Постанова

від 05.10.2020 по справі 560/5830/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5830/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

05 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Хмельницької обласної партійної організації політичної партії "ВОЛЯ" до Славутської міської територіальної виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницька регіональна організація політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2020 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської міської територіальної виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницька регіональна організація політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою від 25.09.2020 №31 Славутська міська територіальна виборча комісія Шепетівського району Хмельницької області зареєструвала кандидатів у депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" на місцевих виборах 25.10.2020. Вважає спірну постанову протиправною, оскільки під час формування єдиного виборчого списку Хмельницька регіональна організація політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" включила до єдиного виборчого списку кандидатів в депутати номерів з 1 по 5 лише осіб чоловічої статі, що свідчить про порушення черговості кандидатів у депутати та порушенням вимог частини 9 статті 219 Виборчого кодексу України. Наведені порушення порядку висування кандидатів, на думку позивача, є підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків такої партії, у зв`язку з чим просив суд скасувати вищевказану постанову.

Сторони своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу та пояснення, у яких просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт в апеляційній скарзі допустив неточності та вказував на те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Проте, суд зауважує, що вказаним рішенням позов задоволено частково.

05 жовтня 2020 року до суду від голови Славутської міської ТВК надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, яке протокольною ухвалою 05.10.2020 року у відповідності до вимог ст. 167 КАС України було повернуто заявнику без розгляду.

Також, 04 жовтня 2020 року на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли апеляційні скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, які ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року були залишені без розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 05 жовтня 2020 року було прийнято протокольну ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, письмові пояснення, пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що постановою від 25.09.2020 №31 Славутська міська територіальна виборча комісія Шепетівського району Хмельницької області зареєструвала кандидатів у депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" на місцевих виборах 25.10.2020.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" було порушено встановлений Виборчим кодексом України порядок висування кандидатів, а саме не дотримано гендерної квоти, яка передбачена ч.9 ст.219 Виборчого кодексу України, а саме забезпечення присутності у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), тому вказане є підставою для відмови територіальною виборчою комісією в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, так як не оскаржив його, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" лише щодо висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Аналізуючи доводи апелянта, стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, а саме ст.123 КАС України, оскільки позивачем було порушено строки для звернення до суду, заяви про поновлення строків від позивача не надходило, тому є підстави для залишення адміністративного позову без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Вказана вище норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, строки щодо оскарження рішень у даній категорії справ визначені положеннями ст. 270 КАС України, яка передбачає особливості обчислення процесуальних строків визначених у ст. 273 КАС України, а також наслідки порушення вказаних строків.

Так, згідно ч. 5 ст. 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Тому, колегія суддів вважає помилковим посилання апелянта на ст. 123 КАС України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі посилається на ч.6 ст.273 КАС України, яка визначає строк звернення до суду першої інстанції з адміністративними позовами у даній категорії справи.

Водночас, колегія суддів не заперечує про те, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно матеріалів справи спірне рішення прийнято 25 вересня 2020 року, а з позовом щодо оскарження вказаного рішення позивач звернувся до суду 30 вересня 2020 року.

При цьому, в даному випадку суд апеляційної інстанції має застосувати до спірних правовідносин положення ч.6 ст.273 КАС України, яка визначає строки звернення до суду з адміністративним позовом даної категорії справ, а також вимоги ч.2 ст.270 КАС України, яка визначає про те, що строки встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Водночас, ч.1 ст.270 УВС України передбачено, що на обчислення строків встановлених статтею 273 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу, однак поширюється ч.1 вказаної норми.

Судом зазначається, що ч.1 ст.120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем було чітко дотримано положення вищевказаних статей, а саме звернення до суду з адміністративним позовом відбулось на наступний день календарної дати, після якої було прийнято спірне рішення, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем в даному випадку не пропущено визначений КАС України строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо правомірності прийняття Славутською міською територіальною виборчою комісією Шепетівського району Хмельницької області постанови № 31 від 25.09.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Виборчий кодекс України відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Статтею 219 Виборчого кодексу України передбачений порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше), зокрема:

1. Висування кандидатів у депутати організацією партії, формування та затвердження єдиного та територіальних виборчих списків здійснюються на її зборах, конференції організації партії у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

2. Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

3. Організація партії висуває кандидатів з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, у вигляді єдиного виборчого списку, який формується та затверджується на зборах, конференції організації партії.

4. Кількість кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради.

5. У єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З числа інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати у кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п`яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

6. Кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків.

7. Особа має право надати згоду балотуватися та бути включеною до єдиного та територіального виборчих списків лише однієї організації партії від організації однієї партії.

8. Черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку та у територіальних виборчих списках визначається на зборах, конференції організації партії під час висування кандидатів у депутати та формування відповідних списків.

9. Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

10. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних територіальних виборчих округів, які додаються до такого рішення і є його невід`ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою цієї місцевої організації партії або печаткою організації партії вищого рівня, а також погоджується центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою партії.

11. Форми єдиного та територіального виборчих списків кандидатів у депутати від організації партії затверджуються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

Норми, визначені у частині 9 статті 219 Виборчого кодексу України, кореспондуються з частиною 8 Роз`яснень щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах, затверджених постановою Центральної виборчої комісії від 11.09.2020 №249, відповідно до якої порядок висування кандидатів у депутати обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) визначені статтею 219 Кодексу, що передбачає висування кандидатів у депутати у вигляді єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків.

Виборчим кодексом України визначені чіткі вимоги щодо формування єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, недотримання яких свідчить про порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів та є підставою для відмови в реєстрації кандидатів (пункт 1 частини 1 статті 230 Кодексу).

Тобто, під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі); у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку (частина дев`ята статті 219 Кодексу).

Наведена норма Кодексу обумовлює необхідність забезпечення присутності визначеної кількості осіб різної статі як у єдиному, так і в територіальних виборчих списках.

Виборчим законодавством не передбачене право організації партії відступу від вказаних правил.

В свою чергу, частиною 1 статті 230 Виборчого кодексу України передбачено, що територіальна виборча комісія відмовляє у реєстрації усіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій на місцевих виборах у разі:

1) порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій;

2) відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої статті 222, пунктах 1, 2, 4 частини першої статті 223 цього Кодексу, невідповідності таких документів вимогам цього Кодексу (в тому числі щодо розміру грошової застави);

3) встановлення нею наявності у передвиборній програмі організації партії положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

4) висування кандидатів у депутати від організації партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Таким чином, порушення встановленого Виборчим кодексом України порядку висування кандидатів є підставою для відмови територіальною виборчою комісією в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах.

У випадку отримання територіальною виборчою комісією списків кандидатів, що складені з порушеннями порядку формування, така комісія повинна прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до таких виборчих списків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням конференції від 21.09.2020 №35 Хмельницька регіональна організація політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" висунула кандидатів в депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області та затвердила єдиний та територіальні списки кандидатів партії.

У єдиному виборчому списку кандидатів у депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", міститься 21 кандидат.

Разом з тим, при дослідженні вказаного єдиного виборчого списку вбачається, що останній сформований без дотримання вимог частини 9 статті 219 Виборчого кодексу України, оскільки під номерами від 1 до 5 зазначені лише чоловіки, від 11 до 15 - 4 жінки 1 чоловік.

Таким, чином, колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта, що порушення черговості включення кандидатів до єдиного виборчого списку не може бути єдиною та достатньою підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів включених до такого виборчого спису, оскільки Виборчим кодексом України чітко визначено наслідки не дотримання принципу гендерної квоти, а саме ч.9 статті 219 Виборчого кодексу України, що є безумовною підставою для відмови в реєстрації кандидатів в депутати.

В апеляційній скарзі та в поясненнях апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано вимоги ст. 230 Виборчого кодексу України, якою виборча комісія відмовляє в реєстрації окремого кандидата у депутати та вказує на те, що в такому випадку санкція дає можливість іншим кандидатам виборчого списку, бути обраними.

Однак, колегія суддів зазначає, що вищезазначене чинне законодавство визначає, що комісія приймає рішення про відмову в реєстрації окремого кандидата, кандидатів окремого територіального округу або окремої п`ятірки єдиного виборчого сприску, при формуванні яких мало б бути дотримано гендерного принципу.

Аналіз вищезазначених норм, а також п.1 ч.1 ст. 230 Виборчого кодексу України, дає підстави зробити висновок, що в даному випадку Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, а не окремої п`ятірки.

Крім того, посилання апелянта на те, що судом не враховано п.1.ч.2 ст.230 Виборчого кодексу України, яка визначає, що територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах, та санкція за вказане порушення є м`якшою, а тому необхідно було виокремити п`ятірку депутатів, у якій було допущено порушення гендерної квоти, а інших допустити до виборчого процесу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки ч. 9 ст.219 Виборчого кодексу України чітко визначено відповідальність за недотримання вимог гендерної квоти, та наслідки які наступають за вказане порушення визначені ст. 230 Виборчого кодексу України.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що вимоги ч.9 ст.219 Виборчого кодексу України не можуть мати пріоритету над ст. 38 Конституції України, щодо права громадян бути обраним, з огляду на наступне.

Статтею 38 Конституції України визначено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказане право громадяни повинні використовувати з урахуванням вимог чинного законодавства, в даному випадку спеціального Закону який регулює спірні правовідносини, а саме Виборчого кодексу України, яким систематизуються законодавчі норми стосовно регулювання питань, пов`язаних із визначенням гарантій права громадян на участь у виборах, підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост.

Таким чином, суд зауважує, що громадяни України не позбавлені права бути обраними, водночас на переконання колегії суддів таке право необхідно реалізовувати з дотриманням вимог Виборчого кодексу України, який є спеціальним Законом у даних правовідносинах, що в даному випадку не було здійснено Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", та свідчить про безпідставність вищевказаних доводів апелянтом.

Крім того, як на відсутність порушення з боку Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" положень ч.9 ст.219 Виборчого кодексу України апелянт вказує на те, що п. 1 ч.1 ст. 230 ВК України передбачено подання окремим кандидатом заяви про виключення його із виборчих списків, вже після реєстрації, але за дев`ятнадцять днів.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, оскільки положення саме п.1 ч.1 ст. 230 Виборчого кодексу України, містять іншу норму, а саме: порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій.

Апелянт у своїх поясненнях зазначає, що ч. 4 ст. 227 та п. 1 ч.1 ст. 230 ВК України передбачає відмову особи від балотування, і така особа вважається виключеною із виборчого списку або списків. Тому, Виборчий кодекс України передбачає можливість окремо виключення зі списків кандидатів в депутати як на стадії подачі подання на реєстрацію так і після реєстрації виборчого списку.

Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Водночас, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що апелянтом ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних та достатніх доказів які б свідчили про те, що поданий аналіз ч.4 ст. 277 та ст. 230 ВК України мають доказове значення по даному предмету спору.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пункт 2 ч. 3 ст. 44 КАС України встановлює, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

Так, ч. 4 ст. 79 КАС України наголошує, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 КАС України).

На переконання колегії суддів, наявність обставин які зазначені апелянтом у своїх поясненнях виникли вже на час розгляду справи в суді першої інстанції, проте без належного на те обґрунтування вказані обставини не були зазначені в суді першої інстанції.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів не приймає вказані докази до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач частково довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Натомість, матеріалами справи доведено, що відповідач діяв без дотримання норм чинного законодавства.

А тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнати протиправною та скасування постанови відповідача від 25.09.2020 №31 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" на місцевих виборах 25.10.2020" та зобов`язання Славутську міську територіальну виборчу комісію Шепетівського району Хмельницької області прийняти постанову, якою відмовити у реєстрації всіх кандидатів у депутати Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків на місцевих виборах 25.10.2020, висунутих Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ".

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що Хмельницькою регіональною організацією політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" до суду подано дану апеляційну скаргу без доказів сплати судового збору.

Як свідчать матеріали справи, третьою особою оскаржується рішення суду першої інстанції, яким було частково задоволено вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року стягненню з Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" на користь Державного бюджету України підлягає несплачений судовий збір в розмірі 3153 грн. (2102*150%) .

Керуючись ст.ст. 243, 250, 270, 273, 278, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року - без змін.

Стягнути з Хмельницької регіональної організації політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" (вул. Проскурівська, буд 62 офіс 2 П, м. Хмельницький, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 41450186) на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір в розмірі 3153 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.