Ухвала

від 24.09.2020 по справі 921/109/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/109/13-г Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянув скаргу вих. №45 від 12.08.2020 (вх. № 5514 від 18.08.2020) Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" на дії державної виконавчої служби та вилучення з арешту автомобіля у справі №921/109/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", бульвар Шевченка, 12, м. Київ

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке", с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область

про звернення стягнення на майно

За участі представників:

Позивача (скаржника): адвокат Сторожук Василь Григорович, довіреність №09/12/28 від 05.03.2020 (дійсна до 31.12.2020); посвідчення адвоката № 500 від 21.04.2008 ;

Відповідачів (боржників): не з`явилися;

ДВС: не з`явився.

1. Судові процедури

1.1. Повідомлення учасників про розгляд скарги.

Учасники справи та орган ДВС за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» на диск CD-R.

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8140932B2.

1.2. Суть та рух справи, у якій розглядається скарга.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2013 у справі №921/109/13-г (головуючий суддя Колубаєва В.О.), з урахуванням ухвали від 12.11.2014, позовні вимоги задоволено частково, встановлено борг Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" станом на 23.11.2012 перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", з врахуванням непогашеного кредиту, відсотків та пені по кредитному договору № 01-1/22 від 29.06.2011, в сумі 213 012 грн 46 коп., з яких: 166 630 грн - заборгованість по тілу кредиту; 44 321 грн 46 коп. - відсотки за користування кредитом; 2061 грн - пеня за неналежне виконання грошових зобов`язань; звернено стягнення в сумі 213 012 грн 46 коп. на предмет застави за договором застави від 30.06.2011, посвідченим приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 2314, на сільськогосподарську техніку, а саме: сівалка зерно трав`яна СЗТ 5,4, 2007 р.в., заводський номер 035484, сівалка СТВ 12/8 М, 2007 р.в., заводський номер 047854, борона дискова БДВ -7, 2007 р.в., заводський номер 080635, агрегат універсальний УДА 4.5, 2007 р.в., культиватор КРНВ 5.4, 2007 р.в., заводський номер НОМЕР_1 , комбайн марки ДОН-1500Б, 2005 р.в., заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , комбайн марки CLASS-D-108, 1993 р.в., заводський номер НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , жатка ЖРС 6.3, 2006 р.в., заводський номер НОМЕР_8 , підбірщик ПР 4.2, 2005 р.в., заводський номер НОМЕР_9 , оприскувач ОП 2000-01-м, 2005 р.в., заводський номер НОМЕР_10 , прес підборщик Форшріт 514, 1993 р.в., заводський номер НОМЕР_11 , жатка ЖРС 4.2 до комбайна CLASS-108, 1993 р.в., заводський номер 12555452, що належить Приватному агропромисловому підприємству "Білобожницьке", с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, код 30787853, а вилучені від продажу кошти вирішено перерахувати Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ (ідент. код 00039002) в сумі 213 012 грн 46 коп. Окрім того, стягнуто з Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке", с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область (ідент. код 30787853) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ (ідент. код 00039002) 4 631 грн 26 коп. в повернення сплаченого судового збору. В решті частини позовних вимог - відмовлено.

23.05.2013 Господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідні накази про примусове виконання рішення суду у даній справі.

18.08.2020 на адресу суду надійшла скарга вих. №45 від 12.08.2020 (вх. № 5514 від 18.08.2020) Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" на дії державної виконавчої служби та вилучення з арешту автомобіля.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд зазначеної скарги передано на розгляд суду у складі судді Гевка В.Л.

Ухвалою суду від 20.08.2020 прийнято до розгляду скаргу вих. №45 від 12.08.2020 (вх. № 5514 від 18.08.2020) Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" на дії державної виконавчої служби та вилучення з арешту автомобіля. Розгляд скарги призначено на 28 серпня 2020 року о 10 год. 00 хв.

Відповідно до статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно статей 113, 114 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальної дії. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Загальним правилом визначеним у статті 119 ГПК України встановлений процесуальний строк може бути продовжений судом у тому числі і з ініціативи суду.

Із змісту пункту 4 розділу Х Прикінцеві Положення ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому 27.08.2020 (вх. № 5827 від 27.08.2020) до суду зі сторони Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу ніж 28.08.2020 дату у зв`язку з карантинними заходами та труднощів у прибутті на засідання суду до міста Тернопіль.

У судовому засіданні 28.08.2020 судом протокольною ухвалою продовжено строк розгляду скарги по 07.09.2020 та відкладено судове засідання на 07.09.2020 року о 14 год. 30 хв., про що зазначено в ухвалі від 04.09.2020.

07.09.2020 (вх. № 6067 від 07.09.2020) від заявника скарги - ПАП Білобожницьке подавалось клопотання про відкладення (перенесення на іншу дату) розгляду заяви у зв`язку з карантинними заходами та неможливістю прибуття в суд.

У судовому засіданні 07.09.2020 судом протокольною ухвалою продовжено строк розгляду скарги по 17.09.2020 та відкладено судове засідання на 17.09.2020 року о 14 год. 10 хв.

У призначене судове засіданні 17.09.2020 з`явилися представники скаржника та стягувача. Представник Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не з`явився.

Скаржником через канцелярію суду подано заяву №45 від 17.09.2020 (вх.№6391 від 17.09.2020), згідно якої просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: договір продовження договору оренди майнового комплексу ААГ ім. Л.Українки №15 від 30.04.2001, який укладено 29.04.2011; договір оренди майнового комплексу ААГ ім. Л. Українки №1 від 30.04.2001; акт - прийому передачі від 29.04.2011; акт - прийому передачі від 30.04.2001.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважав за необхідне продовжити строк розгляду скарги по 24.09.2020 та відкласти судове засідання на 24.09.2020 року о 14 год. 10 хв., без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України. Явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Після з`ясування обставин щодо поданої скарги та дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, судом, у відповідності до статті 240 ГПК України , у судовому засіданні 24.09.2020 , після виходу з нарадчої кімнати, постановлено скорочену ухвалу.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи відповідача скаржника - ПАП Білобожницьке , викладені

у заявленій ним скарзі.

У поданій скарзі скаржник - ПАП Білобожницьке зазначає, дослівно, таке.

На підставі Закону України Про виконавче провадження ст. 52 (особливості звернення, стягнення на кошти та майно боржника-юридичної особи, фізичної особи підприємця) Державний виконавець може накласти арешт згідно пункту 4 цієї ж статті на рухоме майно, яке підлягає реєстрації в органах державної влади і належить боржнику.

При реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств реєстрації рухомого та нерухомого майна проводилась за певними нормативними документами, які були чинні на той час.

Так, згідно наказу Міністерства (в процесі реформування сільськогосподарських підприємств) від 25 05 2000 року номер 75 зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 28 97 2000 року номер 456\4677.

(Правила державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських машин, тракторних причепів, будівельних та меліоративних машин).

В розділі 3 цього наказу (реєстрація машин) пункт 3.8 говориться машини передані в оренду суб`єктам господарської діяльності, реєструються на цих суб`єктів господарської діяльності 9 згідно рішення зборів співвласників.

При цьому у всіх випадках у реєстраційних документах робиться відмітка (без права відчуження, або колективна власність. Відчуження цих машин проводиться за рішенням зборів співвласників.

Саме така історія трапилась з автомобілем ЗІЛ 4316 1992 року випуску державний номер 98- НОМЕР_12 , який зареєстрований за ПАП Білобожницьке з відміткою Колективна власність .

У зведеному виконавчому провадженні який, даний автомобіль потрапив під арешт.

Здавалось би справа не є складною в розумінні чинного правосуддя, проте я вже в четверте звертаюсь до суду за захистом порушених прав власності і кожного разу суд щось знаходить те що не може істотно мати значення для справи.

Моє звернення до державної виконавчої служби з вимогою дати (постанову по якій саме арештований автомобіль) отримав відповідь по зведеному виконавчому провадженні де законом не передбачено конкретного наказу про його арешт), скасовуючи один наказ автоматично починає діяти інший.

Якщо суд мав на увазі конкретизувати яку саме постанову то це постанова про арешт майна від 25.05.2020 року ВП 63029775.

Щодо судових рішень які ухвалені судами за правилами різних юрисдикцій справа УПФ України закінчена ще в 2016 році.

Станом на сьогодні у зведеному виконавчому провадженні перебувають тільки провадження на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області і єдиним стягуваним є Публічно - Акціонерне Товариство (Акціонерно-Промислово-Інвестиційний банк) м Київ (Промінвестбанк).

Право колективної власності ніхто в Україні ще не відміняв це закріплено в в законі (про власність, господарському кодексі України) Виходячи з закону України про власність суб`єктами колективної власності є трудові колективи що передбачає належність майна колективу власників.

Всі недоліки попередніх ухвал суду усунуто надіюсь на справедливий, та неупереджений суд … .

У підсумку у скарзі скаржник просить суд, на підставі ст. 352 ГПК України, ст. 56 п. 1 Закону України Про виконавче провадження , вилучити з арешту автомобіль ЗІЛ 4316, 1992 року випуску державний номер НОМЕР_13 .

2.3. Правова позиція ДВС.

Згідно поданих ДВС заперечень вони, серед іншого, зазначають таке.

25.05.2020 по ВП № 53029775, яке входить до складу зведеного ВП №24817120, де боржником виступає ПАП Білобожницьке (код ЄДРПОУ 30787853), начальником Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Будзінською Зоряною Василівною винесено ПОСТАНОВУ про арешт майна боржника при примусовому виконанні:

наказ № 921/109/13-г виданий 23.05.2013, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: звернути стягнення в сумі 213012,46 грн на предмет застави за договором застави від 30.06.2011р. посвідченим приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. та зареєстрованим реєстрі за № 2314 на сільськогосподарську техніку , а саме : сівалка зерно трав`яна СЗТ 5,4, 2007р.в. заводський номер 035484, сівалка СТВ 12/8 М, 2007 р.в., заводський номер 047854, борона дискова БДВ-7, 2007р.в., заводський номер 080635, агрегат універсальний УДА 4,5, 2007р.в., культиватор КРНВ 5,4, 2007 р.в, заводський номер НОМЕР_1 , комбайн марки ДОН-1500 Б, 2005р.в., заводський номер НОМЕР_2 реєстраційний № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , комбайн марки СТА88-0 108.1993 р.в. заводський номер НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , жатка ЖРС 6,3 2006р.в. заводський номер НОМЕР_8 , підбірщик ПР4,2, 2005р.в. заводський номер НОМЕР_9 , оприскувач ОП 2000-01-м,2005р.в., заводський номер НОМЕР_10 , прес підборщик Форшріт 514,1993 р.в. заводський номер НОМЕР_11 , жатка ЖРС 4,2 до комбайна СТА88-108.1993р.в. заводський номер НОМЕР_14 . Даний предмет застави реалізувати відповідно до чинного законодавства. Вилучені від продажу кошти перерахувати ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в сумі 213012,46 грн.

Наказ № 921/114/16-г/3 виданий 07.12.2017, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: Стягнути з ПАП Білобожницьке на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 1600,00 грн судового збору.

Наказ № 921/114/16-г/3 виданий 21.11.2016, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: Стягнути з ПАП "Білобожницьке" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 365074,16 грн заборгованості.

Наказ № 921/109/13-г виданий 23.05.2013, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: стягнення з ПАП "Білобожницьке" с.Білобожниця, Чортківського району Тернопільської області на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", вул. Шевченка 12 м.Київ 4631,26 грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ № 921/352/14-г/16 виданий 27.06.2014, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: стягнення з ПАП "Білобожницьке" на користь ТзОВ "Імперія-Агро" 53806,11 грн дата приєднання до ЗВП: 28.01.2015.

Наказ № 2/107-1849 виданий 23.02.2010, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: Стягнути з ПАП "Білобожницьке" на користь ПП"Агропром" 232614,71 грн за матеріальні цінності, 2326,14 грн в повернення сплаченого державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення № 9 видано 03.03.2014, що видав: УПФ в Чортківському р-ні про: Стягнення з ПАП "Білобожницьке" на користь держави 3669,59 грн боргу.

Наказ № 921/195/17-г/8 виданий 09.09.2019, що видав: Господарський суд Тернопільської області про: стягнення з Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 3700 (три тисячі сімсот) грн 81 коп. витрат за проведення судово-технічної експертизи у справі №921/195/17-г/8.

Де боржником виступає - ПАП "Білобожницьке" адреса: с.Білобожниця, Чортківського р-ну код ЄДРПОУ: 30787853, стягувачем - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" адреса: м.Київ, пров.Шевченка,12 код ЄДРПОУ: 00039002.

Так як, 25.05.2020 відділом отримано повідомлення Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про зареєстрований транспортний засіб марки ЗИЛ 4316, 1992 року випуску, синього кольору, шасі № НОМЕР_15 , державний номерний знак НОМЕР_16 , з 28.12.2001 за ПАП "Білобожницьке" Чортківського району Тернопільської області код за ЄДРПОРУ 30787853, адреса: с. Білобожниця Чортківський район Тернопільська область.

Керуючись статтею 56 Закону України Про виконавче провадження , з метою повного та належного виконання вищевказаних виконавчих документів накладено арешт на рухоме майно, що належить боржнику - ПАП "Білобожницьке" адреса: с.Білобожниця, Чортківського р-ну код ЄДРПОУ: 30787853, а саме: транспортний засіб марки ЗИЛ 4316, 1992 року випуску, синього кольору, шасі № НОМЕР_15 , державний номерний знак НОМЕР_16 , місцезнаходження: Тернопільська обл., Чортківський р., с. Білобожниця у кількості 1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 5243100,97 грн.

Вищевказане майно належне боржнику - ПАП "Білобожницьке" адреса: с. Білобожниця, Чортківського р-ну код ЄДРПОУ: 30787853.

Ст. 30 Закону України Про виконавче провадження врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виходячи з вищенаведеного, дії під час виконання виконавчого провадження №53029775 вчинено, на думку ДВС із дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 10, 30, 56 Закону України Про виконавче провадження .

2.4. Правова позиція представника позивача - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо заявленої скарги.

У поданому запереченні на скаргу від 26.08.2020 року № 09-1/23 (вх. № 5734 26.08.2020) ПАТ "Промінвестбанк" вважає дії ДВС обґрунтованими, законними, підставними, а тому в задоволенні скарги просить суд відмовити.

3. Норми права, які застосував суд по розгляду заявленої скарги.

Висновок та мотиви, з яких суд дійшов висновків,

розглядаючи скаргу на бездіяльність державного виконавця.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що мають місце певні недоліки при накладенні арешту на автомобіль, що оскаржується зі сторони ДВС.

Проте, вказані недоліки не є, в силу поданих скаржником доказів такими, що є достатніми для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування цього арешту.

При цьому суд керувався такими міркуваннями.

3.1. Процесуальний недоліки поданої скарги.

3.1.1. Строк подання скарги.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права ; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом .

Скаржником - ПАП Білобожницьке оскаржується Постанова про арешт майна боржника від 25.05.2020 року . Проте, у суд скаржник з даною Скаргою звернувся 13.08.2020 (згідно відмітки пошти на конверті) (вх. по суду № 5514 від 18.08.2020).

Таким чином, має місце звернення не у 10-денний строк, як це передбачено ст. 341 ГПК України.

При цьому ні Скарга ні подальші додаткові Пояснення скаржника не містять клопотання про поновлення цього строку.

Не визначено скаржником у них і дати, з якої йому стало відомо про вчинену дію ДВС по арешту автомобіля?

Долучені ж ним до Скарги витяги з ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2020 та Ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року свідчать про те, що ПАП Білобожницьке зверталось у суд із скаргами до суду 24.06.2020 - господарського, та 14.07.2020 - адміністративного, відповідно. Проте, зазначені скарги по суті не розглядались судами, одночасно і ці скарги були подані поза межами 10-ти днів, з урахуванням того, що арешт накладено ДВС - 25.05.2020 року .

Суд таким чином, не має можливості застосувати статтю 341 ГПК України та поновити строк для подання скарги без відповідного на те клопотання скаржника та його аргументації щодо цього, так як скаржником не визначено у скарзі початку обрахунку - 10 денного строку, коли ПАП Білобожницьке дізналося про порушення його прав, оскаржуваною постановою як і не подано суду клопотання про його поновлення?!

Таким чином, скаржником подано скаргу з порушенням строку визначеного статтею 341 ГПК України без клопотання про його поновлення та без аргументації поважності підстав для такого поновлення строку судом.

3.1.2. Звернення в порядку статті 352 ГПК України.

Звертаючись із скаргою у суд на рішення про накладення арешту ДВС на майно ПАП Білобожницьке та просячи суд вилучити з арешту ДВС автомобіль ЗІЛ 4316 1992 року випуску державний номер НОМЕР_13 скаржник у Скарзі помилково посилається як на підставу звернення на статтю 352 ГПК України.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що відповідно до статті 352 ГПК України врегульовано питання порядку видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а не розгляд скарги на рішення чи бездіяльність ДВС, порядок розгляду яких врегульовано іншими статтями ГПК - з 339 по 345 ГПК України.

3.2. Підстави для накладення арешту на майно ПАП Білобожницьке .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження").

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Тобто, згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, докази дотримання та виконання даного пункту (вимоги законодавства) не було дотримано - станом на дату подання даної скарги у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно частини 5 статті 18 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частиною 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно із ч. 2 ст. 36 вказаного Закону, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Із змісту частин 1, 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як передбачено ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст.. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилаючись на необхідність вилучення автомобіля з під арешту Скаржник ПАП Білобожницьке стверджує, що зазначене майно - автомобіль, перебуває у нього не як у Власника на підставі права власності, а як у Орендаря в оренді. А власником даного автомобіля є колектив власників.

Проте, суд розглянувши твердження та докази, подані Скаржником ПАП Білобожницьке у підтвердження своїх аргументів вважає, що вони містять суперечливі докази щодо того, на якому праві належить і знаходиться у володінні ПАП Білобожницьке - автомобіль ЗИЛ 4316 1992 року випуску державний номер НОМЕР_16 .

У своїй скарзі Скаржник серед іншого стверджує, що право колективної власності ніхто в Україні ще не відміняв, це, на думку скаржника, закріплено в Законі Про власність , та Господарському кодексі України. Скаржник при цьому стверджує, що виходячи з Закону України Про власність суб`єктами колективної власності є трудові колективи, що передбачає належність майна колективу власників.

Проте, суд оцінює таке твердження Скаржника критично, з огляду на таке.

По перше, є помилковим посилання Скаржника на існування колективної власності згідно Закону України Про власність так як даний закон втратив чинність на підставі Закону N 997-V від 27.04.2007 у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України (прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року).

З цього приводу варто звернути увагу на те, що Конституція УРСР 1978 року встановлювала дві форми власності: державну (загальнонародну) й колгоспно-кооперативну. Остання являла собою власність відповідних колективів, тобто колективну власність. У жовтні 1990 року дію розділу Конституції 1978 року про економічну систему було припинено, а 7 лютого 1991 року був прийнятий Закон України Про власність (наразі - не чинний).

Із змісту чинної статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

При цьому Цивільний кодекс України, чинний на даний час, не містить поняття колективної власності. Глава 23 Цивільного кодексу України присвячена загальним положенням про право власності, але у ній передбачено лише три форми власності: приватну, державну та комунальну.

Отже, чинні на даний час - Конституція України та Цивільний кодекс України називають такі форми власності: приватну, державну та комунальну.

Разом з цим, колективна власність існує на практиці і реалізується колективами фізичних осіб, у тому числі і трудовими колективами, через належного суб`єкта цивільних правовідносин - юридичну особу. Остання має належну правосуб`єктність, і є фактично особливим чином організованим колективом учасників, що об`єднали свою працю і капітал.

Відповідно до чинного законодавства України суб`єктами права колективної власності є колективні підприємства й, у тому числі, колективні сільськогосподарські підприємства; орендні підприємства; товариства покупців; кооперативи; споживчі товариства та їхні спілки; господарські товариства; спільні підприємства; об`єднання недержавних підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об`єднання); політичні партії, інші об`єднання громадян, релігійні організації та спілки цих структур.

Разом з цим, Господарським кодексом України визначено існування і правовий режим такого виду підприємств як підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності) (стаття 63 ГК України).

Відповідно до статті 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Згідно до статті 1 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

При цьому, у даному випадку посилаючись на те, що вказаний автомобіль не є власністю ПАП Білобожницьке Скаржник у скарзі вказує на те, що воно знаходиться у колективній власності - колективу власників - трудового колективу.

З поданого Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 від 28.12.2001 дійсно вбачається, що воно містить відмітку на свідоцтві - КОЛЕКТИВНА ВЛАСНІСТЬ .

Проте, одночасно у даному Свідоцтві міститься і відмітка про те, що ВЛАСНИКОМ автомобіля є ПАП Білобожницьке .

Додатково як доказ перебування вказаного автомобіля у колективній власності іншої особи та перебування і реєстрації за скаржником ПАП Білобожницьке даного автомобіля на праві оренди скаржником подано суду Копії Договорів оренди № 1 від 30.04.2001 року та № 15 від 29.04.2011 року. А також Акти прийому - передачі до даних договорів як їх невід`ємних частин.

Із змісту Договору оренди № 1 від 30.04.2001 вбачається, що Орендодавець, яким є Комітет співвласників майнових паїв, в особі голови Козака Руслана Костянтиновича, що здійснював діяльність згідно рішення загальних зборів протокол № 1 від 15.04.2001 року з одного боку та Орендарем ПАП Білобожницьке в особі директора ОСОБА_1 з іншого уклали договір про те, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування об`єкти майна ААГ ім. Л.Українки для ведення сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Білобожницької сільської ради.

При цьому у переліку майна у Договорах Оренди зафіксовано і рухоме майно, серед якого і автомобілі:

4. Автомобіль ЗІЛ 4316 номер НОМЕР_17 вартість 4800 гривень. .

5. Автомобіль ЗІЛ 4416 номер НОМЕР_18 вартість 6300 гривень. .

Договір укладено на 10 років з 30.04.2001 року до 30.04.2011 року.

Договір підписано директором ПАП Білобожницьке П.І. Пліщуком. Головою комітету співвласників майнових паїв ААГ імені Лесі Українки Чортківського району Тернопільської області село Білобожниця Козаком Р.К. та Сільським головою Білобожницької сільської ради Греськів Я.Л. Додатково Договір засвідчений печатками ПАП Білобожницьке та Білобожницької сільської ради.

30.04.2001 між Орендодавцем і Орендарем підписано Акт приймання - передачі об`єкта оренди, який є невід`ємною частиною Договору оренди № 1 від 30.04.2001.

Із змісту Договору оренди № 15 від 29.04.2011 вбачається що Орендодавець, яким є Комітет співвласників майнових паїв, в особі голови Школін Ігоря Григоровича, що здійснював діяльність згідно рішення загальних зборів протокол № 40 від 16.03.2011 року з одного боку та Орендарем ПАП Білобожницьке в особі директора Пліщука Петра Івановича з іншого уклали договір про те, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування об`єкти майна ААГ ім. Л. Українки для ведення сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Білобожницької сільської ради.

При цьому у переліку майна у Договорах Оренди зафіксовано і рухоме майно, серед якого і автомобілі:

4. Автомобіль ЗІЛ 4316 номер НОМЕР_17 вартість 4800 гривень. .

5. Автомобіль ЗІЛ 4416 номер НОМЕР_18 вартість 6300 гривень. .

Договір укладено на 10 років з 29.04.2011 року до 29.04.2021 року.

Договір підписано директором ПАП Білобожницьке П.І. Пліщуком. Головою комітету співвласників майнових паїв ААГ імені Лесі Українки Чортківського району Тернопільської області село Білобожниця Школін І.Г. та Сільським головою Білобожницької сільської ради Греськів Я.Л. Додатково Договір засвідчений печатками ПАП Білобожницьке та Білобожницької сільської ради.

29.04.2011 між Орендодавцем і Орендарем підписано Акт приймання - передачі об`єкта оренди, який є невід`ємною частиною Договору оренди № 15 від 29.04.2011.

Посилаючись на вказані докази скаржник стверджує, що не є власником арештованого майна, а є лиш його орендарем тобто воно перебуває у нього у користуванні.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що дані твердження Скаржника не підтверджується вказаними поданими ним доказами.

Так, із поданих як скаржником так і органом ДВС документів, в тому числі і постанови про накладення арешту від 25.05.2020 ДВС арешт накладено на транспортний засіб автомобіль марки ЗИЛ 4316, державний номерний знак НОМЕР_16 .

Вказані реквізити відповідають і тим, що зазначені у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 від 28.12.2001 поданого самим скаржником - ПАП Білобожницьке .

Проте, у зазначених вище Договорах оренди № 1 і № 15 об`єктами оренди відображені автомобілі з іншими реквізитами: автомобіль ЗІЛ 4316 номер НОМЕР_17 та автомобіль ЗІЛ 4416 номер НОМЕР_18 .

Бачимо, що жоден з них немає державного номерного знаку НОМЕР_16 .

А тому посилання скаржника на зазначені Договори оренди є сумнівним в силу того, що ними не підтверджується достовірно, що такий об`єкт як автомобіль марки ЗИЛ 4316, державний номерний знак НОМЕР_16 , на який накладено арешт, передано за вказаними договорами в оренду ПАП Білобожницьке бо реквізити даних автомобілів не співпадають.

Слід зазначити також, що і у прохальній частині своєї Скарги скаржник просить вилучити з арешту автомобіль ЗІЛ 4316 1992 року випуску державний номер НОМЕР_13 , номер якого не відповідає арештованому - НОМЕР_16 !?

Крім того, як уже зазначалося судом вище, належним суб`єктом цивільних правовідносин при колективній власності фізичних осіб - трудового колективу є юридична особа - організований колектив учасників, що об`єднали свою працю і капітал. При цьому в силу чинного законодавства прав та обов`язків юридична особа набуває з моменту її створення та державної реєстрації та припиняє існувати і діяти з моменту її ліквідації про що вноситься відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Із поданих Договорів оренди вбачається, що Орендодавцем виступав комітет співвласників майнових паїв ААГ імені Лесі Українки Чортківського району Тернопільської області село Білобожниця.

Таким чином колектив власників реалізовував свою компетенцію у даному випадку через юридичну особу - Аграрно Акціонерне господарство ім. Л. Українки, ААГ ім. Л.Українки, місцезнаходження: село Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області, Україна, 48530 (ідентифікаційний код 03781676).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.09.2020 року щодо відомостей про вказану юридичну особу - ААГ імені Лесі Українки дата державної реєстрації створення даної юридичної особи є 26.06.1995 року .

Отже, станом на момент укладення Договору оренди № 1 від 30.04.2001 вказана юридична особа та її представники могли бути учасниками цивільних правовідносин та укладати договори, у тому числі оренди.

Поряд з цим, згідно відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.09.2020 року щодо відомостей про вказану юридичну особу - ААГ імені Лесі Українки 11.05.2007 року відбулась дата державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ЛІКВІДАЦІЇ.

Отже, з 11.05.2007 року ААГ імені Лесі Українки село Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області, Україна, 48530 (ідентифікаційний код 03781676) - ліквідоване.

А тому суд ставить під сумнів як Докази подані суду Договори оренди № 1 від 30.04.2001 та № 15 від 29.04.2011.

Так, є незрозумілим, Головою, якого комітету співвласників майнових паїв ААГ імені Лесі Українки є особи, які підписували Договір оренди № 15 в силу того, що ААГ імені Лесі Українки - ліквідоване з 11.05.2007.

Відповідно не доведеним скаржником є та обставина про те з ким у ПАП Білобожницьке з 11.05.2017 року існують договірні орендні правовідносини на арештований автомобіль?

При цьому, суду скаржником не надано доказів, наприклад, протоколів зборів, рішень власників чи інших документів, які б вказували на реорганізацію чи реструктуризацію майна ААГ імені Лесі Українки. Зокрема, що фізичні особи - співвласники майнових паїв ААГ імені Лесі Українки вийшли з господарства і утворили будь - яке інше самостійне колективне об`єднання, яке має право самостійно без заснування юридичної особи бути учасником цивільних (договірних) правовідносин. Суд наголошує при цьому, що Договори оренди підписано саме Головами комітету співвласників майнових паїв ААГ імені Лесі Українки, а не якоїсь іншої юридичної особи.

Суд також критично розглядає і посилання скаржника на п. 3.8. Наказу МАПУ № 75 від 25.05.2000 року, адже вказаним пунктом передбачено проставляння у реєстраційних документах відмітки: Без права відчуження , а не відмітки Колективна власність як зазначає скаржник. Вказані відмітки є різними за змістом. При цьому Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 від 28.12.2001 містить саме відмітку - Колективна Власність , а не Без права відчуження .

Враховуючи зазначене, суд не вважає доведеним належним чином суду зі сторони скаржника, що ПАП Білобожницьке , є саме орендарем автомобіля ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 .

Разом з цим, суд не вважає, що і ДВС вчинено усі належні дії у виконавчому провадженні для достовірного встановлення тієї обставини, що скаржник ПАП Білобожницьке є власником автомобіля ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 на яке ДВС накладено арешт.

Так як факт реєстрації даного транспортного засобу за ПАП Білобожницьке 28.12.2001 не може стовідсотково свідчити, що він є його власником.

Адже, на момент державної реєстрації автомобіля 28.12.2001 року вказаний автомобіль як і інше майно могло бути передано ПАП Білобожницьке на праві оренди, і ПАП Білобожницьке вправі було здійснити реєстрацію транспортного засобу за собою як користувачем (орендарем) цього транспортного засобу з відміткою Без відчуження .

Таке, зокрема, дозволялось і було передбачено в той час Постановою КМУ від 28.02.2001 № 177, Наказом МАПУ № 75 від 25.05.200 року, Наказом МАПУ від 09.04.2001 № 97, іншими правовими актами, за якими майно, яке перебуває у спільній частковій власності, використовується співвласниками і у спосіб передачі його в оренду суб`єкту підприємницької діяльності на підставі договору оренди.

При цьому саме на орган ДВС згідно Закону України Про виконавче провадження покладена функція виявлення майна особи - боржника, а тому саме ДВС повинна була переконатись на якій підставі за ПАП Білобожницьке зареєстровано рухоме майно - автомобіль ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 - на праві власності, користування, оренди, чи/або дане майно взагалі знаходиться у нього безпідставно.

Суд вважає, що орган ДВС накладаючи арешт не дослідив це питання достатнім чином і що це питання потребує і подальшого дослідження з боку ДВС.

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати, що зі сторони ДВС при накладенні арешту мали місце суттєві порушення закону чи процедури проведення виконавчих дій, проте, має місце певний недолік у роботі ДВС, зокрема, у невстановлені нею у достатній мірі в межах виконавчого провадження тієї обставини, чи вказане арештоване майно - ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 належить ПАП Білобожницьке на праві власності, як власнику чи на праві оренди як орендарю?

При цьому, Скаржник ПАП Білобожницьке має право в подальшому вимагати таких дій зі сторони ДВС, а у випадку відмови йому оскаржувати їх до суду з поданням нових належних доказів щодо його заперечень так як подані ним докази в межах даної Скарги не підтверджують наведенні ним заперечення і суд оцінює їх критично з підстав наведених вище.

А тому, у задоволенні поданої Скарги ПАП Білобожницьке слід відмовити, як такої, що подана з порушенням строку на її подання без аргументованого клопотання про його поновлення, а також без належних, достовірних, достатніх і вірогідних доказів у обґрунтування змісту поданої Скарги, зокрема, у підтвердження тієї обставини, що арештоване ДВС майно - автомобіль ЗИЛ 4316 реєстраційний номер НОМЕР_16 належить ПАП Білобожницьке на праві оренди, а не на праві власності.

При цьому, суд має за необхідне зазначити, що скаржник після усунення вказаних недоліків скарги вправі звернутися у суд із скаргою повторно, якщо вважатиме, що для цього є підстави.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 234, 235, 339, з 342 по 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги вих. №45 від 12.08.2020 (вх. № 5514 від 18.08.2020) Приватного агропромислового підприємства "Білобожницьке" на дії державної виконавчої служби та вилучення з арешту автомобіля, відмовити.

2. Ухвала, набирає законної сили негайно після її оголошення суддею з 24.09.2020.

3. Заперечення щодо ухвали може бути подано з підстав та у порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.

4. Повний текст ухвали складено - 05.10.2020.

Повний текст ухвали надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.

Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.

Суддя В.Л. Гевко