Постанова

від 21.09.2020 по справі 910/6437/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа№ 910/6437/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Калатай Н.Ф.

За участі секретаря судового засідання Нікітенко А.В.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ»

на ухвалуГосподарського суду міста Києва

від 25.05.2020

у справі№ 910/6437/20 (суддя Гулевець О.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ»

про вжиття заходів забезпечення позову

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ»

доАкціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ»

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Хілл Корпорейшн-Юкрейн»

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРОЛ»

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАЗ ОІЛ»

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення.

Крім того, до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Зупинення проведення процедур закупівель, оголошених Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в електронній системі Prozorro за ідентифікаторами №UA-2019-12-19-000033-a та № UA-2019-12-19-000033-b;

2. Заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедур закупівель, оголошених в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами №UА-2019-12-19-000033-а та №UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно:

- проводити електронний аукціон;

- здійснювати подальші оцінку і розгляд тендерних пропозицій учасників;

- оголошувати результати розгляду і оцінки тендерних пропозицій;

- визначати переможців зазначених процедур;

- приймати рішення про намір укласти договори про закупівлю та публікувати повідомлення про такі рішення;

- укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів;

- оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;

- виконувати договори, за результатами даних процедур закупівель.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/6437/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРУМ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову у справі №910/6437/20 вжито заходи забезпечення позову.

Заборонено Акціонерному товариству Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедур закупівель, оголошених в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами №UА-2019-12-19-000033-а та №UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно: проводити електронний аукціон; здійснювати подальші оцінку і розгляд тендерних пропозицій учасників; оголошувати результати розгляду і оцінки тендерних пропозицій; визначати переможців зазначених процедур; приймати рішення про намір укласти договори про закупівлю та публікувати повідомлення про такі рішення; укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів; оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів; виконувати договори, за результатами даних процедур закупівель.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що процедура відкритих торгів проводиться автоматично електронною системою закупівель, зупинення якої не вбачається можливим, а тому суд відмовляє в частині вимог щодо зупинення проведення процедур закупівель, оголошених Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в електронній системі Prozorro за ідентифікаторами №UA-2019-12-19-000033-a та № UA-2019-12-19-000033-b.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час постановлення ухвали суд першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини справи, послався на неналежні докази та порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Калатай Н.Ф., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ та призначено справу до розгляду на 07.07.2020.

03.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ надійшла заява про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6437/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Калатай Н.Ф., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 прийнято справу №910/6437/20 до провадження у вищезазначеному складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 відкладено розгляд справи на 21.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 відкладено розгляд справи на 08.09.2020.

Наказом Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 №166-К увільнено Ткаченка Б.О. від роботи (виконання посадових обов`язків ) на період перебування у Дарницькому районному у м. Києві військовому комісаріаті 08.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 повідомлено учасників справи №910/6437/20, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ, призначене на 08.09.2020, не відбудеться, розгляд справи №910/6437/20 призначено на 22.09.2020.

Стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20 колегія суддів зазначає наступне.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» про відмову від апеляційної скарги підписана адвокатом Гавриком Антоном Вікторовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КС №8669/10, видане 27.12.2019 на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 27.12.2019 №77).

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що до вказаної заяви було додано копію ордера серія КВ №840604, згідно з яким представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» у Північному апеляційному господарському суді здійснюється адвокатом Гришиною Марією Миколаївною.

Разом із тим, із матеріалів апеляційної скарги апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга була підписана адвокатом Гавриком Антоном Вікторовичем, який здійснює представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» у Північному апеляційному господарському суді на підставі ордеру серія КВ №840606.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Проте, ордер серія КВ №840606, на підставі якого адвокат Гаврик Антон Вікторович здійснює представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» у Північному апеляційному господарському суді, з урахуванням вимог пункту 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, не містить обов`язкової вказівки на звороті ордера про наявність або відсутність обмеження правомочності адвоката, встановленої угодою про надання правової допомоги, а тому суд не може достовірно встановити наявність у Гаврика Антона Вікторовича як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» у даній справі повноважень на відмову від апеляційної скарги, у зв`язку із чим апеляційний суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КОРНЕТ ХОЛДІНГ про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20.

Позиції учасників справи

Представники учасників справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Інші учасники справи свою позицію щодо змісту і вимог апеляційної скарги не висловили, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк не подали.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість апеляційного перегляду справи за відсутності представників учасників справи у судовому засіданні.

Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після відкриття провадження у справі заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

При цьому, підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник.

Необхідність звернення до суду позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову обумовлена тим, що заявник приймає участь у відкритих торгах на закупівлю товару: 09210000-4 - Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), що оголошені Філією «Центр забезпечення виробництва «АТ «Українська залізниця» в електронній системі закупівель за ідентифікаторами № UA-2019-12-19-000033-а та № UA-2019-12-19-000033-b.

Проте, заявник вважає, що вказані процедури закупівель проводяться з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що порушує права заявника, як учасника цих процедур, а тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання незаконними рішень Тендерного комітету Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо недопущення тендерних пропозицій ТОВ «ТОРУМ» до аукціону, зобов`язання допустити пропозиції до аукціону, визнати незаконним та скасувати рішення Тендерного комітету щодо допуску до аукціонів тендерних пропозицій ТОВ «НВП «Хілл- Корпорейншн Юкрейн» та ТОВ «Корнет Холдінг» та доповнення рішеньув частині включення всіх необхідних підстав для не допущення до аукціону ТОВ «Міроіл» та ТОВ «Араз Оіл».

При цьому, заявник стверджує, що у разі задоволення позовних вимог, права та законні інтереси позивача не зможуть бути відновлені, оскільки проведення оскаржуваних процедур на даний час триває та до винесення рішення по суті, за вказаними процедурами буде проведено аукціон, проведено оцінку пропозицій, визначено переможців, прийнято рішення про укладення договір та укладено відповідні договори, що повністю позбавить позивача можливості відновити свої порушені права та прийняти участь у аукціоні, а у разі перемоги укласти договори та отримати прибуток.

Так, суд зазначає, що у цій справі позивачем заявлені позовні вимоги про визнання незаконними рішень Тендерного комітету Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця», оформлені протоколами розгляду тендерних пропозицій від 24.04.2020 за процедурами закупівлі №UА-2019-12-19-000033-а та №UА-2019-12-19-000033-b, а тому для можливості прийняття участі у спірних процедурах закупівлі, оскільки подання позову не зупиняє процедур закупівлі, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника, що останній може втратити можливість прийняти участь у торгах, а у разі перемоги укласти договори та отримати прибуток.

Отже, у випадку невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» вчиняти дії та приймати рішення спрямовані на продовження процедур закупівель, останні будуть продовжені та проведені, що призведе до неможливості відновлення прав та інтересів позивача.

Окрім того, судом взято до уваги, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, зберігає баланс інтересів сторін, враховуючи, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог, сторони не будуть позбавлені можливості в подальшому вчиняти дії щодо оформлення результатів торгів у належному порядку. Також, обраний позивачем захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а має тимчасові обмеження для створення належних умов для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Між вказаними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв`язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття такого заходу.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника, врахувавши наведені вище обставини, а також предмет позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на продовження процедур закупівель, оголошених в електронній системі Рrozorro за ідентифікаторами №UА-2019-12-19-000033-а та №UА-2019-12-19-000033-b, у тому числі, але не виключно:

- проводити електронний аукціон;

- здійснювати подальші оцінку і розгляд тендерних пропозицій учасників;

- оголошувати результати розгляду і оцінки тендерних пропозицій;

- визначати переможців зазначених процедур;

- приймати рішення про намір укласти договори про закупівлю та публікувати повідомлення про такі рішення;

- укладати договори про закупівлю за результатами зазначених процедур та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення таких договорів;

- оприлюднювати інформацію про укладення відповідних договорів;

- виконувати договори, за результатами даних процедур закупівель.

Проте, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову помилковим з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись а якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 908/1310/19).

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вживаючи заходи забезпечення позову, місцевий господарський суд мав на меті запобігання можливим потенційним порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, враховуючи, що їх невжиття могло фактично унеможливити захист порушених прав та інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що заборона відповідачу вчиняти будь-які дії на проведення процедур закупівлі призводить до блокування господарської діяльності останнього та є неспівмірним, що порушує збалансованість інтересів сторін у даній справі.

При цьому колегія суддів бере також до уваги доводи відповідача про те, що метою діяльності АТ "Укрзалізниця" є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах та послугах, що виконує та надає АТ "Укрзалізниця", забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, а також створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі.

Крім того, відповідач є відокремленим підрозділом, що здійснює діяльність щодо забезпечення потреб залізниці матеріально-технічними ресурсами (у тому числі паливно-мастильними матеріалами), надання послуг (у тому числі з організації та здійснення централізованої закупівлі матеріально-технічних ресурсів та укладення договорів на їх постачання), забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту України. При цьому, продукція (товари), закупівлю якої здійснює філія на виконання планів АТ "Укрзалізниця", є стратегічно важливою для залізничного транспорту України та потребує значних фінансових витрат.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/13658/19. У наведеній постанові суд касаційної інстанції дійшов також висновків, що питання вчасного забезпечення відповідачем (АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця") АТ "Укрзалізниця" матеріально-технічними ресурсами пов`язане із безпекою руху на залізничному транспорті, тому зупинення процедур закупівель (оливи моторної для дизельних двигунів) внаслідок вжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для АТ "Укрзалізниця", яке є підприємством державного сектору економіки, безперебійна робота якого має значення для суспільства.

Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги господарського процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, встановивши, що відносно відповідача існує можливість настання негативних наслідків у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом передчасно вжито заходи забезпечення позову у справі №910/6437/20, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню частково, а заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову - залишенню без задоволення повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для її скасування частково.

У зв`язку з частковим скасуванням ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕТ ХОЛДІНГ» задовольнити частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/6437/20 скасувати в частині задоволених вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ» про забезпечення позову у справі №910/6437/20.

3. Прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ» про забезпечення позову у справі №910/6437/20.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/6437/20 залишити без змін.

5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/6437/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 05.10.2020 у звязку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці

Головуючий суддяБ.О. Ткаченко

СуддіО.М. Гаврилюк

Н.Ф. Калатай