Рішення

від 29.09.2020 по справі 120/3384/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 вересня 2020 р. Справа № 120/3384/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: Балтак О.О.

відповідача: Козлачкова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" (далі - ТОВ "Ліла-Трейд", товариство, позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що з 26.04.2019 по 11.05.2019 ГУ ДФС у Вінницькій області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Ліла-Трейд" щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів. За результати якої складено акт від 23.05.2019 №11/02-32-14-09/41722636 та винесено податкові повідомлення рішення:

- від 12.07.2019 №0006761409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 98 123,35 грн., з яких за основним платежем 78 498,68 грн., за штрафними санкціями 19 624,67 грн.,

- від 12.07.2019 №0006771409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби у розмірі 59 453,56 грн., з яких за основним платежем 47 562,85 грн., за штрафними санкціями 11 890,71 грн.,

- від 12.07.2019 №0006781409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів у розмірі 31 515,39 грн., з яких за основним платежем 25 212,31 грн., за штрафними санкціями 6 303,08 грн.

Позивач, наголошуючи на недостовірності висновків проведеної перевірки та прийнятих рішень, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Ухвалою від 21.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

06.08.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених вимог та виклав письмові пояснення, що відтворюють зміст висновків акту перевірки 23.05.2019 №11/02-32-14-09/41722636. Зокрема, посилаючись на норми Митного кодексу України, Податкового кодексу України вказав, що відповідно до інформації отриманої від уповноважених органів Литви, Німеччини та Польщі, на запити Вінницької митниці ДФС, зазначені в п.2.7 акта перевірки, преференційне походження товарів відповідно до Протоколу 1 Угоди не підтверджено. Експортери не надали на вимогу митних органів країни експортеру всі належні документи на підтвердження статусу походження.

Так, податковим органом встановлено, що преференційне походження товарів не підтверджено, пільги надані (отримані) неправомірно і з порушенням вимог Протоколу 1 Угоди.

19.08.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача навів аргументи в спростування позиції відповідача, висловленої у відзиві та вказав, що у наявних у справі запитах зазначено лише про проведення перевірки достовірності відповідних декларацій інвойс, а не сертифікатів, як того передбачає Порядок №1050. При цьому матеріали справи не містять відомостей про жодні сумніви до відповідних сертифікатів.

29.09.2020 представником позивача долучено до матеріалів справи копії митних декларацій та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, рахунків-фактур, на думку представника позивача, підтверджують відповідні VIN-коди транспортних засобів та інформацію про країну виробника відповідних транспортних засобів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення, що відтворюють пояснення наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заявленого позову з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 24.04.2019 №2284 посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ "Ліла-Трейд" (код ЄДРПОУ 41722636) вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів за МД: від 20.04.2018 №UA401010/2018/012511; від 21.08.2018 №UA401010/2018/027982; від 21.06.2018 №UA401010/2018/019996; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018792; від 31.05.2018 №UA401010/2018/017472; від 24.05.2018 №UA401010/2018/016552; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018694; від 15.03.2018 №UA401010/2018/007906; від 17.05.2018 №UA401010/2018/015689; від 18.05.2018 №UA401010/2018/015921; від 03.07.2018 №UA401010/2018/021505; від 31.07.2018 №UA401010/2018/012231.

За результатами, проведеної перевірки складено акт від 23.05.2019 №11/02-32-14-09/41722636.

Згідно вказаного акту ТОВ "Ліла-Трейд" за:

1) МД від 20.04.2018 №UA401010/2018/012511, здійснено митне оформлення товару напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 35000т; вантажопід`ємність - 28,492 т.; торговельна марка SCHMITZ, модель: SPR 24, тип: бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2012, торговельна марка SCHMITZ, виробник SCHMITZ GARGOBULL AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.04.2018 №0504 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством D.Galkio Ind.imone (Литва). Умови поставки FCA (UA) Kaunas. Фактурна вартість 4500 EUR (за курсом 32,472987) 146128,44 грн., митна вартість 187810,12 грн.;

2) МД від 21.08.2018 №UA401010/2018/027982, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, тип: 906BB35; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2013, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 17.08.2018 №1708SAN укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB Sandralita (Литва). Умови поставки FCA (LA) Taurage. Фактурна вартість 4300 EUR (за курсом 31,629609) 136007,32 грн., митна вартість 140350,13 грн.;

3) МД від 21.06.2018 №UA401010/2018/019996, здійснено митне оформлення товару напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 35000 т; вантажопід`ємність - 28,301 т.; торговельна марка SCHMITZ, модель: SPR 24- S01, тип: бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , рік виготовлення - 2007, торговельна марка SCHMITZ, виробник SCHMITZ GARGOBULL AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 11.06.2018 №1106TR укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB Transveza (Литва). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 2950 EUR (за курсом 30,503323) 89984,80 грн., митна вартість 89984,80 грн.;

4) МД від 11.06.2018 №UA401010/2018/018792, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 , рік виготовлення - 2016, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2018 №0406-1 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB DR Company (Литва). Умови поставки FCA (LA) Kaunas. Фактурна вартість 4900 EUR (за курсом 30,720743) 150531,64 грн., митна вартість 341716,32 грн.;

5) МД від 31.05.2018 №UA401010/2018/017472, здійснено митне оформлення товару напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 35000 т; вантажопід`ємність - 27,580 т.; торговельна марка SCHMITZ, модель: SPR 24/L, тип: бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_5 , рік виготовлення - 2008, торговельна марка SCHMITZ, виробник SCHMITZ GARGOBULL AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 21.05.2018 №2105-1 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством R.Cekanausko Imone (Литва). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 2000 EUR (за курсом 30,401182) 60802,36 грн., митна вартість 121604,73 грн.;

6) МД від 24.05.2018 №UA401010/2018/016552, здійснено митне оформлення товару напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 39000 т; вантажопід`ємність - 32,650 т.; торговельна марка INTER CARS, модель: N-NW, тип: самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_6 , рік виготовлення - 2014, виробник INTER CARS, країна-виробник PL.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 18.05.2018 №1805 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством Trans-Lech Pasieka Leslaw (Польща). Умови поставки FCA (PL) Вінниця. Фактурна вартість 15000 PLN (за курсом 7,086952) 106304,28 грн., митна вартість 389498,88 грн.;

7) МД від 11.06.2018 №UA401010/2018/018694, здійснено митне оформлення товару напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 38000 т; вантажопід`ємність - 31,200 т.; торговельна марка MAGYAR, модель: SR34ESRA, тип: цистерна для перевезення небезпечних вантажів; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_7 , рік виготовлення - 1999, виробник MAGYAR, країна-виробник FR.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 29.05.2018 №2905 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством F.H.U Europol Nowak STANISLAW (Польща). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 5500 EUR (за курсом 30,720743) 168964,09 грн., митна вартість 168694, 09 грн.;

8) МД від 15.03.2018 №UA401010/2018/007906, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, тип НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_9 , рік виготовлення - 2014, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2018 №10032018 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством Oude Mulders Autos GMBH (НІМЕЧЧИНА). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 5500 EUR (за курсом 32,078685) 176432,77 грн., митна вартість 176432,77 грн.;

9) МД від 17.05.2018 №UA401010/2018/015689 напівпричіп вантажний, що був у використанні; категорія ТЗ - О4, маса в разі максимального навантаження - 34,000 т; вантажопід`ємність - 28, 850 т.; торговельна марка CODER, модель: S3384D, тип: тентований з гідравлічним навантажувачем; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_10 , рік виготовлення - 2002, виробник CODER, країна-виробник FR.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.05.2018 №1405 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством Firma Handlowa Marcin SAS (Польща). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 6500 PLN (за курсом 7,200846) 46805,50 грн., митна вартість 88786,43 грн.;

10) МД від 18.05.2018 №UA401010/2018/015921, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, тип НОМЕР_11 , ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_12 , рік виготовлення - 2013, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.05.2018 №1405-1 укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB Nermeda (Литва). Умови поставки CIP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 4500 PLN (за курсом 30,915895) 139121, 53 грн., митна вартість 210 908,24 грн.;

11) МД від 03.07.2018 №UA401010/2018/021505, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER 319 CDI, тип 906ВB35, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_13 , рік виготовлення - 2015, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 25.06.2018 №2506JUR укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB Jurivina (Литва). Умови поставки FCA (LT) Вінниця. Фактурна вартість 5900 PLN (за курсом 30,532230) 180 141,16 грн., митна вартість 213817,72 грн.;

12) МД від 31.07.2018 №UA401010/2018/012231, здійснено митне оформлення товару автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, тип НОМЕР_14 , ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_15 , рік виготовлення - 2015, торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник DAIMLER AG, країна-виробник DE.

Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.07.2018 №2703NER укладеного між ТОВ "Ліла-Трейд" (Україна) та підприємством UAB Nermeda (Литва). Умови поставки FCA (LT) Taurage. Фактурна вартість 3200 PLN (за курсом 31,260792) 100034,53 грн., митна вартість 202257,32 грн.

Весь вищезначений товар оформлений із застосуванням префенційного режиму 410 (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) в рамках Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678.

Для підтвердження країни походження та застосування режиму вільної торгівлі в рамках Протоколу 1 Угоди на вищезазначений задекларований товар, під час митного оформлення було надано декларації-інвойси складені експортером, якщо фактурна вартість товару не перевищує 6000 євро, перелік яких наведено в додатку №2 до акта перевірки.

Загальна сума нарахована умовно, за вказаними МД становить 126061,52 грн.

Вінницькою митницею ДФС направлено запити з проханням надати допомогу в проведенні перевірок декларацій-інвойсів, складених експортером якщо фактурна вартість товару не перевищує 6000 євро та даних, які у них містяться у зв`язку з тим, що декларації-інвойси складені не уповноваженим експортером, а ТЗ, зазначені в інвойсах, бувші у використанні та виготовлені з 1999 по 2015р.

У зазначеному акті вказано, що згідно до отриманої інформації від уповноважених органів Литви, Німеччини та Польщі преференційне походження товарів не підтверджено, пільги надані (отримані) неправомірно і з порушенням вимог Протоколу 1 Угоди. Експортери не надали на вимогу митних органів країни експорту всі належні документи на підтвердження статусу походження.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ліла-Трейд":

- вимог пунктів 2 та 3 статті 22 Умови складання декларації-інвойс Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII;

- статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495- VI зі змінами в частині достовірності декларування відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для їх митного контролю та митного оформлення;

- статті 281 Митного кодексу України в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 126061,53 грн.;

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 25 212,31 грн.

На підставі акта перевірки від 23.05.2019 №11/02-32-14-09/41722636 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 12.07.2019 №0006761409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 98 123,35 грн., з яких за основним платежем 78 498,68 грн., за штрафними санкціями 19 624,67 грн.,

- від 12.07.2019 №0006771409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби у розмірі 59 453,56 грн., з яких за основним платежем 47 562,85 грн., за штрафними санкціями 11 890,71 грн.,

- від 12.07.2019 №0006781409, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів у розмірі 31 515,39 грн., з яких за основним платежем 25 212,31 грн., за штрафними санкціями 6 303,08 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації суд керується та виходить з наступного.

Згідно з ч. 1-3 ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 36 Митного кодексу України особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно із ст. 43 Митного Кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 44 МК України, для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

За змістом ч. 1, 6 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (ст. 278 МК України).

В силу приписів ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

За правилами ст. 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VІІ ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі Угода).

Відповідно до пункту 1 статті 29 частини 2 глави 1 розділу 4 Угоди, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу 4 Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 - щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва (надалі - Протокол до Угоди про асоціацію), до цієї Угоди.

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу до Угоди про асоціацію встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

- товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

- товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1; 2. У випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Стаття 28 Протоколу до Угоди про асоціацію встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, "interalia" (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Отже, як видно із процитованих вище норм, у разі визнання товарів, такими, що походять з Європейського Союзу або України на них розповсюджується Угода про асоціацію та, відповідно, зменшується або скасовується ввізне мито, тобто застосовуються преференції.

Як слідує із матеріалів справи, TOB "Ліла-Трейд" на підставі зовнішньоекономічних контрактів укладених між TOB "Ліла-Трейд" та підприємствами: D.Galkio Ind.imone (Литва), UAB Sandralita (Литва), UAB Transveza (Литва), UAB DR Company (Литва), R.Cekanausko Imone (Литва), Trans-Lech Pasieka Leslaw (Польща), F.H.U Europol Nowak STANISLAW (Польща), Oude Mulders Autos GMBH (Німеччина), Firma Handlowa Marcin SAS (Польща), UAB Nermeda (Литва), UAB Jurivina (Литва), UAB Nermeda (Литва) ввезено на митну територію України товари оформлені за митними деклараціями від 20.04.2018 №UA401010/2018/012511; від 21.08.2018 №UA401010/2018/027982; від 21.06.2018 №UA401010/2018/019996; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018792; від 31.05.2018 №UA401010/2018/017472; від 24.05.2018 №UA401010/2018/016552; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018694; від 15.03.2018 №UA401010/2018/007906; від 17.05.2018 №UA401010/2018/015689; від 18.05.2018 №UA401010/2018/015921; від 03.07.2018 №UA401010/2018/021505; від 31.07.2018 №UA401010/2018/012231, зокрема транспортні засоби бувші у використанні із наданням пільг в оподаткуванні по ввізному миту, преференція 410 із застосуванням митної процедури Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) на підставі інвойсів наданих експортером, перелік яких наведений в додатку №2 до акту.

Товариством позивача відповідно до наведених вище митних декларацій задекларовано для ввезення на митну територію України товари:

- "напівпричіп вантажний, торговельна марка SCHMITZ, виробник SCHMITZ GARGOBULL AG, країна-виробник DE, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ", фактурна вартість 4500 EUR;

- "автомобіль вантажний, що був у використанні; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ", фактурна вартість 4300 EUR;

- "напівпричіп вантажний, торговельна марка SCHMITZ, модель: SPR 24- S01, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 ", фактурна вартість 2950 EUR;

- "автомобіль вантажний; марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_4 " фактурна вартість 4900 EUR;

- "напівпричіп вантажний, торговельна марка SCHMITZ, модель: SPR 24/L, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_5 ", фактурна вартість 2000 EUR;

- "напівпричіп вантажний, торговельна марка INTER CARS, модель: N-NW, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_6 " фактурна вартість 15000 PLN;

- "напівпричіп вантажний, торговельна марка MAGYAR, модель: SR34ESRA, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_7 ", фактурна вартість 5500 EUR;

- "автомобіль вантажний, марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_9 ", фактурна вартість 5500 EUR;

- "напівпричіп вантажний, що був у використанні; торговельна марка CODER, модель: S3384D, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_10 ", фактурна вартість 6500 PLN;

- "автомобіль вантажний, марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_12 ", фактурна вартість 4500 PLN;

- "автомобіль вантажний, марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER 319 CDI, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_13 ", фактурна вартість 5900 PLN ;

- "автомобіль вантажний, марка MERCEDES-BENZ, модель: SPINTER, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_15 ", фактурна вартість 3200 PLN.

Однією з вимог Протоколу 1 Угоди (пункт 2 статті 31) передбачено, що для застосування до партії товару преференційного режиму з країнами ЄС, має бути надана декларація інвойс складена експортером партії товару, сукупна вартість якої не перевищує 6000 євро з використання валюти, яка вказана в інвойсі, згідно з сумою, встановленою відповідною країною.

Відповідно до статті 22 Протоколу 1 Угоди, товари користуються режимом вільної торгівлі, якщо вони походять з Європейського Союзу, а також відповідають іншим вимогам Угоди.

Суд зауважує, що при оформленні МД від 20.04.2018 №UA401010/2018/012511; від 21.08.2018 №UA401010/2018/027982; від 21.06.2018 №UA401010/2018/019996; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018792; від 31.05.2018 №UA401010/2018/017472; від 24.05.2018 №UA401010/2018/016552; від 11.06.2018 №UA401010/2018/018694; від 15.03.2018 №UA401010/2018/007906; від 17.05.2018 №UA401010/2018/015689; від 18.05.2018 №UA401010/2018/015921; від 03.07.2018 №UA401010/2018/021505; від 31.07.2018 №UA401010/2018/012231 із застосуванням режиму вільної торгівлі з країнами ЄС, підприємством надано декларації інвойси, яка відповідають вимогам Протоколу 1 Угоди.

Водночас, в контексті даної спірної ситуації Вінницькою митницею ДФС направлено запити зазначені в п.2.7 акта перевірки (запит від 24.07.2018 №3901/8/02-80-19-02, від 22.08.2018 №4987/8/02-80-19-02, від 10.07.2018 №3428/8/02-80-19-02, від 24.05.2018 №2564/8/02-80-19-02, від 03.07.2018 №3229/8/02-80-19-01, від 24.07.2018 №3901/8/02-80-19-02) з подальшим перенаправленням уповноваженим органам країн ЄС, з посиланням на виконання вимог наказу Державної митної служби України від 13.09.2010 №1050 "Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару", з проханням надати допомогу в проведенні перевірки достовірності, зокрема декларації інвойс складених експортерами Литви, Польщі, Німеччини.

На вказані звернення отримано листи уповноважених органів Литви (від 03.01.2019 №(15.7/23)3В-98, від 14.02.2019 №(15.7/23)3В-1304, від 12.03.2019 №(15.7/23)3В-2122), Польщі (від 17.12.2018 №1201-ІОС.4331.33.2018 AJ, dsl 25/01/2019 №2401-IOA1.4331.154.155.2018.RS), Німеччини (від 08.01.2019 Z4215F-846/18-1). В ході перевірки виявлено, що товар, який зазначений у наданому в додатку преференційному документі, не є товаром походження, який визначений у протоколі №1 Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.

Представник відповідача у судовому засіданні вказала, що відповідно до інформації отриманої від уповноважених органів Литви, Польщі та Німеччини ввезений позивачем товар не відповідає вимогам Протоколу 1 Угоди ЄС та не може кваліфікуватися як преференційний. Експортери не надали на вимогу митних органів країни експорту всі належні документи на підтвердження статусу походження товару.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем при постановленні висновків викладених в акті перевірки, щодо того, що товар ввезений позивачем не відповідає вимогам Протоколу 1 Угоди ЄС та не може кваліфікуватися як преференційний, взято до уваги листи уповноважених органів Литви (від 03.01.2019 №(15.7/23)3В-98, від 14.02.2019 №(15.7/23)3В-1304, від 12.03.2019 №(15.7/23)3В-2122), Польщі (від 17.12.2018 №1201-ІОС.4331.33.2018 AJ, dsl 25/01/2019 №2401-IOA1.4331.154.155.2018.RS), Німеччини (від 08.01.2019 Z4215F-846/18-1) (неофіційний переклад) англійською мовою, який на переконання суду не може впливати на висновки перевіряючих.

У свою чергу суд звертає увагу, що "Порядок направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару" затверджений наказом Державної митної служби України від 13.09.2010 №1050 (далі - Порядок №1050), на який вказує Вінницька митниця ДФС у своїх запитах, регламентує дії посадових осіб регіональних митниць, митниць (далі - митні органи), пов`язані з оформленням та направленням до Держмитслужби звернень щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару, виданих компетентними органами іноземних держав (далі - сертифікати).

Пунктом 2 вказаного Порядку №1050 визначено, що його дія поширюється на сертифікати, які подаються при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до статті 282 Митного кодексу України.

Згідно п. 3 Порядку №1050 звернення щодо проведення перевірки направляються митними органами до Держмитслужби лише у таких випадках:

якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифікатів;

якщо є достатні підстави для сумнівів у вірогідності даних, наведених у сертифікатах;

за дорученням Держмитслужби, для проведення вибіркової перевірки.

Відповідно до п. 4 Порядку №1050 звернення щодо проведення перевірки повинно містити:

а) супровідний лист;

б) інформацію про сертифікати, що направляються на перевірку, та зазначені в них товари, складену в табличному вигляді за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;

в) ксерокопії сертифікатів, які підлягають перевірці;

г) проект запиту до відповідного компетентного органу іноземної держави.

Проект запиту до відповідного компетентного органу іноземної держави обов`язково повинен:

містити виклад чітко сформульованих конкретних причин, з приводу яких у митного органу виникли сумніви в дійсності сертифіката або вірогідності наведених у ньому даних;

містити перелік конкретних питань, що підлягають з`ясуванню в компетентних органах іноземних держав;

бути викладений українською й англійською мовами (аутентичні тексти) чи російською мовою, в разі потреби його направлення до країн СНД.

Якщо текст проекту запиту містить власні назви (назви міст, районів, вулиць, установ, підприємств, організацій, власні імена людей тощо), то їх слід наводити мовою оригіналу.

Пунктом 5 Порядку №1050 передбачено, що супровідний лист (у форматі MicrosoftWord) разом з ксерокопіями сертифікатів, які підлягають перевірці, надсилаються митним органом до Управління митно-тарифного регулювання Держмитслужби на паперових носіях та дублюються в електронному вигляді на поштову скриньку DMS kanc UMTR (у форматі AdobeAcrobatReader).

Інформація про сертифікати, що направляються на перевірку, та зазначені в них товари, складену в табличному вигляді (у форматі Microsoft Excel) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку; проект запиту (у форматі MicrosoftWord) до відповідного компетентного органу іноземної держави направляються виключно в електронному вигляді на поштову скриньку DMS kanc UMTR.

Реєстраційний номер супровідного листа на паперовому носії повинен бути таким самим, що й номер супровідного листа, направленого електронною поштою.

Поряд з цим, у запитах від 24.07.2018, від 03.07.2018, від 24.05.2018, від 10.07.2020, від 27.08.2020, від 22.08.2018, від 12.09.2018, зазначено про проведення перевірки достовірності декларацій інвойс складених експортерами Литви, Польщі, Німеччини на партію товарів, фактурна вартість яких не перевищує 6000 євро, а не сертифікатів, як того передбачає Порядок №1050.

Чинним законодавством регламентовано, що проведення перевірок щодо підтвердження походження товарів здійснюються, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог ...щодо визначення концепції Товарів, що походять з певної країни... і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року (ст. 33 Угоди, Протоколу 1). Дана норма кореспондується з ч. 2 ст. 45 МК України.

В листі ДФС України від 03.03.2017 № 5466/7/99-99-19-03-17 виданого з метою підвищення ефективності роботи з перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR. 1 (далі - сертифікат) та декларацій інвойсів, відповідно до статті 33 Протоколу 1 Щодо визначення концепції Товарів, що походять з певної країни і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27.06.2014 (далі - Протокол 1) та з урахуванням Пояснення Комісії ЄС (2007/С 83/01 від 17.04.2007) необхідно керуватися наступним.

Без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів з наступних технічних причин:

бланк наданого сертифіката не відповідає зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 (істотна різниця у розмірі чи кольорі, відсутній номер сертифіката, сертифікат заповнений мовою, що не є однією з офіційних мов Сторін Угоди); водночас, як виняток із правил, графа 11 сертифіката може бути розділена на дві частини для проставлення печатки митного органу країни ЄС;

не заповнено одну або декілька з обов`язкових граф сертифіката (наприклад, графа 4);

відсутній відбиток печатки митниці країни ЄС (графа 11);

в графах 2 та 5 сертифіката зазначено відомості про країну (групу країн), яка не є учасником Угоди;

граничний термін дії сертифіката/декларації інвойс закінчився, за винятком випадку, якщо такий сертифікат/декларація інвойс був дійсним та поданий митниці на момент поміщення товарів у митний режим митний склад (стаття 24 (3) Протоколу 1).

У разі неприйняття сертифіката з технічних причин митницею ДФС оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів відповідно до положень статті 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниці ДФС залишається копія цього сертифіката.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 33 Протоколу 1 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

До обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки:

проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС;

сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами);

структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС;

в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки);

маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару;

код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару;

дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката;

до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитку печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Подання суб`єктами ЗЕД документів про походження товару з метою відновлення преференційного режиму відповідно до статті 301 Митного кодексу України не є підставою (причиною) для здійснення перевірки цих документів (без обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару).

Перевірка підтверджень походження може також здійснюватися у довільному порядку (вибірково) за наявності відповідного доручення ДФС.

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката або декларації, перевірка цих документів здійснюється шляхом направлення до ДФС відповідного запиту.

З урахуванням пункту 2 статті 33 Протоколу 1 до Угоди разом із запитом до ДФС направляються:

двостороння копія сертифіката (на одному аркуші) із заповненою та засвідченою митницею ДФС графою 13 сертифіката (за винятком дати запиту про проведення перевірки достовірності сертифіката та походження товару);

копія засвідченого митницею ДФС інвойсу, якщо він був поданий;

будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження.

Статтею 30 Протоколу 1 наведено розбіжності й формальні помилки, які можуть міститися в сертифікаті з перевезення форми EUR. 1 та не впливають на походження товарів.

Так, виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку (наприклад, зміщення відомостей однієї чи декілька граф в іншу графу сертифіката), не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

Отже, для проведення перевірок митними органами, чітко визначено критерії якими вони мають керуватися при прийнятті рішення щодо проведення перевірок, цими критеріями є:

1. Для проведення перевірок в довільному порядку - наявності відповідного доручення ДФС.

2. Обґрунтовані сумніви в достовірності документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Протоколу 1.

Водночас, у запитах Вінницької митниці ДФС не зазначено жодних обставин, які б дали підстави для сумнівів у походженні товару з Європи, а лише вказано, що декларації інвойс складені не уповноваженими експортерами, а транспортні засоби бувші у використанні й виготовленні у 2007-2013, 2002-2014, 2012-2014, 2004-2014, 2007-2016, 2007-2015 роках.

Отже, при проведені процедури митного оформлення позивачем було надано всі необхідні документи для розмитнення товару та підтвердження країни походження товару.

Крім того, суд звертає увагу, що до сертифікатів відповідності товару жодних нарікань та сумнівів не було.

Згідно з ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, щодо подання недостовірних документів позивачем посадовим особам Вінницької митниці ДФС під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Таким чином, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації під час митного оформлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №К/9901/593/17, від 08.05.2018 року у справі №808/1341/14, від 15.05.2018 у справі №К/9901/34100/18.

Як встановлено судом, підставою для проведення невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла -Трейд" відповідач зазначає статтю 351 Митного кодексу України. Однак, всупереч положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ГУ ДПС у Вінницькій області не надано доказів на підтвердження наявності підстав, наведених у даній нормі, та обґрунтованої підозри, яка виникла у відповідача, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення вимог законодавства.

Таким чином, в ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів встановлення факту подання позивачем неповної, недостовірної інформації про товар під час його митного оформлення.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії митних декларацій та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, рахунків-фактур, які підтверджують відповідні VIN-коди транспортних засобів та інформацію про країну виробника транспортних засобів та витяг з міжнародного стандарту ISO 3779 щодо структури VIN -коду для підтвердження країни походження товару (а.с.146-193).

За наведеного в його сукупності, висновки контролюючого органу, що викладені у акті перевірки від 23.05.2019 №11/02-32-14-09/41722636, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам права, отже податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків є протиправними та належать до скасування в судовому порядку.

Суд застосовує рішення ЄСПЛ від 22.11.2007 р. у справі "Україна-Тюмень" проти України", у п. 49 якого суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом" ("subject to the conditions provided for by law"), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". У п. 55 надано тлумачення "пропорційності втручання" в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийнятих оскаржуваних рішень. Крім того, факт отримання листів відповідачем від уповноважених осіб не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, оскільки в матеріалах справи та перевірки містяться докази походження товару.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Вінницькій області №0006761409 від 12.07.2019 року, №0006771409 від 12.07.2019 року, №0006781409 від 12.07.2019 року.

Судові витрати підлягають розподілу та відшкодуванню відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0006761409 від 12.07.2019 року, №0006771409 від 12.07.2019 року, №0006781409 від 12.07.2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" судовий збір у в сумі 2836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" (вул. Ватутіна, 17-А, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 41722636)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Повний текст рішення складено 06.10.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович