Рішення

від 25.08.2020 по справі 753/9103/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9103/20

провадження № 2/753/6164/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємства Армо Групп про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Армо Групп", в якій просив визнати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "НВП "Армо Групп" розірваним із моменту набрання чинності рішенням суду.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивач з 28.12.2016 є директором ТОВ "НВП "Армо Групп". Учасниками вказаного товариства є ОСОБА_2 та Компанія МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А., яким належать по 50% статутного капіталу товариства. 15.04.2020 позивачем була написана заява про злвільнення за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП та проведення протягом 14 днів загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення. Вказану заяву представник Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А. отримав 15.04.2020, а ОСОБА_2 вона була направлена цінним листом з описом 17.04.2020. 27.04.2020 учасникам товариства було направлено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення позивача з посади, яке представником Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А. було отримано того ж дня. 11.05.2020 на позачергових загальних зборах учасників товариства з"явився лише представник Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А., другий учасник ОСОБА_2 не з"явилася. Враховуючи те, що товариство не здійснює дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора, чим порушує право позивача на припинення трудових відносин та право на працю, позивач просить розірвати трудовий договір з товариством.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.08.2020 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу була направлена копія позовної заяви з додатками за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт був повернутий на адерсу суду без вручення із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється директором ТОВ "НВП "Армо Групп", про що свідчить інформація розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Учасниками ТОВ "НВП "Армо Групп" є ОСОБА_2 та Компанія МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А., яким належать по 50% статутного капіталу товариства.

15.04.2020 позивачем була написана заява про злвільнення за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП та проведення протягом 14 днів загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення, яку того ж дня отримав представник Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А.(а. с. 5).

ОСОБА_2 заява про звільнення з посади була направлена цінним листом з описом 17.04.2020 накладна № 0223211453388 (а.с. 6). Згідно трекінгу відправлень офіційного сайту Укрпошти відправлення за № 0223211453388 вручено 16.05.2020.

27.04.2020 учасникам товариства ОСОБА_1 було направлено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення позивача з посади, яке представником Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А. було отримано того ж дня (а. с. 7).

ОСОБА_2 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів було відправлено цінним листом з описом 77.04.2020 накладна № 0223211511060 (а.с. 8). Згідно трекінгу відправлень офіційного сайту Укрпошти відправлення за № 0223211511060 вручено 16.05.2020.

11.05.2020 на позачергових загальних зборах учасників товариства з"явився лише представник Компанії МАКС (ЮРОП) ФАЙНЕНС С.А., другий учасник ОСОБА_2 не з"явилася (а. с. 4).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії заяв про звільнення та про проведення позачергових зборів учасників товариства та факт направлення позивачем їх учасникам товариства.

Як зазначає позивач, рішення на загальних зборах не було прийнято у зв"язку з відсутністю кворуму для прийняття рішення, оскільки ОСОБА_2 не з"явилася.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.

Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі поданої заяви проведено, однак рішення на них не було прийнято у зв"язку з відсутністю кворуму, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач подавав учасникам товариства заяву від 15.04.2020 про звільнення з посади директора за власним бажанням та проведення позачергових зборів учасників, до компетенції яких належить розгляд питання про звільнення директора товариства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме визнання припиненими між сторонами трудових відносин у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства за власним бажанням з 15.04.2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України,тобто позов слід задовольнити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст. 43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємства Армо Групп про розірвання трудового договору - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємства Армо Групп , у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням з 15.04.2020 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємства Армо Групп на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840, 80 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємства Армо Групп , код ЄДРПОУ 39382054, адреса: м. Київ, вул. Б. Гмирі, 9.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко