Постанова

від 01.10.2020 по справі 461/9439/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9439/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/2066/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м.Львів

Справа № 461/9439/19

Провадження № 22ц/811/2066/20

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Савуляка Р.В., Шандри М.М.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 30 січня 2020 року у складі судді Юрківа О.Р.

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

встановив:

29 листопада 2019 року позивач звернулася з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 8 листопада 2018 року. Вони є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не дає, хоч має можливість утримувати дітей. Стверджує, що син навчається в школі: місячна оплата шкільних обідів складає 525 грн., перекуси в групі продовженого дня - 700 грн., оплата занять в гуртку карате - 480 грн., курси робототехніки Лего -900 грн. Дочка відвідує садочок: місячна оплата складає 480 грн. та 100-120 грн. додаткові затрати. Також, на лікування дітей, щеплення, дозвілля, інші потреби затрачаються значні кошти. Зазначає, що відповідач іншої сім`ї та утриманців не має. Просила стягнути з відповідача на аліменти на малолітніх дітей в розмірі 15 000 грн. щомісячно до їх повноліття.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на дітей - сина ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 в розмірі 15 000,00 гривень щомісячно, починаючи з 29 листопада 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_5 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить рішення суду скасувати та направити справу за підсудністю до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. Вказує, що суд, в який надійшла позовна заява зобов`язаний відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України скерувати запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Стверджує, що суд першої інстанції не надавав запит до органів реєстрації з метою з`ясування його зареєстрованого місця проживання (перебування). Зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Частиною 1 ст. 28 цього Закону передбачено можливість альтернативної підсудності за вибором позивача при вирішення спору щодо стягнення аліментів - за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Стверджує, що ні він, ні позивач

не мають зареєстрованого місця проживання чи перебування на території Галицького району м. Львова. Вважає, що позов безпідставно прийнятий до провадження Галицького районного суду м. Львова. Провадження у справі відкрито з порушенням вимог територіальної підсудності та вирішено спір по суті. Зазначає, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Про це зазначено позивачем у позові та відображено в його копії паспорта. Стверджує, що він щомісячно здійснює перерахунок коштів на утримання дітей та інші додаткові витрати для дітей (у тому числі навчання, ліки та іграшки) на рахунок позивача з листопада 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями. Вказує, що не ухиляється від утримання дітей, але сплата аліментів у розмірі 15 000 грн. є непосильною на даний час. Зазначає, що у нього відсутній бізнес, він не є власником компаній, комерційної нерухомості для здачі в оренду- тощо. У зв`язку з цим, призначення аліментів у такому розмірі є недоречним, оскільки у нього немає можливості для належного виконання такого фінансового обов`язку. Стверджує, що може сплачувати аліменти на дитину у розмірі 1 200 грн. щомісячно.

19 серпня 2020 року позивач подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 8 листопада 2018 року.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 .

Діти проживають з ОСОБА_2 .

Встановлено, що ОСОБА_3 навчається в школі, відвідує групу продовженого дня, занять в гуртку карате, курси робототехніки Лего.

ОСОБА_4 відвідує садочок.

ОСОБА_2 офіційно не працює. Коштів на утримання дітей відповідач не надає в достатньому розмірі.

Суд першої інстанції, враховуючи матеріальний стан сторін, прийшов до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача 15 000 грн. аліментів на дітей.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1779 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 2218 грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів з 1 січня 2020 роки для дітей до 6 років становить 889,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років -1109 грн.

Відомості про доходи сторін в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Сімейним законодавством передбачено, що аліменти можуть стягуватися у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку особи.

Матеріали справи не містять належний і допустимих доказів зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) сторін на території Галицького району м. Львова.

Позивачем не надано доказів того, що місцем її проживання або перебування є Галицький район м. Львова, що зареєстровано у передбаченому законом порядку.

Згідно з ч. 6-9 ст. 187 ЦПК, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Однак, суд першої інстанції на це уваги не звернув, не перевірив відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування сторін.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим процесуальним законом передбачено підсудність справ за вибором позивача. Відповідно до частини першої статті 28 цього Кодексу позови про стягнення аліментів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , що стверджується наданою позивачем копією паспорта відповідача. Позивач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , про що вона зазначає у всіх документах, наданих суду. Ця обставина також стверджується її паспортом.

Відповідно до Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадяни України, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього Закону України реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно- територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Тому реєстрацію місця проживання чи перебування особи не може замінити наданий позивачем акт від 4 листопада 2019 року про її проживання у Галицькому районі м.Львова.

Доводи про належність відповідачу на праві власності майна у м.Львові не є підтвердженням реєстрації його місця проживання чи перебування у цьому населеному пункті. Окрім того, є встановленим, що відповідач має на праві власності житло не у Галицькому районі м.Львова і за місцем цієї нерухомості він не зареєстрований.

Відтак, належить зробити висновок, що позов міг бути пред`явлений за зареєстрованим місцем проживання сторін - до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області або до Бродівського районного суду Львівської області за вибором позивача.

З встановленого вбачається, що судом першої інстанції відкрито провадження та проведено розгляд справи без дотримання правил територіальної юрисдикції, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Є встановленим, що відповідач не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, йому не вручено копію позовної заяви, не роз`яснено його права. У зв`язку з цим, причина його неявки в судове засідання не може вважатися неповажною. Тобто, умови для заочного розгляду справи відсутні, що виключало розгляд справи у такому порядку. Ці процесуальні порушення призвели у неможливості участі відповідача у розгляді справи, висловленні своєї позиції, надання доказів та реалізацію своїх прав, що суперечить конституційним та конвенційним принципами доступу до правосуддя, а також завданням та основним засадам цивільного судочинства (верховенство права, змагальність сторін).

Відповідно до п.4 частини 1, п.3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставою скасування судового рішення є порушення норм процесуального права, зокрема, коли справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з частиною 1 статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийняте судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідач, який не брав участі в справі, оскільки не був повідомлений про судове засідання, заявив про непідсудність справи Галицькому районному суду м.Львова та подав клопотання про передачу справи за підсудністю при перегляді судом першої інстанції заочного рішення за його заявою. Судом першої інстанції відмовлено у передачі справи ухвалою від 24 червня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (п.5 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції установив, що оскаржуване судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, оскільки це рішення прийняте судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), про що заявив відповідач, який обґрунтовує свою апеляційну скаргу цією підставою.

Оскільки за загальним правилом позови до фізичної особи пред`являються за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що справу належить направити для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, виходячи з того, що позивач не скористалася правом вибору підсудності справи за своїм зареєстрованим у передбаченому законом порядку місцем проживання (м.Броди Львівської області).

На підставі встановленого, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за встановленою підсудністю.

Керуючись: ст. ст. 27, 28, 367, п. 5 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. 378, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2020 року скасувати, справу направити для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 1 жовтня 2020 року.

Головуючий

Судді