Ухвала

від 05.10.2020 по справі 2-124/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/292/20

Номер справи місцевого суду: 2-124/11

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк задоволено частково, ухвалу Ренійського районного суду Одеської області від 16 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24 вересня 2020 року адвокат Саранчук В.С. в інтересах АТ Державний ощадний банк України надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі про розподіл судових витрат.

Під час підготовки до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи без повідомлення та виклику учасників справи, у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку щодо залишення заяви про ухвалення додаткового рішення по даній справі без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок здійснення судом розподілу судових витрат між сторонами.

Зокрема, нормами статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції №9626452316 від 13.08.2019р. АТ Державний ощадний банк України сплатило судовий збір у розмірі 1 921 гривня за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Ренійського районного суду Одеської області від 16 липня 2019 року про залишення без розгляду заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційним судом ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В пункті 37 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року зазначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Отже, за змістом наведених норм закону суд апеляційної інстанції вирішує питання про судові витрати у разі зміни чи скасування судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким спір вирішений по суті.

Так як постановою суду апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції і справа повернута для продовження розгляду, то у суду апеляційної інстанції відсутні законні підстави для ухвалення рішення про стягнення з відповідача коштів (судового збору), що були сплачені позивачем за апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Питання про усі судові витрати по справі, у тому числі і витрати зі сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції має бути вирішення судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору за правилами, встановленими ст. 141 ЦПК України .

З огляду на наведене питання про розподіл судових витрат є передчасним, а тому заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141 , 270 ЦПК України , Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ Ощадбанк про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено: 05 жовтня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік