Ухвала

від 05.10.2020 по справі 991/7356/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 991/7356/20

провадження № 51-4746 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційногокримінальногосудуускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2020 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2020 року клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу задоволено частково. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на неї обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, з огляду на те, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не підлягає апеляційному оскарженню.

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за змістом якої порушує питання про скасування цієї ухвали апеляційного суду, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Вважає, що слідчий суддя фактично відмовив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому це рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Посилається на неврахування судом ст. 6, 9, 21, 309 КПК України, 8, ст. 129 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 6 ст. 399 КПК України, ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

З доданої до касаційної скарги копії судового рішення вбачається, що ухвала слідчого судді стосується безпосередньо часткового задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, в апеляційній скарзі адвоката по суті ставилась вимога про скасування ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє увідкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню вапеляційному порядку.

Апеляційний суд установив, що слідчий суддя прийняв рішення, передбаченеКПК України, а тому,відмовляючи у відкритті провадження, обґрунтовано послався на положення статті 309 КПК України. У цій нормі права визначено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в порядку апеляційної процедури. Проте ухвала про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до цього переліку не входить.

Затаких обставин апеляційний суд діяв відповідно до вимог кримінального процесуального законуі не порушив положень кримінального процесуального закону та Конституції України, як про це йдеться в касаційній скарзі.

Щодо доводів у касаційній скарзі про те, що, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд залишив поза увагою практику Європейського суду з прав людини, загальні засади кримінального провадження, положення Конституції України, якими забезпечується право на апеляційне оскарження, то вони не ґрунтуються на законі.

За змістом кримінального процесуального закону,загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого законом не передбачене, не є свідченням порушення конституційних прав на апеляційний перегляд справи, як про це йдеться в касаційній скарзі.

Верховним Судом не встановлено обставин, які б були підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції за доводами касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3