Постанова

від 05.10.2020 по справі 200/13123/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року справа № 200/13123/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (повний текст складено 10 лютого 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/13123/19-а (суддя в 1 інстанції - Льговська Ю.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антрацит до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Антрацит (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-320495-46 від 04 вересня 2019 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 202 708 гривень 72 копійки.

Позовні вимоги вмотивовані приписами пункту 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за якими платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених статтею 6 вказаного Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/13123/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-320495-46 від 04 вересня 2019 року на суму 202 708 гривень 72 копійки; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антрацит судовий збір в сумі 3040 (три тисячі сорок) гривень 63 (шістдесят три) копійки.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовано на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, згідно з якими заборгованість позивача станом на 31 серпня 2019 року становила 202 708 гривень 72 копійки. Крім того, зазначено, що норми пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI не можуть тлумачитися як абсолютне та безумовне звільнення платників від виконання всіх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, а повинні застосовуватися до тих обов`язків, які платник не мав можливості виконати з об`єктивних обставин, через провадження антитерористичної операції. В цій справі такі об`єктивні обставини відсутні, що унеможливлює звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Антрацит перебувало на обліку як платник єдиного внеску до липня 2019 року у Костянтинівській ДПІ Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, з серпня 2019 року - у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області.

Міста Костянтинівка та Маріуполь Донецької області входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

04 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-320495-46 на суму 202 708 гривень 72 копійки, яка отримана позивачем 17 вересня 2019 року.

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України від 13 жовтня 2014 року № 852 засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року.

Позивач оскаржив вимогу в досудовому порядку.

Рішенням ДПС України від 21 жовтня 2019 року № 6342/6/99-00-08-06-01 скарга залишена без задоволення, вимога - без змін, яке отримано позивачем 29 жовтня 2019 року.

Отже, позивачем дотримано строк звернення до суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464 - VI).

За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ.

Згідно з абзацами 1, 3 - 4 частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до абзацу 11 пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Разом з цим, приписи цих норм поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Виходячи з аналізу пункту 9-4 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ та враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в зразковій справі № 812/292/18 у рішенні від 30 березня 2018 року, колегія суддів дійшла висновку, що підставою для зупинення застосування до платників єдиного внеску заходів впливу та стягнення за порушення Закону № 2464-VІ є знаходження таких платників на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Колегією суддів встановлено, що позивач знаходився на обліку в Костянтинівській ДПІ Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області та у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, які розташовані на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, а тому на підставі прямої норми закону звільняється від застосування заходів впливу та стягнення за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Разом з цим, в порушення вимог пункту 9-4 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ Головним управлінням ДПС у Донецькій області 04 вересня 2019 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-320495-46 на 202 708 гривень 72 копійки.

Аналізом змісту розрахунку вимоги та інтегрованої картки платника єдиного внеску також підтверджено, що до заборгованості позивача станом на 31 серпня 2019 року в сумі 202 708 гривень 72 копійки включено самостійно нараховані до сплати суми єдиного внеску за період з 28 серпня 2014 року до 28 серпня 2019 року, тобто за період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання спірної вимоги протиправною та її скасування.

Посилання відповідача на те, що норми пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI не можуть тлумачитися як абсолютне та безумовне звільнення певних платників від виконання всіх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 вказаного Закону, а повинні застосовуватися відповідно до призначення пункту 9-4 наведеного Закону до тих обов`язків, які платник не мав можливості виконати з об`єктивних обставин, через провадження антитерористичної операції, але такі обставини в цій справі відсутні, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі в силу його прямої дії.

Доводи відповідача про зміни в законодавстві, відповідно до яких скасовано норму, яка передбачає звільнення від виконання обов`язків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки пункт 9-4 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ, який і звільняє від обов`язків, передбачених цим Законом, був чинним на момент формування спірної вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/13123/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 200/13123/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць