Рішення

від 28.09.2020 по справі 383/151/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/151/20

Номер провадження 2/383/165/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,

представника позивача - адвоката Бондаренко І.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 383/151/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - двоюрідний дядько позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 8,24 га., яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР №014243 виданого Новомиколаївською сільською радою Ради народних депутаті від 31.05.2000 року.

Зазначає, що у встановлений шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як перебував з 20.04.2015 року по 08.05.2015 року на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району Бобринецької районної ради з діагнозом: Пневмонія справа середньо-тяжкий перебіг . Також позивач вказує, що в нього відсутні документи, що підтверджують його родинні стосунки з двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , а саме відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відсутнє свідоцтво про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_2 , так як документи не збереглися, а тому він не має можливості довести свої родинні стосунки з двоюрідним дядьком ОСОБА_2 .

Коли позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини за законом, то в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, про що 25 січня 2017 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко В.О. винесено відповідну постанову, тому звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати поважною причину пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, й визначити йому додатковий строк у два місяці, а також встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.24-26).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.56-57).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.07.2020 року заяву представника позивача, адвоката Бондаренко І.А. про витребування письмових доказів задоволено (а.с.109-110).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондаренко І.А. позов підтримали та просили суд його задовольнити в повному обсязі, визначивши додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці з дати набирання чинності судовим рішенням у даній справі та встановити факт родинних відносин. При цьому не заперечили проти слухання справи без участі відповідача у разі його неявки.

Представник відповідача - Новомиколаївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розписками про вручення судової повістки від 12.03.2020 року (а.с.58), поштовим повідомленням від 14.04.2020 року (а.с.73), від 22.05.2020 року (а.с.81), від 30.06.2020 року (а.с.101), від 17.07.2020 року (а.с.103), від 28.07.2020 року (а.с.115). Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, де не заперечує проти задоволення позову. Відзиву на позов від відповідача не надходило (а.с.54,102).

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона знайома з позивачем та знала ОСОБА_8 , вказує, що у бабусі позивача був син ОСОБА_9 , а у того був син ОСОБА_10 , але точно родинних стосунків між спадкодавцем та позивачем вона описати не може.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та вивчивши матеріали позову, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ст. 1217 ЦПК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 вказаного Кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1265 ЦК України визначено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №9, видане виконавчим комітетом Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 03.11.2014 року (а.с. 7).

До складу спадщини увійшла земельна ділянка, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської та належить померлому ОСОБА_2 згідно державного акту на право приватної власності на землю Серії КР № 014243, площею 8,24 га в межах згідно плану (а.с.9).

З витягу ДРАЦСГ та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження встановлено, що батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначений ОСОБА_11 , мати ОСОБА_12 (а.с.117-118).

Довідкою № 321/05-24 від 24.11.2016 року, виданою виконавчим комітетом Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1999 року по 30.10.2014 рік проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . В житловому будинку проживав до дня смерті один, заповітів від імені померлого ОСОБА_2 згідно даних сільської ради не посвідчувалося (а.с.14).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №59538543 від 21.02.2020 року відомості про спадкодавця ОСОБА_2 відсутні (а.с.34-35).

З матеріалів спадкової справи №7/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з заявою 25.01.2017 року про прийняття спадщини за законом, заяву про прийняття спадщини у визначенні законом строки не подав (а.с.44-51).

Постановою приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу від 25.01.2017 року №9/02-30 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 відмовлено, оскільки в шестимісячний строк не вчинено дій передбачених ст.ст.1268-1271 ЦК України, а також ним не надано документів, які б підтверджували його родинні стосунки з ОСОБА_2 та правовстановлюючому документі, а саме в Державному акті допущено вправлення (а.с.18).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 20, виданий Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 01.02.2017 року, де матір`ю зазначена ОСОБА_13 , а батьком ОСОБА_14 (а.с.10).

Відповідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис №8 від 15.06.1962 року, ОСОБА_14 одружився з ОСОБА_15 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_16 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідний актовий запис № 158 виданий 21.08.1952 року ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та в графі батько значиться ОСОБА_6 , в графі мати ОСОБА_17 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис №5, виданий Клинцівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 8).

З довідки № 176 від 20.02.2018 року, виданої виконкомом Клинцівської сільської ради, вбачається що відсутні відомості про народження ОСОБА_17 , 1922 року народження та ОСОБА_4 , 1934 року народження (а.с.13).

Відповідно довідки № 592 від 04.11.2016 року виданої виконкомом Тарасівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.15).

Згідно інформації державного архіву Кіровоградської області від 06.04.2018 року № Т-15/3/0/1/01-70 у книгах реєстрації актів цивільного стану про шлюб у населених пунктах Кіровоградського району за 1938-1941 рр. відомості про укладення шлюбу між ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відсутні. Також у книзі реєстрації актів цивільного стану про шлюб у населених пунктах Клинцівської сільської ради за 1940-1941 рр. в архів на зберігання не надходило (а.с.16).

Але при цьому, вище досліджені докази не дають підстави суду встановити факт родинних стосунків спадкодавця та позивача, а відповідно і ступень їх споріднення, а показання свідка ОСОБА_7 суд оцінює критично, оскільки остання не зазначила чітко та конкретно родичів позивача та спадкодавця ОСОБА_2 відповідно до їх кровного споріднення та вказала, що не пам`ятає хто кому ким доводився із зазначених нею родичів позивача.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

З виписки медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого), вбачається, що ОСОБА_1 з 20.04.2015 по 08.05.2015 року перебував на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецькогорайону Бобринецької районної ради з діагнозом Пневмонія справа середньо-тяжкий перебіг (а.с.17), але таку причину суд не може визнати поважною у розумінні ч.3 ст.1272 ЦК України.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 сплинув ІНФОРМАЦІЯ_10 , а до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся лише 25 січня 2017 року, тобто після закінчення строку для прийняття спадщини, при цьому він також не довів родинність стосунків зі спадкодавцем.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, доводи позивача про те, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами, оскільки не доведено факту його родинних стосунків як і не підтверджено поважності причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини у визначений законодавством строк.

Даючи оцінку встановленим вище обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні не встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , тобто не встановлено, що позивач є спадкоємцем останнього за законом, тому у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин суд відмовляє у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10-12, 76-81,141, 259, 263-265, 273,315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1270, 1271, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новомиколаївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04527566, юридична адреса: с. Ново миколаївка Бобринецького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27248.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя І. М. Адаменко