Ухвала від 02.10.2020 по справі 906/1182/19

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" жовтня 2020 р. Справа № 906/1182/19.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А., розглядаючи заяву: Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" №02/1623 від 24.06.2020 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2020 у справі №906/1182/19

за позовом: Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельне та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт"

до: Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 2340756,75 грн.

за участю представника заявника: Філімончук Г.М. - наказ №382-ОД від 24.12.2019;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.05.2020 стягнуто з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт": 2047489,01 грн. основного боргу; 76233,91 грн. 3% річних; 217033,83 грн. інфляційних втрат; 17555,68 грн. судового збору.

01.07.2020 до суду надійшла заява ДП "Житомирський бронетанковий завод" від 24.06.2020, вих.№02/1623 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2020 терміном на 6 (шість) місяців, з помісячною виплатою до 30-го числа в розмірі 393052,07грн., починаючи з місяця наступного після прийняття рішення по даній заяві.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2020 судове засідання по розгляду заяви Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення суду призначено на 02.10.2020.

30.09.2020р. на адресу господарського суду від стягувача надійшло заперечення на заяву боржника про розстрочку виконання рішення.

Стягувач вказує, що доводи боржника щодо ступеню вини у виникненні спору, тяжкого фінансового стану та наявності боргів не можуть бути виключними обставинами для відстрочення виплати боргу, оскільки такі обставини виникають внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не внаслідок незалежних від нього обставин.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду в повному обсязі з підстав, викладених у заяві.

Стягувач повноважного представника в судове засідання не направив.

Розглянувши заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вищенаведеного суд вбачає, що розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, законодавець пов`язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Заява боржника мотивована тим, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державного концерну "Укробронпром". Головним завданням ДП "Житомирський бронетанковий завод" є виготовлення військових транспортних засобів, здійснення ремонту, модернізації бронетанкової техніки і майна, автомобільної техніки, та інші.

Підприємство боржника є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України в час проведення на сході антитеористичної операції .

Вказано, що тривалий час (з 2014 по даний час) боржник виконує завдання по виконанню державних контрактів, укладених з Міністерством оборони України з регламентованого та капітального ремонту військової техніки, основним джерелом фінансування є кошти отримані саме від виконання державних замовлень та здійснення оплати Міністерством оборони України.

Зауважує, що фінансовий стан боржника залежить від специфіки роботи підприємства, а саме процедури погодження філією 1285 ВП МОУ розрахунково-калькуляційних матеріалів, процес зарахування витрат за поставлену продукцію контрагентами, до ціни договорів (державних контрактів), укладених з Міністерством оборони. Отримання та надходження коштів по основному виду діяльності боржника, як зазначалось вище, залежить від наявності погодження філією 1285 ВП МОУ, що займає певний проміжок: часу, необхідності доопрацювання матеріалів, що також впливає на момент отримання коштів. З 2018 року, у зв`язку з затримкою виконання Міністерством оборони України договірних зобов`язань з оплати у боржника виникли фінансові труднощі, які наразі вирішуються. Поточні витрати були сформовані, заплановані та відображені у фінансовому плані на 2020 рік.

З метою проведення фінансово-господарської діяльності на 2019 - 2020 роки, ДП Житомирський бронетанковий завод укладено ряд договорів на поставку продукції та на виконання робіт, що в свою чергу призводить до виникнення додаткових зобов`язань та витрат по організації виробничих процесів.

На час подачі заяви на ДП Житомирський бронетанковий завод працює 778 найманих працівників (місячний фонд оплати праці складає приблизно 7 800 000,00 гривень). Внаслідок складної фінансової ситуації, що виникла, проведено зміну в організації виробництва і праці, оптимізовано чисельність працівників, частину з яких скорочено.

За вказаних обставин вважає, що стягнення коштів без розстрочення, призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів та зборів до державного бюджету, до звільнення працівників, зменшення обсягів виробництва та негативно позначиться на подальшій господарській діяльності та може призвести до банкрутства підприємства та зриву виконання державного оборонного замовлення.

Вказує, що у підрозділах Державної виконавчої служби України на виконанні перебувають накази господарських судів, по стягненню на користь ДП Житомирський бронетанковий завод коштів на суму понад 18000000,00 гривень, що підтверджує наявність реальної можливості виконати рішення суду, але сума, заявлена до стягнення, є досить великою і сплатити її одночасно та в повному обсязі боржник, на даний час не має можливостей.

Вищевикладені обставини боржник вважає такими, що дають підстави для розстрочення виконання рішення суду.

На підтвердження обставин, наведених вище, боржник подав копії наступних документів: звіту про фінансовий стан підприємства станом на 31.03.2020р., витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо кількості відкритих виконавчих проваджень, звіту про фінансові результати підприємства за І квартал 2020 року.

Розглянувши заяву ДП "Житомирський бронетанковий завод" про розстрочення виконання рішення, заслухавши пояснення його представника, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що наведені боржником доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Заявник, не надав суду жодних допустимих доказів в підтвердження неможливості виконання рішення суду у встановлений строк.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення суду боржник не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України, Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи божника не є обставинами, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення в справі №906/1182/19, тому суд відмовляє в задоволені заяви божника про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 233-235, 331 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" №02/1623 від 24.06.2020 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 26.05.2020 у справі №906/1182/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 05.10.2020

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)