Постанова

від 05.10.2020 по справі 280/675/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/675/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Сахно О.О.

представника відповідача Шавло Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р. (суддя Конишева О.В., повне судове рішення складено 10.06.2020 р.) в справі № 280/675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дівата Груп до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дівата Груп звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002990504 від 30.10.2019 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 675 142,50 грн., в тому числі за основним платежем - 540 114 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 135 028,50 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС Запорізькій області №0002990504 від 30.10.2019.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводи апелянта повторюють зміст акту перевірки та відзиву на позовну заяву. Зокрема, вказує на відсутність підстав вважати, що відповідачем допущено порушено п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в.о. заступника начальника ГУ ДПС, інформація що про розміщена на офіційному сайті контролюючого органу. Також зазначає про обґрунтованість висновків акту перевірки про заниження фінансового результату до оподаткування внаслідок не нарахування та не визнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями), а також не застосування різниці, яка збільшує фінансовий результат, передбачений пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу. При цьому апелянтом не зазначено жодних доводів у спростування висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку TOB Дівата Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2019, за результатами якої встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 44.1, 44.2. ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 4, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 6 розділу III П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7, п. 20 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 7 П(С)БО 12 Фінансові інвестиції , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за №284/4505, в результаті чого занижено податок на прибуток, нарахований за результатами періоду з 01.07.2016 по 30.06.2019, всього на суму 540 114 грн.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 27.09.2019 №34/08-01-05-02/36097419, з висновками якого платник податків не погодився та подав заперечення від 15.10.2019 року №15/10/19-01 (вх. №7281/10 від 10.2019). За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 27.09.2019 №34/08-01-05-02/36097419 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2019 №0002990504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 675 142,50 грн. (основний платіж - 540114 грн., штрафні санкції - 135 028,5 грн.).

Рішенням ДПС України №1457/6/99-00-08-05-01-06 від 13.01.2020 про результати розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.10.2019 №0002990504 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Також судом першої інстанції встановлено, що зазначені в акті перевірки векселі серії АА № 2346250, АА № 2346251, АА № 2346252, АА № 2346253 придбані позивачем у ТОВ Полаторе Груп (код ЄДРПОУ 35627645) за договором від 14.08.2012 № БВ-12/08/14-10, вексель серії АА № 2346254 придбаний у ТОВ Агро-Консалтинг-Груп за договором від 23.10.2012 № БВ-12/10/23-4, векселі серії АА № 2346257, АА № 2346256, АА № 2346258 придбані у ТОВ Компанія з управління активами Дельта за договором від 16.07.2012 № БВ-12/07/16-25 за посередництвом ТОВ Агентство цінних паперів Кредо-Інвест (ліцензія ДКЦПФР на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами брокерська діяльність серія АВ № 376771 від 19.10.2007 діє до 19.10.2012 р.)(код ЄДРПОУ 22123772).

За умовами вищевказаних договорів позивач як покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а продавець продати та передати згідно з умовами договору прості векселі, видані ТОВ ІК Інвест (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 37264168) з датою укладання 29.07.2011, терміном платежу за пред`явленням, але не раніше 29.07.2020 , отже, строк платежу за вказаними векселями ще не настав.

Враховуючи той факт, що за простими векселями у бухгалтерському обліку відсотки позивачем не нараховано правомірно, суд першої інстанції вважав, що і для нарахування таких відсотків в податковому обліку немає законних підстав, тому зазначив, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування на загальну суму 2 556 236 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 460 122 грн., внаслідок ненарахування та невизнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями), не відповідає положенням діючого законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в досліджених контролюючим органом правовідносинах.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у 2016 році позивачем придбано частки в статутному фонді інших підприємств-резидентів за договорами, укладеними з нерезидентами країни, яку внесено до переліку держав (територій), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, а саме: в квітні 2016 року у компанії FENFORD INVESTMENT LIMITED (Республіка Кіпр) частку у статутному капіталі ТОВ Ленд-Маркет за договором від 28.04.2016 р. за ціною 1 324 337,55 грн.; в серпні 2016 року у компанії ENKUERON LIMITED (Республіка Кіпр) частку у статутному капіталі ТДВ Редакція газети Индустриальное Запорожье за договором від 29.08.2016 р. за ціною 157 000 грн.

Враховуючи, що господарські операції між позивачем та FENFORD INVESTMENT LIMITED (Республіка Кіпр) за 2016 рік вчинені на загальну суму 1 324 337,55 грн., а між ТОВ ДІВАТА ГРУП та ENKUERON LIMITED (Республіка Кіпр) на загальну суму 157 000 грн., то, відповідно до приписів пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, дані господарські операції не є контрольованими, що не заперечується відповідачем, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що контролюючим органом неправомірно застосовано норми пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 та пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку TOB Дівата Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2019 р., за результатами якої складено акт від 27.09.2019 р. № 34/08-01-05-02/36097419, у висновках якого контролюючим органом зазначено про порушення позивачем, зокрема, вимог п. 44.1, 44.2. ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 4, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 6 розділу III П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7, п. 20 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 7 П(С)БО 12 Фінансові інвестиції , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за №284/4505, в результаті чого занижено податок на прибуток, нарахований за результатами періоду з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р., всього на суму 540 114 грн.

На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2019 р. № 0002990504 про збільшення ТОВ Дівата Груп суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 675 142,50 грн., в тому числі за основним платежем - 540 114 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 135 028,50 грн.

Рішенням ДПС України №1457/6/99-00-08-05-01-06 від 13.01.2020 р. про результати розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.10.2019 р. №0002990504 залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування внаслідок не нарахування та не визнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями), а також не застосування різниці, яка збільшує фінансовий результат, передбачений пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Судом встановлено, що позивачем придбано векселі: серії АА № 2346250, серії АА № 2346251, серії АА № 2346252, серії АА № 2346253 - у ТОВ Полаторе Груп за договором від 14.08.2012 р. № БВ-12/08/14-10; серії АА № 2346254 - у ТОВ Агро-Консалтинг-Груп за договором від 23.10.2012 р. № БВ-12/10/23-4; серії АА № 2346257, серії АА № 2346256, серії АА № 2346258 - у ТОВ Компанія з управління активами Дельта за договором від 16.07.2012 р. № БВ-12/07/16-25 (за посередництвом ТОВ Агентство цінних паперів Кредо-Інвест .

За умовами приведених договорів позивач як покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а продавець продати та передати згідно з умовами договору прості векселі, видані ТОВ ІК Інвест (01133, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 37264168) з датою укладання 29.07.2011 р., терміном платежу - за пред`явленням, але не раніше 29.07.2020 р., що свідчить про те, що строк платежу за вказаними векселями на час проведення податкової перевірки не настав.

Крім того, у 2016 році позивачем придбано частки в статутному фонді інших підприємств-резидентів за договорами, укладеними з нерезидентами країни, яку внесено до переліку держав (територій), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 977-р, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Так, у квітні 2016 року позивачем придбано у компанії Fenford Investment (Республіка Кіпр) частку у статутному капіталі ТОВ Ленд-Маркет за договором від 28.04.2016 р. за ціною 1 324 337,55 грн.; в серпні 2016 року позивачем придбано у компанії Enkueron Limited (Республіка Кіпр) частку у статутному капіталі ТДВ Редакція газети Индустриальное Запорожье за договором від 29.08.2016 р. за ціною 157 000 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Визначення поняття векселю наведено у статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , відповідно до якої вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Отже, відсотки по векселям повинні виплачуватись разом з основною вексельною сумою після настання строку платежу, відповідно сума процентів включається до складу доходів у податковому періоді, протягом якого була здійснена, або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Тобто, проценти, виплачені по векселям, повинні виплачуватись разом з основною його сумою і включаються у дохід того звітного періоду, у якому такі проценти були виплачені, коли за вексель повністю розрахувався боржник. Проценти підлягають сплаті разом з вексельною сумою.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За змістом Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, доходи збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (п.3); фінансова звітність підприємства повинна формуватися з дотриманням принципу обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства (п.6).

Пунктом 20 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, визначено, що дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо, зокрема, є імовірність надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією.

Оскільки позивачем обґрунтовано не нараховане за зазначеними вище простими векселями у бухгалтерському обліку відсотків через не настання строку платежу за векселями, то й позивач не мав підстав для нарахування таких відсотків в податковому обліку.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки на час проведення податкової перевірки та прийняття оспореного податкового повідомлення-рішення строк платежу за векселями не настав, позивач не має права на отримання процентів до 29.07.2020 р. (строк настання платежу), тому позивачем правомірно не нараховано відсотки за цими векселями.

Зазначене обумовлює правильний висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження ТОВ Дівата Груп фінансового результату до оподаткування на загальну суму 2 556 236 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 460 122 грн.

Стосовно висновків контролюючого органу про порушення про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 444 401 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 79 992 грн., внаслідок незастосування різниці, яка збільшує фінансовий результат, передбаченої пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Як вище зазначено, контролюючим органом зазначено, що в порушення пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України ТОВ Дівата Груп занижено різницю, яка збільшує фінансовий результат, по рядку 3.1.7 Додатку РІ за 2016 рік у розмірі 444 401 грн. по взаємовідносинам з нерезидентами держави Республіка Кіпр, у тому числі по періодах: 9 міс. 2016 р. - 444 401 грн., 2016 р. - 444 401 грн.

Підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ. У разі якщо сума операцій перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, коригування фінансового результату до оподаткування, визначені цим підпунктом, проводяться на всю суму операцій;

нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов`язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту;

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 статті 39 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В цьому випадку предметом господарської операції було придбання позивачем товару, робіт чи послуг, адже позивачем придбано частки у статутному капіталі підприємств, які за нормами Податкового кодексу України, є фінансовими інвестиціями.

У розумінні підпунктів 14.1.202, 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. При цьому, товари матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами

За змістом підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з надання послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Тобто, податковим законодавством у контексті трансферного ціноутворення розмежовано операції з товарами, послугами та корпоративними правами.

Продаж корпоративних прав по своїй суті операція з передачі прав на інвестиції, а не продаж товарів чи послуг.

Відповідно до абзацу б підпункту 14.1.81 пункту 14. 1 статті 14 Податкового кодексу України фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Отже, операції з продажу корпоративних прав не відносяться до операцій з продажу товарів (робіт, послуг).

Тому суд погоджує висновок суду першої інстанції, що придбання корпоративних прав не є операціями з продажу (реалізації) товарів та постачання послуг у розумінні Податкового кодексу України, а тому такі операції не підпадають під дію приписів підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Зважаючи на приведені обставини, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002990504 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Зміст апеляційної скарги не містить будь-яких доводів у спростування висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р. в справі № 280/675/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р. в справі № 280/675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дівата Груп до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 05.10.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко