Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/4199/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4199/19 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУЛВЕР" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 №0064591404,-

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУЛВЕР" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Киэва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0064591404.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки контролюючого органу про порушення Позивачем встановлених законом строків реєстрації податкової накладної є безпідставними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києва посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що що відповідачем на підставі пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПрАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО" за вересень, жовтень 2017р. та за лютий, червень 2018р., резуль-тати якої оформлені актом від 23.11.2018 №1165/26-15-14-04-02/34183165.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України, а саме відсутність оформлення і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових наклад-них податкової накладної від 25.09.2017 на суму 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109623,33 грн.) на контрагента-покупця ПрАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО" згідно з платіжним дорученням від 25.09.2017 №827 на вказану суму.

Заперечення позивача від 03.12.2018 на акт перевірки залишені відповідачем без задо-волення, про що позивачу повідомлено у листі від 12.12.2018 №122602/10/26-15-14-04-02-12.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідом-лення-рішення від 14.12.2018 №0064591404, яким відповідно до ст. 120-1 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 554811,67 грн.

Рішенням ДФС України від 21.02.2019 №8534/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності застосування відповідачем штрафу, передбаченого ст. 120-1 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив того, що по операції з перерахунку третьою особою на користь позивача авансу у сумі 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.) позивачем була складена і зареєст-рована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна від 25.09.2017 №37, до якої внесені відповідні виправлення розрахунком коригування від 27.10.2017 №77, а також зважаючи, що на період зупинення реєстрації податкової накладної від 25.09.2017 №37 до прийняття комісією ДФС України рішення від 27.10.2017, штрафні санкції не застосо-вуються, суд дійшов висновку про помилковість результатів перевірки про порушення позивачем п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України і про відсутність підстав для застосу-вання до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

При цьому, як зазначено судом першої інстанції Відповідач стверджував про те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до Товариства правомірно застосовано штрафні санкції, оскільки останнім порушено граничні строки реєстрації у ЄРПН податкової накладної.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.09.2017 позивачем отримано від третьої особи аванс у розмірі 50% у сумі 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.) за договором від 18.08.2017 №РВ-23В/2017, укладеним між позивачем (Постачальник) і третьою особою (Покупець) на поставку товарів.

Отже, у зв`язку з надходженням на рахунок позивача коштів у загальній сумі 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.) від Покупця (третьої особи) як передплата за товар, що підлягає постачанню, - перша подія, то відповідно до пп. "а" п. 187.1 ст. 187 ПК України у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1109523,33 грн. і він зобов`язаний був згідно із п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну.

Перевіркою встановлено, ніким не заперечувалось і підтверджується копією подат-кової накладної від 25.09.2017 №37, що позивачем складено податкову накладну на користь третьої особи на суму 6438276,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 1073046,10 грн.).

Позивач стверджує, що вказана податкова накладна складена саме у зв`язку з надхо-дженням від третьої особи коштів у сумі 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.). Розбіж-ність у вартісних показниках операції пояснюється позивачем допущеною ним помилкою.

Такі пояснення позивача є обґрунтованими, логічними і послідовними, оскільки під-тверджуються даними податкового обліку позивача (перевіркою встановлено, що позивачем задекларовано у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017р. податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО" за вересень 2017р. у повному обсязі, а саме у сумі ПДВ - 1109623 грн.); відсутністю у вересні 2017р. інших подій з ПрАТ "УКРГІДРО-ЕНЕРГО", з якими пов`язується виникнення у позивача спірних податкових зобов`язань з ПДВ; наступними діями позивача щодо складення розрахунку коригування від 27.10.2019 №77 до податкової накладної від 25.09.2017 №37, тому враховуються судом як достовірні.

Заперечення відповідача і третьої особи про те, що податкова накладна на суму 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.) позивачем не складалась є формальними і необ`єктивними, оскільки не враховують допущення позивачем помилки в оформленні вартісних показників податкової накладної від 25.09.2017 №37.

Отже, судом встановлено, що по операції з перерахування 25.09.2017 третьою особою на користь позивача авансу у сумі 6657740 грн. (у т.ч. ПДВ - 1109523,33 грн.) останнім скла-дено податкову накладну від 25.09.2017 №37.

Як встановлено перевіркою, визнається учасниками справи і підтверджується копією рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової наклад-ної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.10.2017 №247929/34183165 та копією квитанції №2 від 27.10.2017, реєстра-ція податкової накладної позивача від 25.09.2017 №37 була зупинена, однак на підставі вказаного рішення комісії ДФС України - зареєстрована 27.10.2017.

Проте, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин Відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 109, 110 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У межах спірних правовідносин суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість висновку про порушення Позивачем встановленого законом строку реєстрації податкової накладної.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 819/777/17.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0064591404 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Л.В. Бєлова

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2020 року.