Постанова

від 06.10.2020 по справі 640/8204/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

Cуддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 640/8204/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Шурка О.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2020 року у справі

за позовом акціонерного товариства Українська залізниця

в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця

до Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області,

Управління соціального захисту населення

Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач-1), Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач-2) про:

1) визнання протиправною бездіяльності:

- Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області в частині щодо не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2018 рік та при його перегляді;

- Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області в частині щодо невиконання вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256, а саме, не реєстрації за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по Драбівському району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Виконавчого комітету Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області;

2) стягнути з Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області на користь позивача 156 436,20 грн. шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю Відповідачів, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2020 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на управління соціального захисту населення місцевих адміністрацій, які є головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов`язок відшкодовувати підприємствам залізничного транспорту витрати, понесені за пільгове перевезення громадян.

При цьому, суд зазначив, що з виконанням позивачем його обов`язку щодо перевезення пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати відповідні витрати, понесені позивачем у зв`язку зі здійсненням таких перевезень.

Разом з тим, суд вказав, що відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою невиконання зобов`язань щодо компенсації пільгового проїзду залізничним транспортом окремих категорій населення.

При вирішенні цієї справи судоми першої інстанції було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в судових рішеннях у справах даної категорії.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - Управління соціального захисту населення подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на відсутність фінансових ресурсів для компенсації позивачу витрат на перевезення пільгової категорії громадян.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця звернулося до Драбівської районної державної адміністрації з листом від 10.10.2017 № ДН-1-452/1155 щодо передбачення у районному бюджеті суми компенсацій за пільгові перевезення на 2018 рік коштів у розмірі 518 тис. грн., а також направляло відповідачу проект відповідного договору, проте таке питання відповідачем вирішено не було.

З аналогічними вимогами позивач звертався до відповідача листами №ДНЗ-1-453/315 від 13.02.2018, № ДНЗ-453/74 від 16.01.2018.

20.12.2017 позивач листом № ДНЗ-1-453/567 звернувся до Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області з пропозицією щодо укладання договору, але відповідач відмовився, з огляду на те, що кошти на виконання вищезазначеної програми не були передбачені при формуванні бюджету на 2018 рік.

Зважаючи на неможливість в односторонньому порядку відмовитись від виконання державної програми соціального захисту населення, ПАТ Укрзалізниця надавала послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та обліку цих пасажирів на суму 156 436,20 грн.

При цьому, позивачем щомісячно протягом 2018 року надсилались на адресу органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належать питання соціального захисту населення, акти звіряння розрахунків та облікові форми, де сума наданих послуг щомісячно відображалась з накопиченням з початку року.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не закладання до бюджету відповідної суми коштів на компенсацію витрат з пільгового проїзду, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 (далі - Порядок № 1359), постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 Порядку № 256 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

У разі виникнення додаткових зобов`язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, міст Києві та Севастополі.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Порядком № 1359.

Пунктами 9, 10, 11 Порядку № 1359 визначено, що на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Таким чином, законодавством України, а саме: Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб, та їх соціальний захист , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, учасників АТО , Про охорону дитинства для відповідних категорій громадян передбачено пільги при установці та платі за користування послугами електрозв`язку (квартирні телефони), які надає ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-західна залізниця .

Разом з тим, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.

При цьому, саме на управління соціального захисту населення місцевих адміністрацій, які є головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов`язок відшкодовувати підприємствам залізничного транспорту витрати, понесені за пільгове перевезення громадян.

Таким чином, аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що із виконанням позивачем обов`язку з перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати всі витрат, понесені позивачем у зв`язку з таким перевезенням, і відсутність бюджетних асигнувань не є правовою підставою для невиконання відповідачем таких зобов`язань.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 та від 15.03.2019 у справах №№ 761/10304/15-а, 761/25336/15-а.

Тож, доводи апелянта щодо відсутності фінансових ресурсів для компенсації позивачу витрат на перевезення пільгової категорії громадян колегія суддів вважає безпідставними і необґрунтованими.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення цього позову.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 06 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: