Ухвала

від 08.04.2010 по справі

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції – суддя Смішлива Т.В.              

Доповідач  –  суддя Сухарьок М.Г.                                                                      

    ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                         УХВАЛА

                           Іменем України

08 квітня 2010 року                                                        м. Донецьк    

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г.,  суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.  

при секретарі Чеплигіні П.І.,

сторони в судове засідання не з*явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

в м. Луганську      

на постанову                  

Луганського окружного адміністративного суду

від

03 серпня 2009 року  

по справі

№ 2а-24080/09/1270

за позовом

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

в м. Луганську  

до

третя особа

Приватного підприємства «ЛІНАКС-ПЛЮС»

Начальник Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради – державний реєстратор

про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної особи, -

                          ВСТАНОВИЛА:

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «ЛІНАКС-ПЛЮС» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної особи.  

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 р. позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську  задоволені частково, припинено юридичну особу відповідача, в задоволенні решти вимог відмовлено.

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську  (надалі – ДПІ) подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» (ідентифікаційний код 34641784) є юридичною особою, зареєстровано 05.10.2006 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР), реєстраційний номер 13821020000009753.(а.с.4).  ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» взято на облік як платника податків та зареєстровано 06.10.06 року за № 261 у Ленінській МДПІ у м. Луганську відповідно до довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську про взяття на облік платника податків.

Судом першої інстанції на підставі доказів, наявних в матеріалах справи встановлено, що ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» за адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться, про що свідчить запис № 1 5821430005009753  від 27.01.2009 року, зроблений державним реєстратором до ЄДР про відсутність юридичної особи ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» за вказаним її місцезнаходженням (а.с.4-6).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 755-ІУ підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів, з огляду на встановлені у справі обставини вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про припинення юридичної особи.  

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС», колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 2 статті 38 Закону № 755-ІУ передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, у тому числі і визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» відповідно до статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» зареєстровано як платник податку на додану вартість в Ленінській МДПІ у м. Луганську та має свідоцтво платника податку на додану вартість №17333223, індивідуальний податковий номер - 346417812362.(а.с.13). Реєстрація ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» як платника податку на додану вартість не анульована. Отже, ПП «ЛІНАКС-ПЛЮС» станом на день розгляду справи є платником податку на додану вартість в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Випадки та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлені пунктом 9.8. статті 9 Закону "Про податок на додану вартість» та пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі - Положення).

Відповідно до п.9.1 Закону України "Про податок на додану вартість» Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Відповідно до п. 9.3. вказаного Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Пунктом 9.5. Закону України "Про податок на додану вартість» передбачено, що заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Отже, органами, які здійснюють реєстрацію платника податку на додану вартість є податкові органи, що прямо передбачено нормами Закону України "Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 9.8. вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, прямо встановлених Законом.

Отже, при наявності підстав, передбачених п.9.8. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість», Ленінська МДПІ у м. Луганську має право самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, тому в цій частині права та інтереси позивача не є порушеними, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення позовних вимог щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

  Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                      УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську  - залишити без задоволення.    

 Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року по  адміністративній справі № 2а–24080/09/1270  -  залишити без змін.

Ухвала проголошена у судовому засіданні 08 квітня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України безпосередньо  протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:                                    

Судді: