березень 2019 року, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року.

Проведення оплати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями: від 12.04.2019 № 1622, від 19.04.2019 № 1639, від 10.05.2019 № 1685.

На виконання умов договору від 17.01.2019 № Р-17 позивач виписав податкову накладну від 26.03.2019 № 33, яка не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає чинному законодавству.

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 фактично не могло виконати обумовлені роботи з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів, відсутності будівельних матеріалів та транспортних засобів, виходячи з такого.

Суд зазначає, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зауважує, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4548/13-а.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Головного управління Держпраці у Київській області від 14.08.2020 № 11/2/20/12122, згідно з яким дозволи на виконання робіт та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки Головним управлінням Держпраці у Київській області не видавались, оскільки такий суб`єкт господарювання не позбавлений можливості звертатися за видачею відповідних дозволів до іншого територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 маніпулює податковою звітністю з метою надання вигоди третім особам, оскільки здійснило придбання упродовж березня 2019 року товарів, які в подальшому не реалізовувались, виходячи з такого.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

Суд зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах державної податкової служби, зареєстрована органом державної податкової служби платниками податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного законодавства України та складені за наслідками господарських операцій податкові накладні були перевірені та зареєстровані органом державної податкової служби в ЄРПН.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про не вжиття позивачем належних та достатніх дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 .

Враховуючи досліджені судом первинні документи, можна дійти до висновку про те, що зміст господарських операцій, проведених позивачем із ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 розкрито, а надані документи підтверджують реальність господарських відносин.

Щодо заперечення відповідачем розумної економічної вигоди позивача від проведення господарських операцій з ТзОВ БК Марсал та ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 , суд зазначає таке.

Відповідно до понятійного апарату ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Суд встановив, що згідно з договором від 11.10.2018 №11/10-18, укладеного між позивачем (субпідрядник) та ТзОВ Екотехнік Велика Добронь (підрядник) вартість робіт за таким договором становить 1024197,40 грн. Як вбачається із акту №1 приймання виконаних будівельник робіт за грудень 2018 року витрати за договором №11/10-18 від 11.10.2018 становлять 691031,09 грн. Згідно з договором підряду від 24.10.2018 №24/10-1, укладеного між позивачем (підрядник) та ТзОВ Екотехнік Велика Добронь (замовник) вартість робіт становить 258456,31 грн. Таким чином, різниця вартості робіт складає 74710,00 грн.

3гідно з договором від 14.09.2018 №10, укладеного між позивачем (субпідрядник) та ТзОВ Екотехнік Велика Добронь (підрядник) вартість комплексу будівельних робіт становить 4947314,97 грн. Згідно з розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 розмір відповідних витрат становить 56831,19 грн, №2-2- 1 - 738,17 грн; №2-2-2 - 433454,88 грн, що в сумі становить 491024,24 грн. Згідно з договором від 17.01.2019 № Р-17, укладеного між позивачем (замовник) уклав з ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 (підрядник), вартість робіт складає 4869498,66 грн. Розмір витрат ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 на виконання робіт за вказаним договором згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року становить 498980,21 грн та згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року 3222539,36грн, що в сумі становить 3721519,57 грн.

Згідно з договором від 24.10.2018 №24/10-18, укладеного між позивачем та ТзОВ Екотехнік Велика Добронь вартість робіт за таким договором становить 2000000,00 грн. Як вбачається із підсумкової відомості ресурсів для встановлення роз`єднувача ЛР-35кВ на ПС- Добронь СЕС витрати за договором від 24.10.2018 №24/10-18 становлять 43649,33грн, для КЛ-35 кВ - 1195467,64 грн, що в сумі становить 1233116,97 грн. Відтак, сума чистого доходу складає 766 883,03 грн.

Згідно з договором від 24.10.2018 №2203/1, укладеного між позивачем та ТзОВ БК Марсал вартість виконаних робіт становить 443 108,76 грн. Загальновиробничі витрати по вказаному договору складають 2112,73 грн (КЛ-35 кВ) та 2492,95 грн (становлення роз`єднувача ЛР-35кВ), що в сумі становить 4605,68 грн. Економічний результат укладених угод - 323774,21 грн.

З аналізу зазначених договорів, локальних кошторисів, актів приймання виконаних робіт, підсумкових відомостей до локальних кошторисів, розрахунків загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, вбачається, що субпідрядниками ТОВ БК Марсал та ТОВ Будівельна пропозиція 2018 також здійснювалися витрати на придбання матеріалів, устаткування, меблів, інвентарю.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності розумної економічної вигоди позивача від проведення господарських операцій з ТзОВ БК Марсал та ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 .

Щодо посилання відповідача на певні недоліки укладених між позивачем та ТзОВ БК Марсал , ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 договорів, зокрема, щодо юридичної адреси, то суд зазначає, що певні недоліки в оформленні первинної документації не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 17.07.2020 у справі №826/11107/17.

Суд також відхиляє посилання відповідача на кримінальні провадження щодо посадових осіб позивача, оскільки сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про не відповідність фактичним обставинам справи зафіксованих в акті перевірки від 19.12.2019 порушень позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 928511,00 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2019 року в сумі 483303,00 грн, заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 445208,00 грн, в тому числі за листопад 2018 року в сумі 116928,00 грн, березень 2019 року в сумі 328280,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001110509, від 05.02.2020 №0001120509 не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владним повноважень, викладених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001130509, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Згідно з пунктом 85.8 статті 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статею 44 вказаного Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Суд встановив, що в ході проведення перевірки директору позивача Качмар М.І. вручено листи-вимоги від 06.12.2019 №1/05.09, від 09.12.2019 №2/05.09 та від 11.12.2019 №3/05.09 про надання документів та інформації щодо проведених операції, зокрема: оригінали та засвідчені підписом посадової особи та печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності по взаємовідносинах із придбання робіт, послуг у ТзОВ БК Марсал за листопад 2018 року, ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 за березень 2019 року.

Згідно з актом ненадання документів від 12.12.2019 №1/05.09/41221900 позивач до перевірки не представив оригінали та засвідчені підписом посадової особи та печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності по взаємовідносинах із придбання робіт, послуг у ТзОВ БК Марсал в листопаді 2018 року, та ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 у березні 2019 року, зокрема, документи щодо передачі матеріалів субпідряднику для виконання будівельно-монтажних робіт, дозвільні документи щодо перебування працівників ТзОВ БК Марсал та ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 на будівельному майданчику Замовника, картки рахунків (з відповідним відображенням проведених операцій в бухгалтерському обліку), документи щодо подальшої реалізації придбаних робіт у ТзОВ БК Марсал та ТзОВ Будівельна пропозиція 2018 : договори, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, підсумкові відомості ресурсів.

У позовній заяві позивач не вказав підстав, з яких вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001130509 необхідно визнати протиправним і скасувати.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним порушення позивачем пунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85, пункту 121.1 статті 121 ПК України, а тому відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001130509.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд вказує таке.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 15604,85 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.02.2020 № 3431, від 19.03.2020 № 3699.

Судовий збір обчислений із позовних вимог майнового характеру на загальну суму 1040323,00 грн.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2020 № 0001110509, від 05.02.2020 № 0001120509 на загальну суму 1039813 грн та про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001130509 на суму 510,00 грн, що у відсотковому співвідношенні становить відповідно 99,95% і 0,05%.

Виходячи з того, що за позовну вимогу на суму 1039813 грн судовий збір становить 15526,83 грн, а за позовну вимогу на суму 78,02 грн, то у відповідності до частини третьої статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 15526,83 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.02.2020 № 0001110509, від 05.02.2020 №0001120509.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.02.2020 №0001130509 відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" код ЄДРПОУ 41221900, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Трильовського, буд. 5, кв.109 судовий збір у розмірі 15526 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 83 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 5 жовтня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик