ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.09.2020Справа № 910/5977/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянув матеріали господарської справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська 55, кім. 102, код ЄДРПОУ 38985252)
про стягнення 326 279,92 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Штіфонов П.С. адвокат
Від відповідача: Глівінський А.І. адвокат
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство "Укркосмос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" про стягнення заборгованості за надані послуги за контрактом №3/2018 від 24.07.2018, а саме: у період з 01.01.2019 по 31.01.2019 у розмірі 81 448,99 грн, з 01.03.2019 по 31.03.2019 у розмірі 77399,14 грн, у період з 01.04.2019 по 30.04.2019 у розмірі 78335,71 грн, всього 237 183,84 грн основного боргу, 77 773,88 грн пені, 7627,00 грн 3% річних, 3695,20 грн інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020, позовну заяву за вх.№5977/20 передано для розгляду судді Ярмак О.М.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2020 позов Державного підприємства "Укркосмос" залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений спосіб.
09.06.2020 позивач подав заяву про усунення недоліків позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.06.2020 прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.07.2020.
25.06.2020 відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника у розгляді іншої справи.
02.07.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував, що контракт № 3/2018 про надання технічних послуг з підготовки та подачі ТВ сигналу на супутник від 24.07.2018 відповідно до вимог п.7.4 контракту є достроково припиненим за ініціативи замовника - ТОВ Дитяче Телебачення України з 01.03.2019, заявив, що у спірні періоди жодних послуг не отримував, у т.ч. зважаючи, що у позивача була відсутня фінансова і технічна можливість надання цих послуг, ліцензійні умови; рахунків на оплату та актів позовних вимог, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог відповідач не отримував, натомість неодноразово листами повідомляв про недотримання технічних характеристик наданих послуг та повернення майна, переданого за актом по контракту від 12.11.2018.
У зустрічній позовній заяві відповідач заявив вимоги про стягнення 508 000,00 грн вартості майна, яке було передано Державному підприємству "УКРКОСМОС" відповідно до акту приймання-передачі обладнання за контрактом № 3/2018 від 24.07.2018 та не повернутого Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України".
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2020 повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" зустрічну позовну заяву по справі № 910/5977/20 з доданими документами відповідно до п.2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
09.07.2020, 30.07.2020 у підготовчих засіданнях оголошувались перерви до 30.07.2020. 03.09.2020.
29.07.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій на доводи відповідача надав пояснення щодо якості надання послуг, вказав про неотримання претензії відповідача про розірвання контракту № 3/2018 від 24.07.2018 в односторонньому порядку листом за вх..№ 20190131-8 від 31.01.2019, на який посилається відповідач, натомість листом від 03.05.2019 про повернення майна для здійснення його ремонту та припинення надання послуг відповідач фактично підтвердив факт надання послуг та те, що контракт не розірваний. Щодо неотримання рахунків та актів виконаних робіт за спірний період на заявлену суму учасник справи зазначив, що до позовної заяви додані докази їх надсилання, водночас відповідач підписаних актів не повернув, вмотивованої відмови від підписання не надав, також аргументував, що на час надання послуг ДП Укркосмос мало необхідні дозвільні документи.
01.09.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких наполягає на технічній неможливості надання позивачем послуг у спірному періоді, докази надсилання первинних документів позивачем до позовної заяви не додано, у процесі розгляду справи до суду не подано, будь-яких рахунків на оплату відповідач не отримував, тому у відповідача зобов`язання щодо вартості вказаних позивачем послуг не виникло, трактування позивачем змісту листа від 03.05.2019 є його припущеннями, договірні відносини сторін припинені з 01.03.2019.
02.09.2020 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про визнання неналежними та недопустимими доказами, відповідно до якого, стверджуючи, що він не отримував від позивача актів здачі-приймання наданих послуг № 1 за січень 2019, № 3 за березень 2019, № 4 за квітень 2019, рахунку на оплату № 1-ДТУ від 10.01.2019, рахунку на оплату за березень 2019, рахунку на оплату за квітень 2019, акту звірки взаєморозрахунків за період з 24.07.2018 по 30.04.2019 та доказів їх направлення від 26.03.2019, 28.01.2019, 07.05.2019, неналежними та недопустимими доказами у справі.
03.09.2020 позивач звернувся до суду із письмовими поясненнями, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у задоволенні клопотання відповідача про визнання неналежними та недопустимими доказами від 02.09.2020 просив відмовити.
03.09.2020, за відсутності підстав для відкладення підготовчого засідання, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 29.09.2020.
У судовому засіданні 29.09.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
24.07.2018 між позивачем - Державним підприємством "Укркосмос" (виконавець за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" (замовник за договором) був укладений контракт № 3/2018 про надання технічних послуг з підготовки та подачі ТВ сигналу на супутник, за умовами якого виконавець надає технічні послуги з підготовки та подачі ТВ сигналу Замовника на супутник АМ08-7 (4° зх. д.) (надалі - послуги).
Під послугами Сторони розуміють: послуга 1 - технічне забезпечення з підготовки та подачі ТВ сигналу телеканалів Niki Junior (Ліцензія телеканалу НР №01172-м від ,13.09.2017 р.), N1К1 kids (Ліцензія телеканалу НР №01172-м від 13.09.2017 р.), ЕU Мusic (ліцензія телеканалу НР № 00028-м від 17.03.2014); послуга 2 - технічне забезпечення з підготовки та подачі ТВ сигналу телеканалу 4ever music (ліцензія телеканалу НР № 01321-м від 19.06.2018), для їх ретрансляції у смузі частот супутника АМ0S-7 (4° зх. д.) через технічну лінійку Виконавця: Центральну передавальну супутникову станцію (надалі - ЦПСС), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42 (п.1.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2018 до контракту).
Відповідно до п.2.1 договору, вартість щомісячних послуг виконавця, які надаються замовнику згідно з п.1.1 цього контракту, визначена Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1) цього контракту.
Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни від 24.07.2018 (додаток № 1 до контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2018) узгоджено формулу, за якою розраховується щомісячна договірна ціна наданих послуги 1 та послуги 2.
За Актом приймання-передачі послуг від 12.11.2018 за контрактом № 3/2018 від 24.07.2018, замовник передав, а виконавець прийняв на поворотній основі на термін дії контракту № 3/2018 від 24.07.2018 обладнання: сервер та комутатор.
Умовами п.2.2 договору встановлено, що з 01.09.2018 року по 31.10.2018 року, обслуговування буде здійснюватися в тестовому режимі на безоплатній основі.
Згідно положень п.2.3, оплата послуг, вказаних в п.1.1 цього контракту, здійснюється замовником в термін не більше 3-х (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунка на оплату (надалі - рахунок), який надається виконавцем не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця поточний місяць і направляється Замовнику рекомендованим листом з повідомленням вручення, а скан-копія надається по електронній пошті, або іншим способом за погодженням між виконавцем та замовником.
У разі, якщо рахунок не буде наданий виконавцем, або не буде отриманий замовником, оплата послуг замовником здійснюється на підставі цього контракту, а саме шляхом самостійного визначення замовником суми на оплату відповідно до Додатка 1 до цього Контракту, станом на обраний замовником день оплати послуг. Рахунок є дійсним до оплати замовником протягом 3-х (трьох) банківських днів.
Згідно п.2.5 договору, оплата проводиться шляхом перерахуванням на поточний рахунок виконавця вартості послуг згідно з п.2.1 цього контракту в національній валюті. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до п.2.5 договору, акт здачі-приймання наданих послуг (надалі - Акт), передбачених п. 1.1 контракту, складається виконавцем щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця за поточний місяць і надається для підписання та оформлення замовнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а скан-копія надається по електронній пошті. Замовник повинен підписати та оформити акт не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та один примірник акта повернути на адресу виконавця рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У випадку, якщо Акт не буде підписаний замовником у вказаний термін або виконавцю не буде надіслано обґрунтованої письмової відмови від підписання акта, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином та прийнятими замовником в повному обсязі.
Коригування суми відповідного рахунка та акта можливе лише за умови апаратно зафіксованого переривання у наданні послуг, як це вказано в пп. 4.2, 4.3 контракту (п.2.7 договору).
За умовами п.11.1, контракт набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.09.2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що у січні, березні-квітні 2019 відповідачу були надані послуги по контракту на загальну суму 237 183,84 грн, виставлено рахунки на оплату № 1-ДТУ від 10.01.2019 на суму 81 448,99 грн, № 3-ДТУ2019 від 01.03.2019 на суму 77 399,14 грн, № 4-ДТУ2019 від 01.04.2019 на суму 78336,71 грн та надано на підписання акти здачі-приймання наданих послуг, що стало підставою для звернення до суду. За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 77 773,88 грн пені, 7627,00 грн 3% річних, 3695,20 грн інфляційних втрат .
Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що про вказані послуги по контракту, рахунки на оплату, акти виконаних робіт на заявлену суму не отримував, якість послуг за період їх надання у січні 2019 не відповідала визначеним характеристикам, виконавець не мав технічних та дозвільних документів (ліцензії) на надання послуг по контракту, договірні відносини сторін припинені шляхом односторонньої відмови від контракту замовником листом № 20190131-8 від 31.01.2019 з 01 березня 2019 року.
На доводи відповідача позивач зазначив про неотримання будь-яких заяв відповідача про розірвання договору та наявність листа останнього № 20190503-3 від 03.05.2019, що за змістом підтверджує надання послугу у вказані періоди, у т.ч. за допомогою майна відповідача, переданого у користування за актом.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг, наданих відповідачу за контрактом №3/2018 від 24.07.2018, а саме: у період з 01.01.2019 по 31.01.2019 у розмірі 81 448,99 грн, з 01.03.2019 по 31.03.2019 у розмірі 77399,14 грн, у період з 01.04.2019 по 30.04.2019 у розмірі 78335,71 грн, всього 237 183,84 грн основного боргу.
Проаналізувавши правовідносини сторін та умови контракту, надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем належними доказами не спростовано факт надання послуг за контрактом у січні, березні, квітні 2019, у зв`язку із чим у відповідача виник відповідний обов`язок з оплати таких послуг.
До позовної заяви позивачем долучені рахунки на оплату № 1-ДТУ від 10.01.2019 на суму 81 448,99 грн, № 3-ДТУ2019 від 01.03.2019 на суму 77 399,14 грн, № 4-ДТУ2019 від 01.04.2019 на суму 78336,71 грн, а також Акти здачі-приймання наданих послуг за контрактом № 3/2018 від 31.01.2019 на суму 81448,99 грн, № 3 від 31.03.2019 на суму 77399,14 грн, № 4 від 30.04.2019 на суму 78335,71 грн., які відповідачем не підписані.
З матеріалів справи, у т.ч. надаючи оцінку поясненням відповідача, вбачається, що позивачем не надано належних достовірних доказів надсилання на адресу відповідача сформованих ним рахунків на оплату № 1-ДТУ від 10.01.2019, № 3-ДТУ2019 від 01.03.2019, № 4-ДТУ2019 від 01.04.2019, а також Актів здачі-приймання наданих послуг за контрактом № 3/2018 від 31.01.2019 за вказаний період.
Водночас, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача листом № 33/2020 від 05.02.2020 із повідомленням про неможливість повернення обладнання, що передано замовником за Актом у користування по контракту -до закінчення терміну дії контракту та вказав про наявність несплаченої заборгованості за періоди надання послуг 01.01.2019 по 31.01.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, всього у розмірі 237 183,84 грн, висловив вимогу протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання претензії, здійснити погашення 237 183,84 грн боргу та 78 009,09 грн штрафних санкцій за вказаний період надання послуг по контракту № 3/2018 від 31.01.2019. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0312408120677, вказану вимогу відповідач отримав 11.02.2020, проте будь-яких заперечень не надав.
Разом з тим, за приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За вказаних обставин, враховуючи, що за наданими доказами та доводами учасників справи/запереченнями щодо надсилання рахунків, неможливо встановити строк оплати відповідно до узгодженого у п.2.1 договору порядку, за відсутності самостійного визначення замовником обсягу наданих послуг за узгодженою формулою, строк оплати є таким, що настав відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, у 7-ми денний термін з моменту отримання відповідачем вимоги про оплату спірних послуг (11.02.2020) - 18.02.2020.
Доказів оплати відповідачем суми 237 183,84 грн заборгованості, у т.ч. у визначені строки, суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 237 183,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.
Посилання відповідача на неякісно надані послуг (листи № 20181227-38 від 27.12.2018, № 20190131-7 від 31.01.2019) суд оцінює критично та не приймає в якості підстав звільнення від виконання зобов`язання відповідача з оплати цих послуг у спірні періоди, оскільки враховуючи специфіку надання технічних послуг з підготовки та подачі ТВ сигналу на супутник , докази фіксування замовником параметрів надання послуг, переривання подачі ТВ сигналу на супутник з вини виконавця, у т.ч. в межах визначених п.3.4.1-3.4.2 контракту прав контролю замовника, суду не надано.
Докази прийняття позивачем та погодження листа відповідача № 20190131-7 від 31.01.2019 про те, що послуги у січні, враховуючи недотримання вимог щодо їх надання, вважаються ненаданими, у матеріалах справи відсутні.
Доводи відповідача про відсутність у позивача ліцензії на надання послуг за контрактом №3/2018 від 24.07.2018 у спірні періоди не приймаються судом, оскільки ці обставини не є предметом розгляду даної справи, доказів визнання відповідачем вказаного правочину недійсним з вказаних підстав, суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Надавши правову кваліфікації твердженням відповідача про розірвання договірних відносин відповідно до п.7.4 контракту з ініціативи замовника з 01.03.2019, суд зазначає, що з огляду на те, що матеріалами справи не встановлено дотримання відповідачем, як замовником послуг умов п.7.4 контракту (у випадку дострокового розірвання цього контракту за ініціативи замовника, замовник зобов`язаний попередити про такий намір виконавця за 30 календарних днів письмовим повідомленням, сплатити наявну заборгованість до дати розірвання контракту за надані послуги, поточні витрати за надані послуги)
Проте, з огляду на викладені вище висновки суду стосовно відсутності підстав вважати, що послуги у січні 2019 є ненаданими та обов`язок здійснити розрахунок за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 у відповідача не настав, належить визнати, що у відповідача не виникло у відповідності до пп. 7.4 контракту права на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Згідно п.8.2 контракту, фактичною датою припинення дії цього контракту вважається дата, станом на яку замовник погасить заборгованість, що виникла за період дії контракту, включаючи штрафні санкції відповідно до п.6.1 контракту.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 6.1 договору передбачено, сторони домовились, що у випадку прострочення замовником будь-яких грошових зобов`язань відповідно до розділу 2 контракту більш ніж ніж на 2 банківські дні, за вимогою виконавця замовник сплачує штрафні санкції (пеню) виконавцю за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну прострочення оплати. Штрафні санкції не звільняють замовника від сплати поточних платежів.
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про нарахування пені на підставі п.6.1 контракту, інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.
При цьому, за встановлених судом обставин настання строку виконання зобов`язання з оплати 237 184,84 грн вартості наданих послуг - 18.02.2020, заявлені вимоги підлягають перерахунку та задовольняються в частині стягнення 8 593,05 грн пені, 3695,20 грн інфляційних втрат (в межах заявлених вимог), 1244,24 грн 3% річних за період з 19.02.2020 по 22.04.2020. В решті суми вимог належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.
Відповідач контррозрахунку заявлених вимог не надав, належними засобами доказування обставин справи та стверджувань позивача не спростував.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Укркосмос" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" 237183,84 грн основного боргу, 8 593,05 грн пені, 3695,20 грн інфляційних втрат (в межах заявлених вимог), 1244,24 грн 3% річних за період з 19.02.2020 по 22.04.2020. В решті вимог належить відмовити у зв`язку із недоведеністю підстав.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяче Телебачення України" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська 55, кім. 102, код ЄДРПОУ 38985252) на користь Державного підприємства "Укркосмос" (01024, м.Київ, вул. Лютеранська, 20, оф.210, код ЄДРПОУ 24381357) 237 183 (двісті тридцять сім тисяч сто вісімдесят три) грн. 84 коп основного боргу, 8 593 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 05 коп пені, 3695 (три тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн. 20 коп інфляційних втрат, 1244 (одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 24 коп 3% річних, 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 75 коп витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 06.10.2020
Суддя О.М.Ярмак
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2020 |
Оприлюднено | 07.10.2020 |
Номер документу | 92003794 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ярмак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні