Рішення

від 02.10.2020 по справі 948/585/20

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/585/20

Номер провадження 2/948/184/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Машівський РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, як орган опіки та піклування, про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по виплаті аліментів та повернення примусово утриманої, але не перерахованої на користь стягувача суми аліментів,-

в с т а н о в и в :

у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, у якому просить припинити стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на утримання дітей у розмірі 35227,84 грн та повернути на його користь грошові кошти в сумі 31 287,49 грн, які були утримані з його доходів на користь стягувача на виконання виконавчого листа № 2/1619/400, виданого 18.12.2012 Машівським районним судом, та які зберігаються на депозитному рахунку Машівського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми).

Позов мотивований тим, що починаючи з вересня 2018 року доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з ним в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на повному його утриманні. Місце проживання матері дітей невідомо, вона не надає матеріальної допомоги дітям, не бере участі в їх вихованні, натомість він змушений сплачувати аліменти відповідачу, хоча аліменти мають забезпечувати саме потреби дітей.

Ухвалою суду від 11.08.2020 у справі відкрито провадження, залучено в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Машівський РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), Машівську району державну адміністрацію Полтавської області, як орган опіки та піклування, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 38).

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно (а.с.42-45), зокрема відповідач за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про відсутність адресата (а.с.46,57,58), також відповідач викликалася через оголошення на офіційному вебсайті суду (а.с.53).

Представник позивача - адвокат Бульбах Н.М. подала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала та просила ухвалити заочне рішення (а.с.28,29,64).

Відповідач правом на відзив не скористалася, причини неявки не повідомила.

Представники третіх осіб також в судове засідання не з`явилися, начальник Машівського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) подав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 61), начальник служби у справах дітей Машівської РДА не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що батько повністю опікується своїми дітьми та розпорядженням голови Машівської РДА від 19.10.2018 року визначено місце проживання неповнолітніх дітей з батьком (а.с.47).

Виходячи з викладеного, суд вирішив розглянути справу за відсутності сторін та відповідно до ст. 281 ЦПК України - в заочному порядку.

Судом установлено, що позивач та відповідач є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з наданих позивачем копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відповідно (а.с. 8,9).

Рішенням Машівського районного суду від 20.09.2013 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 є також батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується наданими позивачем копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с.10,11).

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 18.12.2012 зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 10.12.2012 року і до досягнення повноліття дітей (а.с.13).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Так, розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації Середи Ю.К. від 19.10.2018 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання: (а.с.23).

Факт проживання малолітніх доньок позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стверджується і довідками Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 25.10.2019 р. № 02-45-04/198 та від 15.06.2020 року № 02-45-04/40, виданих на підставі актів про встановлення факту проживання, за якими ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживають разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-27).

За повідомленням Машівського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) від 13.01.2020 року, 21.12.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення та аліменти утримуються з доходу боржника, а саме кошти перераховані ТОВ Компанія Фармко та Полтавським обласним центром зайнятості. Кошти надходили на депозитний рахунок відділу та перераховувалися стягувачу, востаннє 02.05.2018 року. Кошти в сумі 31 287,49 грн знаходяться на депозитному рахунку та не перераховані стягувачу у зв`язку з відсутністю реквізитів, хоча на адресу останньої неодноразово направлялися листи щодо надання реквізитів (а.с.14,15).

Згідно з довідкою -розрахунком, складеною начальником Машівського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом 2/1619/400 від 18.12.2012 року складає 35 227,84 грн (а.с.15).

Як убачається з інформації Машівського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), на виконанні у відділ перебуває виконавче провадження № 35855942 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1619/400 від 18.12.2012 року, виданого Машівським районним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , 2010 р.н. та ОСОБА_4 , 2012 р.н. у розмірі 1/3 частки доходів боржника. На депозитному рахунку відділу знаходяться кошти в сумі 35 150,30 грн, стягнуті із боржника та не перераховані стягувану за період з 01.09.2018 року по 01.10.2020 року (а.с.62).

Згідно з довідками ТОВ Компанія Фармко від 12.09.2019, ОСОБА_1 дійсно працює в цьому товаристві на посаді підсобного робітника та з 21.03.2019 року по 31.08.2019 року отримав заробітну плату в сумі 57 088,97 грн, в оренді підприємства перебуває належна ОСОБА_1 земельна ділянка та за 2019 рік нараховано орендної плати в сумі 17397, 57 грн, утримано аліментів 3946,14 грн (а.с. 20,21).

Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України,за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Таким чином, повне чи часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у разі обчислення державним виконавцем розміру заборгованості, визнання розміру заборгованості обчисленої державним виконавцем платником аліментів та за умови, що вона виникла у платника аліментів у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні аналогічних спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікованаПостановою Верховної ОСОБА_3 України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року) зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч. 3 ст.181, ст.183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом наведених правових норм аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини.

Аналіз частини другої статті 181СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів .

Відповідно до ст.160СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до положень ч. 4ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом предявлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави звільнення від сплати.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження.

Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з огляду на те, що з вересня 2018 року діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинили проживати з матір`ю ОСОБА_2 , на користь якої за рішенням суду стягнуті аліменти на утримання донок, та почали проживати з батьком ОСОБА_1 , перебувають на його утриманні, що підтверджено належними доказами, а тому суд уважає за можливе припинити стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів боржника щомісячно, але не менше 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з виконавчим листом № 2/1619/400 від 18.12.2012 року, виданого Машівським районним судом.

У зв`язку з вищенаведеним стягнення заборгованості з аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 не буде сприяти забезпеченню інтересів дітей, а навпаки, погіршить їх забезпечення необхідними для життя та розвитку речами. У той час, як звільнення позивача від заборгованості за аліментами відповідатиме інтересам малолітніх дітей сторін, а тому суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам на утримання доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь відповідача ОСОБА_2 в сумі 35 227,84 гривень, а також повернення позивачу коштів, які стягнуто з останнього та які перебувають на депозитному рахунку ДВС в сумі 35 150,30 грн.

Отже, позов потрібно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Машівський РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, як орган опіки та піклування, про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по виплаті аліментів та повернення примусово утриманої, але не перерахованої на користь стягувача суми аліментів - задовольнити.

Припинити стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2012 року і до досягнення повноліття дітей, згідно з виконавчим листом № 2/1619/400 від 18.12.2012 року, виданого на підставі рішення Машівського районного суду Полтавської області від 18.12.2012 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих з нього на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2/1619/400 від 18.12.2012 року, виданого на підставі рішення Машівського районного суду Полтавської області від 18.12.2012 року, у розмірі 35 227, 84 грн, що виникла за період з 01.03.2017 року по 01.05.2020 року.

Повернути на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35 150,30 грн, стягнуті із боржника та не перераховані стягувачу ОСОБА_2 за період з 01.09.2018 року по 01.10.2020 року, за виконавчим листом № 2/1619/400 від 18.12.2012 року, виданого на підставі рішення Машівського районного суду Полтавської області від 18.12.2012 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 768,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий 13.02.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 , виданий 12.12.2007 року, інші відомості відсутні.

Треті особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Машівський РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: вул. Незалежності, 111, смт Машівка, Полтавська область, код 35011079;

Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 111, смт Машівка, Полтавська область, код 34087751.

Суддя С. М. Косик