Рішення

від 06.10.2020 по справі 360/2588/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2588/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайго Компані про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06 липня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайго Компані (далі - відповідач, ТОВ Дайго Компані ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у загальній сумі 239835,02 грн, а саме:

- з податку на додану вартість в сумі 238585,02 грн, з яких 187212,00 грн основного платежу, 46803,00 грн штрафних санкцій та 4570,02 грн пені з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника, та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету України;

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1250,00 грн основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Державного бюджету України;

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках ТОВ Дайго Компані на загальну суму 239835,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській область, як платник податків та зборів, з 06 серпня 2019 року.

Відповідач не сплатив до бюджету узгоджені суми податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу на загальну суму 239835,02 грн, у тому числі з податку на додану вартість на суму 238585,02 грн та податку на прибуток приватних підприємств на суму 1250,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 238585,02 грн виник на підставі прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми Р від 11 лютого 2020 року № 0004435204, яким підприємству за результатами камеральної перевірки, нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 187212,00 грн та штрафні санкції на суму 46803,00 грн.

Крім того існує заборгованість з пені у розмірі 4570,02 грн, нарахована підприємству відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 25 лютого 2020 року № 9334715763 за 2019 рік на суму 1250,00 грн.

Позивачем з метою погашення податкового борту, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 16 березня 2020 року № 30006-52, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою 19.03.2020. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

З метою встановлення наявності ліквідного майна у платника податків, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу. Головним управлінням ДПС у Луганській області 25 травня 2020 року направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області № 3457/9/12-32-52-08 щодо надання інформації про наявність у платника податків транспортних засобів, а також про вартість їх придбання, які перебувають станом на 25 травня 2020 року у власності (оренді, іншому праві користування); 20 травня 2020 року № 3545/10/12-32-52-08 до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про наявність зареєстрованої на праві власності за ТОВ Дайго Компані техніки на дату отримання листа; запит до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.05.2020 №3542/10/12-32-52-08 щодо надання інформації про наявність земельних ділянок за ТОВ Дайго Компані ; до ДП Український інститут інтелектуальної власності направлено лист від 20.05.2020 №3544/10/12-32-52-08 про володіння ТОВ Дайго Компані об`єктами інтелектуальної власності, супутніми правами та об`єктами промислової власності.

З відповідей з`ясовано, що за відповідачем транспортні засоби (лист РСЦ МВС в Луганській області від 03 червня 2020 року № 31/12/4442-477) та сільськогосподарська техніка (лист від 01 червня 2020 року № 08-11/2679) не зареєстровані, земельні ділянки у товариства відсутні (лист від 02 червня 2020 року № 11-12-0.223-4043/2-20), об`єкти промислової власності відсутні (відповідь від 25 травня 2020 року № вих.-7086/2020).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ Дайго Компані нерухоме майно відсутнє.

Разом з цим, відповідно до інформаційних даних податкового органу, ТОВ Дайго Компані має відкриті банківські рахунки.

Таким чином, грошові кошти, наявні на відкритих рахунках у банку, є єдиним можливим джерелом погашення податкового боргу в загальній сумі 239835,02 грн, тому позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у загальній сумі 239835,02 грн та накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках відповідача.

Ухвалою від 13 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 39-40).

Ухвалою від 29 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк. спр. 49-50).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 68).

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 69-71).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 липня 2020 року № 1006948989, ТОВ Дайго компані , ідентифікаційний код 43154559, зареєстроване як юридична особа 06 серпня 2019 року, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22, офіс 106/9 (арк. спр. 47-48).

Відповідач перебуває на за основним місцем обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецькому управлінні ГУ ДПС у Луганській області з 06 серпня 2019 року (арк. спр. 4-5).

У відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 238585,02 грн, який виник на підставі прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2020 року форми Р № 0004435204, яким підприємству за результатами камеральної перевірки, яку оформлено атом від 17 січня 2020 року № 110/12-32-52-04-12/43154559, нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 187212,00 грн та штрафні санкції на суму 46803,00 грн (арк. спр. 12-13, 15-17).

Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 13 лютого 2020 року, що підтверджено відміткою про отримання уповноваженої особи ТОВ Дайго Компані (арк. спр. 14).

Крім того існує заборгованість з пені у розмірі 4570,02 грн, нарахована підприємству відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник за відповідачем на підставі самостійно поданої податкової декларації від 25 лютого 2020 року № 9334715763 за 2019 рік, в якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами звітного податкового періоду, в сумі 1250,00 грн (арк. спр. 20-21).

ГУ ДПС у Луганській області виставлено ТОВ Дайго Компані податкову вимогу форми Ю від 16 березня 2020 року № 30006-52, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків станом на 15 березня 2020 року становить 239835,02 грн, у тому числі штрафні (фінансові) санкції 46803,00 грн, основний платіж 188462,00 грн, пеня 4570,02 грн (арк. спр. 6).

Зазначена вимога отримана уповноваженим представником відповідача 19 березня 2020 року (арк. спр. 6).

За даними Інформації про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 10 червня 2020 року, розрахунку боргу, пені станом на 10 червня 2020 року та інтегрованої картки платника податків за ТОВ Дайго Компані наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 238585,02 грн, та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1250 грн (арк. спр. 7-9, 10-11).

Відповідно до листа від 03 червня 2020 року № 31/12/4442-477 РСЦ МВС в Луганській області, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, станом на 03 червня 2020 року за ТОВ Дайго Компані транспортні засоби не зареєстровані (арк. спр. 34).

Згідно з листом ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області від 01 червня 2020 року № 08-11/2679 станом на 26 травня 2020 року зареєстрованої за підприємством сільськогосподарської техніки немає (арк. спр. 31).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 02 червня 2020 року № 11-12-0.223-4043/2-20, земельні ділянки за ТОВ Дайго Компані відсутні (арк. спр. 24).

З листа ДП Український інститут інтелектуальної власності від 25 травня 2020 року № вих.-7086/2020 встановлено, що за результатами проведення іменного патентно-інформаційного пошуку об`єктів промислової власності, що належать ТОВ Дайго Компані , не виявлено (арк. спр. 28).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ Дайго Компані нерухоме майно відсутнє (арк. спр. 36).

Відповідно до інформаційних даних податкового органу, ТОВ Дайго Компані має відкриті банківські рахунки (арк. спр. 4 зв.).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України);

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З вищеописаних доказів судом встановлено, що за ТОВ Дайго Компані станом на 22 червня 2020 року обліковується податковий борг у загальній сумі 239835,02 грн, у тому числі, з податку на додану вартість на суму 238585,02 грн та з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1250,00 грн, який виник за відповідачем через несплату у встановлений статтею 57 Податкового кодексу України строк узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації та нарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідачем доказів сплати вказаного податкового боргу суду не надано.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктами 95-1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки ТОВ Дайго Компані вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що позивач дотримав визначених статтею 95 Податкового кодексу України вимог та має всі підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу ТОВ Дайго Компані шляхом стягнення коштів.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують ТОВ Дайго Компані , суд зазначає.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Незважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2, а також пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України та розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок № 632), відповідно до яких арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи із приписів пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та Порядку № 632, суд дійшов висновку, що наявність у платника податку податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, який не є виключним та єдиним способом його погашення.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, лише за умови дотримання цих норм можливе погашення податкового боргу шляхом реалізації положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку № 632 передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підставою для звернення податкового органу до суду є саме вчинення цим органом усіх передбачених заходів по розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Відповідні обставини повинні бути підтверджені податковим органом під час судового розгляду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 825/2243/18.

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.

Суд зазначає, що підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Враховуючи наведене, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Проте реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 820/5660/16.

Позивачем надано суду докази щодо відсутності у відповідача майна (арк. спр. 24, 28, 31, 34, 36), проте звертаючись до суду, позивачем не дотримано умов пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Крім того, суд наголошує, що надані докази не можуть бути належними доказами відсутності у відповідача іншого рухомого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, або наявності майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, або наявності майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Також суд зауважує, що накладення арешту на кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу суттєво обмежить права платника податків як власника таких коштів та унеможливить здійснення відповідачем його діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки ГУ ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 43143746) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайго Компані (код за ЄДРПОУ 43154559, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, офіс 106/9) про стягнення коштів з рахунків у банках та накладення арешту на коштів та інші цінності задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дайго Компані кошти за податковим боргом у загальній сумі 239835,02 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 02 коп.), а саме:

з податку на додану вартість в загальній сумі 238585,02 грн (двісті тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 02 коп.), з яких 187212,00 грн (сто вісімдесят сім тисяч двісті дванадцять гривні 00 коп.) основного платежу, 46803,00 грн (сорок шість тисяч вісімсот три гривні 00 коп.) штрафних санкцій та 4570,02 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят гривень 02 коп.) пені з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника, та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету України;

з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Державного бюджету України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова