Ухвала

від 06.10.2020 по справі 905/68/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

06.10.2020 Справа №905/68/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, м.Краматорськ в інтересах держави в особі позивачів, Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ та Краматорського навчально - реабілітаційного центру «Гайок» Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Бетон» м.Красний Лиман

про стягнення 354934,38грн.

Представники учасників справи:

прокурор: Комісар О.О. (на підставі посвідчення);

від позивачів 1, 2: не з`явився;

від відповідача: Чернік А.О. (адвокат на підставі ордеру).

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, м.Краматорськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивачів, Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ та Краматорського навчально - реабілітаційного центру «Гайок» Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Бетон» м.Красний Лиман про стягнення штрафних санкцій у розмірі 354934,38грн.

Ухвалою суду від 15.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/68/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.02.2020.

Ухвалою суду від 11.02.2020 зупинено провадження у справі №905/68/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18. Запропоновано сторонам повідомити суд про результати перегляду справи №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою суду від 03.08.2020 поновлено провадження у справі 905/68/20.

Ухвалою суду від 08.09.2020 задоволено заяву прокуратури та відкладено підготовче засідання на 22.09.2020 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 22.09.2020 відкладено підготовче засідання на 06.10.2020 об 11:30год.

Прокурор у підготовче засідання 06.10.2020 з`явився, вимоги ухвал суду від 08.09.2020 та 22.09.2020 не виконав, заперечив проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник позивача 1 у підготовче засідання 06.10.2020 не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, заяв по суті справи не надав.

Представник позивача 2 у підготовче засідання 06.10.2020 не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у підготовче засідання 06.10.2020 з`явився, наполягав на задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд встановив наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на порушення відповідачем умов договору підряду №120 від 25.06.2018, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій у загальному розмірі 354934,38грн.

За замістом позовної заяви, неодержання або несвоєчасне одержання навчальним закладом штрафних санкцій за умовами договору підряду призводить до неналежного та несвоєчасного забезпечення освітнього процесу, що в свою чергу зачіпає інтереси великого числа громадян, насамперед незахищеної категорії, а саме дітей, що є неприпустимим. Шкода, яка спричиняється Департаменту освіти та навчальному закладу внаслідок невиконання стороною договірних зобов`язань є безпосередньою шкодою інтересам держави та суспільства.

Крім того, зазначено, що навчальним закладом позовної діяльності з питань стягнення штрафних санкцій за договором не проводилось у зв`язку з відсутністю фінансування судових витрат, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду про захист порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» , який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

1) в чому полягає порушення інтересів держави,

2) необхідність їх захисту,

3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора,

4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» , який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Варто зауважити, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, а тому їхня наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду згідно із принципом jura novit curia (суд знає закони).

Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 слідує:

1) прокурор має повідомити компетентний орган про виявлене порушення інтересів держави;

2) надати компетентному органу можливість відреагувати вказане повідомлення протягом розумного строку (зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення).

Тобто прокурор повинен направити попередньо, до звернення до суду, до відповідного суб`єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, дочекатись протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

В матеріалах справи наявний лист позивача 1, Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ, за змістом якого зазначено, що департаменту відомо про факт порушення посадовими особами ТОВ Лиман-Бетон вимог договору підряду від 25.06.2018 №120, укладеного з Краматорськми дошкільним дитячим будинком №3 Гайок Донецької обласної ради, зокрема, щодо строку виконання умов договору та невиплати штрафних санкцій. Департаментом не здійснювалися заходи щодо самостійного стягнення штрафних санкцій з ТОВ Лиман-Бетон через те, що департамент не стороною за цим договором, а також відсутність запланованих коштів на судові витрати на 2018-2019 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, Краматорським навчально-реабілітаційним центром Гайок на адресу директора ТОВ Леман-Бетон ОСОБА_1 направлялись претензії №403 від 19.11.2018 та №469 від 22.12.2018 з вимогою виконати належним чином зобов`язання за договором №120 від 25.06.2018 та підтвердити використані суми попередньої оплати актами виконаних обсягів робіт або повернути їх замовнику у строк до 23.11.2018. Наголошено, що у разі невиконання вимоги, викладеної у цій претензії, або залишення її без відповіді замовник буде змушений звернутися до господарського суду із позовною заявою про стягнення сум використаної попередньої оплати та штрафних санкцій за договором №120 від 25.06.2018 разом із віднесенням на підрядника усіх витрат, пов`язаних із судовим врегулюванням спору.

Зазначене свідчить, що Краматорським навчально-реабілітаційним центром Гайок вживались заходи досудового врегулювання спору з відповідачем.

Однак, в матеріалах справи також наявна заява директора КНРЦ Гайок до Краматорської місцевої прокуратури, у відповідності до якої позивачем 2 повідомлено, що КНРЦ Гайок є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється на підставі затвердженого департаментом освіти і науки кошторису, кошти для сплати судового збору у зв`язку з поданням позовної заяви до господарського суду не передбачені. В зв`язку з цим, на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру , позивач 2 просив розглянути заяву КНРЦ Гайок та подати до господарського суду позовну заяву і інтересах держави щодо відшкодування штрафних санкцій ТОВ Леман-Бетон у сумі 535892,85грн за несвоєчасне звітування за одержану попередню оплату.

В свою чергу, Краматорською місцевою прокуратурою на адресу Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації та Краматорського навчально-реабілітаційного центру Гайок було направлено повідомлення про звернення Краматорською місцевою прокуратурою в інтересах держави до Господарського суду Донецької області про стягнення штрафних санкцій по договору підряду №120 від 25.06.2018 у сумі 354934,38грн.

Вказане повідомлення датовано 27.12.2019.

До Господарського суду Донецької області позовна заява направлена 30.12.2019.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 також висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Суд враховує, що позивачі обізнані про можливе порушення інтересів держави, що полягає у ненадходженні до Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 354934,38грн за договору підряду №120 від 25.06.2018, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, проте, протягом тривалого часу позивачі не вживали заходів зі звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

Вказане є свідченням бездіяльності та неналежного виконання позивачами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Прокурор повідомив позивачів про намір звернутися до Господарського суду Донецької області з позовом інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ та Краматорського навчально - реабілітаційного центру «Гайок» Донецької обласної державної адміністрації, м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Бетон» м. Красний Лиман про стягнення 354934,38грн, що підтверджується листом №01-39-7943вих19 від 27.12.2019.

Отже, прокурором дотримано вимоги ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді та відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження у справі №905/68/20.

3. Призначити розгляд справи по суті на 22.10.2020 о 11:30 год. Зал судового засідання №317.

4. Повідомити учасників справи про призначення розгляду справи по суті на 22.10.2020 об 11:30год.

5. Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Г.Є. Курило