Постанова

від 06.10.2020 по справі 914/1461/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 914/1461/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Довбні А.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019

у справі №914/1461/18 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Львівського міського центру зайнятості

до Державного агентства рибного господарства України

про стягнення 8836,08 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 Львівський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області (Львіврибоохорона) про стягнення 8836,08 грн. боргу.

Позов обґрунтовано тим, що у зв`язку зі звільненням відповідачем 16 лютого 2018 ОСОБА_1 з посади завідувача сектора юридичного забезпечення та роботи з персоналом позивачем було призначено та виплаченому останньому за період з 17 березня по 12 червня 2018 допомогу з безробіття у розмірі 8836,08 грн.

Оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 у справі № 813/997/18 ОСОБА_1 було поновлено на роботі у відповідача, останній на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" як роботодавець зобов`язаний відшкодувати йому 8836,08 грн. суми виплаченого ОСОБА_1 забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №894 від 30.09.2015, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області (відповідач), як територіальний орган Державного агентства рибного господарства України, ліквідовано 04.10.2018 (після часу подання позову, що підтверджують дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 3 вищевказаної постанови правонаступником майна ліквідованого територіального органу (відповідача) є Державне агентство рибного господарства України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 замінено ліквідованого відповідача його правонаступником, яким є Державне агентство рибного господарства України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2018 передано справу №914/1461/18 на розгляд Господарському суду міста Києва за належною юрисдикцією.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №914/1461/18 позов задоволено.

Стягнуто з Державного агентства рибного господарства України на користь Львівського міського центру зайнятості 8836,08 грн. боргу, 1762,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, не з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №894 від 30.09.2015 ліквідується не сам орган державної влади (Держрибагенство), а його територіальні органи, які виконували частину делегованих Держрибагенством функцій. Останні ж після ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області не передаються жодному рибному органу.

На думку скаржника, відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011, наказу Держрибагенства №369 від 30.11.2015 Про ліквідацію територіальних органів Держрибагенства України жодного правонаступництва після ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області не відбулось.

Вказує, що Державне агентство рибного господарства України звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2018 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №813/997/18.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був звільнений з посади наказом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, а Державне агентство рибного господарства України не є суб`єктом призначення для ОСОБА_1 , а отже не здійснювало жодних виплат відповідно до норм Кодексу законів про працю України та не поновлювало його на посаді.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду колегією суддів у визначеному складі поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16 лютого 2018 ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектора юридичного забезпечення та роботи з персоналом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.

На підставі заяви ОСОБА_1 наказом відповідача від 07 березня 2018 останньому надано статус безробітного та призначено допомогу з безробіття.

Протягом 17 березня - 12 червня 2018 ОСОБА_1 виплачено допомогу з безробіття у розмірі 8836,08 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, викладеними в позовній заяві, наявними в матеріалах справи копіями заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 02 березня 2018, заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 02 березня 2018, витягом із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 ПК №: НОМЕР_1 , нарахуванням допомоги по безробіттю та платежів з 09 березня по 06 червня 2018.

Також встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 у справі № 813/997/18 ОСОБА_1 було поновлено на роботі у відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.03.2018 звернувся до Львівського міського центру зайнятості для надання статусу безробітного.

Наказом Львівського міського центру зайнятості №НТ180307 від 07.03.2018 було надано ОСОБА_1 статус безробітного з 02.03.2018.

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ180312 від 12.02.2018 було призначено допомогу по безробіттю за період з 09.03.2018 по 03.03.2019, відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття": від 6 до 10 років - 60 % середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70 % - 180 к.д.

Наказом Львівського міського центру зайнятості №НТ180312 від 12.03.2018 відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 09.03.2018 по 16.03.2018.

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ180319 від 19.03.2018 було розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 17.03.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що виплата коштів - допомоги по безробіттю Львівським міським центром здійснювалась відповідно до підпунктів 2.1.3, 2.1.4 п. 2.1 договору №89 від 01.12.2014 на виплату по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності та допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, укладеного з Львівським МЦЗ та ПАТ КБ Приватбанк .

Згідно підпункту 2.1.3 п. 2.1 договору Львівський міський центр зайнятості надавав банку два примірники відомостей про виплату коштів безробітним одночасно на паперових магнітних носіях із обов`язковим зазначенням номерів рахунків, прізвища, ім`я та по батькові суми до сплати.

Згідно підпункту 2.1.4 п. 2.1 договору Львівський міський центр зайнятості перерахував кошти для виплати допомоги по безробіттю на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ КБ Приватбанк Західного ГРУ для забезпечення зарахування банком на поточні (карткові) рахунки безробітних осіб згідно відомостей про виплату коштів безробітним.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на картковий рахунок, який відкритий у Західному ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , Львівським міським центром зайнятості через органи УДКСУ у Львівській області перераховано до банку допомогу по безробіттю:

05.04.2018 - 278,71 грн. відомість №115 (37);

26.04.2018 - 898,06 грн. відомість №141 (46);

04.05.2018 - 2 638,81 грн. відомість №153 (48);

25.05.2018 - 1 706,97 грн. відомість №181 (57);

06.06.2018 - 1 907,79 грн. відомість №194 (61);

26.06.2018 - 1 405,74 грн. відомість № 217 (70).

Наказом Львівського міського центру зайнятості №НТ180622 від 22.06.2018 припинено виплату безробітному ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у зв`язку із припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення , п. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та п.п. 1, 2 п. 37 Порядку від 20.02.2013 №198 у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення , пп.2 п. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пп. 2 п. 1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ180622 від 22.06.2018 припинено реєстрацію безробітного ОСОБА_1 у зв`язку з поновленням зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до абзацу 10 пп.1 п. 37 Порядку з 09.03.2018.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі № 813/997/18 ОСОБА_1 було поновлено на роботі у відповідача.

Наказом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області № 21-ОС від 22.06.2018 поновлено ОСОБА_1 на посаду завідувача сектора юридичного забезпечення та роботи з персоналом Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області з 17.02.2018.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Колегія суддів зазначає, що положеннями ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №813/997/18 замінено боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 у справі № 813/997/18 з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області на Державне агентство рибного господарства України (ЄДРПОУ 37472282, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а).

У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №813/997/18 зазначено: Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 86 від 04 лютого 2016 Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства установлено, що правонаступником майна територіальних органів Державного агентства рибного господарства, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, зокрема, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, є зазначене Агентство.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04 жовтня 2018 внесено запис №14151110007028563 про припинення державної реєстрації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Державне агентство рибного господарства України наділене правами і обов`язками, якими було наділене Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, Державне агентство рибного господарства України є належним відповідачем у даній справі.

Доводи скаржника про те, що після ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області його функції не передаються жодному органу не узгоджується з матеріалами справи.

Оскільки Державне агентство рибного господарства України наділене правами і обов`язками, якими було наділене Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, в розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому на Державне агентство рибного господарства України покладається обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Львівський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Враховуючи викладене, колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Державного агентства рибного господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №914/1461/18.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №914/1461/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №914/1461/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №914/1461/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська