Постанова

від 29.09.2020 по справі 915/2184/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Справа№ 915/2184/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Поляк О.І.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 29.09.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі № 915/2184/19 (суддя Привалов А. І., повний текст ухвали складено та підписано 13.07.2020)

за позовом Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича

до Миколаївської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Єланецька районна державна адміністрація Миколаївської області

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19 позов Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Булуй Михайло Васильович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, прийнята через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасована.

Також зазначає, що на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів у скаржника, останнім 29.05.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду спрямовані витребувані судом документи, а також зазначає, що 31.05.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду спрямоване клопотання про відкладення розгляду справи та 08.07.2020 продубльовано аналогічне клопотання.

19.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Поляк О. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 03.09.2020 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19 та призначено до розгляду на 29.09.2020.

19.09.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.

В судове засідання 29.09.2020 сторони своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 прийнято справу № 915/2184/19 до провадження та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2020 та зобов`язано позивача надати суду:

- докази сплати орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди із зазначенням періодів та сум, які були сплачені;

- довідку податкового органу на підтвердження належного виконання умов договору оренди земельної ділянки від 24.11.2003 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів із зазначенням періодів та сум, які були сплачені;

- належні та допустимі докази на підтвердження користування спірною земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності та отримання від такої діяльності прибутку;

- докази направлення відповідачу проекту додаткової угоди щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- докази надіслання витребуваних судом доказів на адресу інших учасників справи.

Представник позивача в судове засідання 04.06.2020 не з`явився без поважних причин, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання, документи на виконання вимог ухвали суду не надав.

Ухвалою-повідомленням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 повідомлено позивача про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2020 та повторно зобов`язано його надати суду:

- докази сплати орендної плати за користування земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди із зазначенням періодів та сум, які були сплачені;

- довідку податкового органу на підтвердження належного виконання умов договору оренди земельної ділянки від 24.11.2003 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів із зазначенням періодів та сум, які були сплачені;

- належні та допустимі докази на підтвердження користування спірною земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності та отримання від такої діяльності прибутку;

- докази направлення відповідачу проекту додаткової угоди щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- докази надіслання витребуваних судом доказів на адресу інших учасників справи.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2020 повторно не з`явився без поважних причин, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання, документи на виконання вимог ухвали суду не надав і не надіслав.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про залишенню без розгляду позовної заяви Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що неподання витребуваних судом документів, а також неявка представника позивача в підготовче засідання перешкоджають подальшому розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що представник позивача двічі не з`являвся в судові засідання до суду першої інстанції, хоча явку представників сторін суд визнав обов`язковою, відсутність в матеріалах справи заяв з боку позивача про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних судом документів, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про те, що позовна заява Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 в якій зазначено, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Щодо посилань скаржника, що останнім 29.05.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду спрямовані витребувані судом документи, а також зазначає, що 31.05.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду спрямоване клопотання про відкладення розгляду справи та 08.07.2020 продубльовано аналогічне клопотання, судовою колегією залишаються поза увагою, оскільки вказані клопотання не містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Булуя Михайла Васильовича - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року у справі №915/2184/19 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 915/2184/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.10.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.І. Поляк