Постанова

від 05.10.2020 по справі 280/2804/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2804/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представників позивача Вайла С.В., Самелюк І.Ф., Курілової О.В.

представника відповідача Воронкової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 р. (суддя Стрельнікова Н.В., повне судове рішення складено 20.03.2020 р.) в справі № 280/2804/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Запорізьке автотранспортне підприємство 12329 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Запорізьке автотранспортне підприємство 12329 (далі - ПрАТ ЗАТП 12329 ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002431407 від 20.02.2019 р. про збільшення суми грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 293 527,25 грн., в тому числі за основним платежем - 234 822,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 705,65 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване прийняте 20 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0002431407.

В апеляційній скарзі відповідач скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що позивач, будучи обізнаним про наявність рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 р. № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя , яким з 01.01.2016 р. затверджено нову базову вартість одного квадратного метру земель міста станом на 01.01.2013 р., не виконав обов`язок з отримання витягу про нормативну грошову оцінку землі та при здійсненні розрахунку розміру земельного податку такі зміни не врахував.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 р. здійснена заміна первісного відповідача ГУ ДФС у Запорізькій області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.12.2018 по 21.12.2018 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України, наказу від 06.12.2018 №4140 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ ЗАТП 12329 з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю (земельного податку та /або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 роки, за результатом якої складено акт від 28.12.2018 №803/08-01-14-07/03114164, у висновках якого зазначено про виявлені порушення п. 286.1 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату річної суми земельного податку у сумі 234 822,60 грн., у т.ч. по періодам: 2016 рік - 85144,82 грн., 2017 рік - 61879,30 грн., 2018 рік - 87798,48 грн.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.02.2019 №8278/10/08-01-14-07-13 заперечення позивача на акт перевірки залишено без задоволення.

20.02.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі висновків акту перевірки від 28.12.2018 №803/08-01-14-07/03114164 винесено податкове повідомлення-рішення №0002431407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 293528,25 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 234822,60 грн. та за штрафними санкціями у сумі 58705,65 грн.

Рішенням ДФС України від 27.05.2019 №24148/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002431407 від 20.02.2019 без змін.

Також судом першої інстанції встановлено, що нарахування та сплата земельного податку здійснюється відповідно до нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельної ділянки, визначеної витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1057/05/02 від 25.12.2013, яка складала 287,12 грн., із застосуванням щорічної індексації, кумулятивно. Сплата здійснювалась на рівні не нижчому ніж базова нормативна грошова оцінка землі, встановлена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя із застосуванням індексів інфляції.

01.08.2018 позивач звертався до міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою стосовно надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером № 2310100000:02:021:0027.

Листом від 06.08.2018 №2507/207-18 міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про необхідність подати повторно заяву про надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку після усунення технічних недоліків програмного забезпечення, про що буде оголошено додатково.

Після повторного звернення позивача міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3180/207-18 від 21.12.2018, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 33 457 599,98 грн.

Встановивши, що саме на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3180/207-18 від 21.12.2018 відповідачем зроблено розрахунок річної суми земельного податку за 2016, 2017 та 2018 року та, відповідно, зроблено висновок про заниження позивачем сплати річної суми земельного податку на загальну суму 293528,25 грн., враховуючи, що зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки внесено 18.12.2018, а будь-який інший документ за винятком витягу, наданого за заявою землекористувача, не може бути підставою для зміни бази оподаткування, суд першої інстанції вважав, що обов`язок сплачувати земельний податок у новому розмірі виник у підприємства з дати формування такого витягу, тобто з 18.12.2018.

Враховуючи приведені обставини, а також що 03.01.2019 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за грудень 2018 року, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позиції відповідача про заниження річних сум земельного податку у 2016, 2017,2018 роках та донарахування грошових зобов`язань за період до дати внесення змін до Державного земельного кадастру.

Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПрАТ ЗАТП 12329 є платником земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером № 2310100000:02:021:0027, що розташована у м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 66.

ГУ ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ ЗАТП 12329 з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 роки, за результатом якої складено акт від 28.12.2018 р. № 803/08-01-14-07/03114164, за висновками якого встановлено порушення позивачем п. 286.1 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати річної суми земельного податку в розмірі 234 822,60 грн., у тому числі за 2016 рік - 85144,82 грн., 2017 рік - 61879,30 грн., 2018 рік - 87798,48 грн.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.02.2019 р. №8278/10/08-01-14-07-13 заперечення позивача на акт перевірки залишено без задоволення.

20.02.2019 р. ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002431407 про збільшення ПрАТ ЗАТП 12329 суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 293 528,25 грн., у тому числі за основним платежем - 234 822,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 705,65 грн.

Рішенням ДФС України від 27.05.2019 р. №24148/6/99-99-11-06-01-25 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002431407 від 20.02.2019 р. - без змін.

Також судом встановлено, що визначення позивачем суми земельного податку здійснювалось, виходячи з нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельної ділянки, визначеної витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1057/05/02 від 25.12.2013 р., яка складала 287,12 грн., із застосуванням щорічної індексації, кумулятивно. Сплата здійснювалась на рівні не нижчому ніж базова нормативна грошова оцінка землі, встановлена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 р. №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя із застосуванням індексів інфляції.

01.08.2018 р. позивач звернувся до міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою стосовно надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером № 2310100000:02:021:0027.

Листом від 06.08.2018 р. № 2507/207-18 міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про необхідність подати повторно заяву про надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку після усунення технічних недоліків програмного забезпечення, про що буде оголошено додатково.

Після повторного звернення позивача міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3180/207-18 від 21.12.2018 р., згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 33 457 599,98 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі), визначено плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

При цьому, як встановлено підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом належать сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 цього кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

В силу статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 Закону України Про оцінку земель ).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що саме на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3180/207-18 від 21.12.2018 р. відповідачем здійснено розрахунок річної суми земельного податку за 2016, 2017 та 2018 року, що й стало підставою для висновку про заниження позивачем сплати річної суми земельного податку на загальну суму 293528,25 грн.

Тобто, зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач, компетентним органом (територіальним органом Держгеокадастру) внесено в грудні 2018 р.

Враховуючи приписи підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України стосовно того, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, наданий за заявою землекористувача, є підставою для зміни бази оподаткування.

Відповідно, саме з дати отримання такого витягу, тобто з 18.12.2018 р., у позивача виник обов`язок зі сплати земельного податку у новому розмірі.

Суд зазначає, що застосування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінки земельних ділянок від 21.12.2018 р. до правовідносин, що виникли в 2016-2018 роках, є протиправним.

Доводи апелянта стосовно того, що позивач, будучи обізнаним про наявність рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 р. № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя , яким з 01.01.2016 р. затверджено нову базову вартість одного квадратного метру земель міста станом на 01.01.2013 р., не виконав обов`язок з отримання витягу про нормативну грошову оцінку землі та при здійсненні розрахунку розміру земельного податку такі зміни не врахував, суд визнає необґрунтованими.

Вище судом зазначено, що позивач звертався до територіального органу Держгеокадастру з питання надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проте компетентним органом з причини збою в роботі програмного забезпечення не видано відповідний витяг.

Тобто, платником земельного податку виконано обов`язок, покладений на нього законодавством, а з незалежних від такого платника причин він не отримав витяг.

Отримавши витяг в грудні 2018 р., позивачем 03.01.2019 р. подано контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за грудень 2018 року, тобто виконано обов`язок, встановлений законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи приведені обставини, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з земельного податку спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 р. в справі № 280/2804/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 р. в справі № 280/2804/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Запорізьке автотранспортне підприємство 12329 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 05.10.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко