Рішення

від 01.10.2020 по справі 639/993/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020

м.Харків

Справа № 639/993/20

провадження 2/639/791/20

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області, 3 особа-Перша Харківська державна нотаріальна контора про скасування арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції ( ГУ НП) в Харківській області, третя особа- Перша Харківська державна нотаріальна контора про скасування арешту, накладеного на майно.

Позов мотивовано тим, що 26 травня 2008 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності, яка передбачала конфіскацію всього майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності, у дохід держави.

Згідно Акту опису й арешту майна від 24 липня 2009 року, що був складений у межах виконавчого провадження про конфіскацію майна ОСОБА_1 , проведено опис майна, що належить боржнику.Крім цього, 22.06.2007 року Першою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження реєстровий № 15663 від 22.06.2007 р. про арешт нерухомого майна на підставі постанови №47/8483 від 20.06.2007 слідчого з ОВС Попенко Д.В. Слідчого управління Головного управління МВСУ в Харківській області .

Як зазначає позивач, постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 23.01.2009 його звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 4 міс. 25 дн.

11 лютого 2015 року відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом ним отримано житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У 2019 позивач звернувся із заявою до ГУ Національної поліції в Харківській області про скасування арешту на все майно,але йому відмовлено, що змусило звернутися до суду.

Відповідач- Головне управління Національної поліції в Харківській області проти позову заперечував, надавши відзив, в якому посилається на те, що досудове розслідування кримінальної справи відносно позивача здійснювалось співробітниками Слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області, а ухвалення вироку відбулось 26.05.2008, коли ГУ НП в Харківській області не існувало, а тому відповідачем не вчинялось будь-яких дій щодо порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача. Рішення про утворення ГУ НП в Харківській області прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ . Головне управління МВС України в Харківській області не припинено, відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено ( а.с. 58-59).

За клопотанням представника відповідача, ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 03.08.2020 замінено неналежного відповідача у цивільній справі-Головне управління Національної поліції в Харківській області на належного відповідача-Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області ( а.с. 93).

3 особа-Перша Харківська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно, належним чином, про причини неявки суд не сповістив, пояснень щодо позовуне надав.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26 травня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, з конфіскацією в дохід держави всього особистого майна ( а.с. 17-22).

На виконання вироку суду, державним виконавцем 24 липня 2009 року складено акт опису й арешту майна, а саме 1/3 частини квартири, розташованої у АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 09.06.2004 ( а.с. 23-24).

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 22.06.2007 року Першою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження про арешт нерухомого майна на підставі постанови 47/8483 від 20.06.2007 Слідчого з ОВС Слідчого Управління Головного управління МВСУ в Харківській області Попенко Д.В., реєстровий № 15663 від 22.06.2007 р.

З довідки про звільнення серії ХАР №02182 вбачається, що ОСОБА_1 звільнений за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.01.2009 р. на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяця 25 днів ( а.с. 25).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину , виданого 11.02.2015 державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 6-12, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно зареєстровано, згідно Витягу про державну реєстрацію прав за № 33579008, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"23 березня 2012 року, реєстраційний номер:2012924, номер запису:47791( а.с. 26-27).

20 грудня 2019 року Позивачем направлена на адресу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області заява про скасування арешту на все майно, що накладений згідно постанови 47/8483 від 20.06.2007 слідчого ГУ МВСУ в Харківській області, на яку надано відповідь про відсутність повноважень щодо скасування арешту ( а.с. 32).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Зокрема, відповідно до статті 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Особи, яким передано майно, попереджались під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.Накладення арешту на майно скасовувалось постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Правова природа арешту майна не змінилася і з прийняттям нині чинного КПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

За положеннями статті 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Вимоги ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц.

Судом встановлено, що за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.05.2008 конфіскації підлягало все майно, що належало ОСОБА_1 на праві власності, тобто на 1/3 частину квартири. Оскільки конфіскація має тимчасовий характер і не може розповсюджуватися на майно, що буде в подальшому набуто, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зняття арешту з майна, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла у 2014 році, а саме з житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями загальною площею 68,9, житловою площею 36,1 кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за ОСОБА_1 11.02.2015 та із земельної ділянки кадастровий номер 6322056500:02:000:0296 площею 3,2323 га. з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою:Харківська область, Дергачівський район сщ/рада Пересічанська, зареєстрованої за ОСОБА_1 29.04.2015.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для зняття арешту з всього невизначеного майна, виходячи з наступного.

Згідно відповіді №08-10/арх.від 30.07.2020 року Жовтневого районного суду м.Харкова матеріали кримінальної справи №1-205/08 за обвинуваченням ОСОБА_3 знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання.За інформацією Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)від 09.07.2020 року №37156, матеріали виконавчого провадження , в рамках якого складено Акт опису й арешту майна від 24 липня 2009 року на виконання конфіскації майна ОСОБА_1 знищено за закінченням строку зберігання ( а.с. 100,102).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 04.09.2020 витребувана у Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради інформація за даними реєстру або інвентаризаційної справи про відчуження належної ОСОБА_1 1/3 частини АДРЕСА_2 за період з 2008 року по теперішній час та його підстави.

З наданої копії інвентаризаційної справи вбачається, що, оскільки в акті опису й арешту майна від 24.07.2009 описане майно підлягало переданню для реалізації не раніше 30.07.2009, батько позивача ОСОБА_4 , якому також належала 1/3 частина квартири, звернувся до Дергачівського районного суду м.Харкова від 14.08.2009 з позовом до ОСОБА_1 , 3 особи: ОСОБА_1 ( брат ОСОБА_4 та співвласник квартири), відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту. Рішенням суду від 14.08.2009 позовні вимоги задоволені, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину квартири за договором купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , виключено з акту опису та арешту зазначену частину квартири. Як встановлено судом, ОСОБА_1 проти позову не заперечував, підтвердив домовленість у 2007 між батьком і сином щодо покупки батьком його частини квартири та отримання ним грошової компенсації у розмірі 10000 грн., неможливість оформлення в нотаріальній контори договору через арешт. Не було це зроблено і після звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі у січні 2009 , через наявність заборони та накладення арешту на все належне позивачу майно за постановою слідчого.

З огляду на встановлені обставини, а також враховуючи те, що позивач визначає відповідача, а у випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України, до якого позов ОСОБА_1 не пред`явлено, у задоволенні вимог щодо зняття арешту зі всього невизначеного майна суд відмовляє.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265, 274 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС в Харківській області , третя особа Перша Харківська державна нотаріальна контора - задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями загальною площею 68,9, житловою площею 36,1 кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 11.02.2015 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ( реєстровий № 6-12), виданого 11.02.2015 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою, та земельну ділянку кадастровий номер 6322056500:02:000:0296 площею 3,2323 га. з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою:Харківська область, Дергачівський район сщ/рада Пересічанська, зареєстровану за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (реєстровий № 6-163), виданого 29.04.2015 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 );

Відповідач - Ліквідаційна комісія ГУ МВС в Харківській області (код ЄДРПОУ 08592313, м.Харків, вул.Раднаркомівська, 5);

3 особа - Перша Харківська державна нотаріальна контора ( м.Харків, пл. Люксембург Рози, 4).

Повне судове рішення складено 06.10.2020.

СУДДЯ -