Постанова

від 06.10.2020 по справі 911/2683/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 911/2683/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Довбні А.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 (повний текст рішення складено 17.01.2020)

у справі № 911/2683/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницький обласний пивзавод"

до Дочірнього підприємства "Рітейл Вест"

про стягнення 160 340,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 Приватне акціонерне товариство "Хмельницький обласний пивзавод" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" про стягнення 160 340,82 грн., з яких 100 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 60 340,82 грн. пені.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №68/16 від 11.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2020 позов задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" на користь Приватного акціонерного товариства "Хмельницький обласний пивзавод" 100 000,00 грн. основного боргу, 60 340,82 грн. пені, 2 405,11 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 18.02.2020 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі:

- надані позивачем видаткові накладні оформлені неналежним чином, оскільки з тексту видаткових накладних неможливо становити (ідентифікувати) осіб, які їх підписали (відсутні прізвища, ім`я, по батькові, посада, повноваження осіб на підписання такого роду документів (відсутнє посилання на довіреність та відсутні копії довіреностей на отримання даного виду товару для підприємства або інших документів на підтвердження повноважень)), відсутня печатка боржника (прямокутний штемпель не є печаткою підприємства для засвідчення здійснення його господарської діяльності);

- з видаткових накладних не вбачається за можливе ідентифікувати особу представника покупця, так як наявний лише підпис та нерозбірливо написано прізвище, неможливо встановити повноваження особи, яка отримала товар, оскільки відсутня посада, та будь - який документ на підтвердження повноважень;

- акт перевірки розрахунків, наданий позивачем, не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не є доказом визнання відповідачем боргу;

- відповідачем було сплачено позивачу кошти по спірному договору на умовах передплати;

- твердження позивача, що за період з 01.09.2017 по 21.10.2019 останнім поставлено товар на загальну суму 1 279 892,40 грн., не підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, оскільки за розрахунком відповідача до матеріалів справи позивачем долучено 145 видаткових накладних на загальну суму 1 268 941,20 грн.;

- позивач не довів здійснення поставки товару та наявності боргу, нарахована позивачем пеня є безпідставною, оскільки нарахована на неіснуючий борг;

- в порушення п. 6 ст. 232 ГК України пеня нарахована більше ніж за шість місяців.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 справу №911/2683/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів надсилання копії апеляційної скарги Приватному акціонерному товариству "Хмельницький обласний пивзавод" листом з описом вкладення.

20.02.2020 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази оплати 3 607,66 грн. судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги Приватному акціонерному товариству "Хмельницький обласний пивзавод" листом з описом вкладення.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 справу №911/2683/19 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_1, судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 у справі №911/2683/19 відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2020 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Хмельницький обласний пивзавод" та Дочірнім підприємством "Рітейл Вест" укладено договір поставки №68/16, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передати пиво, а покупець зобов`язується оплачувати цей товар та своєчасно отримувати його на умовах передбачених даним договором (п.1.1 договору);

- кількість товару визначається в замовленні, що подається покупцем на кожну партію товару по узгодженню з можливостями постачальника (п. 2.2 договору);

- покупець оплачує товар за цінами, що встановлюються та змінюються постачальником час від часу з урахуванням власних виробничих затрат, кон ?юктури ринку та змін чинного законодавства (п.4.1 договору);

- ціна на окрему партію товару, вартість та кількість тари вказується постачальником в накладних, що є невід`ємною частиною цього договору. Факт приймання покупцем від постачальника товару означає згоду з запропонованою ціною, кількістю та асортиментом товару (п.4.2 договору);

- розрахунки за кожну партію товару здійснюються в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника попередньо або протягом 7 днів з моменту передачі товару (п.4.3 договору);

- приймання-здача товару здійснюється у пункті одержання товару покупцем. Товар передається постачальником представнику покупця при пред`явленні оформленої довіреності, що уповноважує такого представника одержати товар і підписати накладну (п.6.1 договору);

- за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.7.1 договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами в день, зазначений на початку договору і діє до 31.12.2016. В частині зобов`язання покупця щодо оплати товару, повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, нарахування штрафних санкцій цей договір діє до повного виконання зазначених зобов`язань. У разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 10 днів до його закінчення, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік. За невиконання умов договору постачальник має право в односторонньому порядку переглянути умови співпраці або розірвати договір (п.8.1 договору);

12.12.2016 між ДП "Рітейл Вест" та ПрАТ "Хмельницький обласний пивзавод" укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №68/16 від 11.07.2016, відповідно до умов якої сторони погодили у абзаці першому слова "публічне акціонерне товариство "Хмельницький обласний пивзавод" замінити словами "приватне акціонерне товариство "Хмельницький обласний пивзавод", а також внести зміни до розділу договору "Юридичні адреси сторін".

За твердженнями позивача, на виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 279 892,40 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних:

1) Видаткова накладна №А-27998 від 19.09.2017 на суму 3 348,00 грн.;

2) Видаткова накладна №А -28792 від 10.10.2017 на суму 1 674,00 грн.;

3) Видаткова накладна №А-29121 від 18.10.2017 на суму 1 674,00 грн.;

4) Видаткова накладна №А-29330 від 24.10.2017 на суму 1 674,00 грн.;

5) Видаткова накладна №А-29585 від 31.10.2017 на суму 1 674,00 грн.;

6) Видаткова накладна №А-29885 від 08.11.2017 на суму 1 116,00 грн.;

7) Видаткова накладна №А-30138 від 15.11.2017 на суму 1 116,00 грн.;

8) Видаткова накладна №А-30308 від 20.11.2017 на суму 1 116,00 грн.;

9) Видаткова накладна №А-30544 від 27.11.2017 на суму 1 860,00 грн.;

10) Видаткова накладна №А-30763 від 04.12.2017 на суму 2 232,00 грн.;

11) Видаткова накладна №А-31041 від 11.12.2017 на суму 2 232,00 грн.;

12) Видаткова накладна №А-31279 від 18.12.2017 на суму 2 232,00 грн.;

13) Видаткова накладна №А-31515 від 23.12.2017 на суму 1 116,00 грн.;

14) Видаткова накладна №А-31558 від 26.12.2017 на суму 2 232,00 грн.

15) Видаткова накладна №А-31773 від 30.12.2017 на суму 2 232,00 грн.;

16) Видаткова накладна №А-00111 від 05.01.2018 на суму 2 232,00 грн.;

17) Видаткова накладна №А-00373 від 15.01.2018 на суму 3 499,20 грн.;

18) Видаткова накладна №А-00244 від 10.01.2018 на суму 3 348,00 грн.;

19) Видаткова накладна №А-00815 від 29.01.2018 на суму 2 332,80 грн.;

20) Видаткова накладна №А-00650 від 23.01.2018 на суму 2 332,80 грн.;

21) Видаткова накладна №А-00991 від 02.02.2018 на суму 2 332,80 грн.;

22) Видаткова накладна №А-01209 від 08.02.2018 на суму 2 332,80 грн.;

23) Видаткова накладна №А-01405 від 13.02.2018 на суму 2 332,80 грн.;

24) Видаткова накладна №А-01512 від 16.02.2018 на суму 2 332,80 грн.;

25) Видаткова накладна №А-01654 від 20.02.2018 на суму 2 332,80 грн.;

26) Видаткова накладна №А-01826 від 26.02.2018 на суму 3 499,20 грн.;

27) Видаткова накладна №А-02258 від 12.03.2018 на суму 3 499,20 грн.;

28) Видаткова накладна №А-02095 від 06.03.2018 на суму 3 499,20 грн.;

29) Видаткова накладна №А-02537 від 19.03.2018 на суму 1 166,40 грн.;

30) Видаткова накладна №А-02561 від 20.03.2018 на суму 2 332,80 грн.;

31) Видаткова накладна №А-02751 від 26.03.2018 на суму 3 499,20 грн.;

32) Видаткова накладна №А-02948 від 30.03.2018 на суму 3 499,20 грн.;

33) Видаткова накладна №А-03081 від 03.04.2018 на суму 5 248,80 грн.;

34) Видаткова накладна №А-03257 від 06.04.2018 на суму 2 624,40 грн.;

35) Видаткова накладна №А-03366 від 10.04.2018 на суму 3 499,20 грн.;

36) Видаткова накладна №А-03693 від 16.04.2018 на суму 3 499,20 грн.;

37) Видаткова накладна №А-03871 від 19.04.2018 на суму 5 248,80 грн.;

38) Видаткова накладна №А-04147 від 25.04.2018 на суму 6 998,40 грн.;

39) Видаткова накладна №А-04432 від 02.05.2018 на суму 6 998,40 грн.;

40) Видаткова накладна №А-04634 від 02.05.2018 на суму 6 998,40 грн.;

41) Видаткова накладна №А-05177 від 15.05.2018 на суму 6 998,40 грн.;

42) Видаткова накладна №А-05714 від 15.05.2018 на суму 6 998,40 грн.;

43) Видаткова накладна №А-06287 від 05.06.2018 на суму 6 998,40 грн.;

44) Видаткова накладна №А-06009 від 31.05.2018 на суму 6 998,40 грн.;

45) Видаткова накладна №А-06567 від 11.06.2018 на суму 6 998,40 грн.;

46) Видаткова накладна №А-07185 від 21.06.2018 на суму 10 497,60 грн.;

47) Видаткова накладна №А-07659 від 02.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

48) Видаткова накладна №А-07934 від 06.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

49) Видаткова накладна №А-08292 від 13.07.2018 на суму 3 650,40 грн.;

50) Видаткова накладна №А-08115 від 10.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

51) Видаткова накладна №А-08696 від 20.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

52) Видаткова накладна №А-08560 від 18.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

53) Видаткова накладна №А-09084 від 30.07.2018 на суму 10 951,20 грн.;

54) Видаткова накладна №А-08837 від 24.07.2018 на суму 7 300,80 грн.;

55) Видаткова накладна №А-009505 від 06.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

56) Видаткова накладна №А-09396 від 03.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

57) Видаткова накладна №А-09927 від 13.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

58) Видаткова накладна №А-09756 від 09.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

59) Видаткова накладна №А-10099 від 15.08.2018 на суму 18 252,00 грн.;

60) Видаткова накладна №А-10022 від 14.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

61) Видаткова накладна №А-10391 від 21.08.2018 на суму 18 252,00 грн.;

62) Видаткова накладна №А-10602 від 24.08.2018 на суму 10 951,20 грн.;

63) Видаткова накладна №А-10806 від 29.08.2018 на суму 14 601,60 грн.;

64) Видаткова накладна №А-11094 від 04.09.2018 на суму 14 601,60 грн.;

65) Видаткова накладна №А-11270 від 07.09.2018 на суму 7 300,80 грн.;

66) Видаткова накладна №А-11496 від 13.09.2018 на суму 14 601,60 грн.;

67) Видаткова накладна №А-12145 від 28.09.2018 на суму 7 300,80 грн.;

68) Видаткова накладна №А-11781 від 19.09.2018 на суму 14 601,60 грн.;

69) Видаткова накладна №А-12588 від 10.10.2018 на суму 3 650,40 грн.;

70) Видаткова накладна №А-12361 від 04.10.2018 на суму 10 951,20 грн.;

71) Видаткова накладна №А-12679 від 12.10.2018 на суму 7 300,80 грн.;

72) Видаткова накладна №А-12623 від 11.10.2018 на суму 7 300,80 грн.;

73) Видаткова накладна №А-12858 від 17.10.2018 на суму 10 951,20 грн.;

74) Видаткова накладна №А-12978 від 19.10.2018 на суму 3 650,40 грн.;

75) Видаткова накладна №А-13343 від 30.10.2018 на суму 10 951,20 грн.;

76) Видаткова накладна №А-13185 від 25.10.2018 на суму 10 951,20 грн.;

77) Видаткова накладна №А-13572 від 05.11.2018 на суму 10 951,20 грн.;

78) Видаткова накладна №А-13777 від 09.11.2018 на суму 7 300,80 грн.;

79) Видаткова накладна №А-14162 від 21.11.2018 на суму 10 951,20 грн.;

80) Видаткова накладна №А-13940 від 14.11.2018 на суму 10 951,20 грн.;

81) Видаткова накладна №А-14331 від 27.11.2018 на суму 10 951,20 грн.;

82) Видаткова накладна №А-14586 від 05.12.2018 на суму 10 951,20 грн.;

83) Видаткова накладна №А-15083 від 19.12.2018 на суму 10 951,20 грн.;

84) Видаткова накладна №А-14842 від 12.12.2018 на суму 10 951,20 грн.;

85) Видаткова накладна №А-15486 від 31.12.2018 на суму 10 951,20 грн.;

86) Видаткова накладна №А-15272 від 26.12.2018 на суму 14 601,60 грн.;

87) Видаткова накладна №А-15617 від 08.01.2019 на суму 11 599,20 грн.;

88) Видаткова накладна №А-15830 від 15.01.2019 на суму 11 599,20 грн.;

89) Видаткова накладна №А-16105 від 23.01.2019 на суму 11 599,20 грн.;

90) Видаткова накладна №А-16316 від 30.01.2019 на суму 11 599,20 грн.;

91) Видаткова накладна №А-16444 від 04.02.2019 на суму 11 599,20 грн.;

92) Видаткова накладна №А-16700 від 11.02.2019 на суму 11 599,20 грн.;

93) Видаткова накладна №А-17174 від 25.02.2019 на суму 11 599,20 грн.;

94) Видаткова накладна №А-16955 від 18.02.2019 на суму 11 599,20 грн.;

95) Видаткова накладна №А-17324 від 28.02.2019 на суму 11 599,20 грн.;

96) Видаткова накладна №А-17583 від 07.03.2019 на суму 12 571,20 грн.;

97) Видаткова накладна №А-17862 від 15.03.2019 на суму 8 380,80 грн.;

98) Видаткова накладна №А-17731 від 12.03.2019 на суму 8 380,80 грн.;

99) Видаткова накладна №А-18227 від 26.03.2019 на суму 8 380,80 грн.;

100) Видаткова накладна №А-18093 від 22.03.2019 на суму 8 380,80 грн.;

101) Видаткова накладна №А-18738 від 09.04.2019 на суму 12 571,20 грн.;

102) Видаткова накладна №А-18462 від 02.04.2019 на суму 12 571,20 грн.;

103) Видаткова накладна №А-19062 від 17.04.2019 на суму 8 380,80 грн.;

104) Видаткова накладна №А-18831 від 11.04.2019 на суму 8 380,80 грн.;

105) Видаткова накладна №А-19401 від 25.04.2019 на суму 12 571,20 грн.;

106) Видаткова накладна №А-19224 від 22.04.2019 на суму 16 761,60 грн.;

107) Видаткова накладна №А-19998 від 10.05.2019 на суму 8 380,80 грн.;

108) Видаткова накладна №А-19792 від 06.05.2019 на суму 12 571,20 грн.;

109) Видаткова накладна №А-20520 від 22.05.2019 на суму 12 571,20 грн.;

110) Видаткова накладна №А-20131 від 14.05.2019 на суму 12 571,20 грн.;

111) Видаткова накладна №А-20636 від 24.05.2019 на суму 4 190,40 грн.;

112) Видаткова накладна №А-20856 від 29.05.2019 на суму 16 761,60 грн.;

113) Видаткова накладна №А-21534 від 11.06.2019 на суму 16 761,60 грн.;

114) Видаткова накладна №А-21269 від 06.06.2019 на суму 12 571,20 грн.;

115) Видаткова накладна №А-21932 від 18.06.2019 на суму 16 761,60 грн.;

116) Видаткова накладна №А-21771 від 14.06.2019 на суму 16 761,60 грн.;

117) Видаткова накладна №А-22203 від 21.06.2019 на суму 8 380,80 грн.;

118) Видаткова накладна №А-22368 від 25.06.2019 на суму 16 761,60 грн.;

119) Видаткова накладна №А-22496 від 27.06.2019 на суму 8 380,80 грн.;

120) Видаткова накладна №А-22803 від 03.07.2019 на суму 16 761,60 грн.;

121) Видаткова накладна №А-23106 від 09.07.2019 на суму 16 761,60 грн.;

122) Видаткова накладна №А-22949 від 05.07.2019 на суму 8 380,80 грн.;

123) Видаткова накладна №А-23554 від 18.07.2019 на суму 16 761,60 грн.;

124) Видаткова накладна №А-23262 від 12.07.2019 на суму 12 571,20 грн.;

125) Видаткова накладна №А-23929 від 26.07.2019 на суму 8 380,80 грн.;

126) Видаткова накладна №А-23760 від 23.07.2019 на суму 12 571,20 грн.;

127) Видаткова накладна №А-24028 від 29.07.2019 на суму 16 761,60 грн.;

128) Видаткова накладна №А-24329 від 02.08.2019 на суму 12 571,20 грн.;

129) Видаткова накладна №А-24666 від 09.08.2019 на суму 12 571,20 грн.;

130) Видаткова накладна №А-24498 від 06.08.2019 на суму 12 571,20 грн.;

131) Видаткова накладна №А-24959 від 15.08.2019 на суму 20 952,00 грн.;

132) Видаткова накладна №А-24819 від 13.08.2019 на суму 16 761,60 грн.;

133) Видаткова накладна №А-25331 від 22.08.2019 на суму 13 867,20 грн.;

134) Видаткова накладна №А-25273 від 21.08.2019 на суму 9 244,80 грн.;

135) Видаткова накладна №А-25753 від 30.08.2019 на суму 13 867,20 грн.;

136) Видаткова накладна №А-25567 від 27.08.2019 на суму 13 867,20 грн.;

137) Видаткова накладна №А-25916 від 03.09.2019 на суму 13 867,20 грн.;

138) Видаткова накладна №А-26034 від 05.09.2019 на суму 18 489,60 грн.;

139) Видаткова накладна №А-26556 від 17.09.2019 на суму 9 244, 80 грн.;

140) Видаткова накладна №А-26439 від 13.09.2019 на суму 9 244,80 грн.;

141) Видаткова накладна №А-26974 від 26.09.2019 на суму 9 244,80 грн.;

142) Видаткова накладна №А-26767 від 20.09.2019 на суму 13 867,20 грн.;

143) Видаткова накладна №А-27313 від 04.10.2019 на суму 2 311,20 грн.;

144) Видаткова накладна №А-27457 від 09.10.2019 на суму 4 622,40 грн.;

145) Видаткова накладна №А-27557 від 11.10.2019 на суму 4 622,40 грн.;

146) Видаткова накладна №А-27812 від 17.10.2019 на суму 4 622,40 грн.;

За твердженнями відповідача, позивач за період з 01.09.2017 по 21.10.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 268 941,20 грн., а не на 1 279 892,40 грн. Відповідач вказує, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, видаткові накладні належним чином не оформлені, оскільки з тексту видаткових накладних неможливо встановити осіб, які їх підписали, та відсутні печатки дочірнього підприємства "Рітейл Вест".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно акту звірки розрахунків між ДП "Рітейл Вест" та ПрАТ "Хмельницький обласний пивзавод" по спірному договору станом на 01.09.2017 сальдо на користь позивача становило 680, 70 грн. (а.с. 19, т. 1).

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 279 892,40 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних (а.с. 24-98, т.1).

Доводи відповідача про те, що позивач за період з 01.09.2017 по 21.10.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 268 941,20 грн., а не на 1 279 892,40 грн. є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Крім того, відповідачем не конкретизовано, по яким саме видатковим накладним позивачем було поставлено товар на меншу суму.

Доводи відповідача про те, що відсутні належні докази здійснення поставки товару, видаткові накладні належним чином не оформлені, оскільки з тексту видаткових накладних неможливо встановити осіб, які їх підписали, та відсутні печатки дочірнього підприємства "Рітейл Вест", є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні містять назву та дату складення документа, назву підприємства, від імені якого складено документ; підписи сторін, що засвідчили здійснення господарських операцій по поставці товару між сторонами. Видаткові накладні засвідчені печатками товариств та в повній мірі розкривають зміст та обсяг проведених операцій.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів передбачений і в п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 п. 2 згаданого Положення унормовано, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

При цьому, як зазначено в ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

Суд першої інстанції дослідив наявні в матеріалах справи видаткові накладні та вірно встановив, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості, достатні для встановлення змісту господарської операції та достовірної ідентифікації відповідача як особи, яка отримала товар за вказаними накладними, а тому були прийняті в якості належних доказів отримання відповідачем товару, визначеного цими накладними та на суму, що в них зазначена.

Доводи відповідача щодо відсутності на видаткових накладних печатки підприємства відповідача спростовуються нормами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", згідно із якою печатка не є обов`язковим реквізитом.

Колегія суддів враховує, що неістотні недоліки в наявних в матеріалах справи документах, що містять відомості про господарську операцію (в видаткових накладних як первинних документах), зокрема відсутність зазначення посади, інколи прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, завіреного печаткою покупця, що дає змогу ідентифікувати особу, яка приймала товар, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, зокрема актами звірки, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару господарських товариств.

Недоліки, наявні в оформленні накладних, не впливають на розуміння змісту та обсягу господарських операцій, що відбулися між сторонами. Водночас, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та посвідчення накладної печаткою товариства фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №910/14371/18.

До того ж, відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за наявності інших первинних документів (видаткових накладних), що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не можуть заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №908/181/17.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач оплатив позивачу лише частину вартості поставленого товару, в розмірі 790 515,74 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською довідкою за період з 01.09.2017 по 30.09.2019.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар у повному обсязі, згідно вище перерахованих видаткових накладних, суду не подано.

Згідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору поставки №68/16 від 11.07.2016 сторони погодили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника попередньо або протягом 7 днів з моменту передачі товару (п.4.3 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 489 376,66 грн., виходячи з розрахунку 1 279 892,40 грн. (вартість поставленого товару) - 790 515,74 грн. (вартість оплаченого товару) = 489 376,66 грн.

Позивач у позовній заяві помилково зазначає, що розмір боргу відповідача перед позивачем становить 485 434,96 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача лише частину суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 60 340,82 грн. пені за період 25.10.2018 по 21.10.2019.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони в умовах договору погодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (п. 7.1 договору).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за заявлений позивачем період, вірно розрахований розмір пені становить 61 441,54 грн., згідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 60 340,82 грн. пені підлягає задоволенню повністю в заявленому позивачем розмірі.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, які обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Посилання відповідача на те, що акт перевірки розрахунків, наданий позивачем, не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не є доказом визнання відповідачем боргу, колегією суддів відхиляється виходячи з наступного.

Сам по собі акт звірки розрахунків не підтверджує здійснення будь - яких господарських операцій, зокрема, в даному випадку поставки товару, оскільки він не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з тим, акт звірки може вважатись доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, наявності заборгованості відповідача та її розміру на певну дату.

В даному випадку акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2017 по 31.08.2017 підтверджує факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.09.2017 у розмірі 680, 17 грн.

Посилання апелянта на те, що в акті зазначено лише про залишок коштів по всім укладеним між сторонами договорам, є безпідставним з огляду на відсутність будь - яких доказів укладання інших договорів між сторонами, крім договору поставки №68/16 від 11.07.2016.

Щодо доводів скаржника про здійснення ним попередньої оплати по договору за період з 09.03.2017 по 23.08.2017 на загальну суму 209 808, 60 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №68/16 від 11.07.2016 постачальник зобов`язується передати пиво, а покупець зобов`язується оплачувати цей товар та своєчасно отримувати його на умовах передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Кількість товару визначається в замовленні, що подається покупцем на кожну партію товару по узгодженню з можливостями постачальника (п. 2.2 договору).

Покупець оплачує товар за цінами, що встановлюються та змінюються постачальником час від часу з урахуванням власних виробничих затрат, кон`юктури ринку та змін чинного законодавства (п. 4.1 договору).

Ціна на окрему партію товару, вартість та кількість тари вказується постачальником в накладних, що є невід`ємною частиною договору. Факт прийомки покупцем від постачальника товару означає згоду з запропонованою ціною, кількістю та асортиментом товару (п. 4.2 договору).

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в українській національній валюті в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок або постачальника попередньо або протягом 7 (семи) днів з моменту передачі товару.

Відповідачем не доведено здійснення попередніх оплат за період з 09.03.2017 по 23.08.2017 на загальну суму 209 808, 60 грн.

Одночасно колегія суддів вважає обґрунтованими пояснення позивача, що вищевказані оплати товару відповідачем були здійснені за поставку товару в період з моменту укладання договору поставки з 11.07.2016 по 31.08.2017 та враховані в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2017 по 31.09.2017, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 01.09.2017 становить 680, 70 грн.

Доводи скаржника про те, що позивач в порушення ч. 6 ст. 232 ГК України нарахував пеню більше, ніж за шість місяців, спростовуються наступним.

За період з 01.09.2017 по 17.10.2019 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 279 892, 40 грн. Дати та суми поставок підтверджені копіями видаткових накладних, наявних у справі.

По кожній поставці товару є свій кінцевий термін розрахунку (на протязі 7 днів з моменту отримання товару), відповідно і своя дата, з якої нараховується пеня.

В той же час, відповідач частково оплачував отриманий товар, всього оплатив на суму 790 515, 74 грн. При цьому здійснені відповідачем оплати зараховувались позивачем в рахунок погашення заборгованості, тому як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені по кожній поставці окремо, пеня нараховувалась за термін, що не перевищує 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконане.

Дії суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 у справі №911/2683/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 у справі №911/2683/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 у справі №911/2683/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2683/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко