Рішення

від 23.09.2020 по справі 916/1425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1425/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1425/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491)

про стягнення 301 692,28грн., -

Представники сторін:

від позивача - Мельник І.В., ордер № 490765,

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче виробниче підприємство «Рідна Природна» про стягнення 301 692,28грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №14525/349597 від 22.02.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020р. провадження по справі №916/1425/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичними адресами, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 29.05.2020р. (вх. ГСОО №24609/20 від 05.06.2020р.), від 30.06.2020р. (вх. ГСОО №28651/20 від 06.07.2020р.), від 31.07.2020р. (вх. ГСОО №34301/20 від 12.08.2020р.), та від 17.08.2020р. (вх. ГСОО №26482/20 від 25.08.2020р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

22.09.2020р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як обґрунтовано запровадженням карантинних заходів. При цьому, відповідач зазначає, що не має можливості забезпечити явку представника у судове засідання, оскільки всі представники юридичного департаменту, з яким укладено договір на представництво, у зв`язку з карантином були відправленні у відпустку без збереження заробітної плати. При цьому, зазначив про відсутність можливості для прийняття участі у судовому засіданні №916/1425/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням технічних засобів.

В задоволенні відповідного клопотання судом було відмовлено з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №292 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020р. до 22.06.2020р. на усій території України установлено карантин, з продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України щодо продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року №760 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , продовжено карантин до 31.10.2020 року.

Дійсно визначені вказаною постановою обмежувальні заходи певною мірою перешкоджають учасникам справи здійснювати користування своїми процесуальними правами, зокрема, щодо участі у судовому засіданні.

Поряд з цим, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому господарський суд зазначає, що вирішення питання про відкладення розгляду справи відноситься до компетенції суду, та умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судом з матеріалів справи, судові засідання неодноразово відкладались, в зв`язку із задоволенням клопотань відповідача, з огляду на встановлення карантину, а тому відповідач у разі необхідності мав достатньо часу для реалізації свого процесуального права на подання пояснень по суті спору, у тому числі шляхом їх надіслання засобами поштового зв`язку чи електронної пошти.

Як неодноразово зазначав відповідач у клопотаннях про відкладення судового засідання, всі представники юридичного департаменту, з яким укладено договір на представництво, у зв`язку з карантином були відправленні у відпустку без збереження заробітної плати, проте відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника для захисту своїх прав та інтересів. Обґрунтування неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення у клопотанні відповідач не навів.

Водночас, суд зазначає, що ухвалами господарського суду було рекомендовано учасникам справи на період карантинних заходів, введених Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" ( із змінами) всі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку. При цьому, зазначеними ухвалами суду явка учасників справи в судове засідання для розгляду справи по суті обов`язковою не визнавалась.

Враховуючи викладене вище, а також те, що на час проведення судового засідання 23.09.2020 року, на державному рівні вже було вжиті заходи щодо послаблення карантину, суд зазначає, що відповідач, у разі необхідності, мав можливість бути присутнім у даному судовому засіданні, як безпосередньо так і прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави для його задоволення.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення своєчасного судового захисту, дотримуючись завдань судочинства щодо своєчасного розгляду справи, у межах розумного строку, суд приймає рішення у даній справі за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників учасників справи.

З метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» (Покупець) було укладено договір №14525/349597, згідно із умовами якого Постачальник зобов`язується протягом дії договору поставляти Покупцю запасні частини для господарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила, покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки за його замовленнями окремим партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов Договору на протязі його дії.

Пунктом 2.1. Договору, Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.

Товар, в межах дії цього Додатку до Договору, постачається на умовах відстрочки платежу і товарного кредиту (у випадках, визначених цим Додатком). Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого Товару згідно із Договором та цим Додатком протягом 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання відповідного Товару (п.1.3 Додатку 1 до договору)

Відповідно до умов пункту 5.1. Договору, Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах 100% передплати за замовлену партію товару згідно рахунка Постачальника.

Пунктом 5.1.1. Договору визначено, що Рахунок підлягає оплаті протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виставлення. В разу порушення Покупцем даної умови рахунок вважається недійсним, а Постачальник має право змінити ціну товару.

За умовами п.5.3. Договору, якщо товар поставлено без попередньої оплати, а додаток про відстрочення оплати укладено не було, Покупець зобов`язаний оплатити вартість такого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки товару, вказаної в видатковій накладній.

Пунктом 10.3. договору сторони встановили, що при простроченні товару, який поставлено без попередньої оплати, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від вартості неоплаченого товару за відповідною накладною за кожен день прострочення

Відповідно до п.1.6.2 Додатку 1 до договору, за користування товарним кредитом понад 30 календарних днів з моменту закінчення строку, зазначеного в п.1.3 цього Додатку - 36% річних від суми неоплаченої в строк дебіторської заборгованості до повного погашення дебіторської заборгованості.

Як вказує позивач, на виконання умов договором поставив відповідачу товар на загальну суду 1 121 593,41грн., що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того проведені операції підтверджуються Реєстром виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних щодо проведених операцій за договором №14525/3495979 від 22.02.2019.

Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 901 860,36грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 219 733,05грн.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою оплатити вартість поставленого товару, але всі вимоги залишились без задоволення. Зокрема, на адресу відповідача було відправлено претензію від 30.01.2020р. №279 із вимогою здійснити оплату вартості отриманого товару, яка також залишилась без відповіді та задоволення.

Таким чином, як стверджує позивач станом на сьогоднішній день існує заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості товару, поставленого відповідно до договору поставки №14525/3495979 від 22.02.2019 року, в розмірі 219 733,05грн.

За неналежне виконання умов договору щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 31 453,03грн. за період 06.09.2019р. по 05.03.2020р.

Крім того позивачем нараховано відповідачу 36% річних у сумі 46 087,39грн. за період з 06.10.2019р. по 05.05.2020р. та інфляційні витрати у сумі 4 418,81грн. за період 06.09.2019р. по 05.03.2020р.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №14525/3495979 від 22.02.2019 р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» (Покупець) було укладено договір №14525/349597, згідно із умовами якого Постачальник зобов`язується протягом дії договору поставляти Покупцю запасні частини для господарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила, покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки за його замовленнями окремим партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (п.1.1 договору).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Товар, в межах дії цього Додатку до Договору, постачається на умовах відстрочки платежу і товарного кредиту (у випадках, визначених цим Додатком). Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого Товару згідно із Договором та цим Додатком протягом 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання відповідного Товару (п.1.3 Додатку 1 до договору).

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що оплата партії Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату за поставлений Товар не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати передачі Товару по видатковій накладній на відвантаження партії Товару.

Судом встановлено, на виконання умов договором поставив відповідачу товар на загальну суду 1 121 593,41грн., що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того проведені операції підтверджуються Реєстром виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних щодо проведених операцій за договором №14525/3495979 від 22.02.2019.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)

В той же час, судом встановлено що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару здійсним не належним чином та не в повному обсязі сплативши 901 860,36грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 219 733,05грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми отриманого та неоплаченого товару в сумі 219 733,05грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача, пені у сумі 31 453,03грн. суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3. договору сторони встановили, що при простроченні товару, який поставлено без попередньої оплати, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від вартості неоплаченого товару за відповідною накладною за кожен день прострочення

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені в сумі 31 453,03грн. за порушення грошових зобов`язань за договором поставки №14525/3495979 від 22.02.2019 р., господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням 36 процентів річних плати за користування товарним кредитом та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України .

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Відповідно до п.1.6.2 Додатку 1 до договору, за користування товарним кредитом понад 30 календарних днів з моменту закінчення строку, зазначеного в п.1.3 цього Додатку - 36% річних від суми неоплаченої в строк дебіторської заборгованості до повного погашення дебіторської заборгованості.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Позивачем було нараховано 36 % річних в розмірі 46 087,39грн. та інфляційних витрат в сумі 4 418,81грн., Розглянувши надані позивачем розрахунки 36 % річних та інфляційних витрат за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 36 % річних в сумі 46 087,39грн. та інфляційних витрат в розмірі 4 418,81грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО УКРАЇНА» (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна Природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491) основний борг в сумі 219 733 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять три)грн. 05коп., пеню в сумі 31 453 (тридцять одна тисяча чотириста п`ятдесят три)грн. 03коп., плату за користування товарним кредитом 36% річних в сумі 46 087 (сорок шість тисяч вісімдесят сім)грн. 39коп., інфляційні витрати в сумі 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять)грн. 81коп. та судовий збір в сумі 4 525 (чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять)грн. 38коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення» чинного ГПК України строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на час дії карантину, введеного для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст складено 05 жовтня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна