Постанова

від 05.10.2020 по справі 826/18386/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18386/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Чаку Є.В., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ф , -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з п. 1 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким її позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Між Київською міською радою, як Орендодавцем, та Позивачем, як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки від 17.02.2009, відповідно до п.п. 1.1., 3.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначеному цим Договором; Договір укладено на 3 (три) роки.

Відповідачем згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54. та пунктом 286.5. статті 286. Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення форми Ф від 07 квітня 2016 року №682668-1305, яким Позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 335255,95 грн.

Відповідно до п.п. 288.1., 288.2, 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, в чинній на час прийняття оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача редакції (надалі - в зазначеній редакції), платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (надалі - Закон №161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої ст. 21 Закону №161-XIV, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 33 Закону №161-XIV, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія центр до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Борщівська аграрна компанія про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку Договору оренди Позивач не повідомляла Київську міську раду про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та не надсилала проект додаткової угоди.

Крім того, згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів , з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Як зазначено в Листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2016 №057022-20507, ним на виконання статті 288 ПК України направлялись ГУ ДФС у м. Києві відповідні переліки орендарів земельних ділянок. В зазначених переліках інформація щодо земельної ділянки по вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:158:0132) відсутня. Додаткова угода щодо поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів не зареєстрована.

Отже, зазначеним Листом підтверджено, що Позивач у 2016 році вже не була орендарем земельної ділянки по вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:158:0132).

Суд першої інстанції, як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову посилається на те, що оскільки земельна ділянка використовується Позивачем у зв`язку з необхідністю обслуговування нежитлової будівлі по вул. Архітектора Вербицького, 1 (двоповерхове приміщення мийки ТО-1, площею 738,10 кв.м.), він мав сплатити орендну плату за земельну ділянку. Судом першої інстанції зазначено Постанову Верховного Суду України від 07.07.2015 №826/12388/13-а, Постанови Верховного Суду від 05.09.2019 №808/5913/15, від 29.08.2019 №824/866/17-а.

Проте, як вбачається із зазначених Постанов Верховного Суду, предметами спору у них є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими Позивачу визначено суму грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Отже, у разі використання Позивачем зазначеної земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, можливим є нарахування земельного податку, проте без належно оформлених орендних відносин, відсутні підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольняється повністю.

Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дану справу розглянуто у порядку письмового провадження.

А відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Згідно з частиною першою ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасувати, прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві форми Ф від 07 квітня 2016 року №682668-1305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 43141267), як правонаступника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 8382 (вісім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 06 коп. судового збору, сплаченого Квитанціями від 21 листопада 2016 року №16740605 та від 29 травня 2020 року №1025679.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Постанову складено в повному обсязі 05.10.2020року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Чаку Є.В.

Черпіцька Л.Т.