Рішення

від 02.10.2020 по справі 911/2199/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. Справа № 911/2199/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ»

до Малого підприємства «Аві» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 698 553, 00 грн

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

03.08.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» (далі - позивач) до Малого підприємства "Аві" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 698 553,00 грн заборгованості, з яких: 378 549 грн боргу зі сплати лізингових платежів та 320 004 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 03.08.2020 вказану позовну заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2199/20 та призначено підготовче засідання на 28.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія Гіпер про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 25.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2199/20, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.10.2020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» (далі - Лізигодавець) та Малим підприємством «Аві» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу ФЛО № 054, за умовами якого лізингодавець зобов`язався набути у власність Сушарку для деревини GIPER 75/F/4-9/C2/T/V (OS150/F), двокамерну, 2020 року випуску з основними параметрами згідно Додатку № 4 (Предмет лізингу), відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в Додатку № 2 до договору.

Згідно п. 2.1. договору строк лізингу становить 12 (дванадцять) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі предмету лізингу (Додаток № 3).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному в Додатку № 1 до договору, про що оформляються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору. Загальна сума лізингових платежів, термін оплати ( дата платежів ) та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше дати платежу шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця.

Пунктами 15.1., 15.2. договору передбачено, що договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання. Договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1. договору), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Додатком № 2 до договору лізингу погоджено графік сплати лізингових платежів, всього 3 562 140 грн лізингових платежів.

Суд встановив, що на виконання договору фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020 позивач передав відповідачу в лізинг предмет лізингу вартістю 3 200 040 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі майна (обладнання) за договором фінансового лізингу без переходу права власності від 13.04.2020, видатковою накладною № 23 від 13.04.2020, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач всупереч встановленого графіку сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020 прострочив сплату лізингових платежів згідно періоду № 2 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.05.2020), періоду № 3 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.06.2020), періоду № 4 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.07.2020), всього 378 549 грн.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу лізингові платежі на загальну суму 378 549 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020 на момент ухвалення судового рішення склав 378 549 грн.

Керуючись пунктами 8.3.1. та 8.3.2. договору лізингу позивач направив відповідачу вимогу від 09.06.2020 № 09/06/2020-01, у якій вимагав від відповідача:

- протягом 5 робочих днів надати інформацію про технічний стан предмета лізингу - Сушарки для деревини GIPER 75/F/4-9/C2/T/V, 2020 року випуску (в тому числі його поточний стан, відпрацьований ресурс, стан зносу, фактичне місцезнаходження, наявність необхідної кваліфікації у осіб, що його використовують, наявність дефектів та недоліків, виявлених під час експлуатації, здійснення технічного обслуговування, зазначити особу, що фактично використовує Предмет лізингу, тощо);

- протягом 5 робочих днів надати інформацію про свій фінансово-економічний стан за формою, встановленою для подачі квартальної податкової звітності (за останні 4 звітних квартали).

Відповіді на вимогу позивачем від відповідача не отримано.

Предметом позову є вимоги про стягнення 378 549 грн боргу зі сплати лізингових платежів та 320 004 грн штрафних санкцій.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини фінансового лізингу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач всупереч встановленого графіку сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020 прострочив сплату лізингових платежів згідно періоду № 2 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.05.2020), періоду № 3 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.06.2020), періоду № 4 в розмірі 126 183 грн (строк оплати настав 18.07.2020), всього 378 549 грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 378 549 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 378 549 грн боргу зі сплати лізингових платежів є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі п. 10.2.4. договору договором фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020 нараховано 320 004 грн штрафу, з яких: 160 002 грн штрафу за ненадання інформації про фінансово-економічний стан лізингоодержувача (п. 8.3.1. договору), 5 відсотків від вартості предмета лізингу з ПДВ (3 200 040 грн) та 160 002 грн штрафу за ненадання інформації про технічний стан предмета лізингу (п. 8.3.2. договору лізингу), 5 відсотків від вартості предмета лізингу з ПДВ (3 200 040 грн).

Лізингоодержувач зобов`язаний: за вимогою лізингодавця, протягом 5 п`яти робочих днів надавати інформацію про свій фінансово-економічний стан за формою, встановленою для подачі квартальної податкової звітності; на письмовий запит інформувати лізингодавця про технічний стан предмета лізингу (п.п. 8.3., 8.3.1., 8.3.2. договору).

Згідно пункту 10.2.4. договору лізингу за неподання інформації про стан предмета лізингу, недопущення до інспектування предмету лізингу на визначених договором умовах, ненадання у встановлений строк інформації про фінансово-економічний стан лізингоодержувача, порушення інших норм, встановлених розділом 8 договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф в розмірі 5 відсотків від вартості предмета лізингу, за кожний відповідний випадок.

Пунктом 10.3. договору лізингу визначено, що під вартістю Предмету лізингу визначеної пунктом 10.2. мається на увазі вартість предмета лізингу (з ПДВ), визначена в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до договору).

Вартість предмету лізингу (з ПДВ) згідно Додатку № 2 до договору лізингу складає 3 200 040 грн.

Суд встановив, що зазначені в п. 8.3.1., 8.3.2. договору фінансового лізингу ФЛО № 054 від 18.03.2020, 5 % від вартості предмета лізингу за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що відповідач не надав інформацію про свій фінансово-економічний стан та інформацію технічний стан предмета лізингу, штраф у розмірі 5 % від вартості предмета лізингу та 5 % від вартості предмета лізингу, відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача загалом 320 004 грн штрафних санкцій, з яких: 160 002 грн штрафу за ненадання інформації про фінансово-економічний стан лізингоодержувача на підставі п. 8.3.1. договору у розмірі 5 відсотків від вартості предмета лізингу (3 200 040 грн) та 160 002 грн штрафу за ненадання інформації про технічний стан предмета лізингу на підставі п. 8.3.1. договору у розмірі 5 відсотків від вартості предмета лізингу (3 200 040 грн) є такою, що підлягає задоволенню судом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 378 549 грн боргу зі сплати лізингових платежів та 320 004 грн штрафних санкцій є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» до Малого підприємства «Аві» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 698 553, 00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства «Аві» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 45, кв. 126; ідентифікаційний код 19415270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19; ідентифікаційний код 37441008) 378 549 (триста сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень) 00 коп. боргу зі сплати лізингових платежів, 320 004 (триста двадцять тисяч чотири гривні) 00 коп. штрафних санкцій та 10 478 (десять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень) 30 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 06.10.2020.

Суддя П.В.Горбасенко