Постанова

від 29.09.2020 по справі 361/5784/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/5784/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Требухівської сільської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом до Требухівської сільської ради Броварського району Київської області в якому, з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії Требухівської сільської ради Броварського району Київської області від 10 серпня 2018 року № 269 Про висловлення недовіри директору комунального підприємства Сервіс Требухівської сільської ради ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Требухівської сільської ради Броварського району Київської області від 15 серпня 2018 року № 46 Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської сільської ради Сервіс;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства Сервіс Требухівської сільської ради Броварського району Київської області;

- стягнути з Требухівської сільської ради Броварського району Київської області на користь позивачки заробітну плату (середню заробітну плату) за час вимушеного прогулу в розмірі 300188,60 грн.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 02.05.2018 року відповідно до трудового контракту, укладеного з Требухівською сільською радою Броварського району Київської області, було прийнято на посаду директора комунального підприємства Сервіс.

За умовами трудового контракту працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 трудового контракту: працівник зобов`язується за обсягом роботи комунального підприємства, рівня виконання професійних обов`язків, дотримання правил з охорони праці організувати системну роботу працівників спрямовану на розвиток інфраструктури села. Також вказано, що працівник зобов`язується виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. Строк дії контракту з 2 травня 2018 року до 2 травня 2021 року.

12 липня 2018 року розпорядженням голови Требухівської сільської ради № 104 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора КП Сервіс ОСОБА_1 винесено догану директору КП Сервіс ОСОБА_1 за невиконання трудових обов`язків, передбачених трудовим договором від 02.05.2018 року.

27 липня 2018 року головою Требухівської сільської ради винесено попередження про звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків, відповідно до якого сільська рада, у зв`язку з систематичним невиконанням трудових обов`язків передбачених трудовим контрактом, попереджала ОСОБА_1 про наслідки передбачені п. 19 трудового контракту та нормами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

07 серпня 2018 року розпорядженням голови Требухівської сільської ради № 115 Щодо вжиття заходів благоустрою с. Требухів Броварського району Київської області зазначалось директору КП Сервіс ОСОБА_1 про термінове виконання всіх заходів по благоустрою села Требухів.

Відповідно до рішення Требухівської сільської ради № 269 від 10 серпня 2018 року Про висловлення недовіри директору комунального підприємства Сервіс Требухівської сільської ради ОСОБА_1 вирішено визнати роботу директора комунального підприємства Сервіс Требухівської сільської ради не задовільною.

Требухівському сільському голові вжити заходів щодо дострокового розірвання договору (контракту) з директором комунального підприємства Требухівської сільської ради Сервіс ОСОБА_1 .

Розпорядженням сільського голови Требухівської сільської ради № 46 від 15 серпня 2018 року Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської сільської ради Сервіс припинено 15 серпня 2018 року дію контракту з керівником комунального підприємства Сервіс ОСОБА_1 та звільнено 15 серпня 2018 року з посади директора комунального підприємства Сервіс в зв`язку із прийнятим рішенням Требухівської сільської ради № 269 від 10 серпня 2018 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність однієї догани не є підтвердженням систематичності невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 149 КЗпП України.

За правилами вказаної статті до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно з розпорядження сільського голови Требухівської сільської ради № 46 від 15 серпня 2018 року Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської сільської ради Сервіс при його прийнятті сільський голова керувався рішенням сесії Требухівської сільської ради Броварського району Київської області № 269 від 10 серпня 2018 року.

Зі змісту вказаного рішення убачається, що підставою його прийняття є інформація депутата Требухівської сільської ради Зінченка про результати діяльності керівника КП Сервіс Требухівської сільської ради.

Відповідно до протоколу засідання ради № 31 від 10.08.2018 року по питанню щодо висловлення недовіри директору комунального підприємства Сервіс Требухівської сільської ради ОСОБА_3 - депутат Требухівської сільської ради, який подав пропозицію щодо висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" ОСОБА_1 . Також виступив депутат ОСОБА_4 , який запропонував перевести КП "Сервіс" на його юридичну адресу, оголосити конкурс на заміщення вакантної посади директора. Депутати вказані пропозиції підтримали та вирішили прийняти рішення № 269-31-07.

Отже, згідно з протоколу засідання ради щодо даного питання мало бути прийнято рішення щодо висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" ОСОБА_1 та переведення КП "Сервіс" на юридичну адресу депутата, оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора.

Натомість, вирішено визнати роботу директора КП "Сервіс" Требухівської сільської ради ОСОБА_1 не задовільною та Требухівському сільському голові ОСОБА_5 вжити заходів щодо дострокового розірвання договору (контракту) з директором КП Требухівської сільської ради "Сервіс" ОСОБА_1 .

Таким чином, за змістом протоколу - вказані питання, які зазначені в рішенні сільської ради, на засіданні ради не розглядались.

Відповідно до укладеного контракту між позивачем та відповідачем, рішення сільської ради про висловлення недовіри директору не є підставою для припинення чи розірвання контракту.

При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено.

Отже, при звільненні за пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Рішення сільської ради не є заходом дисциплінарного стягнення в розумінні вимог чинного законодавства України.

Звільняючи позивача з посади, відповідач не вказує які саме обов`язки із наведених в контракті позивач не виконував систематично без поважних причин.

Відповідач вказав, що невиконання директором КП "Сервіс" розпорядження голови Требухівської сільської ради № 104 від 12.07.2018 року, № 115 від 07.08.2018 року було підставою для винесення питання про звільнення ОСОБА_1 на 31 сесії сільської ради, згідно протоколу № 31 засідання Требухівської сільської ради від 10.08.2019 року.

Однак, згідно наданого протоколу № 31 засідання Требухівської сільської ради від 10.08.2019 року питання про звільнення ОСОБА_1 через невиконання розпоряджень голови сільської ради засідання не розглядало.

Крім того, трудовим контрактом не встановлено обов`язку позивачу виконувати розпорядження голови сільської ради.

Відповідач надав копію розпорядження № 104 від 12.07.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора КП "Сервіс" ОСОБА_1 ", однак, на вказане розпорядження відповідач не посилається в іншому розпорядженні № 46 від 15.08.2018 року при звільненні позивача.

Наявність однієї догани не є підтвердженням систематичності невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відтак, розпорядження Требухівської сільської ради № 46 від 15.08.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, (далі - Порядок №100), середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Апелянтом не оскаржується розмір присуджених виплат.

Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта не знайшли своє відображення під час апеляційного розгляду, та спростовуються висновками суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Требухівської сільської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Поний текст постанови виготовлено 05.10.2020