Постанова

від 30.09.2020 по справі 280/4682/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4682/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання: Лащенко Р. В., за участю представника відповідача Жданова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. (суддя Прасов О.О., повний текст судового рішення складено 28.10.2019 року) в справі № 280/4682/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №175 від 03.12.2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД з бази ризикових платників в режимі Журнал рнзикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД є: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, код КВЕД 46.21. Позивач перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 01.07.2016 року. Протягом 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області, яке на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року за №537 реорганізовано у ГУ ДПС у Запорізькій області, систематично приймаються рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД . Поряд з цим, з травня 2019 року жодна податкова накладна, складена ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД не була зареєстрована відповідачем. Згідно з квитанціями про прийняття податкових накладних причина зупинення реєстрації податкових накладних - відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Водночас, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку містить шість окремих критеріїв ризиковості. З метою з`ясування причин прийняття відповідачем рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД скеровано лист від 16.08.2019 року за №7. ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД 13.09.2019 року отримано лист відповідача від 13.09.2019 року за №1463/10/08-01-06-03-17 Про надання відповіді наступного змісту: Питання щодо встановлення ризиковості платника податків розглядається відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2018 року №9595/99-99-07-18 (далі - Критерії) із змінами та приймається Комісією Головних управлінь ДФС в областях, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісії ГУ). В Критеріях зазначено, що у випадку, коли виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Станом на дату надання інформації ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД внесено до переліку ризикових платників у зв`язку з наявністю ознак ризиковості, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Також до вказаного листа додано Витяг із протоколу засідання Комісії від 03.12.2018 року за №175. Відповідно до п.1 вказаного Протоколу ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД визначено як суб`єкт господарювання, який відповідає критеріям ризиковості (відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку). З вказаного листа відповідача, TOB СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД стало відомо про прийняття відповідачем рішення про включення товариства до переліку ризикових, оформлене протоколом Комісії від 03.12.2018 року за №175. Позивач вважає, що вказане Рішення відповідача щодо віднесення ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД до категорії ризикових платників податку та його включення до бази ризикових платників-підприємств є протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси товариства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №175 від 03.12.2018 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД з бази ризикових платників в АІС "Податковий блок".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки, наведені у рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав позивача. Віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків. При цьому апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20.11.2019 р. в справі № 480/4006/18 та від 27.08.2019 р. в справі № 540/2077/18.

Зазначає про відсутність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволені з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, ТОВ СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД (код ЄДРПОУ 40549014) зареєстровано як юридична особа 08.06.2016 року, номер запису - 1 103 102 0000 040345. Підприємство взято на облік контролюючим органом ДФС 08.06.2016 року.

Видами діяльності позивача, що визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Через систему електронного документообігу на електронну адресу позивача 10.06.2019 року надійшли квитанції, якими повідомлено, що на підставі п. 201.16. ст. 201 Подактового кодексу України реєстрація податкових накладних зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Відповідач пропонував надати пояснення та копії документів. Однак, конкретного переліку необхідних документів у квитанціях не зазначалося.

При цьому позивачу стало відомо, що згідно з протоколом засідання комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №83 від 18.10.2019 р., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, позивача віднесено до переліку суб`єктів господарювання, що відповідають критеріям ризиковості.

Спірним в цій справі є правомірність віднесення позивача до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

На час прийняття оспорених рішень Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом ДФС України від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Критерії ризиковості здійснення операцій передбачають, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.5. сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

2.6. розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію в Реєстрі у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушень граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Вказані Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що позивач відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01.

Суд вказує на те, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01, є безпідставним.

З цього приводу суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд розцінює протокольне рішення № 175 від 03.12.2018 р. про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, як індивідуальний акт в розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, оскільки таке протокольне рішення є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, та стосується прав позивача.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості платника податку, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу, породжує негативні наслідки як для самого платника, так й для його контрагентів.

У спірних відносинах, як зазначалось вище, після прийняття оскарженого рішення та з на його підставі контролюючим органом зупинено реєстрацію податкових накладних, виписаних позивачем, та в подальшому відмовлено у реєстрації таких накладних. Жодної податкової накладної, виписаної позивачем, контролюючим органом не зареєстровано, що фактично руйнує ділову репутацію позивача та змушує контрагентів відмовлятися від співпраці з позивачем як ризиковим платником податків, який не може зареєструвати в ЄРПН жодної податкової накладної, чим позбавляє контрагентів права на формування податкового кредиту.

Фактично контролюючим органом прийняттям рішення про віднесення особи до переліку ризикових платників податків блокується вся господарська діяльність позивача, тому це рішення порушує його права та інтереси, і надає такому платнику право звернутись до суду з відповідним позовом.

Суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, та на які посилається апелянт, проте не погоджується з ними та не застосовує, з огляду на таке.

Так, у справі № 540/2077/18 у задоволенні позову про скасування рішення контролюючого органу відмовлено у зв`язку з відсутністю як самого рішення про включення позивача до переліку ризикових платників (оскільки на засіданні комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 23 березня 2018 року було прийнято лише проект такого рішення), так і відсутністю в матеріалах справи доказів внесення підприємства до переліку ризикових платників, через відсутність законодавчо врегульованого порядку створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників .

Проте у справі, що переглядається судом, факт прийняття контролюючим органом відповідного рішення і внесення на підставі цього рішення позивача до переліку ризикових платників податків не є спірними і не заперечується відповідачем.

Отже, обставини справи, що переглядається, не є тотожними обставинам справи № 540/2077/18, переглянутої Верховним Судом.

Натомість, у постанові у справі № 480/4006/18 Верховний Суд, посилаючись на аналогічну правову позицію щодо застосування норм матеріального права у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Однак, суд зауважує, що предмет спору у справах № 826/1902/15 та № 818/398/15 був зовсім інший, ніж у справі, що наразі переглядається, оскільки товариство в цих справах оскаржувало дії контролюючого органу щодо внесення в інтегровану автоматизовану інформаційну систему Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом такої перевірки, та зобов`язання контролюючого органу відновити в обліковій картці платника та в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ в частині визначених товариством показників податкових зобов`язань та податкового кредиту. Визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення товариства до переліку ризикових платників податків предметом спору у зазначених вище справах, на які послався Верховний Суд, не було.

Натомість, Верховний Суд у справі № 480/4006/18 ототожнив ці предмети спору, не звернувши уваги, що у справі, яку переглядав, позивачем оскаржувались не дії контролюючого органу по внесенню певних відомостей в інформаційні системи, а оскаржувалось відповідне рішення, на підставі якого і були внесені такі відомості.

Судом ще раз наголошується, що прийняття контролюючим органом у цьому випадку саме рішення передбачено Критеріями ризиковості платника податків, які застосовують у спірних відносинах контролюючим органом, а віднесення за таким рішенням особи до переліку ризикових платників податків Порядком № 117 імперативно визначено підставою для зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних такого платника податків. Винятків з цього правила не існує.

Зупинення ж реєстрації податкових накладних беззаперечно порушує права та інтереси платника податків.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18 при розгляді справ за позовами платника податків про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, Верховний Суд у цих постановах зробив висновок, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, а саме його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

З огляду на вказане суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що зупинення реєстрації податкових накладних, яке є наслідком віднесення особи до переліку ризикових платників податків, жодним чином не впливає на права, обов`язки та інтереси позивача.

У зв`язку з цим суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття контролюючим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним і дієвим у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. в справі № 280/4682/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ТЕХНОЛОДЖІ ЛТД до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.10.2020 р.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко