Рішення

від 14.09.2020 по справі 637/291/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.09.2020

№ 637/291/20

№ 2/637/121/20

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2020 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове про відшкодування збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час використання земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 звернулися до суду із вищевказаним позовом.

Як підставу зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_4 , після смерті якого залишилася земельна ділянка площею 7,6152 га на території Новомиколаївської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Спадкоємцями отримано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька по 1/3 частині вказаної земельної ділянки за кожним.

Вказують, що ТОВ Укрзернопром-Шевченкове у 2019 році використовував належні їм 2/3 частини земельної ділянки за відсутності будь-яких на те правових підстав. Рішенням суду від 02.10.2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05.12.2019 року, за їх позовом стягнуто з ТОВ Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати та проценти в розмірі 11 778,96 грн.; на користь ОСОБА_2 - у розмірі 11 778,96 грн.. Вищезазначені кошти стягнуті за час користування відповідачем належними їм 2/3 частинами земельної ділянки за 2016 - 2018 роки. Вимога про стягнення збитків, завданих позивачам за час невикористання земельної ділянки в 2019 році в межах зазначеної цивільної справи не заявлялася, оскільки у 2019 році строк виплати за користування земельною ділянкою не настав. Враховуючи, що розмір орендної плати, узгоджений договором оренди на 1/3 частину цієї земельної ділянки між ОСОБА_5 та ТОВ Укрзернопром-Шевченкове , становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то розрахунок завданих збитків наступний: 270353,60 грн. х 1/3 частину земельної ділянки х 5 % = 4505,89 грн., кожному позивачу, яка підлягає стягненню.

Вважають, що крім того, підлягають стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами за вищевказаний період, які складають 123,08 грн., кожному з них, надавши відповідний розрахунок.

Отже, позивачі вважають, що з відповідача на їх користь підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 9 257,94 грн., по 4 628,97 грн. кожному, з яких: 4 505,89 грн. - безпідставно набуті кошти за 2019 рік та 123,08 грн. - розмір відсотків, оскільки відповідачем порушено їхнє право на отримання доходу від своєї власності з огляду на те, що ТОВ Укрзернопром-Шевченкове використовував в 2019 році належні їм 2/3 частини земельної ділянки, без правовстановлюючих документів, здійснюючи перешкоди у користуванні належними їм частинами земельної ділянки та завдав збитків, що полягають у неотриманні доходів за час використання земельної ділянки.

У судове засідання позивачі та представник ОСОБА_3 не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних доказів, підтримали позовні вимоги в повному обсязі та наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, про причини неявки не повідомив, в ході судового розгляду надав письмовий відзив на позов, згідно якому позов не визнав. Послався на наступне.

ТОВ Укрзернопром-Шевченкове в 2019 році не використовувало належні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 2/3 частини земельної ділянки, а також не здійснювало жодних перешкод у користуванні позивачами власною земельною ділянкою, а відповідні докази протилежного, відсутні.

Вказують, що позивачі, пославшись на рішення Шевченківського райсуду від 02.10.2019 року, яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного суду від 05.12.2019 року, не зазначили, що їм відмовлено в частині усунення перешкод у здійсненні права власності на землю.

Також вважають, що при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачами для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Проте, позивачами не надано жодних доказів на підтвердження отримання можливих доходів. Відсутній і такий елемент складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, та, в свою чергу, відсутній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки відсутня протиправна поведінка останнього. Крім того, позивачами не зазначено у чому саме полягала протиправна поведінка та вина відповідача в зв`язку з неодержанням ними доходу, який би вони мали отримати, якби кожен з них уклав договір оренди на 1/3 частину земельної ділянки з_іншою особою в 2019 році.

З посиланням на ст.ст. 536, 1048 ЦК України вважають також, що відсутні підстави для нарахування відсотків та просили відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з`ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

На підставі державного акту на право приватної власності Р2 № 772602 ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 7,6152 га, з кадастровим номером: 6325785500:01:002:0103 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новомиколаївської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Згідно свідоцтвам про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить право власності на земельну ділянку площею 7,6152 га з кадастровим номером: 6325785500:01:002:0103 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новомиколаївської сільської ради Шевченківського району Харківської області по 1/3 частині за кожним спадкоємцем /а.с. 11, 12, 13-15/.

Позивачі після прийняття спадщини 11.03.2016 року , після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 договори оренди землі на належні їм частки земельної ділянки не укладали, в тому числі, з ТОВ.

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 152701780 від 15.01.2019 року позивачі є власниками по 1/3 частини земельної ділянки за кадастровим номером 6325785500:01:002:0103, загальною площею 7,6152 га /а.с.13-15/.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області № 637/613/19 від 02.10.2019 року /а.с. 45 - 48/, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05.12.2019 року /а.с. 16 - 22/, стягнуто з ТОВ Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати та проценти в розмірі по 11 778,96 грн., кожному.

Грошові кошти стягнуті за час користування ТОВ Укрзернопром-Шевченкове належними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2/3 частинами земельної ділянки протягом 2016 - 2018 років.

Вимога про стягнення збитків, завданих позивачам за час невикористання земельної ділянки в 2019 році в межах розглянутої цивільної справи не заявлялася, оскільки у 2019 році строк виплати за користування земельною ділянкою за цей рік не настав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди, зареєстрованим відповідно до закону /ч. 5 ст. 126 ЗК України/.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Проте, у відповідності із принципом диспозитивності, визначеним ст. 11 ЦПК України, підстави та предмет позову визначає виключно позивач.

Позивачі, звертаючись до суду із зазначеним позовом, вказують на те, що вони після смерті батька ОСОБА_4 успадкували земельну ділянку, яку без належної правової підстави після закінчення договору оренди, з 2017 року використовує відповідач, що порушує права позивачів на отримання доходу.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-77цс18 від 03 жовтня 2018 року (справа № 629/4628/16-ц).

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між спадкодавцем батьком позивачів та ТОВ, земельну ділянку із кадастровим номером 6325785500:002:0103 використовує (обробляє) інша особа крім ТОВ, будь - яким чином не спростовано це і представником відповідача.

Враховуючи розмір орендної плати у 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, узгоджений договором оренди на 1/3 частину земельної ділянки між ОСОБА_5 та ТОВ Укрзернопром-Шевченкове , а також розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який становить 270 353,60 грн. /а.с. 23/, суд погоджується з розрахунком завданих збитків, здійсненим позивачами, а саме: 270353,60 грн. х 1/3 частину земельної ділянки х 5 % = 4505,89 грн., кожному.

При цьому суд враховує, що у разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України, Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15.

У випадку, коли договором та законом за користування чужими грошовими коштами розмір процентів не встановлений, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України за аналогією повинна застосовуватись ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно з якою, якщо не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України..

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають безпідставно набуті кошти відповідачем за 2019 рік на підставі ст.1212 ЦК України, а також відсотки на суму заборгованості, які складають 123,08 грн., кожному позивачу, що розраховуються за наступною формулою: (Проценти) = (Сума боргу) х (Облікова ставка НБУ (%)) / 100% / 365 днів х (Кількість днів), а саме:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Відсотки 01.01.2020 30.01.2020 30 4505,89 13,5 13,5 50,00 31.01.2020 12.03.2020 42 4505,89 11 11 57,03 13.03.2020 25.03.2020 13 4505,89 10 10 16,05 123,08

Отже, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 9 257,94 грн., по 4 628,97 грн. кожному, з яких: 4 505,89 грн. - безпідставно набуті кошти за 2019 рік та 123,08 грн. - розмір відсотків.

Позовні вимоги заявлені про стягнення процентів за користування грошовими коштами, а не про стягнення пені. Дійсно зі змісту позовних вимог і обгрунтування іх нормами матеріального права ( ст. 1048 ЦК України) вбачається, що позивачі просили стягнути проценти за користування грошовими коштами, а не пеню, хоча при цьому, навівши в таблицях розрахунки, в назві над таблицями зазначили розмір пені , тоді як в самих таблицях наведений розрахунок процентів. Отже, зазначення в назві розмір пені , суд вважає опискою.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-83, 89, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 8, 16, 22, 319, 321, 536, 611, 623, 625, 1212, 1048, Цивільного кодексу України, ст.ст. 152, 158, 206 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України Про оренду землі , -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 628,97 грн., як безпідставно набуті кошти за користування у 2019 році земельною ділянкою площею 7,6152 га, кадастровий номер: 6325785500:01:002:0103, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 1/3 частини якої на праві власності належить ОСОБА_1 , з яких: 4 505,89 грн. - безпідставно набуті кошти за 2019 рік; 123,08 грн. - розмір відсотків.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрзернопром-Шевченкове на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4 628,97 грн., як безпідставно набуті кошти за користування у 2019 році земельною ділянкою площею 7,6152 га, кадастровий номер: 6325785500:01:002:0103, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 1/3 частини якої на праві власності належить ОСОБА_2 , з яких: 4 505,89 грн. - безпідставно набуті кошти за 2019 рік; 123,08 грн. - розмір відсотків.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

Н.І.Островська